Nafnaf написав:Надо было отдать бедному Вите 120 тыщ сразу и заехать через час, как он сказал... Ни себя бы не мучил, ни человека
100%. Zzzzzz бздо просто...)) Я залишав 150 штук пані Валерії і через годинку приходив доки підписати. Усьо чікі-пукі!
І де тепер ті 150 штук?
Если сотрудник почты, через час скажет " Я не брала никаких денег" что делать будете ? Без лоха-жизнь плоха Осторожность еще никому вреда не принесла.Лучше перебдеть - чем недобдеть
є категорія вкладників, які цілеспрямовано розміщують кошти на депозитах у банках з найвищими ставками, при тому, що чітко розуміють можливі проблеми з ліквідністю та ризик визнання тих чи інших фінустанов банкрутом. Проте йдуть на це, оскільки знають, що отримають відшкодування Фонду гарантування, який має змогу опиратися на друкарський станок НБУ.
За вказану «винахідливість» розплачуються всі громадяни, у т.ч. – через девальваційний та інфляційний «податок», який генерує супровідна емісія НБУ для Фонду гарантування.
Безумовно, ці люди використовують недолік системи. І тому питання не стільки до них, скільки до системи, яку слід коригувати. Передбачивши, наприклад, можливість лише один раз отримати відшкодування від Фонду гарантування.
є категорія вкладників, які цілеспрямовано розміщують кошти на депозитах у банках з найвищими ставками, при тому, що чітко розуміють можливі проблеми з ліквідністю та ризик визнання тих чи інших фінустанов банкрутом. Проте йдуть на це, оскільки знають, що отримають відшкодування Фонду гарантування, який має змогу опиратися на друкарський станок НБУ.
За вказану «винахідливість» розплачуються всі громадяни, у т.ч. – через девальваційний та інфляційний «податок», який генерує супровідна емісія НБУ для Фонду гарантування.
Безумовно, ці люди використовують недолік системи. І тому питання не стільки до них, скільки до системи, яку слід коригувати. Передбачивши, наприклад, можливість лише один раз отримати відшкодування від Фонду гарантування.
Справедливим було б компенсувати кожному вкладнику суму в розмірі що не перевищує 200 тис грн не залежно від кількості банків але у валюті вкладу
є категорія вкладників, які цілеспрямовано розміщують кошти на депозитах у банках з найвищими ставками, при тому, що чітко розуміють можливі проблеми з ліквідністю та ризик визнання тих чи інших фінустанов банкрутом. Проте йдуть на це, оскільки знають, що отримають відшкодування Фонду гарантування, який має змогу опиратися на друкарський станок НБУ.
За вказану «винахідливість» розплачуються всі громадяни, у т.ч. – через девальваційний та інфляційний «податок», який генерує супровідна емісія НБУ для Фонду гарантування.
Безумовно, ці люди використовують недолік системи. І тому питання не стільки до них, скільки до системи, яку слід коригувати. Передбачивши, наприклад, можливість лише один раз отримати відшкодування від Фонду гарантування.
Ця тема набуває популярності. Я чув таку пропозицію. Тих, чий код втретє потрапляє до списку Фонду, визнавати обмежено дієздатними і або призначати їм опікунів, або змушувати (як у кредитуванні) вести до банку батьків або дружину (чоловіка).
А я считаю, что в том, что валится банк виноваты не деполюди, а:
-кредитчики, не погашающие кредиты; -акционеры, выводящие по разным схемам деньги; -ТОПы, не сумевшие правильно выбрать стратегию и тактику; -НБУ, не принявший меры на ранних этапах проблемности; -Верховная Рада, долго не рассматривающая законы о защите прав кредиторов и др. -и т.д.
А признавая виновными и наказывая деполюдей, другими словами кредиторов, мы скатываемся до анекдота: "-Хто всрався? -Невістка..."(с)
Якщо 3 ва це дурість, за яку слід обмежити права, то чи вважати нормальними тих хто сплатив більше 3х мінплатежів по кредиту замість грейсу, тих хто не має грошей на депо, тих хто беруть субсидіі більше 3х разів і т.д... )
є категорія вкладників, які цілеспрямовано розміщують кошти на депозитах у банках з найвищими ставками, при тому, що чітко розуміють можливі проблеми з ліквідністю та ризик визнання тих чи інших фінустанов банкрутом. Проте йдуть на це, оскільки знають, що отримають відшкодування Фонду гарантування, який має змогу опиратися на друкарський станок НБУ.
За вказану «винахідливість» розплачуються всі громадяни, у т.ч. – через девальваційний та інфляційний «податок», який генерує супровідна емісія НБУ для Фонду гарантування.
Безумовно, ці люди використовують недолік системи. І тому питання не стільки до них, скільки до системи, яку слід коригувати. Передбачивши, наприклад, можливість лише один раз отримати відшкодування від Фонду гарантування.
Ця тема набуває популярності. Я чув таку пропозицію. Тих, чий код втретє потрапляє до списку Фонду, визнавати обмежено дієздатними і або призначати їм опікунів, або змушувати (як у кредитуванні) вести до банку батьків або дружину (чоловіка).
mike41, а почему бы "обмежено дієздатними" не объявлять ТОПов лопнувших банков или сотрудников банковского надзора, прогавивших проблемы более чем в трех банках, и назначать им опекунов из хороших следователей?
По-моему l66 правильно отметила корень зла - недоработки/коррупция в самом НБУ. Если всего лишь за 2 года на убой ушла треть всех банков, в том числе такие крупные как Дельта или Финансы-и-Кредит; если гарантия Фонда уменьшилась с 25 тыс $ до 8 тысяч $; если гривна за это время упала в ТРИ раза; если действуют прочие ограничения НБУ как по выдаче депо, так и по покупке валюты; если нашему руководству в доверии периодически отказывает МВФ, задерживая транши помощи, то что делать человеку, у которого, скажем, миллион гривен (стоимость весьма посредственной квартиры в Киеве или во Львове, это чтобы слово "миллион" не возбуждало обывателя)?
Положить деньги в 5-6 банков под сносный %, так треть из них имеет шанс гигнуться? Положить все в Ощад и быть в полной зависимости от его совковости? Положить в Аваль и Укрсиб под %, который и близко не компенсирует инфляцию?
А может правительству и Нацбанку нужно больше думать не о том, как еще раз обобрать депозитчиков, а все-таки умерить свои коррупционные аппетиты.
godl написав:mike41, а почему бы "обмежено дієздатними" не объявлять ТОПов лопнувших банков или сотрудников банковского надзора, прогавивших проблемы более чем в трех банках, и назначать им опекунов из хороших следователей?
По-моему l66 правильно отметила корень зла - недоработки/коррупция в самом НБУ. Если всего лишь за 2 года на убой ушла треть всех банков, в том числе такие крупные как Дельта или Финансы-и-Кредит; если гарантия Фонда уменьшилась с 25 тыс $ до 8 тысяч $; если гривна за это время упала в ТРИ раза; если действуют прочие ограничения НБУ как по выдаче депо, так и по покупке валюты; если нашему руководству в доверии периодически отказывает МВФ, задерживая транши помощи, то что делать человеку, у которого, скажем, миллион гривен (стоимость весьма посредственной квартиры в Киеве или во Львове, это чтобы слово "миллион" не возбуждало обывателя)?
Положить деньги в 5-6 банков под сносный %, так треть из них имеет шанс гигнуться? Положить все в Ощад и быть в полной зависимости от его совковости? Положить в Аваль и Укрсиб под %, который и близко не компенсирует инфляцию?
А может правительству и Нацбанку нужно больше думать не о том, как еще раз обобрать депозитчиков, а все-таки умерить свои коррупционные аппетиты.
Ну гутарити можна багато, але віз нині і там ... всі пікнічки опалучуються вкінці бюджетом