Сьогодні відбулася публічна дискусія, організована спільно Центром економічної стратегії (ЦЕС) та Національним банком України, на тему «Зняття валютних обмежень та лібералізація руху капіталу: як і коли?». Під час заходу заступник директора ЦЕС Марія Репко презентувала однойменне дослідження, в якому експерти Центру окреслили передумови валютної лібералізації, а також запропонували короткостроковий та стратегічний плани дій. Як зазначила Марія Репко, для зняття поточних адміністративних обмежень повинні успішно завершитися реструктуризація державного боргу, а також стрес-тестування банків. Крім того, має припинитися відплив депозитів із системи, в торгівельному балансі має встановитися стійкий профіцит, а накопичені резерви НБУ мають сягнути тримісячного імпорту. Натомість, повна лібералізація валютного регулювання потребує повного відновлення макроекономічної та фінансової стабільності. Відповідно, за словами експерта, спочатку має відбутися зняття або пом'якшення обмежень за торговельними операціями, а також припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Повна лібералізаця можлива лише у більш віддаленій перспективі. Як свідчить досвід Чехії та Естонії, протягом 5-7 років. Процес валютної лібералізації мають супроводжувати інші реформи. Зокрема, однією з таких супутніх реформ може стати розвиток інфраструктури фінансового сектору, про що розповів Голова Наглядової ради Національного депозитарію України Роман Сульжик. У відповідь заступник Голови Національного банку Олег Чурій подякував дослідникам за проведений глибокий аналіз та погодився, що починати лібералізацію регулювання необхідно з операцій експорту-імпорту та ПІІ. За його словами, цьому мають передувати накопичення достатнього рівня міжнародних резервів, фіскальна консолідація, докапіталізація банківської системи, усунення дисбалансів за поточним рахунком платіжного балансу, а також уповільнення інфляції. В свою чергу, менеджер проектів EasyBusiness Артем Рафаелян розповів про план дій і поточні досягнення спільної робочої групи НБУ та зовнішніх експертів, яка працює над операційним планом з лібералізації системи валютного регулювання. Створена в серпні група наразі працює над аналізом нормативної бази та формує матрицю інструментів валютного регулювання. В подальшому всі результати проекту проходитимуть публчне обговорення з громадськістю, зокрема представниками бізнесу, банківської та юридичної спільноти.
myseopochta написав:Хочу пойти в ЭКСИМ на обслуживание по эквайрингу после ухода из Пивденного. Я так понимаю в любом случае альтернатив вообще нет.
Приват - не подходит т.к много загран. карт и ПРИВАТ их не любит. Ощад - 2 недели ждём договор на эквайринг с ежедневным напоминанием. Михалыч - Посмотрел тарифы и офигел. На кого они рассчитывают вообще не понятно. Пумб - очень не стабильный 6 из 10 платежей не проходят Аваль - никто не знает куда идти и кто за это ответственный, а тарифы тайна за 7-ю печатями кроме того отзывы крайне негативные.
Может я кого-то забыл кто эквайрит ещё в нашей стране???
В 2013 году занимался выбором нового эквайера для своей конторы (несколько десятков точек и терминалов). На тот момент у нас была сборная солянка - Примат (меньше всего), ПУМБ, Крещатик, Индустриалбанк.
Принципиально рассматривались только эквайеры, поддерживающие приём бесконтактных карт. Претенденты на тот момент: 1) Райффайзен Банк Аваль (РБА); 2) Пивденный; 3) Ощадбанк; 4) Укрэксимбанк (самый дорогой тогда был); 5) Приватбанк.
По результатам тендера тогда безоговорочно победил РБА - у него оказалось самое лучшее ценовое предложение, оперативная техническая поддержка и PayPass/payWave в каждом терминале
Зачисление денег - на следующий банковский день - готовы были предложить все эквайеры.
А что там за негативные отзывы насчёт РБА? Не согласен. Два года сотрудничества - могу комментировать со всей полнотой ответственности!
P.S. А Примат тогда пошёл лесом, не солоно хлебавши
Сергей Будкин, инвестбанкир, соучредитель и управляющий партнер FinPoint Investment Advisors (Украина):
К сожалению, в моей стране сейчас кризис и это сказывается на всех нас. Украина стала самой бедной страной Европы по среднему доходу населения, по ВВП. Но к счастью, мы не единственные, кто проходил через это. Основная задача — это вернуть доверие к банковской системе. Ужасные цифры недоверия к ключевым государственным институциям свидетельствуют о том, что никто из нас не готов доверять свои деньги государству. А таких средств под матрасом у населения по разным подсчетам порядка 20 млрд долларов...
Vorlon Спасибо, тоже склоняемся к РБА, но сервис у них абсолютно совковый и тупые курицы на обслуживании Юр. лиц.
Сейчас некоторые банки сразу предупреждают, что средства будут блокированы до 35 суток
У нас 134 точки, были не тужили в Пивденном, но в последнее время задержка по поступлениям была до 10 -12 дней, а кредитовать банк за свой счёт у нас нет возможности.