Молчунъ написав:Ув. Квестор, не поменялось ли ваше мнение относительно Таврики. Я знаю ваше отношение к кептивным конторам, но у сей банки владелец( структура бизнеса которого известна) в интервью открыто подтвердил, что он владелец банка(ссылка где имеется) Если нет, то каков хотя бы ваш прогноз по поводу сей банки. Заранее благодарен
Чесно ?? Я не думав що ся банка переживе 2009 рік...але потрібно віддати належне власникам... вони її( банку свою) напризволяще не кинули...і я , мабуть, недооцінив запас міцності одного з лідерів сегменту-КЮЗу.
Стосовно кептивних банок..УСІ банки з українськими власниками є кептивними, хто більше , хто менше ...і проблєма не стільки в самій кептивності а в ПРОФІЛІ ризиків основного(их) бізнесу(ів). ....наскільки відомо громадськості основних бізнесів у власника Тавріка є ДВА- КЮЗ і "Югозаптрансстрой". Я не ювелір але шось мені підказує, що для успішного ювелірного бізнесу кептивна банка не дуже потрібна...і зовсім інша справа-будівельний бізнес..
Оцініть профіль РИЗИКІВ будівельного бізнесу власника(ів) Таврики -це і буде відповідь на Ваше запитання, я цього зробити сам не можу...але стосовно будівельного сектору в цілому , вважаю, що "найкращі" його роки у минулому...хоча...хтозна...
Полистайте кілька сторінок..Платинум і дефіцит ліквідності- там..
ПС. Колєги...люди...чєловєки...мені цікаве спілкування а не відповіді на питання котрі повторюються раз в тиждень...себто,звиняйте.....набридає повторюватись...читати легше...мабуть...
Ну, конечно, читал про ПлатБ несколько страниц назад. На самом деле, читаю внимательно всю ветку, т.к. % по депо составляют знач. часть моего дохода
Просто, подумал, а вдруг гуру (без шуток) не знает, что Платинум не только депоставки поднял, но и кредиты фактически перестал выдавать.
Шановний, бачу, що ви погано читаєте. Уважно пролистайте кілька сторінок треду-і більше запитань не буде. Те, що опублікована мною інформація не була освячена шановним Квестором, не означає, що вона неправдива. Для маленьких африканських жирафів ще раз. Одні банки страждають від дефіциту ліквідності, вперто тримаючи ставки в грЮвні під 12% річних, а інші наперед таряться вільною готівкою від щасливих вкладників, паралельно призупинивши кредитування-аби бути готовим до будь-яких "двіженій" у найближчому майбутньому.
Врешті-решт, що нелогічного в діях банку, який перший підвищує депозитні ставки і перехоплює більшість розчарованих клієнтів банків-скупердяїв, які через 1-2 місяці теж будуть змушені заплатити такі ж, а то й ще вищі % за так потрібну готівку? Он, уже жлоб Тимонькін, який не так давно називав депо-менів жадними баригами, уже заспівав про комфортний рівень ставок депо не менше ніж 9% в долярах (http://www.banki.ua/news/bankpress/?id=128196), і все що нижче-то обдиралівка нещасних вкладників. Каково,а?!
Столичні фінансові установи перевіряють на доступність для споживачів
Від 1 жовтня Комітет з контролю над банківськими установами здійснює моніторинг столичних банків щодо надання споживачам потрібної, доступної та достовірної інформації про свої послуги. Наразі результати такої перевірки невтішні, адже більшість банків інформаційно закриті для клієнтів.
Відсутність будь-якої корисної, достовірної, а головне затвердженої за всіма правилами інформації у вільному доступі — такий результат перевірок, що вже майже місяць здійснює Комітет з контролю над банківськими установами, створений у червні нинішнього року.
“Банк — це фінансовий магазин. І так само, як у звичній продуктовій крамниці, цінники розміщують на видноті, щоб споживач одразу бачив вартість товару, так і в банку клієнт має бачити всю інформацію про фінансові послуги”,— сказав “Хрещатику” голова комітету Михайло Стрельніков.
Відповідно до чинних постанов НБУ, в кожному банку має бути інформація про курс валют, рекомендації власникам платіжних карток та пам’ятка про споживчі кредити. Однак із десяти банків, які на сьогодні вже перевірено, в жодному немає у вільному доступі таких даних. За словами заступника голови згаданого комітету Тетяни Шальман, місяць тому всім банкам було розіслано повідомлення про перевірку, та вони приводити до ладу свої інформаційні куточки поки і не збиралися. А страждають від цього насамперед споживачі, адже через відсутність вичерпної інформації не можуть прийняти виважене рішення.
Дані своїх перевірок комітет передасть до Нацбанку, який своєю чергою може оштрафувати порушників. Розміри стягнень залежать від градації банку, а максимальний становить 30 % суми здійснених операцій за минулий місяць. Але, за словами Тетяни Шальман, головне у їхній роботі — не кількість виписаних штрафів, а регулярність перевірок, які триватимуть доти, доки 99 % банків не стануть доступнішими для своїх же клієнтів.
Депозитный портфель банков сократится на 10 млрд. грн.
Депозитный портфель банковской системы составит около 290 млрд, прогнозируют участники рынка.
Украинцы массово начали снимать деньги с банковских счетов из-за падения доверия к национальной валюте, возможной ее девальвации и приближения второй волны мирового финансового кризиса. Так, если в августе украинцы забрали 800 млн. гривен со своих депозитных счетов, то в сентябре уже 3 млрд.
"Этот отток не перекрывается вкладам в иностранной валюте. Если в августе мы имели дельту положительную за август месяц за счет прироста вкладов в иностранной валюте, то в сентябре у нас наблюдается нулевой прирост вкладов в иностранной валюте, при этом 3 млрд. оттока в гривне" , - считает менеджер по разработке депозитных продуктов коммерческого банка Никита Маляев.
Эксперты отмечают, с начала года население разместило в банках 53 млрд. грн., одновременно за весь прошлый год прирост составил 60 млрд. грн.
вполне ожидаемое явление скорее всего, не менее 10 млрд. грн.