Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Hotab написав:... Але ПДФО І ВЗ важко не знати, бо в робочому контракті вказано наприклад 8 куїв зарплати, а по факту падає 6+ , то як тут можна щось не знати??
А если в трудовом договоре уже указана зряплата нетто? (мой случай на первой работе) А если все условия в коллективном договоре, но тебе его не показывают? А в приказе о приёме на работу что-то типа "зряплата согласно тарифной сетке" (мой случай на второй работе)
Ну или как-то так:
moveton написав:Наверное, точно так же, как можно не знать, например, содержимое ДКБО своего банка на 200+ страниц. Казалось бы ну как, ведь написано и даже заставляют расписываться, что ознакомлен. Но как-то удаётся.
moveton написав:Та, вроде, о другом. Но попробуем разобраться в определениях.
sergey_sryvkin написав:Якщо ви ФОП з однім клієнтом, то тут теж все просто - якщо ви свідомо обрали саме цього клієнта, але можете і передумати, працювати з іншими, на інших умовах - то ви підприємець.
У нас пока не вернули крепостное право. Человек на зарплате тоже выбирает себе работодателя сознательно. Может передумать и уволиться, устроиться на работу где-то ещё в том числе и на других условиях. Оформление на зарплату ограничивает произвол исключительно работодателя, а у работника все те же самые свободы. Получается, что все предприниматели в таком определении? А зачем такое определение тогда нужно?
Це питання, про себе - поставили ви. Я просто описав вам своє бачення. Може у вас воно інше, я ж не знаю. Спитаю по іншому - ви колись були підприємцем? Не формально, а реально. Шукали клієнтів, вели кількох одночасно, обирали форму організації бізнесу, приймали організаційні та фінансові рішення?.. Якщо ні, то відповідь на ваше питання очевидна - ви найманий працівник, оформлений як ФОП. Якщо так, то вам має бути зрозуміла ідея: якщо ви ВЖЕ підприємець, але тимчасово обрали для себе співпрацю з одним клієнтом, як найефективнішу концентрацію зусиль на поточному часовому відрізку, то можна казати що ви все ще підприємець... можливо Інакше найманий працівник. Якщо сама ідея вашої діяльності віддає перевагу роботі на одного клієнта, тобто ви просто шукаєте собі ОДНОГО клієнта як ГОЛОВНОГО роботодавця, то ви найманий працівник, що прикривається фопом.
moveton написав:
sergey_sryvkin написав:Якщо ви просто влаштувалися до того клієнта на роботу, як працівник, а він вам наказав оформити ФОПа, платити певний податок, і від вас то ніяк не залежить - то ви найманий працівник, ще й потенційно порушник трудового законодавства
Ерунда какая-то. Приказать оформить ФЛП - это в принципе не законно и поэтому никто таких приказов и не издаёт. Уволить по сокращению штата (а то и по ликвидации организации), а потом нанять уже, как ФЛП - запросто и никакого нарушения в этом нет. Замена способа уплаты налогов к этому прилагается уже косвенным образом, как требование уже НКУ, а не работодателя. Ну и в целом эту болезнь уже пережили и обычно о форме отношений уже договариваются заранее, так что предлагаю этот вариант даже не рассматривать. Так вот, если я нанимался, как работник на зарплату, а работодатель НЕ приказывает не оформить ФЛП, то я буду работником на зарплате? Или я таки предприниматель?
Справа не в наказах, а в підході. Якщо ви просто знайшли собі роботу як найманий працівник, і задля цього оформились ФОПом, по вашому бажанню, чи по бажанню роботодавця, неважливо - ви по суті найманий працівник. Бо робите роботу, яку вам каже роботодавець, виконуєте вказівки. Якщо ви підприємець, який сам обирає яку роботу і для кого і коли робити, і на яких умовах, а в ідеалі ще можете залучати за потреби людей та ресурси - то ви підприємець. Бо саме ви є джерелом та ініціатором бізнес процесу.
sergey_sryvkin написав:Спитаю по іншому - ви колись були підприємцем?
Якщо взяти мій кейс, то в мене є ФОП. Я є овнером декількох ТОВ, а також займаю не "генеральну" посаду в деякому "критичному підприємстві" щоб мати бронь(та я витрачаю там дейкий час на роботу насправді, а не рахусь лише по бумагах). Куди ви мене запишите? А якщо ви лише будете знаєти що я лише найманий працівник? Все залежить від точки зору та перевіреної інформації, якої ви володієте.
Трохи дам офтопу з своїх думок: У нас багато стереотипних думок. Совкових. Якщо на дорогому авто - то або вор, або фермер. Якщо отримав бронь - то точно за хабаря(привіт Песікот!).
Взагалі люба людина - це підприємець. Навіть наймана. Бо коли вона вирішує після універу знайти роботу - вона з купою інших людей починає робити резюме, розсилати їх, якось себе продавати роботодавцю на співбесідах. Потім робить шаги щоб успішно пройти випробувальний термін.... Десь так само проходе у пошуках відносин. Людина дбає про зовнішній вигляд, робить якісь спроби для знайомств, щось там даре у вигляді квіт, походів у кіно... Та богато чого вирішує кожен пересічний. Так, маштабі може і інши, але це все теж можна віднести до підприємців, тільки фокус,ціль та ЦА - інша.
Наприклад чи можна рахувати купи-продаєк як підприємців - хтось скаже ЗВІСНО. А я не розумію, чому кінцевий споживач повинен їм платити їх комсу, це як якась пухлина в наш час. Вони просто сидять на потоці, та хочуть отримувати бариши як у 1990-2000. Я недавно був на місцевому ринку, шмоточному. Я не розумію - як люди можуть там щось купувати... Ті 2 поверхові котейнери, поміряти щось на картонці.... Та і ціна - вибачте. Мені простіше або самому заказати з інтернету з якогось забугорного магазину, або купити щось в сансея-кропо-бершко-пулнбірах, з більшою вигодою(що до ціни)... Шмотовий ринок мені став нагадувати великий секондхенд.... А ті хозяєва контейнерів - НЕ підприємців, а людей, яки продовжуть чпокати труп дохлої коняки... Звісно це моє субєктивне ІМХО.
sergey_sryvkin написав:Спитаю по іншому - ви колись були підприємцем?
Якщо взяти мій кейс, то в мене є ФОП. Я є овнером декількох ТОВ, а також займаю не "генеральну" посаду в деякому "критичному підприємстві" Куди ви мене запишите?
Чому я маю вас кудись записувати? Самі вирішуйте. Якщо ви не "фунт", то, мабуть, підприємець.
dimo_0n написав:"Взагалі люба людина - це підприємець. Навіть наймана."
Ага, кожен з нас президент. Цю чухню я вже чув
dimo_0n написав:
Наприклад чи можна рахувати купи-продаєк як підприємців - хтось скаже ЗВІСНО. А я не розумію, чому кінцевий споживач повинен їм платити їх комсу
По перше, їх ваша думка про це не турбує абсолютно. По друге, не розумієте - не платіть. Світ великий, вертиться не тільки навколо вас
Моя думка - якщо людина вміє організувати бізнес процес, знайти клієнта та отримати гроші, то вона підприємець. Навіть якщо вона продає тільки джинси на картонках.
Якщо вона стоїть там же реалізатором - найманий працівник.
sergey_sryvkin написав:По перше, їх ваша думка про це не турбує абсолютно.
Сам вопрос задал про придприемцив. Сам написал - шо якщо ФОП и работает на когось - то не придпреемец. И в итоге вывод - что других не волнует что конкретный человек думает о них.
У вас там раздвоение личности? )))
Выходит что твое мнение никому неинтересно, считаеш ли ты конкретного ФОПа НЕ предпринимателем ))) Вот и поговорили )))
sergey_sryvkin написав:По перше, їх ваша думка про це не турбує абсолютно.
Сам вопрос задал про придприемцив. Сам написал - шо якщо ФОП и работает на когось - то не придпреемец. И в итоге вывод - что других не волнует что конкретный человек думает о них.
У вас там раздвоение личности? )))
Выходит что твое мнение никому неинтересно, считаеш ли ты конкретного ФОПа НЕ предпринимателем ))) Вот и поговорили )))
Я вам ніяких питань не ставив, плутаєте. З особистістю в мене все в порядку, це з вас чомусь аж російська полізла зсередини... Ваші образи щодо працівників торгівлі, чи до мене особисто, можете виплакати комусь іншому, мені нецікаво.
Катерина Рожкова завершила десятирічну кар'єру в Національному банку України. За цей час вона стала однією з найвпливовіших фігур українського фінансового сектора. На посаді заступника (в тому числі першого) голови НБУ вона була серед ключових осіб, які відповіли на найбільші виклики фінансової системи останнього десятиліття.
Рожкова увійшла в історію як одна з головних координаторок націоналізації ПриватБанку в 2016 році — ймовірно, найскладнішої банківської операції в історії незалежної України.
Зокрема, під її керівництвом відбулася масштабна «чистка» банківського ринку, коли НБУ закрив понад 100 неплатоспроможних банків, очистивши фінансову систему від токсичних активів і олігархічного банкінгу.
Я працювала в НБУ і при Стельмасі у 2009 році. Це був короткий, але важливий період, що дав перше уявлення про роботу регулятора. Найкомфортніше мені працювалося з Валерією Гонтаревою та Яковом Смолієм. Їхній стиль управління був дуже відкритим, демократичним. У нас була атмосфера довіри, конструктивних дискусій, поваги до професійної думки. Ніхто не грав у підкилимні ігри, не було внутрішньої конкуренції. Це дозволяло зосередитися на реформах і досягати результатів. З Кирилом Шевченком все було по-іншому. У нас із ним трохи не склалося співпрацювати. Стиль у нього, на мою думку, був авторитарним. Можливо — це одна із причин. Андрій Пишний теж обрав вертикальну, централізовану модель керівництва. При цьому не можна не відмітити його стратегічне бачення і бажання залишити спадщину. Але для мене важлива командна робота, можливість вільно висловлювати свою думку. Це не про конфлікти, а про цінності.
— Націоналізація Приватбанку — правильне рішення? Абсолютно. Приватбанк був надто великим, щоб впасти, обслуговуючи майже 50% депозитів фізичних осіб в країні та кожну другу платіжну картку. Це був ризик для всієї системи. Але модель його роботи являла собою класичну піраміду. Депозити йшли на обслуговування кредитів пов’язаних компаній. Ми довго готувалися: вивели з ринку проблемні банки, вибудували процедури. І коли дійшли до Приватбанку, діяли чітко і злагоджено. Рішення реалізували за одну ніч. І сьогодні Приватбанк — це стабільний державний банк, прибутковий, ефективний, із сильною командою і роллю в економіці.
— Чи не була чистка банків надто радикальною? Ні. Ми діяли за принципом: кожен банк отримує шанс. Із 103 банків, що пішли з ринку, лише 10 зробили це добровільно, самостійно здали ліцензії. Інші — не виконали вимоги щодо прозорості, капіталу, структури власності. Ми не знищували банки, а оздоровлювали систему, яка була заражена токсичними активами, відмиванням коштів, фіктивними капіталами. Сьогодні я вважаю, що діяти треба було ще швидше.