Убыток Commerzbank составил 4,63 млрд евро
Чистые убытки второго по величине банка Германии Commerzbank AG за 2009 г. составили 4,63 млрд. евро по сравнению с чистой прибылью в размере 59 млн. евро, полученными годом ранее. Об этом говорится финансовом отчете банка, передает УкрРудПром со ссылкой на РБК-Украина.
Чистый процентный доход банка за минувший год увеличился на 52% и составил 7,18 млрд. евро против 4,73 млрд. евро годом ранее. Операционные убытки за 2009 г. составили 2,27 млрд. евро, что в 5,94 раза больше операционных убытков за 2008г. в размере 382 млн. евро. Чистые убытки Commerzbank за IV квартал 2009г. составили 1,91 млрд. евро, что в 2,2 раза больше чистых убытков за 2008г., составивших 868 млн. евро.
Чистый процентный доход банка за IV квартал 2009г. увеличился на 40% и составил 1,89 млрд. евро против 1,35 млрд. евро годом ранее. Операционные убытки за IV квартал 2009г. составили 1,57 млрд. евро, что на 90% больше операционных убытков в размере 826 млн. евро.
Commerzbank — второй по величине активов банк в Германии. Активы компании составляют около 400 млрд. евро. Одним из центральных направлений банка является осуществление финансовых услуг в регионах Центральной и Восточной Европы. В частности, на долю Commerzbank приходится 26% всех внешнеторговых операций между Германией и Украиной.
http://www.companion.ua/Articles/Conten ... allback=18
|
|
Додано: Вів 23 лют, 2010 12:36
Вот я и думаю- худшее позади, или лучше не связываться?
Додано: Вів 23 лют, 2010 12:39
У Комерца в Германии большие долги, правительство его национализировало и я не знаю насколько они будут готовы вкладывать в Украину деньги. Из иностранных банков, действующих в Украине мне кажется у Комерца дела идут хуже всех.
Додано: Вів 23 лют, 2010 12:46
easy
Спасибо! Буду думать, а то сегодня собралась..... Подожду. Хотела на декаду.... Теперь не знаю, куда. После Укрпрома боюсь....
Додано: Вів 23 лют, 2010 12:55
НБУ заявив, що в Україні скоротилася частка проблемних кредитів
Частка проблемних кредитів в Україні в січні скоротилася до 9,3% - НБУ У січні 2010 року частка проблемних кредитів в Україні скоротилася на 0,1 процентного пункту і до 1 лютого склала 9,3%, повідомив Національний банк України. Зокрема, за даними регулятора, в абсолютному вираженні обсяг проблемних кредитів за минулий місяць скоротився на 2,5%, або на 1,72 млрд грн, - до 68,215 млрд грн. Також в Нацбанку повідомили, що сукупний зареєстрований статутний капітал банків у січні зріс на 1,9%, або на 2,246 млрд грн, - до 121,435 млрд грн. За 2009 рік він зріс на 45% - до 119,189 млрд грн. У повідомленні НБУ наголошується, що загальна кількість чинних у країні банків з іноземним капіталом у січні збереглася (51 банк). Кількість банків з 100%-м іноземним капіталом у перші місяці поточного року також не змінилася - в країні працює 18 таких фінустанов. У той же час частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банків за підсумками січня скоротилася до 35,2% з 35,8% за підсумками грудня 2009 року. Як повідомлялося, за 2009 рік проблемна заборгованість зросла в 3,9 разу - до 69,935 млрд грн, збільшуючись щомісяця. http://ua.korrespondent.net/business/1050145 В НБУ, звичайно, своя статистика, але тенденція обнадіює!
Додано: Вів 23 лют, 2010 13:03
Методи, якими "Економічна правда" пропонує озброїтися своїм читачам, не дадуть повної ясності про стан банків. Однак вони з дуже високою ймовірністю допоможуть не потрапити до банку, що завтра "лопне".
Зберегти вклади: кожному банку по гривні Безумовно, показники роботи - це лише запах істини. Вони допоможуть хіба що виявити установу з явними проблемами. Однак, на жаль, викрити банк, який от-от збанкрутує, ніколи не вдасться. Отже, слід розділити свої гроші між кількома закладами. Криза-2008 довела: навіть якщо абсолютно всі прогнози для банківської системи звучать сприятливо, може відбутися несподіваний колапс. Тому вибирати банк, ґрунтуючись на чужій думці, а тим більше на рекламі, - остання річ. Так само обережно слід ставитися до рейтингів, які регулярно публікуються різними засобами масової інформації. Здебільшого, це просто шикування банків за одним параметром, скажімо, за розміром капіталу. Найбільш ключові дані, наприклад, відсоток проблемних кредитів або розриви ліквідності, жоден рейтинг не враховує. Хоча б тому, що банки нізащо не розкриють таку інформацію. Методи, якими "Економічна правда" пропонує озброїтися своїм читачам, не дадуть повної ясності про стан банків. Однак вони з дуже високою ймовірністю допоможуть не потрапити до банку, що завтра "лопне". Відсотковий "сир" Українець має намір покласти гроші на депозит в одному з десяти банків, але спочатку хоче зрозуміти, у якому вони стані. За порадою фахівців, першим кроком в ході аналізу має стати читання новин і сайтів самих установ. "Первинна оцінка стану банків з точки зору непрофесіонала, на наш погляд, починається з відстеження інформаційного тла щодо банківської установи з різних видань", - говорить аналітик ІГ "ТАСК" Вадим Ємець. З відкритих джерел можна почерпнути дані, які опосередковано говорять про надійність банку. Сюди належать репутація, публічність і прозорість установи. Під репутацією найчастіше розуміють відгуки про банк нинішніх або колишніх його клієнтів. Такою інформацією вкладники часто діляться на форумах, але при цьому варто пам'ятати, що не всі вони можуть бути справжніми. Часто потенційні клієнти банку звертають увагу на те, хто володіє установою. "Важлива складова аналізу - прозорість структури власності банку: склад акціонерів, їх походження, дії під час кризи", - кажуть у прес-службі "ВТБ Банку". "Чим більше інформації про себе розповідає сам банк, тим вищий рівень публічності. Прагнення установи вести прозорий діалог - це показник зацікавленості банку у довгострокових стосунках із своїми клієнтами", - вважає заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак. Хороший приклад публічності та прозорості нещодавно показав український "Сведбанк". Він чесно зізнався у величезних збитках за підсумками 2009 року, хоча мав можливість це приховати. При цьому шведи дали зрозуміти, що навіть за таких "мінусів" мають намір підтримувати свою "дочку" на плаву. Варто зазначити, що від кризи постраждали абсолютно всі групи установ. Думка, що банки з іноземним капіталом пережили її легше, ніж українські, помилкова. "Інакше сталося б перетікання депозитів з банку в банк, а не відтік коштів з системи. Відмінність між цими двома групами установ лише у тому, що акціонери банків з іноземним капіталом мають більші можливості для покриття збитку", - каже директор з управління активами КУА "ІТТ-Менеджмент" Віктор Федоров. Найпростіший спосіб оцінки надійності установи, на думку деяких експертів, полягає у порівнянні ставок за депозитами у групах банків - великих, середніх і дрібних. Якщо ставки в одному з банків групи вищі - це привід замислитися. При цьому варто пам'ятати, що ставки за депозитами у невеликих банках завжди вищі. "Насторожує, коли банки однієї вагової групи фіксують різні ставки за типовими депозитами", - стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. За його словами, якщо ставки вищі за середні на ринку на 1-2 відсоткові пункти, це нормально. Якщо ставки вищі на 2-3 пункти, на це потрібно звернути увагу. Якщо ж ставки вищі на 4-5 пунктів - це вже проблема. Більше математики Для глибшої оцінки надійності установ можна користуватися їхньою офіційною звітністю. Однак потрібно розуміти, що банки не публікують ключову інформацію. Як правило, вони оприлюднюють тільки щорічну звітність, яка з об'єктивних причин не може свідчити про реальний стан справ у компанії. Іноді, якщо мова йде про банк з іноземним капіталом, можна почерпнути інформацію із звітності материнської структури. З одного боку, "там" звітність складається більш відкрито. З іншого - на тлі всієї фінансової групи проблемні моменти статистики українських "дочок" не виглядають так масштабно. Мабуть, одним з найбільш достовірних джерел інформації про стан банківської системи є дані НБУ та Асоціації українських банків. Вони знаходяться у відкритому доступі і оновлюються щомісяця. "Звітність на сайтах НБУ та АУБ дозволяє глибше зрозуміти стан конкретного банку, особливо якщо порівнювати цифри в динаміці", - стверджує Вадим Ємець. Такі різні критерії Здавалося б, ключовим показником має бути фінансовий результат банку, тобто отриманий ним прибуток чи збиток. Втім, це не зовсім так. "У банків є чимало інструментів для маніпулювання цим чинником. Крім того, на фінансовий результат впливає необхідність формування резервів під кредитні операції. Тож отримання банком прибутку може свідчити не тільки про його успішність", - вважає начальник управління OTP Bank Олексій Руднєв. Наприклад, банк має значні збитки, а рівень сформованих резервів під погану кредитну заборгованість нижчий за середній порівняно з такими ж банками. "Ця установа, найімовірніше, буде змушена залучати зовнішній капітал для підтримки платоспроможності, і це погано", - стверджує Вадим Ємець. Також серед ключових критеріїв - рівень ліквідності і рівень адекватності капіталу. Перший визначає здатність банку розрахуватися за своїми зобов'язаннями, у тому числі з вкладниками. Чим вищий цей показник, тим більше коштів має банк. Найпростіший показник ліквідності виходить, якщо готівку у касі і залишки на коррахунку розділити на зобов'язання банку за поточними рахунками. Отримане число повинне бути не нижче 20%. Якщо є час і натхнення, можна розрахувати складніші показники поточної та короткострокової ліквідності. Їх формули є у документах НБУ або у Вікіпедії. Не менш популярним є показник адекватності. Його суть проста: на кожні дев'ять гривень чужих грошей у банку має бути одна своя гривня. Імовірною причиною кризи називають саме порушення цього балансу. Зокрема, у деяких інвестиційних банків США співвідношення доходило до 170:1, що стало причиною їхнього краху. Нацбанк розраховує складний показник співвідношення регулятивного капіталу і чистих активів, він ще відомий як норматив достатності капіталу Н2. Правильне значення цього чинника повинне становити не менше 10%. Визначити норматив адекватності у домашніх умовах не вийде - формула робиться на підставі закритої звітності, а самі Н2 банків регулятор не публікує. Утім, засмучуватися не варто: раз на півроку деяким ЗМІ удається вкрасти цю інформацію у НБУ, тож в інтернеті є все. Ще можна порівняти три показники: капітал банку, його активи і розмір резервів за позиками. Співвідношення капіталу та активів - приблизна цифра адекватності: чим вона вища, тим краще. А великі резерви означають погану якість кредитів. Загалом, є багато приводів посидіти з калькулятором у руках. Наприклад, красномовним є стан портфеля депозитів населення та підприємств. "Сильне зменшення портфеля залучених коштів є негативною ознакою, оскільки зазвичай строки повернення виданих кредитів і залучених депозитів не збігаються", - вважає Вадим Ємець. У такій ситуації при відтоку ресурсів банк буде змушений шукати зовнішні джерела для перекриття розриву між надходженням коштів та їх поверненням. Безумовно, потрібно пам'ятати: всі отримані цифри - це лише запах істини. Вони допоможуть хіба що виявити банк з явними проблемами. Однак, на жаль, викрити установу, яка може збанкрутувати через півроку, ніколи не вдасться. "Об'єктивно судити про якість активів банку не будучи його інсайдером, складно навіть фахівцеві", - вважає Микита Михайличенко. Отже, варто дотримуватися народної мудрості: навіть після прискіпливого аналізу слід розділити свої заощадження між кількома банками. http://www.epravda.com.ua/publications/4b82794053ad0/ Таке враження, що написано за мотивами гілки Квестора
Додано: Вів 23 лют, 2010 13:08
нету на вас "компьютерного квестора" дабы уму-разуму учить .... только что создал папку с названием "con" под Windows ..... никогда не говори никогда (с) ....
Додано: Вів 23 лют, 2010 13:10
Re: все б мамки так ...
да ... вот только кто гарантирует самих итальяшек ? в европе не у одних греков проблемки. весь южный пояс в трясине, италия - в числе прочих ...
Додано: Вів 23 лют, 2010 13:23
НБУ отмечает сокращение доли иностранного капитала в банковской системе на 0,6 п.п. до 35,2% в январе
Национальный банк отмечает сокращение доли иностранного капитала в украинской банковской системе в январе на 0,6 п.п. с 35,8% до 35,2%. Об этом говорится в сообщении НБУ. По состоянию на 1 февраля 2010 года из 180 работающих в Украине банков 51 финучреждение - с иностранным капиталом (на 1 января 2010 - 51 банк с иностранным капиталом), в том числе 18 - со 100%-ным иностранным капиталом (на 1 января 2010 - 18 банков). Совокупный зарегистрированный уставный капитал украинских банков на 1 февраля составил 121,435 млрд. гривен (на 1 января - 119,189 млрд. гривен). Чистые активы украинских банков на 1 февраля составили 868,112 млрд. гривен (на 1 января - 880,302 млрд. гривен). По состоянию на 1 февраля в Украине было зарегистрировано 195 банков, 14 из которых находились в состоянии ликвидации (на 1 января 2009 - 198 и 13 банков соответственно). Доля проблемных кредитов в совокупном объеме предоставленных украинскими банками займов сократилась в январе на 0,1 п.п., или на 1,720 млрд. гривен и на 1 февраля 2010 составила 9,3%, или 68,215 млрд. гривен. Как сообщало агентство, доля иностранного капитала в банковской системе за 2009 год сократилась на 0,9 п.п. с 36,7% до 35,8%. http://www.cbonds.info/ua/rus/news/inde ... /id/455393  
-------------------------------------------- Изрядно потрепанное понятие «доверия к банковской системе» сегодня, кажется, окончательно утратило всякий смысл. Что может заставить людей довериться полностью дискредитировавшей себя и разваливающейся, будто песочная скульптура, системе и отнести деньги в банк? Впрочем, невзирая на всю очевидную сложность ситуации, ответ на этот вопрос лежит на поверхности. Суть деятельности любого банка сводиться к простой спекулятивной операции: взять у одних дешевле и продать другим дороже. Собирая деньги у населения в виде депозитов, банк к обещанному вкладчику доходу прибавляет небольшую маржу (обычно около 3% годовых) и отдает полученные деньги в качестве кредита другому человеку. Взятые банком в долг деньги называют пассивами, отданные в виде кредита – активами. До того момента, пока пассивы не станут активами (то есть привлеченные депозиты не будут розданы в виде кредитов), они являются источником убытков банка, поскольку последний вынужден платить за использование этих средств, в то время как прибыли с них еще не получает. Ключевой принцип кредитной деятельности банка гласит, что его активы должны быть доходными и возвратными. В период своего становления украинские банки, собирая ресурсы для кредитной деятельности, могли рассчитывать лишь на внутренний рынок (депозиты физических и юридических лиц, межбанковские кредиты). Это в значительной мере ограничивало их кредитные возможности, поэтому банки вели себя сдержанно и очень аккуратно. Ситуация кардинально поменялась, когда в Украину начали заходить западные банки. Это открыло доступ крупнейшим украинским банкам к дешевым ресурсам и сняло ранее действовавшее ограничение. Кредиты раздавались всем и в практически неограниченных объемах. Понятие ликвидность в банковской терминологии используется как соотношение пассивов и активов банка. Говоря «избыточная ликвидность», подразумевается, что банк имеет слишком много неразмещенных в кредитах пассивов, что чревато для него дополнительными затратами. Понятие «разрыв ликвидности» применяется к ситуации, когда срок, на который привлечены средства и срок, на который они выданы в виде кредитов существенно отличается. То, что сейчас наблюдается в банковской системе Украины, во многом стало причиной значительного «разрыва ликвидности» в отечественных банках, особенно тех из них, которые часто прибегали к внешним заимствованиям. Потратив колоссальные средства на рекламу и открытие новых отделений, банки, намереваясь окупить вложенные средства, брали за рубежом относительно недорогие деньги в огромных объемах и на короткий срок и размещали их в виде кредитов внутри страны на сроки, иногда в 10 и более раз превышающие сроки пользования внешним займом. В спокойное время требования кредиторов банки выполняли путем привлечения новых займов, но с наступлением кризиса рука дающего оскудела. Крупнейшие украинские банки оказались в очень сложном положении: многочисленные кредиторы банка (простые люди - держатели депозитов, зарубежные банки, материнские структуры и т.д.) потребовали от них выполнить свои обязательства и вернуть деньги. Но чтобы выполнить требования кредиторов банку необходимо, чтобы столь же многочисленные его заемщики вернули взятые ранее кредиты. И все бы ничего, но выполнять обязательства перед кредиторами нужно уже сейчас, тогда как кредиты будут возвращать еще многие годы. Усугубляет сложившуюся ситуацию резкое падение доверия людей к банкам и отзыв ими вложенных на депозиты денег. Все это оказывает сильнейшее негативное воздействие не только на банковскую систему, а и на всю экономику страны. Вместо того чтобы консолидировать внутренние ресурсы, мы сегодня наоборот, изымаем деньги из экономики. Каждый, кто приходит в банк забирать депозит, строго говоря, совершает преступление против государства и своего будущего. Но как мы можем осуждать человека, стремящегося спасти из терпящего крушение банка накопленные за долгие годы деньги? По сути, второй из ключевых проблемой сегодняшнего кризиса стала низкая финансовая грамотность людей. Слепо доверяя рекламе и сообщениям из новостей, они своими деньгами буквально проголосовали за политику, проводимую крупнейшими банками. По данным Ассоциации Украинских банков по состоянию на конец 2008 года 74% всех вкладов населения были сосредоточены в 20 крупнейших банках. Среди них и банк «Надра», и «Родовид», и «Укрпромбанк», и «Проминвестбанк». Сегодня, очевидно, что такая практика оказалась пагубной для всех сторон: и вкладчиков, и самих банков. И как результат, украинцы панически бояться нести деньги в банк, часто подвергая себя риску быть ограбленными, обрекая себя на неизбежные потери средств вследствие бушующей инфляции. И в существующих условиях бессмысленно говорить о мерах для возрождения доверия. Крупные банки, в силу своей философии не способны вернуть доверие людей к системе. Эта роль сегодня отводится небольшим банкам. Они, в своем большинстве избавлены от болезней, которые сегодня испытывают крупнейшие. У них нет обязательств перед иностранными финучреждениями, они не обременены невозвратными кредитами. Да и отток депозитов из малых банков не столь существенен, так как депозиты физических лиц не составляют значительной части их пассивов. Это, впрочем, не означает, что все малые банки в равной степени стабильны и безопасны для вложений. Многие банки созданы для обслуживания конкретной финансово-промышленной группы, иногда – отрасли. До тех пор, пока группа, обслуживаемая банком, стабильна, банку ничего не угрожает. Но если материнская структура испытывает трудности, они автоматически переносятся и на банк. Конечно, за годы работы многие из малых банков успели существенно расширить поле своей деятельности, тем самым снизив свои риски. И, тем не менее, принимая решение нести деньги в банк, обратите внимание, на отрасль которую он обслуживает. Согласитесь, едва ли стоит сегодня вкладывать деньги в банк, обслуживающий металлургию или химическую промышленность
Додано: Вів 23 лют, 2010 13:37
Возьмём к примеру небольшой банк "Фин.инициатива". Обслуживает куриный бизнес владельца. Яйца несутся, товар востребованный, но вклады весь прошлый год отдавали с задержками и большими скандалами. Так что размер не имеет значения. Главное - честная поддержка акционеров, как не раз отмечал Квестор. И тут вне конкуренции - банки с иностранным капиталом. Многие могут возразить и поставить в пример Аргентину, где франц.банки кинули вкладчиков- НО! Ни в одном банке с ВА (врем.админ.) нет ин.капитала - так что ответ очевиден. Востаннє редагувалось cuteman в Вів 23 лют, 2010 13:38, всього редагувалось 1 раз.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
