Проблемный депозит в КС "Фортеця"

Доброго времени суток всем.
Отправил сегодня «ясеню» свое категорическое фе.
Затрат на десятку, а удовольствия на 100. Выгодно

Голові Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг
01001, м. Київ, ул. Б. Грінченка, 3
Копія: Прокуратура міста Києва
вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150
Вкладника КС «Українська кредитно-фінансова група»
м. Сан Педро Сула, Гондурас

СКАРГА
на незаконні дії, шахрайство, службові злочини, перевищення службових повноважень працівниками КС «УКФГ» адреса: (м Тегусигальпа, Гондурас)
Шановний Віктор Іванович!
Щиро дякую за те, що у Ваша відповідь від 09.12.09р. на моє звернення від 05.11.09р. містить занеспокоєння Держфінпослуг стосовно ситуації, що склалася навколо зазначенної спілки і дуже цінні поради щодо відновлення законних прав вкладника КС.
Нагадую, що (...далее текст в а-ля Дед Панас «Отака ..., малята… З’їла Лиска Колобка…»)
В оконцовке:
За цими фактами і у зв'язку з підозрами в корупції співробітників Голосіївського РУ ГУ МВС я звернувся до прокуратури із заявою провести перевірку на предмет наявності корупційного правопорушення з їх боку та порушити кримінальну справу проти Абрамського М.В. за ознаками злочину передбачених ст.190, 192 КК України.
Також, з метою встановлення та відновлення законних прав і інтересів щодо договорних відносин із КС «УКФГ я був змушений звернутися до районного суду м. Сан Педро Сула.
Одночасно інформую Вас, що я, як і інші ошукані вкладніки шахрайских кредитних спілок, вважаю, що ця Ваша хибна позиція щодо невтручання в поточний жалюгідний стан справ на контрольованому і регульованому Вами ринку, є незаконною та безпідставною.
Держкомісія своїм невтручанням у діяльність КС "УКФГ" та бездіяльністю при всіх явні проблеми у КС «УКФГ» порушає Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінпослуг», ст. 19, 20, 27, 28, 29, 39, 40, 46; Положення про ДКРРФП України №292/2003 (04.04.03) п.4 ч.45, 47, 49, п.5 ч,12 та ЗУ «Про кредитні спілки» ст.26.
У випадку, якщо Ви і далі буде ухилитися від своїх прямих обов'язків з нагляду за кредитними спілками я буду змушений консолідуватися з іншими ошуканими вкладниками для подачі масових позовів до Держфінпослуг згідно зі ст 45 ЗУ «Про фінансові послуги ..»
ПРОШУ:
1. Перевірити всі факти викладені в даній скарзі, та застосувати заходи впливу до КС «»;
2. Усунути керівництво кредитної спілки від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адміністрацію для відновлення фінансової стабільності КС «УКФГ»;
3. Надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стануть відомі під час проведення перевірок та звернутися до суду позовом до КС «УКФГ» у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
4.Надати відповідь про результати перевірки цього звернення: які були прийняті рішення та заходи щодо КС «УКФГ» стосовно відновлення моїх порушених прав та інших вкладників.
28. 02.10р. З повагою Ernesto Che Guevara /_______________
P.S. Предлагаю всем вместе индивидуально и массово потыкать носом «ясеня» в его прямые обязанности, а то достал уже своей отнекивательной и выжидательной позицией.

Кому верить? Рейтинг надежности финучреждений-2010
19:30 | 28.02.2010

2009-й был для наших финучреждений самым трудным за всю независимую историю, и именно он показал людям, кто на что способен. Сейчас компании завершают подготовку годовой отчетности. Не дожидаясь цифр, мы попросили финансистов, чиновников и независимых аналитиков составить рейтинг надежности финансовых секторов.


Aйна Бадалова для UBR.UA

Банки считают себя самыми надежными


"В ближайшее время я в банки ни ногой! – говорит киевлянин Виталий Зинчук. – В 2008 году я положил деньги на депозит в одном из крупнейших банков. После того, как в банк ввели временную администрацию, я уже попрощался со вкладом. Только через 9 месяцев деньги все-таки удалось забрать". История Виталия – типичная для вкладчиков кризисного времени. Экономические проблемы у нас начались именно с банков. Один за другим посыпались уже более 25 учреждений. Одних ликвидировали, других превратили в государственные, в 10-ти распоряжается временная администрация.

Банкиры оправдываются: виноваты не они, а валютный курс. Если бы гривна не упала, заемщики вовремя возвращали долги банкам, а те - депозиты вкладчикам. "Банки были, есть и будут самыми надежными, - утверждает Александр Охрименко, советник председателя правления банка. - Потому что банковская система в мире самая надежная". Рейтинг надежности финучреждений от банкиров: первое место за ними, второе -инвестфонды, третье - страховщики, четвертое - кредитные союзы.


"Я бы над всеми страховыми компаниями, которые не платят клиентам деньги, повесила пиратский флаг!" – собственница побитого автомобиля Ольга Макарчук показывает на устрашающую символику, висящую на стене СТО. Женщина собирается судиться со своей страховой компанией. Компенсацию за поврежденный автомобиль она ждала полгода, деньги дали, но не те. "Так как была у нас девальвация и доллар с 4.76 вырос до 8.30, соответственно эта машина в два раза уценилась по страховой сумме, - со слезами на глазах рассказывает Ольга. – Денег, которые мне дали, хватило лишь частично на детали, но за работу и за все остальное рассчитываться нечем".


Большинство страховых компаний сейчас задерживают выплаты, занижают сумму компенсации или вообще - безосновательно отказывают в выплате. Страховщики не рассчитали свои силы: в прошлом году люди стали меньше покупать полисы, одновременно начали расти выплаты по действующим соглашениям. Так обанкротились более 40 учреждений. Однако компании переводят стрелки на Госфинуслуг: была бы у регулятора быстрая реакция и больше полномочий - проблем на рынке не было бы. "Рейтинг надежности учреждений зависит от регулятора, который данными финучреждениями занимается, - говорит председатель правления страховой группы Дмитрий Грицута. - От скорости, оперативности, полноты данных, возможностей регулятора. Поэтому в своем рейтинге я бы поставил банки, далее страховые компании, и потом будут инвестфонды и кредитные союзы".


Кредитные союзы считают себя надежнее инвестфондов, инвестфонды - наоборот

"Такое ощущение, что там сидят одни мошенники", - разводит руками клиент кредитного союза Нурислам Зубаиров. Мужчина взял небольшую ссуду, весной 2009-го рассчитался, но недавно стал получать угрозы от коллекторов с требованием ... отдать долг. Да еще и другому кредитному союзу. "В письме был указан уже второй кредитный союз, которому якобы переуступил права на мой долг союз, в котором я брал кредит. Хотя я об этом не знал и никаких договоров не подписывал. Но вся проблема в том, что мне присылают СМС, что якобы мое дело передано в бюро кредитных историй и мне запрещен выезд за границу. Опять же - без решения суда".

Кредитные союзы всегда были наименее открытыми на финансовом рынке. Отчетность они не публикуют, работают в закрытом режиме. Однако членами учреждений являются более 2 миллионов украинцев. И до кризиса союзы становились все популярнее. В 2009-м напуганные общей паникой вкладчики начали забирать деньги, а заемщики - кто мотивировано, а кто нет - перестали возвращать долги. С рынка ушло 80 союзов, еще столько же балансируют на грани банкротства. В учреждениях успокаивают: худшее - позади. "Большинство кредитных союзов с определенными, конечно, потерями, но пережили активную фазу кризиса, - рассказывает Андрей Оленчик, президент объединения кредитных союзов. - И до конца 2010 года союзы не только останутся на рынке, в 2011-12 годах мы рассчитываем на бурное его развитие, учитывая, что рынок потребительского кредитования банки оставили надолго". Однако в своем рейтинге союзы поставили себя все же на второе место после банков. На третьем - страховщики, последние - инвестфонды.

Олег Никишов, как и многие украинцы среднего достатка, не решается вкладывать в инвестфонды. Ведь инвестиции здесь похожи на лотерею: никто ничего не гарантирует, в то же время выигрыш может быть заоблачным. "Кажется, это был 2007 год, когда доходность в фондах была более 100% - делится Олег. – Но та информация, которая размещена на официальных сайтах ведущих фондов - я несколько специально изучал - она не дает полноты представления о моих доходах, перспективах их получения и тех рисках, которые закладываются".

Несмотря на то что инвестфонды многими воспринимаются как темные лошадки финансового рынка, скандалов вокруг этих учреждений пока не возникало. Их закрылось всего два десятка, и со всеми клиентами "банкроты" рассчитывались. Только вот перспективы доходности вкладов пока туманны. Ведь прибыль здесь зависит от фондового рынка, а торговля ценными бумагами у нас под большим влиянием политических событий в стране. Рейтинг надежности от инвесткомпаний озвучил Андрей Золотухин, управляющий директор одного из инвестфондов: "Первое место - банки, второе место я бы поделил между инвестфондами и страховыми компаниями, ну и на последнем месте остаются кредитные союзы".

Аналитики советуют смотреть на регулятора, а юристы – в свой договор

Чиновники составлять рейтинги надежности отказались. "Это не связано с типом финучреждения – поясняет директор департамента Госфинуслуг Галина Третьякова. - . Это связано с тем, насколько грамотный персонал приходит для обслуживания финучреждения". У независимых экспертов другое мнение. Надежность финучреждений аналитики предлагают оценивать по уровню государственного надзора. Мол, чем жестче регулятор – тем надежнее сектор. "Я бы отталкивался от банковских учреждений, - говорит Алексей Капустинский, руководитель проектов рейтингового агенства. - На втором месте, наверное, страховые компании. Ну а дальше идут инвесткомпании, затем кредитные союзы, ломбарды, трасты и так далее".


А вот юристы не советуют доверять никому. У адвоката Виктора Чевгуза весь кабинет завален жалобами клиентов финучреждений. По его словам, работы увеличилось в разы. И даже если правда на стороне клиента, выиграть дело удается не всегда. "Компании, ну грубо говоря, покупали судей. И даже шли в Верховный суд. Платили деньги, видно же. Вот в районном суде мы, например, выиграли дело, они оспаривают в апелляционном, ломают на ровном мисте и Верховный суд тоже становится на их сторону" - делится опытом Виктор Чевгуз. Всем клиентам финучреждений адвокат рекомендует не обращать внимания ни на известные названия, ни на увещевания финансистов. А внимательно читать каждую букву договора, который нужно подписывать.

Автор: Айна Бадалова

Очередная говорильня, look:

Рішення існує! Лідери кредино-кооперативного руху України провели VIII антикризовий форум.

Лідери кредитної кооперації провели VIII Всеукраїнський антикризовий форум. Представники кредитних спілок зі всієї країни підбили підсумки роботи за останні півтора роки.

У рамках VIII антікризисного форуму кредитних спілок, організатором якого став Український фінансово-кредитний альянс, вирішувалися питання еволюції розвитку системи та ймовірні зміни у законотворчому процесі, керівниками кредитних спілок кожен з яких єчленом хочаб однієї з трьёх всекраїнських асоціацій: Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, Національної асоціації кредитних спілок України та Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств.

Не секрет, що небанківський фінансовий сектор сьогодні потребує нових законів – комплексних та тривалих. І головне, щоб враховуючи попередній досвід, нові законопроекти які би виключили можливість створення нових неблагонадійних фінансових установ.

Тепер лідери кредитно-кооперативного руху рішуче опановують всі етапи на шляху до цілковитого одужання кредитної кооперації. Наступним має стати етап рефінансування. Саме у такий спосіб може бути підтримана ліквідність, вважають представники кредитної кооперації. Під час проведення форуму стало зрозуміло, що підтримка ліквідності сьогодні необхідна абсолютно всім кредитним спілкам. Виняток складають лише ті, які взагалі не вели активної діяльності.

А от щоб забезпечити надійність фінансових установ, лідери кредитної кооперації вже тривалий час виборюють прийняття закону “Про фонд гарантування вкладів”, який став би запорукою повернення коштів вкладникам та своєрідним гарантом для будь-якої кредитної спілки.

Представники кредитних спілок визнають: проблем чимало. Утім, зусилля кожної окремої кредитної спілки не залишаються поодинокими – і врешті решт їхнє об’єднання стане поштовхом для нової ери кредитної кооперації, в якій не буде місця неблагонадійним установам.
http://birga.org.ua/index.php?rubric=8&article=4026

Справа Жулинських: творчу еліту країни втягнули в аферу з кредитною спілкою
02.03.2010 08:52
Сотні вкладників кредитної спілки «Турбота» втратили свої заощадження. Сюди несли гроші заслужені артисти, видатні художники й скульптори, письменники й поети. Хтось залишив тут усе, що збирав на старість, хтось – кошти, виручені за продане житло. Дехто з митців віддав сюди щойно отриману премію імені Тараса Шевченка. Після майже 15 років стабільної роботи з’ясувалося, що каса кредитної спілки (її активи сягали 20 мільйонів гривень) порожня, – гроші роздали... позичальникам. Навіть під час побіжного вивчення документів помітно, що в низці випадків кредити отримували підставні особи. Пікантності ситуації додає той факт, що за «Турботою» стоять такі самі митці й елітарії, як і ошукані вкладники – подружжя Жулинських. Кредитну спілку очолює Галина Жулинська, дружина екс-депутата Верховної Ради, який неодноразово обіймав посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань, академіка, директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Миколи Жулинського.

Пастка для гуманітаріїв

«Коли я вирішував, куди вкласти гроші, подумав: замість віддавати їх у якийсь банк, краще віднесу до цієї спілки, бо там же Жулинська, – розповідає В’ячеслав Прилюк, член спостережної ради «Турботи». Стіл у його вітальні завалений паперами кредитної спілки: звернення, заяви, копії ордерів тощо. – Так усі [вкладники] розмірковували. Мене туди загітувала вдова Ярослава Стельмаха Людмила, вона казала: «Ти ж розумієш, це не піраміда, бо там Галя Жулинська, моя подруга. Якщо якийсь банк бандити можуть збанкрутувати, то в «Турботі» люди порядні, ми тут нічим не ризикуємо».

В цій кредитній спілці зібралися вершки української творчої інтелігенції: лауреати міжнародних і державних премій, народні артисти, заслужені діячі культури (див. Імениті жертви «Турботи»). «Деякі вкладники сюди навіть держпремію принесли, – пригадує співрозмовник Тижня. – Адже гроші віддавали під бренд, порядність і моральність, символом якого був перш за все пан Жулинський».

Авторитет Миколи Жулинського, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка та Національної ради з питань духовності при президентові Ющенку, був гарантією для вкладників кредитної спілки. «Він завжди цікавився спілкою, відвідував спостережну раду, й ніхто не скаже, що він нічого про неї не знав і ні в що не втручався, – говорить пан Прилюк. – Жулинський чудово все знав, бо завжди переймався її («Турботи» – Ред.) справами, це завжди викликало його інтерес».

Зараз в адміністрації кредитної спілки заперечують причетність Миколи Жулинського до фінустанови. «Спілка є кооперативом, і ніякого стосунку до екс-депутата Жулинського не має, – запевнив Тиждень виконувач обов’язків голови правління «Турботи» Віктор Мовчан. – Просто головою її правління була призначена Галина Степанівна Жулинська».

Внески до «Турботи» здійснювали навіть наприкінці 2008 року, коли в країні вже вирувала криза й довіра до вітчизняних фінансових установ зникла. Тільки після того як розгорілися скандали навколо великих банків, вкладники кредитної спілки спробували повернути свої гроші. Виявилося, що забирати немає чого: всі гроші буцімто роздали позичальникам.
Броварська історія

Спостережна рада «Турботи» влітку 2009 року з’ясувала, що в кредитної спілки є філіал у місті Бровари під Києвом, який за підозрілих обставин роздав кредитів на 3,5 млн грн. До того ж порушення виявили не виконавчі органи спілки, а місцева міліція. Втім, до порушення кримінальної справи не дійшло. «В нас з’явилася підозра, що тут нечисто, – каже В’ячеслав Прилюк. – Кредити видавали не великими сумами, десь до 5 тис. грн в одні руки». Член спостережної ради стверджує: в Броварах позики надавали під паспорти «бомжів і наркоманів, за що останні отримували по 100–150 грн».

«Ні, – заперечує в. о. головного бухгалтера кредитної спілки Світлана Таран. – Бомжів там не було. Може, вони (позичальники – Ред.) і були бомжами, але приходили з довідками, одягнені, з документами, паспортами – не видно було, що це бомжі».

«Вас цікавить, як так сталося [в Броварах]? – долучається до розмови в. о. голови правління «Турботи» Віктор Мовчан. – Особисто я сказати не можу, всі папери на місці, всі довідки з місця роботи, про доходи. І як там що, і хто чим займався, невідомо. Змушений констатувати, що наші правоохоронні органи не те що не зацікавлені, а навіть гальмують роботу. Заяви були ще рік тому подані, й у прокуратуру, й у міліцію. Ми навіть написали звернення до Генеральної Прокуратури. Однак чому «Турботою» не займаються органи прокуратури, то вже велике питання».
Схема Подоляко

Починаючи з 2003 року, правління кредитної спілки «Турбота» роздало дивні кредити кільком громадянам із одним прізвищем – Подоляко – на загальну суму понад 1,6 млн грн. Як потім пояснила Галина Жулинська наглядовій раді (редакція Тижнямає копії цих пояснень), у травні 2003-го до неї звернулася така собі Інна Подоляко з пропозицією розмістити на VIP-рахунках у Національному банку України $600 тис.

Буцімто на подібні рахунки НБУ залучає кошти політиків і урядовців аж під 5% на місяць, тобто 60% на рік. Пані Подоляко припинила платити спілці за кредитом іще 2005-го. Але вже в червні 2006-го «Турбота» видає кредити іншим Подолякам – Євгену Васильовичу та Ярославу Євгеновичу – на 36 тис. грн і на 100 тис. грн відповідно. Журналісти Тижня, порівнюючи підписи в копіях паспортів Подоляків молодшого та старшого з автографами в начебто їхніх заявах на надання кредитів, схожості не знайшли.

У 2007 році, наскільки відомо, Інна Подоляко опинилася за ґратами за звинуваченням у шахрайстві. $500 тис. із $600 тис. «Турботи», які жіночка нібито поклала на VIP-рахунок у Нацбанку під фантастичні 60% річних, зникли невідомо де. Але на цьому історія не завершується.

У поясненні Галини Жулинської, написаному її рукою, сказано (орфографію і пунктуацію збережено. – Ред.): «Як уже було пояснено в 2008 р. на засіданні правління було вирішено виділити кошти на купівлю землі, для забезпечення кредитів Подоляко (ми вже знали, що вона сидить), для цього було знято кошти з депозитних рахунків М. Жулинського, а також видано кредити О. Жулинській <...>, який вона не отримала, а ми за ці кошти купили близько 2 га землі в с. (нерозбірливо) Бородянського р-ну. Олесю Жулинську (донька Жулинських – Ред.) тепер повідомлено про цей кредит, вона третину вже сплатила».

В іншому поясненні (на ім’я В’ячеслава Прилюка), завіреному печаткою кредитної спілки й підписом пані Жулинської, стверджується таке: «Порушення (зняття з депозитної карточки 534 258 грн 93 коп), пов’язані з купівлею землі за рахунок Вашого внеску визнаю, таке рішення правління було пов’язано з можливістю відшкодування втрат, пов’язаних з кредитами І. Подоляко».

Складається враження, що, потрапивши в тенета шахрайки Інни Подоляко, голова правління «Турботи» намагалася відшкодувати збитки спілки за рахунок залучення коштів вкладників (без їхнього відома і згоди) до ризикованих операцій із землею. І єдине, що завадило їй повернути втрачені кошти – фінансова криза, яка потягнула за собою на дно ринок нерухомості та землі. Однак згідно з актом вибіркової перевірки фінансового стану кредитної спілки, «Подоляко І. В. за договором №1568 від 27.09.06 р. отримала 650 тис. грн, по якому нараховано відсотків лише за 5 днів на суму 2,67 тис. грн і надалі нарахування відсотків припинено». Тож правління «Турботи» не тільки дало позику людині, яка за рік до цього припинила платити за поперед нім кредитом, а ще й зупинило нарахування їй відсотків. Тут мимоволі закрадається сумнів щодо того, чи справді керівництво спілки потрапило в тенета аферистів ненавмисно.
Мертві душі

«Ми зараз у дуже тяжкому становищі, бо багато неповернень, однак у цій справі чимало зайвих страхів та перебільшень», – заспокоює голова спостережної ради «Турботи» Марія Драч. При цьому додає: «Ми виграли 86 судів до боржників, але гроші не повертають, бо виконавча служба не працює». Та не виключено, що левова частка позичальників існує лише на папері.

Темна справа з Інною Подоляко та її родичами не єдина в історії «Турботи». В розпорядженні Тижня є копія видаткового касового ордера спілки №710-б від 26 червня 2007 року, за яким 60-річна Клавдія Михайлівна Б. отримала кредит у розмірі 74 тис. грн. Підпис позичальниці в ордері не збігається з її підписом у власному паспорті. Коли з нею зв’язалася ініціативна група вкладників «Турботи», жінка не змогла пригадати, щоб колись у житті тримала в руках таку суму грошей.

Скільки подібних «мертвих душ» кредитували в цій спілці, можна лише здогадуватись. Зокрема, в наведеному вище акті вибіркової перевірки стверджується, що голова правління Галина Жулинська не змогла надати перевіряльникам 98 кредитних договорів на загальну суму 4,102 млн грн. У недавно опублікованому зверненні членів спостережної ради «Турботи» стверджується, що правління спілки завдало збитків загалом на 25 млн грн.

Тим часом Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України призупинила дію ліцензії «Турботи» на залучення коштів. Перший крок до ліквідації кредитної спілки зроблено. Оскільки ані коштів, ані власного майна в неї практично не лишилося, вкладники та пайовики «Турботи» навряд чи повернуть свої гроші. Але чи буде знайдено й покарано винних?

Дійові особи

Жулинська Галина Степанівна

Колишня Голова Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, із 19 травня 2007 року – голова Ревізійної комісії ВАКС. Член постійно діючої консультативної групи при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з питань аналізу тенденцій розвитку кредитних спілок в Україні.

Член робочої групи з розробки законопроекту «Про ко оперативні банки».

Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.

Жулинський Микола Григорович

Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завідувач відділу української літератури ХХ ст., директор Інституту літератури, критик, літературознавець, автор книг «Пафос життєствердження», «Вірю в силу духа» та інших.

Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, голова Національної ради з питань культури і духовності при президентові України, колишній депутат Верховної Ради.

Президент Міжнародного фонду Марії Приймаченко, голова Українсько-польського форуму, почесний голова Конвенту Європейського колегіуму польських і українських університетів, член президії ради Спілки письменників України, президент громадської організації «Фонд Михайла і Ярослава Стельмахів», лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів.

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та І ступенів, Державним орденом Італійської Республіки «Зірка італійської солідарності» з присвоєнням почесного звання «Кавалер з правом користуватися регаліями Ордена» та іншими нагородами.
Імениті жертви «Турботи»

Іван Драч

Поет, перекладач, кінодраматург, громадсько-політичний діяч, організатор і перший голова Народного руху України, голова Української все світньої координаційної ради Конгресу української інтелігенції. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка

Олександр Дубовик

Всесвітньо відомий художник, академік, почесний член Академії мистецтв. Його твори зберігаються в Національному художньому музеї України і багатьох престижних зібраннях світу

Олексій Петухов

Народний артист України, актор Національного академічного дра ма тичного театру ім. Івана Франка

Володимир Нечепоренко

Народний артист України, актор Національного академічного дра ма тичного театру ім. Івана Франка, лауреат міжнародної премії «Золотий Орфей»

Назар Задніпровський

Заслужений артист України, актор Національного академічного драма тичного театру ім. Івана Франка

Валентина Гончар

Дружина видатного українського письменника Олеся Гончара

Галина Семененко

Заслужена артистка України, акторка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Василь Герасим’юк

Поет, лауреат Шевченківської премії (2003). Працював редактором у видавництвах «Молодь» та «Дніпро» (1978–1992); з 1992 р. – ведучий програм редакції літератури Національної радіокомпанії України

Володимир Соляник

Композитор, оранжувальник, заслужений артист України, викладач Київського державного вищого музичного училища імені Р. Глієра

Олексій Вертинський

Заслужений артист України, провідний актор Молодого театру. На сцені – понад 30 років. Знімався у фільмах «День народження буржуя», «Схід – Захід», «Дух землі», «Орандж лав» та «Помаранчеве небо»
Андрій Лаврик, Дмитро Рафаель

Дааааа... Ситуация с проблемными кредитными союзами навеяла следующую картину:
Парк. Вы, прогуливаясь тротуарами и наслаждаясь природой, натыкаетесь на группу цыган. Одна из цыганок предлагает Вам погадать, ненавязчиво так предлагает... Вы, немного тушуясь от такого напора "заманух", оглядываетесь по сторонам. Неподалеку прогуливается наряд ДНД (добровольная народная дружина), постоянно поглядывая в сторону этой группы. В другой стороне - наряд ППС (патрульно-постовая служба), пристально присматривающий за действиями цыган. Чуть дальше - ведут патрулирование "Беркут" и "Альфа". В Ваше поле зрения попадает и генерал милиции. Вы, немного успокоившись, расслабились. Да и сила гипноза очаровательной гадалки на Вас очень подействовала...
...Через какой-то промежуток времени, Вы "приходите в себя", уже не помня, что именно Вам нагадала цыганка. С ужасом обнаруживаете, что у Вас пропал кошелек (часы, кольцо, цепочка и т.д.) и начинаете взывать к гадалке, мол, верни то, что украла. А цыганка Вам отвечает, что, мол, я не крала, и Вы все это, типа, сами отдали ей. Мало того, Вы узнаете, что "этот зуб не Ваш" и даже уже не её, он - "ихний". Ошарашенный таким "поворотом событий", Вы начинаете с цыганкой ругаться. С удивлением Вы обнаруживаете, что к Вам присоединяются и другие, "объегоренные" этой группой, посетители парка. Словесная перепалка, в результате, - не в Вашу пользу. Да и какая может быть польза от слов, вещички-то Ваши – тю-тю…
В растерянности, Вы направляетесь к патрулю ДНД. "Дружинники", внимательно Вас выслушав, отправляют Вас к патрулю ППС, дескать, они – всего-навсего здесь на добровольных началах, намекнув, при этом, что они – "народные". Подойдя к "пэпээсникам", просите у них о помощи - на что те, "снизав плечами", ретировались с места преступления, объяснив, предварительно, свое поведение тем, что Вы сами, де, виноваты. Вы бегаете от одних "патрулей" к другим с надеждой на помощь, а в это время группа цыган потихоньку "растворяется" в парке. И вот Вы натыкаетесь на генерала милиции. Просите его о помощи, ведь очевидно, что Вас "обчистили" мошенники. Генерал, даже не выслушав Вас, разворачивается и направляется строевым шагом в противоположную от Вас сторону, при этом бормоча "себе под нос" что-то, наподобие, "ці руки нічого не крали", "яке я маю діло до цього" и что-то еще, но Вы уже этого не слышите...

Апофеоз сцены - Вы стоите посреди парка, "как в воду опущенный", цыгане уже давно разбежались, патрули ехидно хихикают, генерал уехал на свою генеральскую дачу... отдыхать.

[quote="Alex55"]РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-263-1/10

04 лютого 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі: ................

Считаю, что иск к ДФП надо предьявлять обязательно но обвинять его в невыполнении своих обязательств как регулятора рынка финансовых услуг согласно соответствующего закона (см.Закон ...) и как следствие этого финансовые потери вкладчиков.
Но нужны доказательства для представления суду. а для этого нужен юрист, а может и просто грамотный человек, а жулики очень грамотно обставились.

Ну да, конечно...
antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=727&pid=2026&st=0&#entry2026

[b]Alex55[/b]

факты, приведенные в статье, не доказывают того, что не надо бороться за свои права, а как раз наоборот.
Ведь в США уже дали срок Мэддоку за финансовые махинации и нехилый - 150лет - а у нас где слышно, что кого то посадили?

Коллеги, КС ПКО спросил у "ясеня" тоже: (реакция на приостановку лицензии)
http://www.creditukraine.com/ru/

Свиснул с другой ветики.у Irinab

Проблемные кредитные союзы нашли способ рассчитаться с вкладчиками (привилегированными)

http://delo.ua/dengi/banki/problemnye-k ... 135628/?rb

ЭКСКЛЮЗИВ ГАЗЕТЫ "ДЕЛО":

Проблемные кредитные союзы начали массово переводить ликвидные активы своим «здоровым» коллегам по рынку. Делается это для того, чтобы рассчитаться с «привилегированной» частью вкладчиков.

На сегодняшний момент в Украине около 80 кредитных союзов относятся к категории «проблемных», это почти 10% от общего числа этих финучреждений. Большинство из них сейчас или вовсе не проводит выплат своим вкладчикам или делает это со значительными ограничениями. Впрочем, такое положение дел вовсе не означает, что «нужные люди» не могут забрать свои деньги из проблемного союза.

Отбор счастливчиков

Схема реализации, освоенная «кредитчиками», очень проста: проблемный кредитный союз, которому грозит отзыв лицензии или ликвидация, передает более удачливому коллеге часть относительно «здоровых» активов (кредитов) и на равную сумму пассивов (вкладов). Можно считать, что тем участникам «проблемного» союза, чьи вклады были переведены в нормально работающее финучреждение, повезло: теперь они, скорее всего, смогут забрать свои деньги. Вопрос только в том, кто и по какому принципу попадает в это число счастливчиков.
«Могу предположить, что около 80% из 70-80 проблемных союзов использовали этот механизм, — оценил масштабы президент Всеукраинского объединения кредитных союзов «Программа защиты вкладов» Андрей Оленчик. — Когда более-менее «живые» активы переводятся из «умирающего» союза в более стабильный, соответственно переводится и часть пассивов. Но возникает вопрос: как отбираются вкладчики, депозиты (пассивы) которых будут переведены в другой союз?».

На практике это выглядит следующим образом: проблемный КС переуступает другому союзу права требования кредитора по определенному количеству активов (выданных им кредитов). При этом часть заемщиков добровольно переводят свои депозиты из проблемного союза в тот, куда были переведены активы. Расчет прост: переведенные в другой КС кредиты, как правило, погашаются заемщиками, и эти деньги идут на выплаты тем вкладчикам проблемного союза, которые добровольно «перевелись» вместе с кредитами.
«Юридически к этой схеме не подкопаешься. Потому что, с точки зрения закона, все правильно, — говорит президент Национальной ассоциации кредитных союзов Петр Козинец. — Но с другой стороны, теми немногими вкладчиками, которые смогут забрать свои депозиты, переведясь в другой союз, ведь могут оказаться как сами члены правления «умирающего» союза, так и «приближенные» к ним люди. А вот в таком случае это уже преступный сговор».
В Черкассах отметился «Альянс»

Последний скандал, разразившийся на рынке из-за перевода активов, произошел на этой неделе. В распоряжении «ДЕЛА» оказалось письмо черкасской областной общественной организации «ДНД» в государственные органы (правительство, прокуратуру, Госфинуслуг, а также в Верховную и областную рады) с просьбой разобраться в ситуации вокруг черкасского проблемного союза «Альянс», руководство которого якобы переводит «живые» активы этого союза в другой черкасский КС «Чиста криниця».

«Относительно живые активы выводятся Геннадием Мельниченко (руководителем КС «Альянс». — «ДЕЛО») и его компанией в другой кредитный союз «Чиста криниця», — говорится в обращении «ДНД». Однако сам Геннадий Мельниченко отрицает все обвинения общественной организации. «Это неправдивая информация. Никакие активы мы в «Чисту криницю» не переводим, потому что не имеем к этому союзу никакого отношения», — сказал он «ДЕЛУ».

Поставить точку в этих спорах могли бы правоохранительные органы или регулятор, однако ни первые, ни второй не спешат в них разбираться. В Госфинуслуг сообщили, что ничего не знают о такой проблеме. А правоохранительные органы, по словам участников рынка, работают над решением проблем кредитных союзов из рук вон плохо. «К примеру, прокуратура не возбудила еще ни одного дела против недобросовестных заемщиков КС «Фортеця», хотя доказательства по многим из них уже собраны. А в производстве исполнительных служб находятся решения по судебным искам к заемщикам на 8 млн. грн. Увы, еще ни одной копейки на счета союза по этим делам не поступило», — сокрушается Козинец.
821 кредитный союз был зарегистрирован по состоянию на начало октября 2009 года в Украине