Получил с Прес-службы народного депутата України Ю.А . Кармазіна письмо, думаю оно будет целиком интересно большинству:
Юрій Кармазін примусив визнати, що Національний банк України незаконно заборонив банкам робити дострокове повернення депозитів.
Міністр юстиції України Микола Онищук визнав правильність вимог народних депутатів України Юрія Кармазіна, Ольги Боднар та Катерини Самойлик про незаконність листа Національного банку України від 6 грудня 2008 року № 22-310/946-17250, який фактично заборонив банкам робити дострокове повернення депозитів.
Народні депутати України Ю.Кармазін, О.Боднар та К.Самойлик звернулися 10 червня 2009 року до міністра юстиції із запитом щодо того, що до них масово зверталися вкладники комерційних банків «Укрпромбанку», «Родовідбанку», «Київ», «Надра» та інших, зі скаргами на чисельні порушення банківського законодавства, конституційного права вкладників на приватну, як споживачів банківських послуг, не реагування Голови НБУ В.Стельмаха на відмови банків повертати кошти, які були передані їм вкладниками на умовах депозитів.
Як з’ясувалося в результаті депутатських перевірок, керівники комерційних банків та призначені постановами Національного банку України тимчасові адміністратори, масово відмовляють вкладникам видавати їхні кошти, що передані до банків на умовах на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Такі шахрайські дії банківських керівників, є грубим порушенням вимог частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України, про те, що «за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.».
Для прикриття своїх шахрайських схем ці банкіри посилалися на те, що вони діють на підставі постанов НБУ про призначення тимчасових адміністраторів та листи НБУ, що були направлені до банків електронною поштою, і які є для керівників банків обов’язковими для виконання.
Так, наприклад, Правління НБУ прийняло постанову №413 від 4 грудня 2008 року, якою зобов`язало комерційні банки «застосовувати всі необхідні заходи щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (перш за все, у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками», а пізніше НБУ розіслав листа №22-310/946-17250, яким заборонив банкам здійснювати дострокове повернення депозитів, що також грубо порушує вимоги частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України.
Причому самим цинічним у діях керівників НБУ, завдяки яким існували ці шахрайські схеми, було те, що під час розгляду в судовому засідання 10 квітня 2009 року в Окружному адміністративному суді м. Києва незаконних дій НБУ, представник юридичного департаменту Національного банку України заявив, що «... цей лист (№22-310/946-17250) готувався не юридичним департаментом, і він не є нормативно-правовим актом... Національному банку незрозуміло, чому позивач, формулюючи свої позовні вимоги, посилається саме на цей лист».
Як і народні депутати України Міністр юстиції М.Онищук, вважає, що листи НБУ є службовою кореспонденцією, можуть носити лише роз’яснювальний, рекомендаційний, інформаційний характер та не повинні містити нових правових норм. Правові норми можуть бути викладені лише в нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в Міністерстві юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
У зв’язку з цим Міністерство юстиції звернулось до Національного банку України з вимогою відкликати з місць застосування та скасувати лист Національного банку від 6 грудня 2008 року № 22-310/946-17250, який фактично заборонив банкам робити дострокове повернення депозитів.
Таким чином, послідовна позиція Юрія Кармазіна, Ольги Боднар та Катерини Самойлик, які виступили на захист інтересів мільйонів вкладників банків –споживачів банківських послуг дала свої результати.
Але народний депутат України, голова Партії захисників Вітчизни Ю.Кармазін вважає, що це лише перший етап. На його думку міністерство юстиції України не повинно бути задоволено отриманням лише витягами з постанов НБУ щодо призначення тимчасових адміністрацій, оскільки, посилаючись саме на них, призначені тимчасові адміністратори масово порушують вимоги частини 2 статті 1060 Цивільного кодексу України, про те, що «за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.» і не видають банківські вклади вкладникам.
На думку Ю.Кармазіна Міністерство юстиції України повинно перевірити звернення тисяч вкладників про порушення їхніх конституційних прав на власність прав, які тимчасові адміністратори здійснюють, посилаючись на постанови НБУ про введення тимчасових адміністрацій і визнати що ці постанови не дають адміністраторам такого права. І що банківські шахраї під прикриттям В.Стельмаха просто дурять вкладників, заявляючи, що не розуміють різницю між термінами «кредитор» та «вкладник» і що мораторію на виконання зобов’язань вкладників ніхто не вводив і не міг вводити..
Не дана правова оцінка й незаконним діям власників банків і тимчасових адміністраторів банків «Укрпромбанк», «Родовідбанк», «Київ», «Надра» та інших, які незаконно відмовляються надавати вкладникам довідки про відмову виконувати свої зобов’язання по видачі їм їхніх коштів, хоча частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення які не потребують додаткового вивчення, розглядаються й вирішуються – невідкладно. І оскільки посадові й службові особи банку точно знають, що вони не хочуть видавати вкладнику вклад, то надання довідки про відмову видачі таких вкладів повинна надаватися невідкладно.
Саме, як мінімум, непрофесійність Голови НБУ В.Стельмаха, стала наслідком таких явищ, як незабезпечення стабільності грошової одиниці, різка девальвація національної валюти, відсутність стабільності банківської системи, значне скорочення золотовалютного резерву держави, підтримка банківських афер, ігнорування вимог Цивільного кодексу України, грубе порушення прав вкладників банків і фактична крадіжка їхніх вкладів, що підриває стабільність банківської системи.
Прикладом непрофесійної політики НБУ,і особисто В.Стельмаха, є випадок із «Промінвестбанком», коли Національний банк запізнився з реагуванням на кризу, що виникла навколо цього банку, і який показав, яку ціну прийшлось заплатити економіці всієї країни за невчасну протидію відповідних органів влади рейдерському нападу на цей банк.
Національний банк України, внаслідок своєї непродуманої політики допуску неконтрольованого розширення валютного кредитування споживчого ринку, та Рада Національного банку України, яка не відреагувала на це, допустили появу ризику неплатежів великої кількості позичальників та масової зміни банками заднім числом, без згоди позичальників, умов кредитних договорів. НБУ й Рада НБУ зайняли позицію невтручання, замість того, щоб втрутитись в ситуацію й змусити банки, якщо і переоформити угоди, то виходячи з офіційного курсу НБУ, а не з комерційного курсу.
Внаслідок, як мінімум неграмотної діяльності Голови НБУ В.Стельмаха й банківських афер, які не могли б існувати без його підтримки, відбулося, і продовжує відбуватися до цього часу, звичайнісіньке шахрайство й пограбування народу України.
Дії посадових осіб «Укрпромбанку», «Родовідбанку», «Київ», «Надра» та інших банків, підірвали довіру людей у банківську систему й призводять до її краху. І хто після цього понесе гроші в банк? За простими підрахунками з банківського сектора було виведено й зараз знаходяться на руках у громадян більш ніж 100 мільярдів грн. десятки мільярдів доларів США і євро.
Можна навести сотні фактів грубих порушень прав українських громадян банківськими аферистами.
Але найбільш цинічним і нахабним є те, що в той час, як вкладникам відмовляють видавати їхні вклади, банківські керівники жиріють на загально національній біді, мають захищеними свої банківські вклади та отримують півмільйонні зарплати, премії тощо.
Нажаль НБУ та Рада НБУ мовчать, вважаючи, що все йде нормально. Причому НБУ ще й видав цим банкам мільярди гривень на рефінансування, після чого скупка банками доларів прийняла такий розмір, що ціна долара перевищила 10 гривень. І це при тому, що ще в травні 2008 року із-за супер-«професійної» роботи керівництва НБУ та Ради НБУ було дестабілізовано курс долара по відношенню до гривні.
Народні депутати України – автори запиту переконані, якби, хоч в одного банку за такі оборудки забрали ліцензії, та заборонили його керівникам назавжди займати посади в банківському секторі, а окремих «діячів» ще й посадили до буцегарні, то ситуація змінилася б кардинально.
Але цього не було зроблено, і «дякуючи» В.Стельмаху банківські афери стали нормою, а суди просто завалені позовами обманутих і пограбованих вкладників.
Не вжиття Президентом України заходів зі звільнення В.Стельмаха з посади Голови НБУ показало особисту зацікавленість В.Ющенка в збереженні на своїй посаді головну підтримку незаконних дій банківських шахраїв, В.Стельмаха, без якого банківські афери не набули б такого розмаху, і фінансова стабільність держави не стала б такою крихкою.
Визнання Міністерством юстиції України незаконності листа Національного банку від 6 грудня 2008 року № 22-310/946-17250, який фактично заборонив банкам робити дострокове повернення депозитів, відкриває шлях вкладникам до судових позовів щодо компенсацій за збитки нанесені їм незаконними листами НБУ.
Тепер слід очікувати такого роз’яснення банківським шахраям різниці між термінами «вкладник» та «кредитор», аби воно було достатнім, аби, примусити їх виконувати зобов’язання банків перед споживачами банківських послуг.
Karmazin.Yuriy@rada.gov.ua
