akurt написав:Бідному женитися - і дня мало!
(Українська приказка)
В ці дні, коли людство вирішує глобальні проблеми споживання автівками корейського виробництва якогось там LPG, ще й невідомо де, звичайна проста людина вирішує питання складніші та більш важливі для життя.
Щойно виліз із реально теплого Середземного моря, прийняв прісний душ та розказую про проблему, про яку вчора розмовляв в офісі однієї турецької компанії - вони роблять фото на документи, ксерокопії та таке інше.
У Франції роздрукувати 1 сторінку - в такому ж офісі вартує 0,25€. Тут 10 лір або менше 10 євро центів.
В той же час фото на документи у Франції вартує 8€ і тут така ж ціна - 400 лір або близько 8€.
Але не це саме цікаве.
Працює там один хлопець, ось з ним трохи поспілкувалися і буде дуже цікаво для панства, яке зможе зрозуміти, що пошуки АЗС в Каліфорнії (жодного разу не бачив) це дрібничка.
Перше здивування, яке я отримав, стоячі перед співробітником, це те, що йому 20 років. Реально виглялає на 30. Можливо із-за чорної досить акуратної бороди.
Взагалі еталон чоловічої статі: хоч зараз на обкладинку глянсового журналу.
Саме це спонукало мене задати непристойне запитання: «Ви - турок?»
- Я турок - ахиска. (Ахиска - вони ж Турки-месхетинці - тюркомовні мусульмани, що походять з області Месхетія на південному заході Грузії.)
Я народився на росії - моїх предків було свого часу вислано у віддалені райони тієї ненажерливої країни, зараз переїхав в Туреччину, тому що вважаю, що я справжній турок, а не «переводняк» як всі турки тут: вони ж продуктом різних «змішаних шлюбів».
- Ну тобі тоді треба тобі оженитися та так, щоби від тебе народилися мінімум три сини / носії генів такої унікальної нації.
- А ось оженитися я й не можу.
- Тут прошу з подробицями, якщо це не стосується гендерно-генітального питання.
Розповідь турка ахиски.
1. Щоби оженитися я повинен мати 1 000 000 лір (1 000 000 гривень). Саме на таку суму я повинен купити золотих виробів як нареченій, так і її матері.
2. Я - як і більшість працівників сусідніх магазинів та офісів - отримую на руки «мінімалку» тобто 22 000 лір (мінімалка в Туреччині чистими дійсно 22 000 гривень, що трохи перевищує оголошену МОН України нову зарплатню професора в Україні, яку він буде отримувати щ січня 2026 року).
Тобто на обовʼязковий платіж за наречену мені треба працювати 1 000 000/20 000=50 місяців.
Або близько 4,5 років.
3. Реально днпсно більше, тому що за оренду квартири, в якій я мешкаю щ батьками ми платимо 23 000 лір.
Тут він рукою широким жестом показав на два мікрорайони Hurma та Liman в Анталії в раптом сказав як завзятий рієлтор: «Тут всюди оренда квартир від 23000 до 35000 лір!»
(Саме тут я подумав, що я мудро зробив, купивши у вересні 2017 року квартиру за 49500$, де і диву зараз. Жінка але не хоче повертатися у Францію).
4. Їдемо далі: ви знаєте, як тут проходить Весілля? - Та знаю. Танцюють без перерви цілу добу.
- Це точно. Танцюють як підірвані. Це при тому, що ніхто нікого НЕ годує і ніхто не пʼє ніякої горілки, та не лаку бʼю вінегретом, як я бачив на росії. Так ось: треба запросили те менше 300 гостей в залу/павільйон, за оренду якого я повинен заплатити 150 000 за день.
х. Х. Х. Х.
Тут я зрозумів, що:
- мені вже треба закінчувати цю розмову, бо я не знаю, чим ті би я зміг допомогти хлопцеві 20 років. Хоча ні: я йому сказав, що знаю випадки, коли турецькі Жора ці оженилися на українських дівчатах. - Мені цього не можна. За нашими звичаями я повинен оженитися виключно на дівчині нашої нації. І не інакше.
- я подумав, що нашим хлопцям так повезло, що треба перехреститися: сьогодні перестав / завтра оженився. Все безкоштовно. Хіба що трета час перерахувати придане: квартири, автівки, дачі, ВАТ та заводи…
- я зрозумів тих хлопців, які пограбували Лувр: у них не було іншого вибору, як скористатися прикрасами французькоі імператриці.
Ні, ну правда життя як вона є…
