Дюрі-бачі написав:
Наявність платіжного засобу в який не закладено механізмів примусової девальвації. Цифровий аналог золота (іншого дефіцитного ресурсу).
Але в Бітка є ключова вразливість, яка може помножити його на 0 після того, як квантові комп'ютери стануть загально доступними.
Ідея бездевальваційних грошей мені таки подобається.
Девальвація все ще буде можлива, звісно ж. Напр., при скороченні населення -- їжі робитимуть удвічі менше, і отже вона буде вдвічі дорожча.
Але для суч.світу якщо гроші перестануть знецінюватись, то це зменшить надспоживацтво, люди дедалі частіше відкладатимуть споживання на потім, можливо день екологічного боргу наставатиме не серед літа, а значно пізніше...
Втім, навіть у випадку золота я не бачу як воно може бути бездевальваційним.
Його ж постійно добувають нове. І х.з. коли може відбутись прорив у науці, який дозволить дешеву сепарацію золота з морськ.води наприклад. Всім буде мало місця...
А у випадку крипт -- то де там обмеження, якщо їх вже є 100500 видів?
І що заважає зробити і знову майнити 100500 клон навіть моделі первиного біткойна, якщо посполиті аж дуже прикипіли саме до нього душею?
Таке ж саме буде -- “навіщо платити більше”? 😝
Якби і справді раптом з`явився якийсь світовий уряд, вольовим рішення конвертував всі “папер.гроші” на якийсь беземісійний “WorldoCoin”, а увесь інший цифрошлак не визнавав й ігнорував, а податки збирав би відстежуючи шлях транзакцій, і місця де ті WorldoCoin-и накопичуються. Напр., як “податок на надходження”. З примусовим стягненням незалежно де воно лежить. На гарячих чи холодних... Чи включати податок як комісії кожної транзакції? 🤔
Це можна було би назвати беземісійним. А суч.крипти і їхніх “китів”, і “вкладників”, що за центи купували/майнили пачками -- взагалі х.з. як називати..
Але, можливо, навіть з беземісійними грошима збереглась би інвест.діяльність у світі.
Бо беземісійні гроші дорожчали би, щонайбільше, на приріст світової економіки. А приріст міг би бути всього 1-2%, якщо не нуль, або й узагалі від`ємний. Як колись було з єврооблігаціями...
А акції, припустімо, зростали би хоч трішки більше.
І помножити його на 0 може багато що, в першу чергу зникнення спекулятивного попиту
Казино ж у світі як існували століття тому, так і існують...
Люди як зливали у них своє життя в унітаз, так і зливають... 😒
з ETF останнім часом зацікавився вангардом - енергетичним VDE та технологічним VT
...
Вірите, що нафта і газ усе ще будуть вигідні наступні десятиліття? 🤔
Бо все-таки дивує, що путлєр так тупо поліз рогом, не знаючи броду.
Можливо, таки хотів щось тут встигнути до смерті... Але ж, можливо, і тому, бо щось знав також і про майбутнє нафти-газу, і думав, що далі вже не матиме таких можливостей? 🤔
ну ви бачите , так ?
про які інвестперспективи України може йти мова
дякую за посиланняРИНОК НЕРУХОМОСТІ В КИЄВІ ТА НА ЗАХОДІ УКРАЇНІ, як би дивно це не було, цього року трохи підріс. Чому дивно? Тому що, на мій погляд, неможливо поєднати воєдино розквіт ринку нерухомості з жахами війни, жахливою демографічною кризою та (напів-) розпадом економіки. Але з іншого боку, всім відомо, що у України — свій власний шлях, який не завжди вдається пояснити класичними економічним закономірностями. Єдине пояснення минулорічного зростання, яке мені здається логічним — це гігантські обсяги вкраденої допомоги, які замість фронту були інвестовані в холодний бетон та цеглу українських об'єктів нерухомості. Що ж, «у всякого своя доля і свій шлях широкий»…
Але які інвест-перспективи, напр., у Польщі?
Бо, от “суботній політклуб”:
І з посиланням на час:
54:55 і десь чверть години вони говорили про нерухомість.
І про південь Європи, і про Коїмбру, і про Польщу,
І про Зах.Укр. І навіть про Черкащину.
І як було в Україні ще до повномасштаб.війни повзуче переселення кудись у Львови.
І як нині так само -- найпередбачливіші поляки повзучо рухаються на південь, а місцеві там пищать “астанавітесь...” 🤦
І, разом з тим, фонд.ринки поляків і їхніх сусідів -- показують найбільші прибутки (після Кореї) на justetf.
“
Amundi MSCI Eastern Europe Ex Russia UCITS ETF
....
... в індексі входять:
OTP BANK PLC (Угорщина, фінансові послуги) – близько 15.62%
PKO BANK POLSKI (Польща, фінансові послуги) – близько 12.35%
ORLEN SA (Польща, енергетика) – близько 9.91%
POWSZECHNY ZAKLAD UBEZPIECZEN (PZU, Польща, фінансові послуги) – близько 6.92%
BANK PEKAO SA (Польща, фінансові послуги) – близько 6.63%
KGHM POLSKA MIEDZ S.A. (Польща, основні матеріали)
Розподіл за секторами та країнами
За країнами:
Польща: близько 69.6%
Угорщина: близько 20.6%
”
