НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ, 05.05.2015 ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ – ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА ОБ’ЄДНУЄ ЕКСПЕРТІВ З ЮРИДИЧНОГО, МЕДІЙНОГО ТА ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО СЕКТОРІВ.
Команда «Центру протидії корупції» добивається кримінальної відповідальності керівництва «Дельта Банку» за фінансове шахрайство, привласнення майна та доведення банку до банкрутства. Адже незважаючи на пікети, мітинги та проплачені статті в ЗМІ – факти говорять про те, що керівництво банку свідомо довело банк до банкрутства, заробивши на цьому мільярди та вививши їх за кордон, а тепер намагається перекласти весь фінансовий тягар відповідальності на державу, а отже нас з вами – платників податків.
Саме тому команда Центру разом з головою Комітету по боротьбі з корупцією Єгором Соболєвим звернулися до Генеральної прокуратури України із вимогою відкрити кримінальне провадження проти керівництва банку. Зокрема ми надали докази про порушення щонайменше 3 статей Кримінального кодексу України, а саме ст.. 222 КК України (Шахрайство з фінансовими ресурсами), ст.. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 219 КК України (Доведення до банкрутства).
Хочемо нагадати, що «Дельта Банк» був 4 за розміром банком в Україні і питання його націоналізації на сьогодні це щонайменше 16,7 млрд. гривень з державного бюджету. Це в чотири рази більше за річний бюджет Міністерства охорони здоров’я на закупівлю ліків для всієї України.
Сьогодні питання рекапіталізації та націоналізації «Дельта Банку» відкрите і дуже гостре. В основному воно лобіюється самим же керівництвом банку, зокрема Миколою Лагуном. Тим не менше факти, зібрані в журналістському розслідуванні газети «Дзеркало тижня» свідчать про те, що керівництво банку, перед введенням тимчасової адміністрації, через підставні компанії, афілійовані з «Дельта Банком» виводило активи банку за кордон, тим самим зменшуючи його статутний капітал. Свідомо видавалися величезні суми кредитів компаніям, які існують лише на папері. Так, група з 12 компаній, за якими значаться зобов’язання перед банком на суму 4,237 млрд грн, — це пустушки, від яких як сама “Дельта”, так і тимчасова адміністрація точно не дочекаються жодних грошей. Серед них такі структури, як “Ті Ел Сі Системз”, “Мерчант Хауз”, ” Антарес-Торгсервіс”, “САБ-Р”, “Еллада”, “Грін Грейн”, “Дельта Преміум Ресурс” і, нарешті, структура з найбільш виразною назвою — “Бонні і Клайд”. Згадані структури поєднує, згідно з експертним висновком НБУ, низка досить примітних особливостей, які обов’язково слід включити до навчальних посібників для правоохоронців і банківських наглядачів, які таких особливостей упритул не помічають. Отже, всі вони: — не мають виробничих потужностей; — мають однакові юридичні адреси; — кошти на їхніх поточних рахунках — винятково кредитні.
Окрім того, напередодні введення тимчасової адміністрації, керівництво банку почало дробити великі депозити на менші, сума яких би не перевищувала 200 тис. гривень. Це робилося для того, щоб потім Фонд гарантування вкладів відшкодував ці гроші вкладникам, адже за законом фонд відшкодовує депозити розміром до 200 тис. гривень. Відповідно «банкіри» шахрайством намагалися збільшити суму депозитів, обов’язкових до повернення державою.
Також, в 2014 році, НБУ, намагаючись врятувати один з найбільших банків України, видавав великі суми дешевих кредитів для збереження ліквідності банку. Тим не менше замість того, щоб використовувати ці гроші для стабілізації банку, вони пішли на надання ризикових кредитів юридичним особам, пов’язанних з банком, або таким, що мають ознаки фіктивності.
Разом з народним депутатом Єгором Соболєвим, ми:
ЗВЕРНУЛИСЬ до Генерального прокурора України Шокіна В.М.
Да, вот это вступила в г..нобанк... У таких, как Лагун эмоций нет, у них все куплено , если его возьмут за ж..пу топтать зону, я сразу поверю в покращення.., а пока этот г..нобанк имеет нас.
НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ, 05.05.2015 ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ – ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА ОБ’ЄДНУЄ ЕКСПЕРТІВ З ЮРИДИЧНОГО, МЕДІЙНОГО ТА ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО СЕКТОРІВ.
Команда «Центру протидії корупції» добивається кримінальної відповідальності керівництва «Дельта Банку» за фінансове шахрайство, привласнення майна та доведення банку до банкрутства. Адже незважаючи на пікети, мітинги та проплачені статті в ЗМІ – факти говорять про те, що керівництво банку свідомо довело банк до банкрутства, заробивши на цьому мільярди та вививши їх за кордон, а тепер намагається перекласти весь фінансовий тягар відповідальності на державу, а отже нас з вами – платників податків.
Саме тому команда Центру разом з головою Комітету по боротьбі з корупцією Єгором Соболєвим звернулися до Генеральної прокуратури України із вимогою відкрити кримінальне провадження проти керівництва банку. Зокрема ми надали докази про порушення щонайменше 3 статей Кримінального кодексу України, а саме ст.. 222 КК України (Шахрайство з фінансовими ресурсами), ст.. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 219 КК України (Доведення до банкрутства).
Хочемо нагадати, що «Дельта Банк» був 4 за розміром банком в Україні і питання його націоналізації на сьогодні це щонайменше 16,7 млрд. гривень з державного бюджету. Це в чотири рази більше за річний бюджет Міністерства охорони здоров’я на закупівлю ліків для всієї України.
Сьогодні питання рекапіталізації та націоналізації «Дельта Банку» відкрите і дуже гостре. В основному воно лобіюється самим же керівництвом банку, зокрема Миколою Лагуном. Тим не менше факти, зібрані в журналістському розслідуванні газети «Дзеркало тижня» свідчать про те, що керівництво банку, перед введенням тимчасової адміністрації, через підставні компанії, афілійовані з «Дельта Банком» виводило активи банку за кордон, тим самим зменшуючи його статутний капітал. Свідомо видавалися величезні суми кредитів компаніям, які існують лише на папері. Так, група з 12 компаній, за якими значаться зобов’язання перед банком на суму 4,237 млрд грн, — це пустушки, від яких як сама “Дельта”, так і тимчасова адміністрація точно не дочекаються жодних грошей. Серед них такі структури, як “Ті Ел Сі Системз”, “Мерчант Хауз”, ” Антарес-Торгсервіс”, “САБ-Р”, “Еллада”, “Грін Грейн”, “Дельта Преміум Ресурс” і, нарешті, структура з найбільш виразною назвою — “Бонні і Клайд”. Згадані структури поєднує, згідно з експертним висновком НБУ, низка досить примітних особливостей, які обов’язково слід включити до навчальних посібників для правоохоронців і банківських наглядачів, які таких особливостей упритул не помічають. Отже, всі вони: — не мають виробничих потужностей; — мають однакові юридичні адреси; — кошти на їхніх поточних рахунках — винятково кредитні.
Окрім того, напередодні введення тимчасової адміністрації, керівництво банку почало дробити великі депозити на менші, сума яких би не перевищувала 200 тис. гривень. Це робилося для того, щоб потім Фонд гарантування вкладів відшкодував ці гроші вкладникам, адже за законом фонд відшкодовує депозити розміром до 200 тис. гривень. Відповідно «банкіри» шахрайством намагалися збільшити суму депозитів, обов’язкових до повернення державою.
Також, в 2014 році, НБУ, намагаючись врятувати один з найбільших банків України, видавав великі суми дешевих кредитів для збереження ліквідності банку. Тим не менше замість того, щоб використовувати ці гроші для стабілізації банку, вони пішли на надання ризикових кредитів юридичним особам, пов’язанних з банком, або таким, що мають ознаки фіктивності.
Разом з народним депутатом Єгором Соболєвим, ми:
ЗВЕРНУЛИСЬ до Генерального прокурора України Шокіна В.М.[/quote]
Да, вот это вступила в г..нобанк... У таких, как Лагун эмоций нет, у них все куплено , если его возьмут за ж..пу топтать зону, я сразу поверю в покращення.., а пока этот г..нобанк имеет нас.[/quote]
....Вы правы - ни денег, ни лагуна за решеткой....печально..
abc111"Окрім того, напередодні введення тимчасової адміністрації, керівництво банку почало дробити великі депозити на менші, сума яких би не перевищувала 200 тис. гривень. Це робилося для того, щоб потім Фонд гарантування вкладів відшкодував ці гроші вкладникам, адже за законом фонд відшкодовує депозити розміром до 200 тис. гривень. Відповідно «банкіри» шахрайством намагалися збільшити суму депозитів, обов’язкових до повернення державою."
Саме по такій схемі діють і власники, керівники, тимчасові адміністратори і ліквідатори ФГВФО, в тому числі і при виведенні активів з CityCommerce Bank .
І як цьому ефективно можуть завадити вкладники, які хочуть отримати свої кошти - юрособи, ФОП, або більше 200 и. грн Спустошення «Надр» Як виводили гроші з банку Олександр Дубінський — 7 Травня 2015, 08:00
У розпорядженні Forbes опинилися документи, які ілюструють виведення активів з банку «Надра» за кілька днів до введення в нього тимчасової адміністрації. Представник ініціативної групи вкладників банку Олег Франчук передав автору свідоцтва продажу майна, яке виступало заставою по кредиту фінустанови, в десятки разів нижче за її реальну вартість. Так, представники банку дали згоду на продаж торговельно-офісного приміщення в центрі Одеси за ціною близько $24 за кв. м при реальній ціні нерухомості в $800-1000 за кв. м. Сама схема продажу цікава тим, що є ілюстрацією класичної технології виведення активів із проблемних банків. Опустошение «Надр»
Як випливає зі звернення керівника ініціативної групи вкладників, спрямованого на адресу автора, документи з доказами виведення активів з банку «Надра» було направлено тимчасовому адміністратору банку Ірині Стрюковій (до моменту виходу матеріалу вона не змогла відповісти на запитання Forbes), а також у Фонд гарантування вкладів. Мова йде про аукціон з продажу кількох нежитлових будівель, розташованих в історичному центрі міста Одеси (вул. Єврейська, 3; вул. Карантинна, 21/1; вул. Карантинна, 21/2; вул. Троїцька, 10/1), загальною площею більше 15 000 кв. м, за які було отримано менше $400 000, або $24 за кв. м. Будівлі перебували в іпотеці в банку «Надра» і забезпечували виконання кредитних зобов'язань якоїсь компанії ЗАТ «Танго-Дельта-Груп» по кредиту розміром близько $10 млн. Спочатку оголошення про продаж на аукціоні цілісного майнового комплексу ЗАТ «Танго-Дельта Груп» з'явилося в травні 2014 року на сайті Мін'юсту − продаж здійснював ліквідатор даного ЗАТ.
Початкова вартість аукціону склала 14 млн грн − близько $333 за кв.м. У результаті зазначені об'єкти було продано через вісім місяців за 10 млн грн, тобто в 14 разів нижче вартості, за якою це майно було оцінено в доларах США. Продаж було фактично здійснено 3 лютого 2015 року, а вже 5 лютого в банк «Надра» було введено тимчасову адміністрацію. Зауважимо, що право власності було переоформлено на нового власника 12.02.2015 року, − тобто вже після введення тимчасової адміністрації в банк «Надра». При цьому вкладники виявили відразу кілька порушень у проведенні аукціону. Так, продаж майна було здійснено ліквідатором ЗАТ «Танго-Дельта Груп» Сергієм Косякевичем, який на час підготовки та проведення даного аукціону не мав повноважень ліквідатора ЗАТ. Постановою господарського суду м.Києва у справі №43/216 від 23 вересня 2014 року термін ліквідаційної процедури ЗАТ було продовжено до 23 листопада 2014 року. На такий же термін продовжувалися і повноваження ліквідатора. Торги ж із продажу майна, яке перебуває в заставі у банку «Надра», було призначено на 26 грудня 2014 року − тобто тоді, коли у Косякевича вже не було повноважень ліквідатора. Однак це не завадило директору Департаменту проблемних активів корпоративного бізнесу Олегу Паденку видати від імені банку дозвіл на проведення аукціону і зниження вартості майна в його перебігу. Перед тим, як потрапити в банк «Надра» на посаду головного юрисконсульта відділу взаємодії з Державною виконавчою службою та управління стягненим майном Департаменту проблемних активів корпоративного бізнесу, Паденко працював аудитором у міжнародній компанії PriceWaterHouse, а також банках ОТП, Райффайзен, Сведбанк і Промінвестбанк. Додзвонитися до голови правління банку Дмитра Зінкова, щоб уточнити, чи знає він про цю операцію і кому «під матрац» пішли продані в Одесі приміщення, − не вдалося. Однак у первинного покупця нерухомості − ТОВ «Діа-Лекс» − було виявлено ознаки фіктивності: компанію створено 19 листопада 2014 року (за чотири місяці до продажу майна), а громадянка Марта Проніна (директор ТОВ «Діа-Лекс») не обізнана про господарські операції та діяльність, яку здійснює її компанія, а також не змогла відповісти, звідки у переможця аукціону гроші на придбання нерухомості, якщо статутний капітал «Діа-Лекс» становить 120 000 грн. У свою чергу юристи називають неправомірним порядок оформлення права власності на майно. Свідоцтво про право власності на майновий комплекс було видано нотаріусом Тверською І.В. (нотаріус Київського нотаріального округу). Разом з тим п. 4.1. Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін'юсту № 296/5 від 22 лютого 2012 року, вказує, що видання нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при банкрутстві оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна − тобто свідоцтво має видаватися нотаріусом в місті Одеса.
Спочатку в НБУ надали Forbes загальне роз'яснення про застосування закону про посилення відповідальності власників банків. Так, як запевняє Нацбанк, навіть незважаючи на те, що закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб» було прийнято вже після введення тимчасової адміністрації в банки «Надра» і «Дельта», «залишаються підстави для застосування до власників банківських установ норм Кримінального та Цивільного Кодексів». «Цивільно-правова відповідальність за завдану майнову шкоду передбачена Цивільним кодексом України. Стаття 1166 цього Кодексу визначає загальні підстави відповідальності та встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка заподіяла шкоду», − сказано в роз'ясненні НБУ. У юридичній компанії «Де факто» кажуть, що в даному випадку є всі підстави, у разі доведення умислу, поширювати відповідальність не тільки на керівництво, але й на власників банку. Враховуючи те, що право власності перейшло до нового покупця − фірми «Діа-Лекс» через тиждень після введення тимчасової адміністрації, − юристи вбачають тут явні ознаки кримінального порушення. У зверненні Олега Франчука дії ліквідатора ЗАТ «Танго-Дельта-Груп» і посадових осіб банку «Надра» названо злочином, тож вони повинні кваліфікуватися згідно з Кримінальним Кодексом: підписання документів про продаж майна банкрута без належних повноважень слід кваліфікувати за ч. 3 статті 365-2 КК України; штучне створення факторів, які дозволили продати майно, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 366 КК України; а дії посадових осіб ПАТ «КБ «Надра», які полягають у привласненні майна (об'єкта аукціону) шляхом його продажу за заниженою вартістю, слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 191 КК України. Позиція Нацбанку і Фонду гарантування вкладів полягає в тому, що згідно зі статтею 38 закону «Про систему гарантування вкладів» уповноважений Фондом тимчасовий адміністратор зобов'язаний перевірити всі дії менеджменту банку, у тому числі, укладені договори, на предмет їх правомірності. При цьому, відповідно до закону, недійсними можуть бути визнані рішення, в результаті яких посадові особи банку провели відчуження або передали у користування майно на 20 і більше відсотків нижче від т.зв. звичайної (ринкової) вартості." http://forbes.ua/ua/business/1393848-spustoshennya-nadr
представники банку дали згоду на продаж торговельно-офісного приміщення в центрі Одеси за ціною близько $24 за кв. м при реальній ціні нерухомості в $800-1000 за кв. м. Сама схема продажу цікава тим, що є ілюстрацією класичної технології виведення активів із проблемних банків. Опустошение «Надр»
В Дельте, наверняка, было много подобного. Вот против чего нужно протестовать. Грабежа (нас всех) на ровном месте.
А не "национализацией" или поиском "инвестора" (созданием переходного банка) баловаться. Когда все, что можно, уже украдено.
документи з доказами виведення активів з банку «Надра» було направлено тимчасовому адміністратору банку Ірині Стрюковій (до моменту виходу матеріалу вона не змогла відповісти на запитання Forbes), а також у Фонд гарантування вкладів
Поганой метлой гнать таких временных администраторов. Или вместе с ворами, разграблявшими банки, сажать их за решетку.
А у нас в ФГВ кто заправляет? Бывшие "инвестбанкиры" (работники инвестиционных фондов)? Которые выводить (красть) деньги еще лучше умеют. И/или сами принимали участие в таких операциях.
а вы как думаете, за что 1,5 года назад все делалось ?