Напад росії і білорусі на Україну

......
Або, як мінімум, з 14 по 18, а краще по 24 хвилину.
............

Посмотрел с 14 по 47 мин.
На 14.30:

рано чи пізно нам доведеться знайти спосіб співіснування з Росією. Нам потрібна буде якась домовленність з Росією про те, як ми взагалі співіснуємо

Сколько за такие слова было обвинений в мой адрес!
И на 15.40:

Я проти шельмування фінляндського варианту

Переворот думок (с)

Розумні люди знали одразу (але самі казали-то пересічним протилежне), а хто не знав... короткозорі (с) Пристайко

......
Або, як мінімум, з 14 по 18, а краще по 24 хвилину.
............

Посмотрел с 14 по 47 мин.
На 14.30:

рано чи пізно нам доведеться знайти спосіб співіснування з Росією. Нам потрібна буде якась домовленність з Росією про те, як ми взагалі співіснуємо

Сколько за такие слова было обвинений в мой адрес!
И на 15.40:

Я проти шельмування фінляндського варианту

Яка наступна стадія: депресія чи прийняття?

Яка наступна стадія: депресія чи прийняття?

В нас запросто може бути ... знов лопатами.
Запросто.

Імхо. Зе все пояснив ще у 2022 році. Лижня..

- якщо ніхто не готувався, то чому путін програв битву за київ?

До оборони Києва не готувалися.
Серед 20% мешканців Києва які не драпанули, виявилося достатньо добровольців щоб дати відсіч.
З кадрових Київ обороняла лише 72 та спецзагони СБУ МВС КОРД... добре відпрацювали.
Всі інші (крім Азовців) - аматори, іноді небезпечні самі для себе.

Песікіт
Тут лунала гарна пропозиція: всім в підпис поставити оте кеп-очевидне (хто ворог, агресор, винен і т.д.)
Щоб ти не кидався отак зі звинуваченнями.

А також а-ля:
*Капрал Уитком взорвался.
— Я ваш самый близкий друг, а вы этого не цените! — заявил он задиристо и вышел из палатки.

И тут же вошел обратно.

— Я за вас горой, а вы этого не цените? Вы даже не догадываетесь в какую серьезную историю влипли. Ведь этот контрразведчик сломя голову помчался в госпиталь сочинять свеженькое донесение насчет помидора.

— Какого помидора? — моргая ресницами, спросил капеллан.

— Помидора, который вы прятали в кулаке, когда появились на поляне. Вы его и сейчас держите в руке.

Капеллан разжал пальцы и с удивлением увидел у себя на ладони помидор, взятый в кабинете полковника Кэткарта. Он поспешно положил его на стол.

— Я взял этот помидор у полковника Кэткарта, — сказал он и поразился, насколько абсурдно прозвучало его объяснение. — Я взял помидор по настоянию полковника.

— Ну мне-то вы можете не врать, — ответил капрал Уитком. — Мне-то все равно — украли вы помидор или нет.

— Украл? — изумленно воскликнул капеллан. — Зачем мне было красть помидор?

— Мы тоже над этим ломали голову, — сказал капрал Уитком. — А потом контрразведчик высказал предположение, что, возможно, вы спрятали в помидор какие-нибудь важные секретные документы.

У капеллана затряслись поджилки.

— Вовсе я не прятал в нем никаких секретных документов, — заявил он напрямик. — Я и брать-то его не хотел. Вот можете посмотреть. Возьмите и убедитесь сами.

— На что он мне сдался?

— Ну возьмите, пожалуйста, — упрашивал капеллан еле слышным голосом. — Я буду рад от него избавиться.

— Да на что он мне сдался? — снова отрезал капрал Уитком и, сердито нахмурившись, важной походкой направился к выходу. При этом он с трудом сдерживал улыбку торжества: ему удалось хитроумным способом заполучить могущественного союзника в лице контрразведчика, а также убедить капеллана, что на сей раз он обижен не на шутку.* (С)

[2]

..........
Навпаки: я постійно нагадую, що цілком можна "уживатися" на майданчику з будь-якими несхожестями.

Можна.
Але для цього потрібен хоч якийсь розум, доброзичливість і (вже соромлюся вживати на форумі це слово) культура.