Ринок нерухомості. Ціни на квартири та земельні ділянки, аналітика, прогнози. Купівля та продаж нерухомості, оренда квартир та офісів, пропозиції комерційної нерухомості. Ріелтори та агентства нерухомості в Україні
Спілкуюся з людьми, які раніше мешкали в Анталії але скористалися нагодою та виїхали в Канаду.
Одна з них - неповна родина: мама та син, який в минулому році закінчив «Одеську мореходку». Мама прожила в Туреччині 20 років (!). Незручно було питати, син має гени українські чи турецькі. Не важливо вже… Дивували мене безмежно: приїхали в саме дороге місто Канади Ванкувер - і там буквально «відриваються» - і концерти, і катамарани, і походи на озера та в гори. В мене було враження, що мамі не 45 років, а 16, ну може 18… «Дорвалася до безкоштовного».
Сьогодні до неї просте запитання: - Ну, що, залишаєтеся в Канаді? (мається на увазі не син, тому в рейс іти), а саме вона) Ось відповідь (цитата): - Да. Нет. Объясняю. Да. И в то же время нет. 🤣🤣🤣
P.S. Ванкувер - портове місто. Більша частина круїзних лайнерів на Аляску йде саме з цього канадського порту.
Спілкуюся з людьми, які раніше мешкали в Анталії але скористалися нагодою та виїхали в Канаду.
Одна з них - неповна родина: мама та син, який в минулому році закінчив «Одеську мореходку». Мама прожила в Туреччині 20 років (!). Незручно було питати, син має гени українські чи турецькі. Не важливо вже… Дивували мене безмежно: приїхали в саме дороге місто Канади Ванкувер - і там буквально «відриваються» - і концерти, і катамарани, і походи на озера та в гори. В мене було враження, що мамі не 45 років, а 16, ну може 18… «Дорвалася до безкоштовного».
Сьогодні до неї просте запитання: - Ну, що, залишаєтеся в Канаді? (мається на увазі не син, тому в рейс іти), а саме вона) Ось відповідь (цитата): - Да. Нет. Объясняю. Да. И в то же время нет. 🤣🤣🤣
P.S. Ванкувер - портове місто. Більша частина круїзних лайнерів на Аляску йде саме з цього канадського порту.
flyman, це конєшно пісець у порівнянні життя на 140 баксів/міс, наступний левел, але прокоментую. У Відні роздільний збір сміття, тобто теоретично товарисч міг витягувать пляшки з таких контейнерів, поки не піймали. Саме у Відні я бачив як чоловік діставав з контейнеру для сміття недопиті пляшки і допивав. Шоби хтось тягнув у супермаркет мішок пляшок... Після того як здав там видається чек, який можна "отоварить" тільки у цьому супермаркеті, можливо, не знаю точно, можна на касі помінять на готівку. У Берліні бачив як троє москалів-алкашня гонялись за кожною пляшкою, мою порожню 0.5 з під Кока-Коли з радістю витягли. Потім, через пару годин, я був у єдиному у неділю працюючому супермаркеті на хауптбанхофі, де ціж самі москалі кидали пляшки в автомат, потім взяли якусь саму дешеву пляшку водяри, вроді біля 10 ойро. В общім, переходь на наступний рівень.
Спілкуюся з людьми, які раніше мешкали в Анталії але скористалися нагодою та виїхали в Канаду.
Одна з них - неповна родина: мама та син, який в минулому році закінчив «Одеську мореходку». Мама прожила в Туреччині 20 років (!). Незручно було питати, син має гени українські чи турецькі. Не важливо вже… Дивували мене безмежно: приїхали в саме дороге місто Канади Ванкувер - і там буквально «відриваються» - і концерти, і катамарани, і походи на озера та в гори. В мене було враження, що мамі не 45 років, а 16, ну може 18… «Дорвалася до безкоштовного».
Сьогодні до неї просте запитання: - Ну, що, залишаєтеся в Канаді? (мається на увазі не син, тому в рейс іти), а саме вона) Ось відповідь (цитата): - Да. Нет. Объясняю. Да. И в то же время нет. 🤣🤣🤣
P.S. Ванкувер - портове місто. Більша частина круїзних лайнерів на Аляску йде саме з цього канадського порту.
Важливо ще розуміти, що ці 50 Євро з банок - че вже чисте нетто. А його зарплата програміста в 15 Євро ще обкладалася 40% податками. Не та країна побудувала комунізм.
Спілкуюся з людьми, які раніше мешкали в Анталії але скористалися нагодою та виїхали в Канаду.
Одна з них - неповна родина: мама та син, який в минулому році закінчив «Одеську мореходку». Мама прожила в Туреччині 20 років (!). Незручно було питати, син має гени українські чи турецькі. Не важливо вже… Дивували мене безмежно: приїхали в саме дороге місто Канади Ванкувер - і там буквально «відриваються» - і концерти, і катамарани, і походи на озера та в гори. В мене було враження, що мамі не 45 років, а 16, ну може 18… «Дорвалася до безкоштовного».
Сьогодні до неї просте запитання: - Ну, що, залишаєтеся в Канаді? (мається на увазі не син, тому в рейс іти), а саме вона) Ось відповідь (цитата): - Да. Нет. Объясняю. Да. И в то же время нет. 🤣🤣🤣
P.S. Ванкувер - портове місто. Більша частина круїзних лайнерів на Аляску йде саме з цього канадського порту.
Важливо ще розуміти, що ці 50 Євро з банок - че вже чисте нетто. А його зарплата програміста в 15 Євро ще обкладалася 40% податками. Не та країна побудувала комунізм.
думаю, автор оригінального поста "троль, брехло і незайманець", або колишній студент якого не взяли на $500K. Мінімальний заробіток (за некваліфіковану працю) – 1 670, тобто за годину біля 10 ойро)
Я не мешкаю в Туреччині з липня 2024 року (проживши практично постійно в Туреччині з липня 2017 року), але підтримую активний звʼязок із нашою діаспорою. Одночасно спілкуюся з українцями, які раніше мешкали в Анталії, але виіхали, скориставшись Програмою CUAET в Канаду.
Мені здається, що цікавою буде думка пані Тетяни, яка може та має право порівнювати життя в таких різних країнах. Якраз на тему гілки.
«Можу порівняти дві країни Туреччину та Канаду (Квебек), бо 8 років прожила у Анталії і вже 2,5 роки у Монреалі. У Туреччині було легше адаптуватися, іміграція легша, навіть пристосуватися до менталітету було також легше. Щодо цін на життя, то Туреччина 10 років тому і зараз - то різні країни. Було дешево, стало дуже дорого, як розповідають друзі, що лишилися.
Поїхали з сином з Туреччини через декілька причин: обмеження розвитку, неможливість дати гарну освіту дітям, нерівноправні закони щодо працевлаштування та ведення бізнесу для місцевих та імігрантів (не бачила можливості вести власну справу).
Але, попри все, сумую за Туреччиною, бо відчувала там себе як вдома.
Зараз ми у Канаді (Вибачте, у Квебеці)......: бюрократія така, що важко навіть уявити всі складнощі, вартість життя височенна, податки височенні, клімат важкий, ментальніть основної маси мешкаючих у Квебеці такий, що я краще промовчу - це окремий пост. Пригадайте Україну за технологіями десь у 1980-1990 роках.....вот ось, це як раз про Квебек. Вони застрягли у часі, де й досі є факси, листи з документами по пошті шлють і тп.
Чому я й досі тут? Бо гарна освіта для моїх дітей з можливістю отримати дипломи високого рівня щоб дозволити потім жити будь-де. Це мабуть єдине, що мене тут утримує на стільки впливово, щоб стиснути зуби і тягнути. Майбутнє дітей. Бо я вважаю що у Канаді безпечно і мати освіту цієї країни все ще є великим плюсом для майбутнього. Колись, коли я зніму з себе відповідальність за своїх дітей, бо вони будуть самостійні і дорослі, я знову буду жити біля моря, гір, десь у теплій країні. І щодо себе: у Квебеці маю гарну роботу, розвиваюся, маю родину зараз.
Хочу сказати одне: у кожній країні є свої особливості, свої плюси і мінуси, свій шлях іміграції. Це як одружуватися декілька разів: кожного разу розраховуєш, що ніби-то вже все знаєш, але кожного разу як вперше, бо не має однакових країн і однакових ситуації.
Всі ми різні і у кожного свій шлях під час іміграції.»
P.S. Додам, що пані Тетяна має свою - досить прибуткову - справу в Канаді. Організувала «з нуля». Є чудовий сайт з докладною інформацією. Оприлюднювати не буду: щоби не було реклами і щоби не розкривати приватність.
Додано: Нед 17 сер, 2025 22:22
