Але 1) до 2006р. в Україні політичної стабільності не було. В Україні взагалі політичної стабільності не було останні 100 років. В 2004р. відбулась революція, але банки не банкрутували один за одним. Причина, на мою думку, полягає в тому, що десь з середини 90-х до 2005-2006р. банківська система в Україні зі скрипом, але виконувала ту функцію, яка описана в підручниках, тобто фінансового посередника між вкладниками і позичальниками. Після того почалося божевілля: - банкіри кинулись збільшувати активи / пасиви, щоб продати свій банк якомусь західному банку з мультиплікатором 4 а то й 5 до капіталу - позичальники кинулись брати кредити, не думаючи, як будуть той кредит віддавати - вкладникам стало байдуже, в який банк нести гроші (бо гроші гарантувала держава, і з 2006 року сума гарантії виросла в 40 разів - знаю, я це вже писав)
2) в умовах, коли в Україні корупція скрізь - від медицини і освіти і закінчуючи судами, не слід уповати на НБУ, як регулятора банківського сектора (він же не існує в якомусь вакуумі). Особисто я сприймаю НБУ радше як ризик, бо невідомо, що він утне завтра. Може, заборонить знімати гроші, може конвертує всі доларові депозити в гривні.
3)Найвищі відсотки - це те, що творилося в українському банківському секторі десь з 2011р, коли банки пропонували 20% річних в гривнях, при цьому курс гривні до долара залишався стабільним, а інфляція була низькою. Реальна дохідність тих вкладів була 10% - 15% річних, от люди і попали на гачок, бо ми всі, зрештою, жадібні А тепер настав час розплати . Проблеми почалися не в 2015 і не в 2014, проблеми почалися набагато раніше.
Тому я й пишу українських умовах гарантування депозитів веде до високих відсотків по депозитах, відтак банки перестають бути джерелом коштів для бізнесу, а все більше нагадують піраміди. І так буде продовжуватися, допоки ця гарантія депозитів діє, принаймні в такій формі, як зараз. Те ж стосується заборони інвестувати гроші закордоном. Так, в ЄС діє гарантія депозитів. Проте там клієнт банку може відкрити банківський рахунок в будь-якій країні чи в будь-якій валюті. Чи купити акції будь-якої фірми. А переказ з однієї країни ЄС (в рамках SEPA) в іншу або безкоштовний, або коштує якусь символічну суму, напр. 30 центів. І ніхто не забороняє людям робити з їхніми грошима, що їм заманеться.
romko28 написав:Хочете мати гарантію 100 000 євро - покладіть гроші в німецький банк під 0.5% чи 1.0% річних. Багато українців, думаю, так і роблять попри всі заборони НБУ. Але є такі, які не хочуть мати 0.5% річних, а 15% річних і забувають, що there is no such thing as a free lunch. Результат ми всі бачимо.
Дивна у вас логіка... То може взагалі в концтабір чи в ГУЛаг народ загнати - і тоді ні відсотків, ні депозитів, ні капіталів, ні економіки не потрібно вже ніякої... Сучасний рівень технологій і продуктивності праці дає змогу повертати капіталовкладення з набагато більшими відсотками, ніж 20%, чи 25%, чи навіть 30% на рік... А про 0,5% процентів річних на Заході можете не казати, тому що там залучення і нарощування капіталу відбувається через добре налагоджений фондовий ринок (де провідні фондові індекси, до речі, зростають на 100% на рік і навіть більше... наприклад, зростання акцій Фейсбуку становило 400% за неповних 2 роки). В Україні ж склалась інша модель, за якої перерозподіл капіталів відбувається через банки. І ця модель досить унікальна і, вважаю, ефективна. Не бачу сенсу її ламати. Навпаки - потрібно всіляко розвивати і підтримувати вітчизняну банківську систему, а також скасувати податки на депозити, заохочувати людей довіряти банкам і офіційно через банки інвестувати в економіку України, а не вивозити капітали за кордон.
romko28 написав:Тому я й пишу українських умовах гарантування депозитів веде до високих відсотків по депозитах, відтак банки перестають бути джерелом коштів для бізнесу, а все більше нагадують піраміди.
Розумієте, ви намагаєтеся пояснити нинішній кризовий стан у банківській системі наявністю системи гарантування, але це не так. Без гарантій, наша БС розвалилася б ще швидше, тим бiльше зараз, у кризу.
romko28 написав:В умовах, коли в Україні корупція скрізь - від медицини і освіти і закінчуючи судами, не слід уповати на НБУ, як регулятора банківського сектора (він же не існує в якомусь вакуумі).
Як і не варто сподіватися на міліцію, на слідчого, суддю, адвоката, лікаря, психолога, попа, iнститут церкви, державу і навідь друга або родича? Корупція це привід з нею боротися, а не миритися з викривленнями, якi вона породжує.
romko28 написав:фінансового посередника між вкладниками і позичальниками
Але цiлком природна рiчь, що позичальник за це завжди вимагає бонус, навiдь в Исламских краiнах. За умовах вiдносно стабiльного курса, вiдсотки прагнули нижче 20, потiм обвал, вiдсотки йшли вгору.
romko28 написав:Найвищі відсотки - це те, що творилося в українському банківському секторі десь з 2011р, коли банки пропонували 20% річних в гривнях, при цьому курс гривні до долара залишався стабільним, а інфляція була низькою.
А Ви стежили за тим, як знецінювалася гривня?
2-3-4-4,5-5-5,5-6-8-10-12-14-17-20-22-24
Приклад, 2012 рiк курс заспакоiвся на рiвнi 8, аж до 2014, коли вiн знизiвся до 16 в кiнцi року. Порахуйте, чи 20-25% вiдсоткiв рiчних це компенсували?
Ось це і була «стабільність». Реальна інфляція завжди була вищою, ніж заявлена офіційно. Кожного разу после 3-4 років стабільного курсу, после того як накопічувалася гривнева маса, відбувався обвал. Банківські відсотки такі великі не від того, що наші банки «піраміди», дуже помилково так вважати, а від того, що наша економіка спекулятивна (купи-продай) і найголовніше ми не любимо бездіфіцітний бюджет. А під дефіцит бюджету емітують гривню.
romko28 написав:високих відсотків по депозитах, відтак банки перестають бути джерелом коштів для бізнесу
Так, це не пiдходить для аграріїв, реального виробництва та iншого низькорентабельного бiзнесу iз повiльним оборотом. Є такий момент. Ви маєте рацію.
Уважаемый romko28! Gorny и rufius разложили по полочкам мою высказанную Вам мысль про Ваш поверхностный взгляд на ситуацию с гос.гарантиями банковских депозитов. Не только украинских. Гос гарантии депозитов есть один из множества вторичных рычагов влияния на экономику как систему. И далеко не единственный рычаг. Вы, надеюсь прочитали приведенную мной ссылку на Закон про гарантирование вкладов. Я сознательно указал на пункт о системности, винтиком которой есть госгарантирование вкладов. Без системного подхода большинство народу (как и Вы тоже, извините) будете воспринимать последствия хаоса в экономике Украины (коррупцию, импортоориентированность, финансовую и политическую безграмотность, правовой нигилизм...) в качестве первопричин этого хаоса. И еще. Вы привели интересные расценки на денежные переводы "SEPA". Но не упомянули, сколько стоит годовое обслуживание при таких расценках. И умолчали, что далеко не все ЕС входит в эту систему. Ссылку сами дадите или подсказать? И что на запуск это системы у них ушло почти 50 (ПЯТДЕСЯТ) лет. И процесс не завершен. По моим данным СВИФТ перевод стоит от 50 долл/транзакция... А так, клиент , конечно волен! В пределах законов своей страны. И очень жестко подотчетен. Даже 0.5 % годовых в западных странах налогооблагаемы...
Нардепи Білецький, Жеваго і Ярош виявилися головними прогульниками Ради.
Андрій Білецький (позафракційний) був присутній - 3, був відсутній - 101. Костянтин Жеваго (позафракційний) був присутній - 4, був відсутній - 100. Дмитро Ярош (позафракційний) був присутній - 5, був відсутній - 99. Євген Геллер ("Відродження") був присутній - 6, був відсутній - 98. Володимир Мисик (позафракційний) був присутній - 8, був відсутній - 96. Валерій Писаренко ("Відродження") був присутній - 9, відсутній - 95. Андрій Денисенко (позафракційний) був присутній - 11, був відсутній - 93. Анатолій Гіршфельд ("Воля народу") був - 15, був відсутній - 89. Олександр Фельдман (позафракційний) був присутній -16, був відсутній - 88. Михайло Добкін ("Опозиційний блок") був присутній - 18, був відсутній - 86.
Зазначимо, всього з початку роботи Верховної Ради сьомого скликання відбулося 104 пленарних засідання.
Adamski написав:Нардепи Білецький, Жеваго і Ярош виявилися головними прогульниками Ради.
Андрій Білецький (позафракційний) був присутній - 3, був відсутній - 101. Костянтин Жеваго (позафракційний) був присутній - 4, був відсутній - 100. Дмитро Ярош (позафракційний) був присутній - 5, був відсутній - 99. Євген Геллер ("Відродження") був присутній - 6, був відсутній - 98. Володимир Мисик (позафракційний) був присутній - 8, був відсутній - 96. Валерій Писаренко ("Відродження") був присутній - 9, відсутній - 95. Андрій Денисенко (позафракційний) був присутній - 11, був відсутній - 93. Анатолій Гіршфельд ("Воля народу") був - 15, був відсутній - 89. Олександр Фельдман (позафракційний) був присутній -16, був відсутній - 88. Михайло Добкін ("Опозиційний блок") був присутній - 18, був відсутній - 86.
Зазначимо, всього з початку роботи Верховної Ради сьомого скликання відбулося 104 пленарних засідання.
....с Ярошем понятно, он по фронтам и госпиталям... ну а Ебкиндобкин и жеваго виски пили по европейским кабакам....
akucherchuk написав:Уважаемый romko28! Gorny и rufius разложили по полочкам мою высказанную Вам мысль про Ваш поверхностный взгляд на ситуацию с гос.гарантиями банковских депозитов. Не только украинских. Гос гарантии депозитов есть один из множества вторичных рычагов влияния на экономику как систему. И далеко не единственный рычаг. Вы, надеюсь прочитали приведенную мной ссылку на Закон про гарантирование вкладов. Я сознательно указал на пункт о системности, винтиком которой есть госгарантирование вкладов. Без системного подхода большинство народу (как и Вы тоже, извините) будете воспринимать последствия хаоса в экономике Украины (коррупцию, импортоориентированность, финансовую и политическую безграмотность, правовой нигилизм...) в качестве первопричин этого хаоса. И еще. Вы привели интересные расценки на денежные переводы "SEPA". Но не упомянули, сколько стоит годовое обслуживание при таких расценках. И умолчали, что далеко не все ЕС входит в эту систему. Ссылку сами дадите или подсказать? И что на запуск это системы у них ушло почти 50 (ПЯТДЕСЯТ) лет. И процесс не завершен. По моим данным СВИФТ перевод стоит от 50 долл/транзакция... А так, клиент , конечно волен! В пределах законов своей страны. И очень жестко подотчетен. Даже 0.5 % годовых в западных странах налогооблагаемы...
SEPA - це ті ж платежі SWIFT. В SEPA входять всі країни ЄС + сусідні країни (Швейцарія, Норвегія). Ніяких додаткових платежів за "річне обслуговування" немає. $50 за SWIFT - це забагато. Навіть між країнами, які в SEPA не входять, здебільшого платіж коштує ~$10. Перш ніж писати, почитайте хоча б вікіпедію, бо несете чуш про "строгу підзвітність", а насправді просто не хочете повірити, що люди можуть мати вибір, як їм розпоряджатися власними коштами.
rufius написав:Розумієте, ви намагаєтеся пояснити нинішній кризовий стан у банківській системі наявністю системи гарантування, але це не так. Без гарантій, наша БС розвалилася б ще швидше, тим бiльше зараз, у кризу.
Гарантія депозитів не є першопричиною, проте вона в рази підсилює ефект, бо створює враження, що завжди знайдеться хтось, хто за все заплатить, що є free lunch, де можна заробляти 10%-15% річних в доларах, і цю дохідність гарантує держава. Без гарантії депозитів, клієнти б добре думали, в який банк нести гроші. В результаті, вони б несли гроші в надійний банк, а не в той банк, що пропонує високі проценти. Відповідно, проценти по депозитах були б не 10%-15% річних в доларах, а, скажімо, 5%-7% річних, і кредити б йшли в реальну економіку, бо реальний бізнес ще якось міг би й платити 8%-10% річних, але 20%-25% річних в доларах для реального бізнеса - це смерть.
rufius написав:Як і не варто сподіватися на міліцію, на слідчого, суддю, адвоката, лікаря, психолога, попа, iнститут церкви, державу і навідь друга або родича? Корупція це привід з нею боротися, а не миритися з викривленнями, якi вона породжує.
Але хіба довіряти свої заощадження корумпованому менеджменту банків-одноденок, які вчора відкрилися, а завтра чкурнуть геть з вашими грошима, - це боротьба з корупцією? Найперше, що слід зробити, якщо хочете подолати корупцію, - перестати її фінансувати.
varlo написав:Да, и в Беларуси кстати вообще все и всем гарантируют, плюс еще в валюте вклада. Вот на них нужно равняться.
Это при том, что Беларусь не богаче Украины. Видимо, в экономике там порядка действительно больше.
Ха-ха-ха! Порядка! Там пирамида такая что гэпнется мгновенно - валютные активы в разы меньше пассивов! Стоит кому нибудь побежать и амба, стульев не хватит не только последнему, но и второму.
Валовый объем имеющихся в наличии иностранных активов (золота, иностранной валюты и различных внешних активов и требований к нерезидентам) в банковской системе Беларуси в настоящее время в 3,4 раза меньше объема ее суммарных (внешних, перед нерезидентами, и внутренних, перед резидентами) инвалютных обязательств. Правда, за последние два месяца этот показатель улучшился: в конце марта разница была в 3,8 раза.
Для сравнения, в Украине инвалютные обязательства превышают имеющиеся в наличии иностранные активы в 1,3 раза, в Грузии - в 1,6. То есть, там ситуация более чем вдвое лучше. А в нефтегазовых Казахстане и России даже наоборот: объем иностранных активов превышает имеющиеся у их банков инвалютные обязательства, соответственно, в 2,9 и 1,7 раза.
romko28 написав:Гарантія депозитів не є першопричиною, проте вона в рази підсилює ефект, бо створює враження, що завжди знайдеться хтось, хто за все заплатить, що є free lunch, де можна заробляти 10%-15% річних в доларах, і цю дохідність гарантує держава.
Тодi принципово, як на Вашу думку, чи повинна iснувати система гарантування в Украiнi взагалi, ТАК або НI?
romko28 написав:Але хіба довіряти свої заощадження корумпованому менеджменту банків-одноденок, які вчора відкрилися, а завтра чкурнуть геть з вашими грошима, - це боротьба з корупцією? Найперше, що слід зробити, якщо хочете подолати корупцію, - перестати її фінансувати.
По-перше, чи Ви насправдi вважаєте, що всi тi 62 банкiв (їх скоро буде набагато бiльше) були одноденки?? Наприклад Имекс, VAB, Форум, Дельта?? Нiяк не погоджуюсь, бо це не є так.
По-друге, щоб внести свiй вклад в боротьбу с коррупцiей, треба нi довiряти свої грошi Українським банкам, а лiкуватись та захищатись вiд злочинiв треба за кордоном? То можливо треба взагалi утiкти з України на захiд i не платити їй жодного податку, щоб не фiнансувати корупцiю?
А тепер настав час розплати 
