Еміграція, заробітчанство

дуже цікаву науку «Теорія механізмів і машин»

зараз на неї багато місць бюджету, плюс бали дають на конкурс.
але кому вона в Україні потрібна?

Це не говорячи про те що 70% абітурієнтів не знають похідної від Х. Рівень знань дуже низький і без НУШ, 5 років онлайн навчання... ну як навчання, просто отримування вчителями зарплати. Хоча є і гарні вчителі, наприклад не повірите, але в моєму прикладі це фізрук, ось так, і пригать заставляв і віджиматись і це все онлайн, не жалівся на життя, про 150 років низької зарплати, а брав і робив.

думаю, що могла би бути потрібна щоб розробляти ту ж саму механіку для дронів, літаючих, плаваючих, їзджачих та інших механічних засобів,
колективний оператор обліківки акурт розповідав що він може роз"язати систему рівнянь статики методом Лагранжа, а не тільки розрахувати опір балки та побудувати епюри напружень

щодо $500К в ІТ зразу після отримання диплому

«Чув дзвін консультант міжнародних компаній - та не знав, де він…»
Що, хочеться $500K на рік?
Згадай метод Лагранжа.

Еміграція, заробітчанство

News from France

З самого ранку на гілку «Еміграція, заробітчанство» - понеділок же «важкий день» - почали сповзатися дописувачі, які не мали ніякого відношення до теми гілки

Учасники форуму читають та мабуть хрестяться: «Свят, свят, свят…»



Насправді мені аж весело, тому що реально зранку прямо о 8:00 отримав довгоочікуване повідомлення з французької податкової: «Податкова дала добро!»
Отримати «Податковий висновок» (так називається документ) у Франції дуже важливо:
- і в мене, і в жінки відкрито рахунки в Credit Agricole, але не весь функціонал відкрито. Наприклад, на свій рахунок я можу перевести свої гроші з банків в Туреччині, або в Україні, а ось зробити переказ жінці або за послуги - перекладачу - не можу. Сплатити карткою за товари та послуги можу, але відправити SWIFT-переказ - не можу. А так завтра поїду в банк покажу цей «Податковий висновок» - і ці операції стануть доступними.
- по-друге, як відомо, чесно платити податки - то престижно та важливо.

Податкову декларацію подають виключно всі і завжди..
Навіть якщо ти іноземець.
Цікава особливість:
- треба вказувати всі прибутки, отримані на території Франції;
- треба вказувати всі прибутки, отримані на території України;
- на кожний (!) з рахунків, відкритих в закордонних банках, треба заповнювати окрему декларацію на 4 сторінки. Там не треба вказувати скільки у вас грошей, тільки номер рахунка, назву банку та інформація про те, ви власник, і чи не оперує хтось за дорученням. Не вказали хоч один - штраф в 1500 євро за кожний (!) прихований.
Уявіть: мені прийшлося вказувати всі рахунки в трьох українських банках (послугами двох не користуюся, але рахунки маю), в трьох турецьких банках (послугами всіх користуюся для різних операцій), в одному канадському банку, та одному з банків в США.


Перший раз в житті "нова" людина для Франції подає декларацію в «паперовій формі» (я все зробив шляхом редагування *.pdf файлів). Наступний раз - можна в он-лайн режимі.
Цікаво, що подається одна декларація на всю родину; наприклад, в моїй декларації - моя жінка - і відповідно треба було окремі декларації на всі її рахунки.
Декларації можна надіслати поштою, принести особисто в руки чиновнику або просто кинути в поштову скриньку на будинку Податкової.

Я приніс особисто: вони на рецепції зробили ксерокопію з першої сторінки, поставили печатку з датою подачі та я був вільний.
На все пішло 5 хвилин.
До речі, спитали: «Ви хочете попередньо поспілкуватися із співробітником в окремому кабінеті чи просто залишити у нас на рецепції?»
- У вас на рецепції.

Ось так все просто.
Мабуть нижче будуть запитання від тих, хто ніколи в житті не подав Податкову декларацію.

Шановні форумчани, долучайтеся до обговорення👇

Понад 3 мільйони українців виїхали з країни й не повернулися з початку війни

Шановні форумчани, долучайтеся до обговорення👇

Понад 3 мільйони українців виїхали з країни й не повернулися з початку війни

Цікаве та важливе питання від Модератора.
Сьогодні виповнюється рівно півтора року, як в Канаду - за програмою CUAET - виїхала родина моєї племінниці: чоловік+жінка+двоє хлопців 8 та 10 років.

Сьогодні довго говорив з ними, а ось несподівано довго погоджувалися відповідати на мої питання.
Я все «переварю» в мозку, а зараз тезисно:
- племінниця працює в магазині Second Hand та отримує 2 100 С$ на місяць. Роботу шукала досить довго - ледве не 6 місяців.
- чоловік після дуже великого бажання кинути все та повернутися, заспокоївся, адаптувпася та зараз вже нікуди не хоче повертатися. Роботу практично не шукав, і не хотів (!), не мав бажання працювати, але знайшов себе в UBER. Отримує приблизно 2000 доларів (канадських) на місяць.
Що йому подобається?
- вільний графік роботи. Сказав, що до цього все життя працював за жорстким графіком роботи: не дай Боже запізнитися, або не вийти на роботу. Тут інше: хочу поїхав на роботу, хочу - пізніше, хочу завіз жінку на роботу, хочу - не завіз, хочу - забрав синів із школи, хочу - сам поїхав в Food bank та набрав дармових харчів на тиждень наперед.

Оренда дворівневої квартири з власним садочком - 1700 доларів. Оплата за електричну енергію - близько 100.
- племінниця сказала, що вона працює досить важко, хоча і 5-ти денний робочий тиждень і 8-и годинний графік, але втомлюється дуже сильно (40 років немає). Іноді в неї виникає бажання повернутися додому, але нерви заспокоює дуже влучно: просто дивиться в он-лайн режимі ціни на товари вдома і дурне бажання повернутися проходить. Сказала, що в Канаді практично все їм є доступним і теоретично можна ні в чому собі не відмовляти.
- як відомо, головне за кордоном - це мова. Англійську вчить вчить вчить, але може тільки «бе» та «ме». Діти знають англійську досить добре.
- діти - головна проблема. Одночасно - не є головною проблемою.
Тут так: старшому вже 12 років, стає підлітком. Молодшому приблизно 10 - став товстуном реально. Практично всі 24 години на добу сидять вдома за ноутбуками; ні з ким нікуди не ходять. Мати та батько намагаються на вихідні витягнути в якийсь парк. ГОЛОВНЕ: обом дуже подобається ходити в школу (початок нового навчального року через 2 тижня). Але за межі квартири витягнути важко…
- проблема з харчуванням дітей: мати весь день на роботі, батько майже весь день на роботі, а в квартирі - приблизно 100 (сто) тонн харчів, які видають та видають щедрі канадці. Ось ці двоє підлітків за умови відсутності мами, яка наголотувала цікаві блюда та наварила цікаві супи, їдять: макарони, картоплю та бутерброди, які роблять/готують самі з тих 100 тон продуктів. Старший ще нічого, а молодший став нагадувати Василя з Вінницького базару, який торгує салом.
Проблем з харчуванням немає. Точніше - вони інші: як можна зʼїсти 100 тон дармових харчів за тиждень, враховуючи, що всі харчі отримані безкоштовно?

- медицина дуже цікава. Головний девіз: «А ви не хворійте!». Племінниця сама не вірить: ніхто з родини нічим та ніяк не хворіє. Наче організм якось відчуваю, що хворіти НЕ МОЖНА!

- які є витрати? Напружує страховка авто: 300$ щомісяця. Електрика не напружує: 100$ на місяць.

Що напружує?
1) бомжі та наркомани. Такий смердючий може зайти в магазин племінниці накидати в свою торбу одяг та ВІЛЬНО піти: не можна ні зупинити, ні доторкнутися, ні обшукати, ні забрати викрадене.
2) наші люди: кмітливі та винахідливі. Наші українці продають своїм українцям чергу на прийом в Консульстві України за 400€. Причому тільки €.
Племінниці повезло: було «виізне» обслуговування, та вона примудрилася здати документи на нові закордонні паспорти для дітей. Без звичних для кожного українця хабарів…

В кінці головне: мабуть картку ВНП в Канаді не вдасться отримати. «Ну ще поживемо 3 роки (продовжують канадці перебування) та змушені будемо виїжджати.
Але я @серцем@ розумію, що як би важко тут не було, але виїжджати не слід…»

P.S. Записано «по памʼяті» з досить довгої розмови.

План-капкан: получить польское гражданство и рвануть в Италию. Встретил сегодня на пляже украинок из Николаева (я так понял, работают сиделками), поспрашивал немного про жизнь в Бари. В целом не хуже, чем в Польше. Одно плохо: работы по моему профилю нет и вообще удаленка не распространена (это уже на основе просмотра вакансий). Вся работа на севере, в Милане, Турине, на крайняк в Риме. Только там до моря далеко. Но попробую через свою фирму перевестись. Может даже на В2В - налог, вроде как, 5% для новых предпринимателей. Даже по польской ставке на жизнь и ипотеку хватит. В крайнем случае пойду пахлаву на пляже продавать:D

План-капкан: получить польское гражданство и рвануть в Италию. Встретил сегодня на пляже украинок из Николаева (я так понял, работают сиделками), поспрашивал немного про жизнь в Бари. В целом не хуже, чем в Польше. Одно плохо: работы по моему профилю нет и вообще удаленка не распространена (это уже на основе просмотра вакансий). Вся работа на севере, в Милане, Турине, на крайняк в Риме. Только там до моря далеко. Но попробую через свою фирму перевестись. Может даже на В2В - налог, вроде как, 5% для новых предпринимателей. Даже по польской ставке на жизнь и ипотеку хватит. В крайнем случае пойду пахлаву на пляже продавать:D

В целом, могу посоветовать не цепляться за море.
Да, этто прикольно, но через пару лет вы будете про него вспоминать пару раз в год.
Мы только на прошлой неделе первый раз купались.
Хотя гуляем по набережной довольно часто.
Говорят, что одесситов называют - "спички", у них голова загорелая, а остальное тело - белое. Живут у моря и не ценят.
А в первые годы были на пляже часто.
Почему-то в основном выходцы из стран бссср тяготеют к таким районам, они обычно не котируются американцами.

Недавно сидел в парке на скамейке, на соседней скамейке сидела хоуматтенша со своим пациентом. Где-то с полчаса трепалась со своей какой-то приятельницей по телефону, что вот, мол, какой она чудесный город надыбала в Испании - Нерха.
Квартиры на первой линии у моря можно снять за 800-900 долларов в месяц, завтрак в ресторане 2-3 доллара.
Что уже месяц там пожила и собирается опять - ее звала.
Чем там закончилось - не знаю, ее пациент пошел домой и она рванула его догонять.
Кто что знает про Нерху?