Banderlog написав:... Одстань. Побачим потім хто брехав про оточення. Наші чи путін. Я нікому не вірю.
побачимо. але є ще таке, як досвід та розум. тому коли таке брехло, як путін, щось каже, а наші це заперечують - то казати, що нікому не вірю - це ознака не дуже розумної людини, або заангажованість...
наші визнають, що у Покровську важка ситуація. а ще сьогодні вперше прочитав, що одна х причин, що росіяне проникають у Покровськ у цивільному. ти звісно розповіш, що клав ти на женевські конвенції, але не розумієш деяких наслідків цього...
prodigy написав:deepstate у своєму каналі на youtube робить розбір сітуації
а ЦБ рф дає нам надію на чудовий сценарій від'ємного росту російської економіки
цитата
ЦБ предупредил о худшем с 1990-х падении экономики в случае усиления санкций и снижения нефти до $35
Российская экономика впервые с середины 1990-х может сократиться два года подряд: инфляция разгонится до 10-летнего рекорда, гражданам придётся резко сократить потребление, а бизнесу — инвестиции. Такие параметры ЦБ РФ заложил в «рисковый сценарий» развития экономики, который предполагает падение цен на нефть до $30–35 и усиление западных санкций.
В «рисковом» прогнозе российский ВВП снижается на 2,5–3,5% в следующем году и ещё на 2–3% через год. На пике — в четвёртом квартале 2026 года — темпы спада достигают 6–7%. Экономика в таком сценарии теряет $108 млрд экспортных доходов в 2026 году и ещё $51 млрд в 2027-м. В результате их общий объём опускается до $255 млрд — самого низкого уровня с 2005 года.
pesikot написав:Давай порахуємо ... ти писав, наче з ТЦК забрати 50 куе за 6 осіб 50 куе/6 = 8.(3) куе Переправити = 5 куе. 5 куе на 6 = 30 куе
Як ж писав "порахуємо по мінімальному прайсу", читати вмієш? Викопай свій тунель і бери по 20 куе, якщо тобі здається що задешево. Коли людина вже ТЦК, то це вже інший рівень ризику прокрутитись на фарш, тому й ціна більше. В навч. частині ще більша, а на лінії БЗ тим паче
Вы очень сильно ошибаетесь в ценообразовании,даже если пользоваться открытыми источниками. Есть нормальные части, где никто в колени не стреляет, и люди даже говорят, что идут в СЗЧ- и никто их не мордует. Так что с передка уход часто бесплатно, другой вопрос что уйти оттуда не совсем легко и приятно, такси на позиции не приезжает. С учебки тоже часто валят через условные дырки в заборе. Бдит только ТЦК, дальше особо не парятся, по крайней мере те истории СЗЧшников что я слышал-звучали так. А слышал я их немало.
У Німеччині та Польщі — двох країнах, що прийняли найбільше українських біженців у межах ЄС — загострюється дискусія навколо нової хвилі приїзду молодих чоловіків 18-22 років з України, пише Politico.
«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині, замість того щоб захищати свою країну», — заявив депутат від консерваторів Юрґен Гардт.
У німецькому парламенті обговорюють можливість обмеження права українців на соціальні виплати. За даними Федерального агентства праці, близько 490 тис. працездатних громадян України нині отримують допомогу з безробіття. Урядова коаліція готує законопроєкт, який може позбавити частину з них цих виплат.
влада спостерігає, чи збережеться високий рівень прибуттів, чи це лише тимчасовий сплеск після зміни правил.
У Польщі праворадикальна партія Конфедерація виступила з жорсткою заявою: «Польща не може бути притулком для тисяч чоловіків, які мають захищати власну країну, перекладаючи тягар їхнього дезертирства на плечі польських платників податків».
Востаннє редагувалось Shaman в Сер 29 жов, 2025 21:08, всього редагувалось 1 раз.
Banderlog написав:... Одстань. Побачим потім хто брехав про оточення. Наші чи путін. Я нікому не вірю.
побачимо. але є ще таке, як досвід та розум. тому коли таке брехло, як путін, щось каже, а наші це заперечують - то казати, що нікому не вірю - це ознака не дуже розумної людини, або заангажованість...
наші визнають, що .
для особо обдарованих серед нєдоразвітих Читаєм поволі, шєвєля губами Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зустрівся з командирами армійських корпусів, бригад, військових частин, які виконують бойові завдання на Покровському напрямку та безпосередньо в районі міста Покровськ. Важливість правди в доповідях Вкотре наголосив командирам всіх рівнів про недопустимість у доповідях викривлення та приховування інформації щодо реальної ситуації. Нечесність має надто високу ціну - життя наших воїнів. Моя перша вимога - правда, якою б вона не була.
Командир, який приховує правду про ситуацію на полі бою, не має права бути командиром", - наголосив Сирський.
Banderlog написав:... Одстань. Побачим потім хто брехав про оточення. Наші чи путін. Я нікому не вірю.
побачимо. але є ще таке, як досвід та розум. тому коли таке брехло, як путін, щось каже, а наші це заперечують - то казати, що нікому не вірю - це ознака не дуже розумної людини, або заангажованість...
наші визнають, що .
для особо обдарованих серед нєдоразвітих Читаєм поволі, шєвєля губами Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зустрівся з командирами армійських корпусів, бригад, військових частин, які виконують бойові завдання на Покровському напрямку та безпосередньо в районі міста Покровськ. Важливість правди в доповідях Вкотре наголосив командирам всіх рівнів про недопустимість у доповідях викривлення та приховування інформації щодо реальної ситуації. Нечесність має надто високу ціну - життя наших воїнів. Моя перша вимога - правда, якою б вона не була.
Командир, який приховує правду про ситуацію на полі бою, не має права бути командиром", - наголосив Сирський.
й з цього абсолютно не випливає, що про Покровськ нам зараз кажуть брехню. в логіку - це не твоє, твоє - це "порішати"
Shaman написав:й з цього абсолютно не випливає, що про Покровськ нам зараз кажуть брехню. в логіку - це не твоє, твоє - це "порішати"
з цього випливає шо сирському часто доводиться наголошувати про важливість правди. А більше ніц і не випливає. Мож і правду кажуть. Мож там фортеця. А мож і брешуть. Того ми не знаєм і знати не можем. Через пару тижнів буде видно. Доречі, внятних заяв про ситуацію на сьогодні від зеленського чи сирського я не чув.
Shaman написав:й з цього абсолютно не випливає, що про Покровськ нам зараз кажуть брехню. в логіку - це не твоє, твоє - це "порішати"
з цього випливає шо сирському часто доводиться наголошувати про важливість правди. А більше ніц і не випливає. Мож і правду кажуть. Мож там фортеця. А мож і брешуть. Того ми не знаєм і знати не можем. Через пару тижнів буде видно. Доречі, внятних заяв про ситуацію на сьогодні від зеленського чи сирського я не чув.
а ти шукай, де є реальні оцінки. але це точно не заяви росіян.
Покровск.
Много вопросов по Покровску и часто они связаны с некими одиозными, либо откровенно паническими заявлениями о скорой потере города и вообще, окружении, прорыве и прочего апокалиптического характера контекста. Что же, без излишнего перегруза информацией, вкратце попытаюсь описать ситуацию, как её вижу я.
Прежде всего, хочу отметить, что ситуация на Покровском направлении и непосредственно в Покровске крайне тяжёлая… В принципе, такая какая она была здесь со второй половины декабря 2024 года, когда РОВ смогли выйти на Новотроицкое и таким образом полностью закрыть южное подбрюшье Покровска.
Тут есть нюанс. Группировка РОВ, а особенно 2-я, 41-я и 51-я ОВА получили задачу закрыть вопрос с Покровском до конца 2024 года и приложить к этому все усилия.
Выполнение этой задачи они просрочили почти на год, при этом 51-я ОВА успела обескровиться на провальном Добропольском направлении, поставив на паузу активные действия в Часовом Яру, который МО рф “асвабадило” 31 июля 2025… А так же в Торецкой агломерации, которую то же самое МО рф объявило “асвабаждённой” 7 февраля 2025, между тем, между терриконами шахт Фомиха-№10-№12 сохраняется зона контроля СОУ, не говоря уже про Щербиновку и Носпаское.
Всё бремя выполнения просроченной задачи легло на 2-ю ОВА, которая применила новую тактику инфильтрации штурмовых подразделений, которая больше была похожа на волновую диверсионную операцию. Заключалась она в отправке по доступным маршрутам небольших групп ДРГ 2-3/3-4 человека, нередко просто одиночек, переодетых в гражданское, что позволяло менее заметно инфильтроваться в окраины и глубже.
Параллельно РОВ стали чаще применять fpv-дроны с минимальной БЧ, но более мощной батареей для проведения разведки в зонах малоэтажной застройки. Задачей было не только выявление позиций и наблюдательных/огневых точек СОУ, для последующего их отражения, но и формирования более безопасных маршрутов продвижения ряженных.
В результате, на сегодняшний день у РОВ есть два основных маршрута проникновения в Покровск.
Первый – через Леонтовичи, по правый берег озёр и балки Сазонова, через кладбище, частный сектор Дурняка (район такой), с выходом одновременно на Первомайку, железку – ЖД станцию и завод “Стройметалл”. Важно понимать, что в этой зоне нет локаций контроля которые могли бы говорить о безоговорочном закреплении. Преимущественно это всё зона инфильтрации, зачистка которых возможна, но осложнена смешением диверсантов с гражданскими и постоянным пополнением ряженных в режиме нон-стоп.
Второе маршрут – через Зеленовку, далее микрорайон Лазурный и Южный в Центр. Увы, но в этом случае у РОВ есть стабильные зоны контроля по улице Юбилейной, которую они использовали для инфильтрации благодаря парковой зоне. В микрорайоне Южный у РОВ зоной контроля является спальник по улицу Мемориальную с детским садиком Росинка.
Стоит отметить, что в Центре РОВ пытаются занять здания для накопления, а именно детские садики, школы и больницы, а таковых по Шахтостроительной достаточно, но район Собачовки, восточная часть Покровска, им оказалась совсем не по зубам.
Накануне, небольшую группу суицидников заметили в северной части Покровска, в районе улицы Молодёжной. Именно эту точку сейчас многие анал-итики используют для измерения расстояния до “окружения” Покровска, вот только суицидников там ликвидировали. Этот бросок леммингов оказался замеченным, но не дал плодотворного результата, кроме информационного шума.
Таким образом. Ситуация в районе Покровска – очень тяжёлая, но не патовая. За счёт того, что реальных зон контроля у РОВ в городе мало, а те, что есть – уязвимы, вопрос в стабилизации ситуации путём зачистки ряженных и перерезания аппендицита по Юбилейной. Если всё будет сделано размеренно и без суеты, Покровск для инфильтрованной биомассы может превратиться в 9 кругов ада. Главное не мешать своими велико-мудрыми советами и истериками в прямых эфирах.
Верим в СОУ.
Ми знаємо всі локації, де 3,14*** сидить в Покровську. 3,14*** десь під 200 людей. Деякі вже загинули, коли пробували вийти і перебігти, ми вбиваємо і активно.
Станом на зараз ми зриваємо російські спроби оточити Покровськ.
Ситуація дуже важка, деякі уйобки створили проблему, але зараз у виправленні ситуації беруть участь кращі. Важкі бої п***, 3,14*** в місті трошки підтягнула сили, попереду важка ніч
К сожалению, долгая история того, как люди учились не дурачить сами себя и руководствоваться полнейшей научной честностью, не включена ни в один известный мне курс. Мы надеемся, что вы усвоили ее из самого духа науки.
Итак, главный принцип - не дурачить самого себя. А себя как раз легче всего одурачить. Здесь надо быть очень внимательным. А если вы не дурачите сами себя, вам легко будет не дурачить других ученых. Тут нужна просто обычная честность.
Я хотел бы добавить нечто, не самое, может быть, существенное для ученого, но для меня важное: вы как ученый не должны дурачить непрофессионалов. Я говорю не о том, что нельзя обманывать жену и водить за нос подружку. Я не имею в виду те жизненные ситуации, когда вы являетесь не ученым, а просто человеком. Эти проблемы оставим вам и вашему духовнику. Я говорю об особом, высшем, типе честности, который предполагает, что вы как ученый сделаете абсолютно все, что в ваших силах, чтобы показать свои возможные ошибки. В этом, безусловно, состоит долг ученого по отношению к другим ученым и, я думаю, к непрофессионалам.
К сожалению, это не всегда выполняется даже учёными. И практически никогда политиками, пропагандистами и "идеологами".
й як "вільно" дихається іншим народам у складі російської імперії
Ви ж пам’ятаєте анекдоти про чукчів? Про всі народи були анекдоти, придумані в нетрях КДБ. Але про чукчів, мені здається, найобразливіші
Радянська система, і таким чином теж, мстила чукчам. Знаєте за що? За те, що росіянці 130 років намагалися завоювати чукчів. І не змогли цього зробити саме військовим шляхом.
Російсько-чукотські війни тривали з 1641-го по 1778-й роки. І це був єдиний приклад, коли російська імперія визнала свою військову поразку. І була змушена перейти до мирного договору та торгівлі.
Жоден інший народ Сибіру так довго і кровопролитно не боровся. Жоден. Чукчі не йшли на жодні переговори з ворогом. Чукотські воїни не один раз винищували експедиційні загони росіян та вщент руйнували закладені ними фортеці. До 1720 року у всьому Сибіру нескореною росіянами залишилася тільки територія, що була населена чукчами.
Коли російські козаки досягли Чукотки у 17-му столітті, то їхньою головною метою було стягнення ясака (хутрової данини). Однак чукчі, на відміну від багатьох інших сибірських народів, рішуче відмовлялися його платити і чинили запеклий збройний спротив. Перше зафіксоване зіткнення відбулося у 1641 році, коли чукчі напали на російських збирачів ясака в районі Колими.
У 1649 році на річці Анадир був заснований Анадирський острог (фортеця), який став головною базою російської військової та адміністративної присутності на крайньому північному сході.
У 18-му столітті російська імперія направила масштабні військові експедиції для підкорення чукчів. Одна із них відома як Анадирська партія. Ці походи очолювали Афанасій Шестаков і майор Дмитро Павлуцький. Вони обидва там і загинули. Загін Павлуцького було знищено, а загін Шестакова — захоплено.
У війні з чукчами брав участь навіть російський флот. Російські війська вдавалися до жорстоких методів — знищували стійбища, вбивали старійшин. Нічого не нагадує? Сотник Василь Шипіцин покликав на переговори 12 чукотських старійшин і всіх їх убив.
Часто чукчі чинили самогубство цілими сім'ями, щоб не загинути від рук завойовників. І відповідали партизанськими війнами, завдаючи росіянам значних втрат. Вони уникали прямих сутичок із великими загонами, озброєними гарматами, натомість атакували невеликі групи, обози та остроги, виснажуючи противника.
Чукчі демонстрували виняткову мобільність, мужність і винахідливість.
І росіяни зазнали поразки. Утримання Анадирського острогу обходилось загарбницькій імперії у понад 1 мільйон рублів. А виручка від ясака була мізерною. Вся імперія з купою грошей не змогла далі тягти виснажливу для себе війну проти значно меншого за чисельністю і ресурсами народу. Чукчі захищали своє. Росіяни прагнули забрати те, що їм не належало.
І тоді Росія була змушена змінити тактику. Це був економічно-дипломатичний компроміс. У 1788 році на річці Анюй відкрили ярмарок — типу «економічна інтеграція через взаємовигідну торгівлю». У 1779 році імператриця Катерина II підписала указ про прийняття чукчів у російське підданство. Чукчі офіційно прийняли російське підданство, але фактично зберегли самоврядування і свободу. Що дозволило їм залишатися відносно незалежними до радянського часу.
І вже радянський союз завершив колонізацію чукчів остаточно. Знищуючи мову, культуру, традиційні ремесла, мистецтва, суспільний устрій, військовий дух, релігію, фольклор, міфологію.
Чукчі не потрібні Росії. Як і інші народи Сибіру. І це, значною мірою, пов’язано з Арктикою, яка містить значні запаси нафти, газу та мінералів. Корінні народи вимагають дотримання своїх прав під час розробки цих ресурсів, в тому числі, права на справедливу компенсацію та участь у прибутках від видобутку ресурсів на їхніх історичних землях.
Трохи фактів: 1. Етнічна чисельність чукчів становить близько 15−16 тисяч осіб. 2. Серед корінних народів чукчі є найбільш чисельними. Всіх інших значно менше. 3. Найбільшою групою населення Чукотського АО залишаються росіяни — близько 50% за переписом 2010 року. 4. Лише 5−7 тисяч людей активно розмовляють чукотською мовою. Російська витісняє рідну мову. 5. Чукотська мова має відмінності у вимові між чоловіками та жінками, пов’язані з табу на вимовляння імен родичів чоловіка. 6. Основа життя чукчів — розведення оленів. Олень був усім: їжею, транспортом, одягом, житлом і матеріалом для знарядь. 7. Чукчі були відомі своїм войовничим характером. Цей народ загартований у військовому плані. Кожен чоловік був готовим воїном. 8. Чукчі мали високий рівень самоорганізації. Відсутність централізованої влади чи вождів ускладнювало їхнє підкорення. Навіть після підписання миру, будь-яка окрема община могла відновити бойові дії. 9. Чукчі вірили, що всі природні об'єкти (сонце, місяць, річки, гори, олені, морські звірі) мають дух. Центральна фігура — Шаман. Він виступав посередником між світом людей і світом духів, лікував хвороби, пророкував і супроводжував душі померлих. 10. Різьблення по кістці та моржовому іклу — найвідоміший вид чукотського мистецтва, визнаний у світі і охороняється ЮНЕСКО. 11. Чукчі є одними з найбільш вразливих до кліматичних змін народів, тому тема зміни клімату та вплив на традиційний спосіб життя — це питання життя і смерті. 12. Чукчі, як і багато інших корінних народів Півночі, мають генетичну особливість, яка призводить до уповільненого розщеплення алкоголю в організмі. Це робить їх більш чутливими до його впливу та підвищує ризик розвитку алкогольної залежності. Але питання не лише в генетиці. Генетичний фактор у поєднанні із соціально-економічними труднощами, історичними травмами та відсутністю традицій вживання алкоголю є причиною високої поширеності проблем з алкоголем серед цих народів. Чим і користувалися завжди колонізатори. 13. Разом із росіянами до чукчів через коряків, чуванців і юкагірів прийшли заразні хвороби, наприклад сифіліс, який по-чукотськи зветься «чуванською або російською хворобою».
Banderlog написав:...
