Надра Банк - БАНКРОТ

Odnopolchanin
Спасибі на добрім слові.
По Вашому питанні

1. Банк не має права стягувати з Вас ПДВ, це робить податкова, або ви самі заповнюючи декларацію і сплачуючи ПДВ.
2. Згідно податкового кодексу Податкова не обкладає цей дохід

розділ IV Податкового кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб»
що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

1) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

2) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникові податку згідно з умовами цивільно-правового договору;

3) доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

4) частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 Кодексу;

5) дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу;

14) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) унаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

Я в гривну нічого не переводив. Забрав баксами.
Але в судовому порядку встановив гривневий еквівалент і платіжки оформляв в гривні посилаючись на рішення суду про гривневий еквівалент. Оскільки платіжка в гривні - стягнув пеню. З дати вступу в законну силу даного рішення суду стягнув інфляційні....

Бідний надрюк в апеляційному суді кричав що це афера - я йому , спокійно так, ДА. Але все по закону Судді ржали з нього довго....

Зачет! Благодаря вам надра хоть немного почуствует, что испытывали вкладчики, когда им не отдавали вклады.

SGAf
Так то оно так, если б народу побольше через суд по моей тропе..... Тогда бы прочувствовали.....
Многие рады просто забрать денежку и попрощатся.... но это их личное дело .... и не мне им советы давать....

Просто у нас в Сальвадоре если тебя ударили по левой щеке - сделай вид что подставляеш правую и нанеси удар в область печени ....

Odnopolchanin

Не понял Вашу ситуацию. При чём здесь надра?
Если они отказываются выполнять решение суда добровольно, - получайте присужденные средства через исполнительную службу.

А вот і рішення суду

http://fotohost.org/images/a13edc1e-166kB.jpg

http://fotohost.org/images/a12b90b1-188kB.jpg

http://fotohost.org/images/a1cf6901-219kB.jpg

Файл в підписі обновив.
Добавив апеляцію і моє заперечення на неї + рішення апеляційного суду
Добавив кассацію і моє заперечення на неї + рішення Вищого спеціалізованого суду

Monya3

Спасибі за відповідь.
Мені прийшлось розпечатати ст.164 Податкового кодексу України і вказати в бугалтерії банку Надра на такий пункт.
Відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу,крім: п.б)відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.
Також отримав консультацію від юриста, що всі кошти згідно виконавчого листа стягуються до останньої копійки з боржника виконавчою службою.
В моєму випадку виконавче првадження відкрите ще в січні 2011 року, але не виконане до цих пір.
На моє питання чи інфляційні є доходом ?- відповіді не оримав в бугалтерії банку Надра, тілки показали письмо в якому роз`яснено про стягнення податку з доходів.
Інфляційні присуджені судом не є доходом ( про це не вказує жоден пункт Податкового кодексу України).

Odnopolchanin
За означенням Інфляційні втрати – це своєрідне «здешевлення», якого зазнає заборгованість (грошове зобов’язання) внаслідок інфляції. Тому відшкодування таких втрат не є прибутком. Воно просто не дає сумі боргу в гривнях знецінитися.

Monya3

І я про те саме казав надрюкам, але у них мораторій продовжується даа.......лі.

Я тут ще про що подумав - одержувач (згідно закону ініціатор і одержувач можуть бути однією особою)переказу має право вимагати готівку. Для цього достатньо заяви, в якій вказана сума і вказано ініціатора і одержувача. Отже з цієї точки зору будь-яка заява на повернення коштів підпадає під дане тлумачення.

Наслідок - можна по кожній заяві вимагати по 0,1 відсотку за день просрочки як ініціатор і по 0,1 відсотку за день просрочки як одержувач.

Нижче кину закон на підтвердження.
Задача для всіх - навести контр-аргументи які спростують дане твердження. Якщо не вийде - то тоді навіть ті хто не носив платіжки можуть на підставі своїх заяв зняти пеню + в усіх розмір пені помножиться на кількість заяв.....

Соррі за довгий пост....

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
Стаття 1. Визначення термінів та понять
1.15) ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу;
1.23) отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
1.24) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
1.30) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача;
1.31) платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби;
1.32) платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Стаття 4. Форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу
4.1. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Стаття 7. Види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами – членами платіжної системи своїм клієнтам
7.1. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.
7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів
відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Стаття 8. Строки проведення переказу
8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому
розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.
8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Стаття 20. Право ініціювання переказу
20.1. Ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Стаття 21. Ініціювання переказу
21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом:
1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа;
2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;
3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;
4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі;
Стаття 22. Ініціювання переказу за допомогою розрахункових документів
22.1. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами
розрахункових документів:
1) платіжне доручення;
2) платіжна вимога-доручення;
3) розрахунковий чек;
4) платіжна вимога;
22.2. Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу.
22.3. Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів
безпосередньо до платника. Доставка платіжної вимоги-доручення до платника може здійснюватися банком, що обслуговує отримувача коштів, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою засобів зв'язку.
22.4. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
22.5. Подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором.
Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв'язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.
Стаття 24. Ініціювання переказу за допомогою документа на переказ готівки
24.1. Подання ініціатором до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.
24.2. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України.
24.3. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Стаття 32. Відповідальність банків при здійсненні переказу
32.1. Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до
цього Закону та умов укладених між ними договорів.
32.2. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі
0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону.
Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
32.3. Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6
статті 22 цього Закону.
32.8. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Monya3

Идея, безусловно хорошая, только боюсь не выйдет.

"32.2. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі
0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. "

То есть, в случае требования пени как отрымувач, требуется чтобы задержка произошла по вине банка, который обслуживает отрымувача и пеню возможно получить отрымувачу только с банка в который поступают деньги.