Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Що його звали Олег Мужчиль, я, звичайно, і гадки не мала. Для мене він був Лісник, або Сергій Аміров - по Фейсбуку. Аміров, до речі, від ісламського терміну "амір" - командир. "Сергей Командиров" - посміхнувшись, пояснив він. А справжні імена - навіть імена, не тільки прізвища - у нас питати не прийнято.
Він очолював один з підрозділів розвідки ДУК ПС (вийшов з ДУК за власним бажанням у кінці літа). Був висококваліфікованим розвідником-диверсантом і авантюристом до мозку кісток. Воював, за його словами, у Другу чеченську (на боці чеченців). Його не раз арештовували. Сидів у "Матросській тишині". Розказував, що там усюди килими і абсолютна тиша, яка діє на психіку краще за будь-які тортури. Кілька тижнів такого сидіння в "одиночці" - і переважна більшість людей готові розказати слідчим усе завгодно - просто за право поговорити з живою людиною.
Він був родом зі східної України. Очолював кілька автономних груп, які з початку війни активно працювали на окупованих територіях і навіть на території Росії. Я бачила відеоролики з їхніх операцій - працювали добре. Згодом - причина мені невідома - Лісник осів на контрольованій Україною території, перевіз сюди частину своїх людей. Серед них були громадяни РФ, з тамтешніх радикальних опозиційних кіл, я особисто бачила двох.
Вживу ми з ним познайомились на початку літа цього року, коли він з кількома людьми осів на нашій базі. Познайомились і майже подружилися - з того моменту, коли він раптово з'ясував, що принаймні по одній з його улюблених спеціалізацій я володію знаннями і можу розмовляти з ним на рівних. Після цього була не одна ніч балачок взагалі про все - від серйозних політичних питань до дрібних випадків із життя. Розповідав таке - дуже шкодую, що не записувала по свіжих слідах. Мене дивувала легкість, з якою він розказував про те, про що люди його професії зазвичай мовчать. А коли я кудись ненадовго від'їжджала, він незмінно годував замкненого у моїй кімнаті Комцю Ватничка.
Неймовірно розумний, ерудований, харизматичний, з блискавичною реакцією. Це про нього колись я розказувала історію, як він у небезпечній ситуації з неймовірною швидкістю рив окоп і на питання: "Что, решил вспомнить молодость?" миттєво відповів: "Нет, решил встретить старость". Підтягнутий, рухливий, без шкідливих звичок, виглядав дуже молодо - як на мене, років на 40, я дуже здивувалася, коли дізналась, що йому за 50. Розумом, лексикою, манерою говорити, парадоксальністю мислення, навіть блиском очей він нагадував мені Дмитра Корчинського. "Чому я сиджу і дивлюся на тебе, а бачу Корчинського?" - врешті-решт напряму спитала я. - Потому что мы были в одних и тех же местах, учились у тех же людей, читали те же книги. Но разница между нами в том, что он философ, то есть, балабол, который ничего не довел до конца, а я военный, и я человек действия.
Як вам така, наприклад, розмова. Я почала казати, що якби завтра, припустимо, відбувся переворот і президентом України став би Ярош, жодна держава світу не визнала б нову владу. Лісник перебив: - Кто угодно, только не Ярош. Это вообще не тот человек. - Послухай, я не схильна обожествляти Яроша, але реально кращого наразі не знаю. Він може чогось не знати або не вміти, але є головне - він порядна людина. - А я худшего не знаю. Его уровень - сельский учитель, это максимум. А порядочность в политике... - і весело засміявся. Лісник чхати хотів на порядність і казав це абсолютно відверто. Можливо, він вважав її прийнятною у стосунках між друзями, але не більше.
Звичайно, я спитала в нього, що він взагалі робить у ПС, якщо так ставиться до Яроша. Він відповів, що він не в ПС, а лише в ДУК, і ДУК потрібен йому для того, щоб знайомитись з цікавими йому людьми. Щоб приходити до них не з вулиці, а під брендом ДУК.
Далі я спитала: "Якщо не Ярош, то ХТО??? Не можу ж я підозрювати тебе у бажанні привести до влади Сєню або Юлю". - Я сам. И больше никто. - У тебе такі амбіції? - я спочатку вирішила, що це жарт. - Ну, если я возглавляю всех украинских буддистов, как ты думаешь, есть у меня амбиции? Я просто никого не вижу больше, кто потянет. Я пробувала казати щось про те, що кар'єрна "стеля" для розвідника - це голова СБУ чи ГУР. Можна, звичайно, і вище, але для цього треба зав'язати з професією і років 5-10 побути публічною людиною, щоб тебе знали... Він мене не почув. Я вирішила тоді, що людина трохи втратила зв'язок із реальністю.
100% читачів, які зараз дивляться на це фото, подумають, що наші хлопці взяли "сепаратистів-голодранців" в полон. Але коли я скажу, що на знімку наші хлопці, які зараз стоять у Пісках, то ви звинуватите мене в тому, що я вам брешу. Ви не зможете повірити, що наші захисники на передовій виглядають саме так. На них немає навіть форми єдиного зразка і всі одягнуті хто в чому.
14 січня 2016 року волонтери приїхали на передову і саме таку картину вони побачили в Пісках. Ці хлопці знали, що зараз будуть отримувати нагороди від волонтерів і що їх будуть знімати для ЗМІ, але замість цього мотлоху їм просто не було що одягнути на себе.
Армія США є повністю професійною, її чисельність становить близько 1,4 млн. чоловік, ще приблизно 1,1-1,3 млн. чоловік становлять найближчий мобілізаційний резерв або запас. Всі вони мають діючий контракт з міністерством оборони, регулярно залучаються до навчань і бойової підготовки і у разі необхідності можуть бути призвані на діючу службу.
Порівняння збройних сил Росії і США Витрати на утримання одного солдата в армії США кілька років тому були близько $1 млн на рік. Порівняйте скільки Україна витрачає на одного солдата. Теоретично лише на утримання особового складу ЗСУ мають витрачати $270 млн (7 млрд грн) на рік.
Це діверсія від мінстеця. Треба повідомити у СБУ! "Кордон держави" мають показувати на всіх українських телеканалах. Прошу долучитись усіх, хто має виходи на телеканали та їх власників.
Викладайте будь ласка ссилки на все що знаєте. І поширюйте у соцмережах.
Днем в понедельник, 8 февраля, 46 бойцов из 53-й отдельной механизированной бригады, недовольные условиями их размещения на полигоне «Широкий Лан», а также в целом отношением командования к их обеспечению, питанию и проживанию, решили пешком отправиться в Николаев, чтобы потребовать немедленной реакции на происходящее в военной прокуратуре.
Ночью закончились дрова и буржуйки умолкли... Сссссуккка)
Заехали мы на тот полигон , на котором стояла 53 бригада. Она оставила нам ... Нихуя. Нихуя - это чуть больше чем нихуище. "Выжженная земля" б***. По сути обычное грязище в котором местами плавают элементы шлака перемеленные траками гусениц.
Палатки мы поставили. Буржуек дали. Хуевых , с низким КПД. Труб и колен вроде хватило. Питание х... знает какое и непонятно как . Многие отказываются от питания потому что после еды элементарно не где помыть котелок. Разве шо почухать его грязным песком и вытерти влажными салфетками ... У кого они есть конечно Я питаюсь самостоятельно из заранее собранного пакета....
Живем в грязи. Как орки.
Помыться,постираться ? Не , не слышали. Питьевая вода вроде есть.
С дровами тоже дрочилин. Их нужно добыть. Добыть - это или с*** у тех кто уже добыл или выковырять из грязи и просушить.
Несмотря на весь пи** мы не унываем, во всяком случае те кто знает зачем пришел в армию.
Пост носит исключительно информативный характер и не расчитан на сенсации. Если кто хочет реальной сенсации - помогите подразделению с наименьшим количеством синяков машиной дров и бензопилой.... Это будет куда целесообразней чем отмечание Бирюкова в постах и гневных комментариев.
Узбагойтесь. Мы тут мужчины и готовы переносить "все тягости и лишения воинской службы" ... Правда не совсем понятно нахуя .
Сорри за "рваный" текст, писал в перерывах между построением , рубкой мокрых пижженных дров и беготней по лагерю.
Далі буде.
Сергей Сергеевич Хтось хоче максимально "накрутити" військових щоб ті були голодні і злі? Чому взимку військових не розквартировують у населенних пунктах? Для чого їх "виморожують"?