|
|
Додано: П'ят 17 лют, 2012 19:41
Re: Байки про банки і не тільки....Квесторе - Універсал треба вважати повноцінним (і небезпечним) греком?
Додано: Суб 18 лют, 2012 01:10
Уряд закликає українців купувати державні валютні облігації. Обіцяють - це набагато прибутковіше і безпечніше, ніж банківські депозити. Номінал однієї облігації - тисяча доларів. Експерти пояснюють випуск цінних паперів не щедрістю держави, а тим, що країні нема де взяти грошей на поточні витрати. Тож вирішили позичити у громадян.
Купувати урядові валютні облігації закликає українців Кабмін. Заманює вищими, ніж у приватних банках, відсотками, та ще й державою гарантією. Роман Бондар, директор Департаменту фінансових ринків комерційного банку: "Ризик намного ниже, чем депозит в банке, номинал бумаги 1000 доларов, и доходность примерно 9-9,5%". Щоправда, придбати держпапери напряму не вдасться. Спершу їх купують на аукціонах комерційні банки, а потім у них - фізичні особи. Потримати облігації у руках, чи взяти їх додому, щоби зберігати у сейфі, також не вийде. Дмитро Золотько, заступник голови правління-казначей комерційного банку: "Эти облигации выпущены сейчас в бездокументальной форме, в виде электронных записей на счетах". Банкіри називають це одним із мінусів урядових облігацій, оскільки, на відміну від депозитів, громадянину доведеться платити ще й комісію за відкриття рахунку, зберігання облігацій та раз на рік декларувати прибутки з них. Тому потеніційними покупцями урядових паперів називають лише заможних клієнтів Дмитро Золотько, заступник голови правління-казначей комерційного банку: "Для масового сегмента, я думаю, это будет не совсем инетресно". Бондар Роман, директор департаменту фінансових ринків комерційного банку: "Если вы хотите купить на 10 тысяч долларов, то я думаю - большого смысла нет". Немає сенсу від облігацій і для держави - пояснюють експерти. Мовляв, уряд пропонує під них надто великі відсотки, яких жодна країна Європи не може собі дозволити. Андрій Новак, голова комітету економістів України: "В Європі середні ставки залучення коштів 1-3 відсотки, то коли український уряд залучає кошти під 9%, то ми собі просто копаємо боргову яму, яку будуть виплачувати наступні уряди і наступні покоління". Щедрість на відсотки економісти пов'язують із тим, що держава квапиться якомога швидше залучити валюту, щоби розплатитися із старими зовнішніми боргами. Олександр Жолудь, експерт з економіки: "У 2012 році Україні треба і виплатити понад 3,5 млрд. доларів по МВФ, плюс ще в наступному - 4 млрд". За різними даними, в українців на руках перебуває близько сімдесяти мільярдів доларів. Якщо протягом півроку уряд не зможе залучити бодай третину цих коштів, то на державу очікують важкі фінансові часи, кажуть експерти. У Мінфіні коментувати випуск облігацій на камеру відмовилися, лише запевнили, що ці папери захищені державними гарантіями, і тому вони матимуть попит.
Додано: Суб 18 лют, 2012 12:12
Вказати банку його місцеИнтересная статья в газете Споживач.info
Вказати банку його місце Банківські установи в Україні почувають себе настільки впевнено, що інколи витворяють що їм заманеться, мабуть керуються правилом: якщо клієнт прийме їх умови, «прийме пігулку у вигляді штрафу», то до банківської казни надійде копійчина, якщо є клієнт шукатиме захисту, то копійчини не буде. Та в жодному випадку банк не позбавить себе можливості використати шанс заробити на клієнтові. Кредитна система купівлі того чи іншого товару - річ хороша. Та коли споживач бере кредит, не завжди може розрахувати свої можливості. На момент отримання кредиту - один родинний бюджет, через рік він може стати іншим, і в наш нелегкий час, зважаючи на економічну кризу - як правило, бюджет стає меншим. Та в більшості випадків споживачі, розуміючи всю складність становища і відповідальність за не вчасну виплату, намагаються не порушувати умов договору. Наша історія повчальна тим, що вона типова для багатьох. Один із банків у Запоріжжі за порушення строків сплати кредиту нарахував клієнтові штрафних санкцій у розмірі 6925,50 грн. Клієнт справді на день-два прострочував виплати кредиту та відсотків за ним, але з вагомих причин - затримка у виплаті заробітної плати. Що найцікавіше, рахунки заробітної плати споживача знаходилися саме в цьому банку і перевірити, що нарахування щоразу відбуваються із запізненням працівникам банку не складало труднощів. До всього ж, щоразу споживач сплачував пеню за прострочені дні. Та банку пені виявилося замало, треба ще й штраф нарахувати, «авось» пройде... Коли споживач отримав повідомлення про нарахування штрафу, він звернувся до керівника відділення за детальним поясненням «природи» штрафу. Натомість отримав відписку. Споживач розумів, що це порушення його законних прав, і звернувся до управління у справах захисту прав споживачів у Запорізький області та Комітету по контролю над банківськими установами при ВГО «СГОУ «Народна Рада», які в свою чергу, розглянувши скаргу, прийшли до висновку, що керівник ТВБВ 3 Г.І.М. грубо порушив законні права громадянина Б.Н.І (ініціали - замість прізвищ: прим. автора). Про це Комітет повідомив правління банку. У листі також було відзначено: «У своїй відповіді №61/7194 від 09.08.11р. вона (керівник територіального відділення банку: прим. автора), замість того, щоб детально відповісти на письмовий запит та надати детальні розрахунки заборгованості, яка може існувати, з точки зору банку, відповіла несуттєвою відпискою з погрозами звернутися до суду. Своїми діями Г.І.М. фактично позбавила Б.Н.І. можливості своєчасно звернутися до суду з позовом про захист своїх законних прав». Також Комітет по контролю над банківськими установами у листі на ім'я голови правління банку висловив сподівання, що «Г.І.Н. діяла виключно від свого імені, і керівництво АТ «МетаБанк» у Вашій особі, візьме ситуацію, що склалась з позичальником Б.Н.І. під свій нагляд, та прийме усі міри до її повного законного врегулювання». Власне, після втручання двох структур, покликаних захищати права споживачів (в тому числі і банківських послуг), ситуація докорінно змінилася: правлінням банку було прийнято рішення про скасування нарахованого штрафу у повному обсязі та зняті обтяження на предмет застави. Що ж, напрошується простий висновок - той , хто шукає захисту, його знайде. Але є інша сторона медалі - невже потрібно щоразу захищатися від банку, від недобросовісного продавця, виробника... Невже складно шукати і знаходити компроміси, не доводячи ситуацію до крайнощів. Тетяна Шальман, заступник голови Комітету по контролю над банківськими установами www. spojivach.info
Додано: Суб 18 лют, 2012 14:02
Это все не новые "выгадки", этой постанове 20 лет. Просто никто её не выполнял, я говорю о паспорте при валютообмене, резидентах и не резидентах! Так что "Арбуз" - простите, не в чём не виноват  Так же само была проигнорирована норма лицензирования для валютных кредитов. А ведь кредитовать в валюте было нельзя, и сейчас можно обратиться в суд и не платить кредит(ы)
Додано: Суб 18 лют, 2012 15:46
очевидное-невероятное
знакомый трюк типа того что экономика в опасносте надо быть сознательным и поэтому надо влить в экономику свои последние кровные для спасения и все такое...  вопрос в том на сколько будет качественное управление капиталом которые сознательные вольют в экономику для спасения  
Додано: Суб 18 лют, 2012 15:53
Classif
О, золоті слова! З цієї ж причини принципово сиджу у валюті. Ну і нехай (ТМ),що маю "усього" 9,7% по USD/EUR, зате не переживаю, що ще там Арбуз придумає. Однак до вересня все вимітаю з банОків подалі-нафіг-нафіг! P.S. Якби не осінньо-зимовий "подарунок" Арбуза з різким стисненням гривневої ліквідності, то грндепо приносили б максимум 17% річних. Та й у грудні ніхто з банків не спішив розкидатися 12-24 місячними "стовпчиками", та ще й з поповненням під 25%. А як на мене, різниця у 7% між грн і баксодепо не варта зайвих нервішок. Ще й обтяжена різними приємними бонусами при конвертації грЮвні у валюту. На жаль, знайомих валютчиків чи казначеїв (ТМ) у банках не маю 
Додано: Суб 18 лют, 2012 16:29
А чем вам Казначеи то помогут? Свой паспорт дадут?
Додано: Суб 18 лют, 2012 17:33
Кредиты на товары стали быстро дорожать. Где осталось подешевле?
За последний месяц значительно выросла средняя ставка по потребительским кредитам сроком на два года За последний месяц значительно выросла средняя ставка по потребительским кредитам сроком на два года Об этом сообщили в компании Простобанк Консалтинг. Так, по данным компании, в феврале средняя ставка по кредитам на покупку товаров сроком на два года составила 70,04% годовых. В январе такие кредиты были дешевле на 6,74%. Более короткие займы подорожали меньше - кредиты сроком на год с середины января выросли на 3,74% до 63,85% годовых. Количество банков, которые предлагают кредиты на покупку товаров, за последний месяц не изменилось – их по-прежнему ровно девять. Рейтинг самых низких ставок по кредитам на покупку товаров сроком на два года от крупнейших банков на 13.02.2012 г.: Банк Максимальная сумма, грн. Реальная ставка, % годовых Ощадбанк 20 тысяч 23,56 Platinum Bank 15 тысяч 35,33 Дельта Банк 50 тысяч 53,66 УкрСиббанк 50 тысяч 59,53 ПриватБанк 20 тысяч 60,01 Альфа-Банк 20 тысяч 60,01 Рейтинг самых низких ставок по кредитам на покупку товаров сроком на два года от меньших банков на 13.02.2012 г.: Банк Максимальная сумма, грн. Реальная ставка, % годовых Банк Русский Стандарт 20 тысяч 0,01 Фольксбанк * 15 тысяч 62,41 Ранее ФИНАНСЫ bigmir)net сообщали о том, что впервые с прошлого года кредиты на покупку новых авто стали дешевле, а количество кредитующих банков увеличилось депозиты дешевеют кредиты дорожают
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
