Еміграція, заробітчанство

Чого ж мені не сподобається?
Я це відео подивися відразу після виходу - бо я того "Канадський Марк" дивлюся, слухаю та поважаю: РОЗУМНА ЛЮДИНА, що в наш час не так часто зустрічається.
Львіський легінь! Наш! Вже 20 років, як він в Канаді!

Ну нехай і люди дивляться.
Час масового переселення українців пройшов в перший період (десь з початку 2022 по початок 2024) - пройшов - хто не витримав або не вміє працювати, або не вміє ДУМАТИ головОМ, а не ногОМ, відсіявся та повернувся.

Так і має бути: "Природній відбір".
На сьогодні маю приятелів та родичів, які живуть та працюють в Канаді.
Маю приятеля - він в загалі із села Отинія, що неподалік від Івано-Франківська, який повернувся з Канади, проживши там 3 місяця: НЕ ПІДІЙШЛА КАНАДА.
Там дуже цікава історія:
- людині всього 30 років, але на момент відʼїзду - а це весна 2023 року - мав вже трьох дітей.
- до цього закінчив один з київських вишів. З гарної родини: мати зараз завуч школи, батько - вчитель.
- хотів обійняти в Канаді занадто велике - оселився в КУРОРТНОМУ місці - Келовна.
Чудове місце - я його провідав - рухаючись Калгарі на орендованому авто - там НЕ близько - в червні 2023 року - там озера, пагорби, гольф-поля та інші смаколики...

Що сталося далі?
А тільки ПОЗИТИВ:
- 3 місяця життя в Канаді в курортному місці - після життя в дуже дорогому ЖК в курортній Анталії - виявилося ДОРОГИМ: його зарплатні в 3000 доларів (американських) на місяць (працює віддалено) - НЕ ВИСТАЧАЛО.
- виїхав з Канади в Європу. Тут була така проблема: при виїзді з Анталії я допоміг йому продати його авто KIA Sportage (авто перегнав в Україну мій приятель - він "виїзний" з України (має інвалідінсть реальну), там передано батькові, а батько через рекомендованих осіб продав). Так ось: в Європі він опинився без авто, але з трьома дітьми. Консультація зі мною - ПОГАНИХ ПОРАД НЕ НАДАЮ - та метод вирішення проблеми знайдено: ті самі особи, як допомогли продати авто - купили авто - вивезли з України, в авто сіла родина та каталися по Європі 3 місяця (щоби завезти авто без розмитнення в Туреччину, треба було отримати статус "нерезидент" - тобто бути відсутнім 185 днів).
- жили в різних країнах, потихеньку наближаючись до Туреччини.
- як тільки я за допомогою приятеля - турка - працівника митниці - дізнався, що згідно з даними митниці той хлопець був відсутній рівно 185 днів - моя "відмашка" - та він заїхав БЕЗ ЖОДНИХ ПРОБЛЕМ в Туреччину. На авто з українськими номерами без розмитнення.
- оселився знову в Анталії. Там і мешкає вже 1,5 року після тих подій.
- тут була невелика "несподіванка" - народилася 4-та (ЧЕТВЕРТА) дитина.
- позитив не завершився: в ці дні в Туреччині переполох: всі авто, які було завезено без розмитнення ДО 24.02.2022 року, треба вивезти до 30.06.2025 року. А той легінь коли завіз авто?
А в другій половині 2023 року - він "НА КОНІ!"
Пробем немає! Авто української реєстарціі без розмитнення може безкінечно довго перебувати в братерській - без перебільшення - Туреччині!
Yes!
Yes!
Yes!

P.S. Шокуючі випадки бувають всюди і кожен день. Я вчора ввечері повернувся з подорожі на французьке узбережжя Середземного моря - а наша українка, яка працює в школі вихователем, розказує, як в іншій школі 14-ти річний французик несподівано зарізав ножем таку саму (!) за посадою жінку - вихователя в школі. Просто так і ні за що...
Часи ж важкі... Нервові...

У Німеччині, наскільки я знаю, здають переважно пусті квартири. Навіть на кухні нічого немає.

Так, дуже часто. Проте і пропозиція мебльованих є. Це справа смаку кожної людини. Мій товариш орендував у Києві квартиру з рухляддю, меблями які розвалювалися і пружинним ліжком. Враховуючи, що ціна була нормальна, но він все виносив, купував меблі для себе і під себе і так жив.
Аналогічно, для моєї родини важливо, щоб ліжка, матраси, пралка і тд були своїми, зручними для нас.
Тому я вважаю, що більш, ніж виправдано орендувати пусту квартиру, ніж "мебльовану" якимсь барахлом.

Каліфорнія готується до війни

У Німеччині, наскільки я знаю, здають переважно пусті квартири. Навіть на кухні нічого немає.

Так, дуже часто. Проте і пропозиція мебльованих є. Це справа смаку кожної людини. Мій товариш орендував у Києві квартиру з рухляддю, меблями які розвалювалися і пружинним ліжком. Враховуючи, що ціна була нормальна, но він все виносив, купував меблі для себе і під себе і так жив.
Аналогічно, для моєї родини важливо, щоб ліжка, матраси, пралка і тд були своїми, зручними для нас.
Тому я вважаю, що більш, ніж виправдано орендувати пусту квартиру, ніж "мебльовану" якимсь барахлом.

Виправдано, якщо орендуєш років на 10 і є якась гарантія, що тебе не "попросять" через рік-два. Звісно, що кращє мати усе своє, але й тягати меблі та техніку з квартири на квартиру або кожного разу купувати нове - так собі варіант. Ну і початкові інвестиції теж не кожному по кишені. Одна кухня скільки потягне!

Про «тягати» та не «тягати» декілька реальних прикладів - саме від тих, хто дуже довго живе в орендованому (а є статистика про те, що до 50% людей у світі живуть саме так):
- Україна. Здача в оренду приватного будинка іноземцю. Попросив здати в такому вигляді, щоби весь будинок був порожній: ніяких меблів взагалі. Орендодавець навіть зрадів: все що було, попродав через ОЛХ. Орендар всі без виключення меблі (крім кухні) завіз своє.
- Туреччина. Всі квартири здаються без меблів. Тому нормальна звична ситуація: наявність магазинів типу «Комісійний», де продаються і дивани, і шафи, і холодильники, і пральні машини, і навіть кондиціонери спліт-системи.

- США. Наші люди: вселилися - купували речі на Marketplace - виселялися - переїжджали - попродали все там же. Викупили у них все «під чисту». Останню ніч спали на надувному матраці, бо якраз і ліжко викупили…
Особисто дорогі для душі речі вислали самі собі посилками. На новому місці купили все або нове (корпус ліжка, матрац, диван, постіль), або знову на Marketplace. Називали ціни:
- килим на всю кімнату 100$.
- телевізор - був новий в упаковці - за 200$.

- Франція. В кожному місці є цікаві магазини мережі Emmaus. Можна купити за копійки буквально все, що завгодно для побуту: і подовжувач, і настільну лампу, і холодильник, і канапу, і стілець, і шафу і навіть фортепіано (без жартів).
Стільці деревʼяні по 5-10 €, корпус ліжка - дуб - 40-60 €, стіл/тумбочка може бути і 20, і 45€, шафа для одягу - 50€, посуд - хоч глечики, хоч кришталь - бокали для вина/шампанського - по 1€.

Так що стиль життя - жити в орендованому (це не про мене) - накладає і відповідний підхід до організації побуту.
Це нормально.

Так що стиль життя - жити в орендованому (це не про мене) - накладає і відповідний підхід до організації побуту.
Це нормально.

Не бачу особливої різниці між канапою від орендодавця та канапою з маркетплейсу/комісійного, яку той самий орендодавець перед тим на цей маркетплейс і виставив. А може пралку перед продажем на OLX хтось від плісняви очищує? Єдина різниця, що так воно вже у квартирі, а так тобі ще треба ото все привезти і затягнути у приміщення. А якщо грошей стільки, що піти купити усе нове (меблі, техніку) та оплатити доставку та складання/монтаж не проблема, то це вже інша історія, звісно.

У Німеччині, наскільки я знаю, здають переважно пусті квартири. Навіть на кухні нічого немає.

Так, дуже часто. Проте і пропозиція мебльованих є. Це справа смаку кожної людини. Мій товариш орендував у Києві квартиру з рухляддю, меблями які розвалювалися і пружинним ліжком. Враховуючи, що ціна була нормальна, но він все виносив, купував меблі для себе і під себе і так жив.
Аналогічно, для моєї родини важливо, щоб ліжка, матраси, пралка і тд були своїми, зручними для нас.
Тому я вважаю, що більш, ніж виправдано орендувати пусту квартиру, ніж "мебльовану" якимсь барахлом.

Виправдано, якщо орендуєш років на 10 і є якась гарантія, що тебе не "попросять" через рік-два. Звісно, що кращє мати усе своє, але й тягати меблі та техніку з квартири на квартиру або кожного разу купувати нове - так собі варіант. Ну і початкові інвестиції теж не кожному по кишені. Одна кухня скільки потягне!

У кожного своє бачення. Як на мене, якщо "у спадок" від орендодавця дістається стара побутова техніка, то це скоріше мінус. Як правило у договорі прописується поріг, до якого орендар несе витрати на ремонт. Наприклад, знайомий казав, що у нього 200 євро. І у випадку поломки, наприклад, старої пралки від орендодавця, він заплатить за ремонт припустимо 180. У той час, коли власна, нова коштує від 250. Крім того треба повідомляти орендодавця, організовувати вивоз-доставку чужої пралки.

Крім того, у Німеччині, податкове зобов'язання зменшується на суму витрат на переїзд, тобто можна зекономити. Звісно, мова йде про легальну фірму перевізника

Про «тягати» та не «тягати» декілька реальних прикладів - саме від тих, хто дуже довго живе в орендованому (а є статистика про те, що до 50% людей у світі живуть саме так):
- Україна. Здача в оренду приватного будинка іноземцю. Попросив здати в такому вигляді, щоби весь будинок був порожній: ніяких меблів взагалі. Орендодавець навіть зрадів: все що було, попродав через ОЛХ. Орендар всі без виключення меблі (крім кухні) завіз своє.
- Туреччина. Всі квартири здаються без меблів. Тому нормальна звична ситуація: наявність магазинів типу «Комісійний», де продаються і дивани, і шафи, і холодильники, і пральні машини, і навіть кондиціонери спліт-системи.

- США. Наші люди: вселилися - купували речі на Marketplace - виселялися - переїжджали - попродали все там же. Викупили у них все «під чисту». Останню ніч спали на надувному матраці, бо якраз і ліжко викупили…
Особисто дорогі для душі речі вислали самі собі посилками. На новому місці купили все або нове (корпус ліжка, матрац, диван, постіль), або знову на Marketplace. Називали ціни:
- килим на всю кімнату 100$.
- телевізор - був новий в упаковці - за 200$.

- Франція. В кожному місці є цікаві магазини мережі Emmaus. Можна купити за копійки буквально все, що завгодно для побуту: і подовжувач, і настільну лампу, і холодильник, і канапу, і стілець, і шафу і навіть фортепіано (без жартів).
Стільці деревʼяні по 5-10 €, корпус ліжка - дуб - 40-60 €, стіл/тумбочка може бути і 20, і 45€, шафа для одягу - 50€, посуд - хоч глечики, хоч кришталь - бокали для вина/шампанського - по 1€.

Так що стиль життя - жити в орендованому (це не про мене) - накладає і відповідний підхід до організації побуту.
Це нормально.

У Німеччині також є цілі мережі т.з. соціальних магазинів. Переважна їх більшість працює за наступною схемою.
1. У Німеччині при переїзді, ремонті власники дуже часто виставляють меблі, техніку просто на вулицю. Й мова йде не лише про хлам, якість речей може бути високою, якщо господар був або багатий або акуратний. Якщо речі не забирають, треба або найняти фірму або повідомляти місцеві органи влади й вони тоді вивозять на спец звалище. Іноді фірма наймається одразу, якщо власник не хоче витрачати час.
2. Фірма за гроші вивозить такі речі і продає або через власні магазини/ел. маркетплейси або перепродає соціальним магазинам. Крім того, такі фірми "пилососять" вулиці й відбирають, якщо знайдуть, більш менш якісні речі.

Для такої фірми це супер бізнес: гроші від власника на вивіз речей+гроші від продажу цих речей

Щось схоже і у Франції: фірма надсилає своє авто для людей, які або виїжджають з квартири/будинка назавжди, або забирають до себе діти бабусю, якій вже давно було 92 роки, а її будинок - можливо 16-го сторіччя - будуть продавати…
Самі все забирають з квартири або будинка, все вивезли, відсортували, щось продали - мають прибуток.
Сама людина якщо хоче щось вивезти - це витрати на транспорт, плюс можна вивезти тільки у виділені місця, але це часто досить далеко.

Ціни виставляють реально смішні, щоби швидко все продавалось. В таких магазинах реальний «двіж», досить багато покупців, і реально бувають якісь речі з високою якістю виконання, натуральне дерево, різьба по дереву ручна на меблях, бронзова фурнітура і таке інше.

Фірма має також додатковий прибуток за рахунок транспортних послуг для покупця: наприклад треба привезти покупцю додому ліжко або шафу. То вже гроші.

Щось схоже і у Франції: фірма надсилає своє авто для людей, які або виїжджають з квартири/будинка назавжди, або забирають до себе діти бабусю, якій вже давно було 92 роки, а її будинок - можливо 16-го сторіччя - будуть продавати…
Самі все забирають з квартири або будинка, все вивезли, відсортували, щось продали - мають прибуток.
Сама людина якщо хоче щось вивезти - це витрати на транспорт, плюс можна вивезти тільки у виділені місця, але це часто досить далеко.

Ціни виставляють реально смішні, щоби швидко все продавалось. В таких магазинах реальний «двіж», досить багато покупців, і реально бувають якісь речі з високою якістю виконання, натуральне дерево, різьба по дереву ручна на меблях, бронзова фурнітура і таке інше.

Фірма має також додатковий прибуток за рахунок транспортних послуг для покупця: наприклад треба привезти покупцю додому ліжко або шафу. То вже гроші.

Наявність ламусовні в населеному пункті в Європі і власного авто - великий плюс. Інакше мусиш пильнувати дні, в котрі можеш виставляти великогабаритне сміття)