ВНКТ «Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство»

Алекс55, надіюсь Ваш тонкий натяк зрозуміє голова спостеоежної ради Всеукраїнського народного кредитного товариства (Всеукраинского народного кредитного общества), ВНКТ (ВНКО) Білогородський Михайло Ілліч (Белогородський Михаил Ильич), що за розкрадання двох кредитних товариств (тут ще Морське кредитне товариство (Морское кредитное общество)) доведеться відповідати власними активами і активами сімї. І якщо чесно попрацює прокуратура то можливий тюремний термін.
Над цим повинні попрацювати обкрадені вкладники цих двох кредитних спілок. Тільки тоді нешановний Білогородський Михайло Ілліч (Белогородський Михаил Ильич), отримає те, що заслужив.

18.05.2011 20:40
http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2011/05/18/238768
Союзное просветление
Законопроектом №8497 "О некоторых мерах по финансовой стабилизации деятельности кредитных союзов" предлагается предоставить государственную поддержку в виде долгосрочного беспроцентного кредита пострадавшим в ходе финансового кризиса кредитным союзам. Важным моментом является то, что под обязательствами в данном документе понимаются дополнительные паевые взносы участников КС. Размер и срок предоставляемого кредита будет определять Государственная комиссия по регулированию рынков финансовых услуг. Соответствующее решение комиссии будет приниматься на основании финансово-экономического обоснования, поступившего от правления того или иного КС и утвержденного наблюдательным советом. В том случае, если финансовое оздоровление кредитного союза будет признаваться невозможным, КС за счет средств государства выплатит вкладчику компенсацию в размере его вклада, но в сумме не большей, чем установлено законом "О гарантировании вкладов физических лиц" (150 тыс. грн.).
Участники рынка кредитной кооперации считают, что рефинансирование КС - в целом положительная инициатива, однако к законопроекту имеется ряд вопросов. По мнению президента Национальной ассоциации кредитных союзов (НАКСУ) Петра Козинца, рефинансирование КС потребует менее 1,5 млрд. грн. При этом, добавляет он, имеет смысл осуществлять помощь кредитным союзам через государственный факторинг, при котором государство получит права требования по проблемным кредитам КС взамен оказанной финансовой помощи. Независимые эксперты также считают, что сумма рефинансирования, указанная в законопроекте, будет гораздо ниже в случае, если инициатива все-таки пройдет в парламенте. "В принципе, государство может позволить рефинансировать кредитные союзы на 1,5 млрд. грн. Однако полагаю, что если парламент и примет соответствующее решение, то размер помощи будет меньшим",- говорит экономист Международного центра перспективных исследований Александр Жолудь.
Однако этим "недочетом" законопроект не ограничивается. Как отмечает председатель правления объединения КС "Программа защиты вкладов" Иван Вишневский, непонятно, почему предлагается возвращать дополнительные паевые взносы, а не вклады граждан. Ведь паевой взнос делается гражданином, как правило, на свое усмотрение. На такой пай проценты могут как начисляться, так и нет - все зависит от того, насколько успешной была деятельность союза. То есть доходность такого пая может быть выше, чем у простого вклада. С другой стороны, всегда существует риск, что он ничего не принесет. Правда, не исключено, что такие упущения в законопроекте были неслучайными. "Возможно, законопроект сделали под конкретное лицо или группу лиц с учетом того, что он оговаривает возврат лишь паевых взносов, а в пояснительной записке говорится о том, что у одного из наибольших союзов "Украина" общая сумма паев составляет 500 млн. грн.",- предполагает один из участников рынка.

banker.ua/bank_news/banks/2011/05/16/1180449847/
Билозир предлагает оказать государственную помощь кредитным союзам.
Народный депутат Украины Оксана Билозир внесла в парламент Проект Закона №8497 "О некоторых мерах по финансовой стабилизации деятельности кредитных союзов".
Законопроектом предлагается оказать государственную поддержку кредитным союзам, которые пострадали от мирового финансового кризиса и не в состоянии выполнять обязательства перед своими членами, путем выдачи долгосрочного беспроцентного кредита на срок и в размерах, необходимых для финансового оздоровления кредитного союза, возобновления его деятельности и выполнения им обязательств перед своими членами, другими кредиторами.
По приблизительным оценкам Государственной комиссии по регуляции рынков финансовых услуг реализация норм данного законопроекта требует около 1,5 млрд. грн. из государственного бюджета.
Кроме того, законопроектом устанавливается, что в случае принятия решения о нецелесообразности или невозможности финансового оздоровления кредитного союза, государство выплачивает компенсацию вкладчикам кредитного союза в размере, который отвечает размеру задолженности по его вкладу, но не больше размера, установленного Законом Украины "О гарантировании вкладов физических лиц".
Как отмечает госпожа Билозир|, значительная часть вкладчиков кредитных союзов – это люди преклонного возраста: пенсионеры, инвалиды и ветераны Великой Отечественной войны, которые, как правило, вносили в кредитные союзы все имеющиеся у них средства, надеясь получить добавку к пенсии, или же оставить наследство своим детям.
По словам О.Билозир, принятие законопроекта будет способствовать защите имущественных прав пострадавших вкладчиков, возобновлению доверия граждан к деятельности кредитных союзов, что, в свою очередь, позволит повысить уровень кредитования граждан Украины и экономическую активность производственных и торговых предприятий.

[b]Irinab[/b] Компенсация - ДА!!! А кредит??? Какой идиот понесёт бабки в КС после всего???

Мы то наученные, не понесём никогда - это уж точно. Но есть КСы, которые продолжают вести агрессивную рекламу и народ несёт им деньги! И кредиты они раздают на все стороны...
Господи, компенсировали бы нам наши деньги, а там пускай эти КСы хоть процветают, хоть загнивают... Получить бы своё и забыть всё это как страшный сон!

[b]Irinab[/b]

Как вернуть деньги из кредитных союзов?

В мартовском номере (25—31 марта 2011 г.) вашего (нашего с 2004 г.!) еженедельника «2000» напечатан комментарий юристов по острым вопросам, связанным с возвратом вкладов из проблемных финучреждений.

"Мы пенсионеры (возраст 80 и более, нездоровы), заняться выяснением, что происходит с нашими вкладами и будут ли они когда-либо возвращены, сил нет.
Может быть, ваши юристы прольют свет на кредитные союзы «Сион», «Флагман», «Профит-центр 2004»? Мы не можем получить наши деньги уже 3 года. Срок возврата закончился.
Александра Ивановна и Георгий Николаевич ФЕДОРЕНКО
Ответ регулятора - Василий Волга

Деятельность кредитных союзов (КС) не настолько регламентирована, как банков, но все же осуществляется под четким надзором государства. КС получают лицензии и по всей строгости закона должны отчитываться перед Государственной комиссией по регулированию рынков финансовых услуг. Именно к главе этого ведомства Василию Волге пресс-бюро «2000» обратилось за ответом на письмо читателей. По просьбе пресс-службы Госфинуслуг публикуем дословный ответ.

«Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розглянула інформаційний запит газети-тижневика «2000» щодо надання інформації про діяльність кредитних спілок «Сіон», «Флагман», «Профіт-центр 2004» та повідомляє таке.

Щодо кредитної спілки «Сіон». У зв'язку із систематичним невиконанням кредитною спілкою «Сіон» заходів впливу, застосованих до неї Держфінпослуг, членом Комісії — директором інспекційного департаменту було прийнято рішення від 19.01.2010 № 17/КС про виключення інформації про кредитну спілку «Сіон» та її відокремлені підрозділи з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Дане рішення схвалене розпорядженням Держфінпослуг від 21.01.2010 № 48 та набрало чинності з дня схвалення Держфінпослуг.

Щодо кредитної спілки «Флагман». За систематичні порушення вимог законодавства та невиконання кредитною спілкою «Флагман» застосованих заходів впливу Держфінпослуг було застосовано захід впливу у вигляді відсторонення керівництва кредитної спілки «Флагман» від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації (розпорядження Держфінпослуг від 17.06.10 № 492 «Про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації кредитної спілки «Флагман»).

Щодо кредитної спілки «Профіт-центр 2004». 01.12.09 прийнято рішення члена Комісії — директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ № 26-Л про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки Спілки, яке було схвалене розпорядженням Держфінпослуг від 30.12.09 № 915. Зупинення дії ліцензії не звільняє кредитну спілку від виконання раніше взятих зобов'язань перед вкладниками щодо повернення коштів, розміщених на депозитних рахунках.

Протягом 2009—2010 років Держфінпослуг неодноразово застосовувала до Спілки заходи впливу у вигляді розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги, якими зобов'язувала кредитну Спілку виконати зобов'язання перед своїми членами щодо повернення вкладів не пізніше строку, передбаченого договорами, але встановлені порушення Спілкою не усунуті.

07.06.10 Держфінпослуг направлено листи до Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України та до Державної податкової адміністрації України щодо організації проведення перевірки кредитної спілки «Профіт-Центр 2004».

В подальшому з метою недопущення невиконання Спілкою зобов'язань перед членами, які уклали зі Спілкою депозитні договори, та недопущення виведення активів зі Спілки, Держфінпослуг листом від 22.10.10 звернулася до Генеральної прокуратури України щодо проведення перевірки законності дій посадових осіб Спілки та вжиття в межах компетенції відповідних заходів.

Генеральною прокуратурою України листом від 05.11.10 повідомлено, що вищезазначене звернення Держфінпослуг направлено для організації належної перевірки та прийняття рішення прокурору м. Києва. Хід перевірки взято на контроль Генеральною прокуратурою України.

Щодо діяльності вищезазначених кредитних спілок Держфінпослуг неодноразово зверталась до правоохоронних органів та Генеральної прокуратури України.

Також повідомляємо, що Держфінпослуг опрацювала та подала до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Концепції розвитку системи кредитної кооперації» (щодо викладення Концепції» розвитку системи кредитної кооперації в новій редакції) з урахуванням наслідків фінансової кризи, що вплинула на діяльність кредитних спілок, та нових підходів до розвитку ринку кредитної кооперації. Відповідно до зазначеної Концепції планується внести численні зміни до діючого законодавства, що регулює діяльність кредитних спілок.

Держфінпослуг неодноразово зверталась до Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України щодо необхідності запровадження механізму компенсації втрачених депозитів вкладників кредитних спілок за рахунок Державного бюджету України та передбачення у проекті Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» коштів на виплату вкладів членам кредитних спілок.

Міністерство фінансів України листом від 04.11.10 №31-24020-07-20/30142 повідомило, що вважає неприйнятним відволікання коштів державного бюджету та/або збільшення державного боргу для фінансування споживчих потреб фізичних осіб, а споживче кредитування кредитних спілок за рахунок коштів Державного бюджету не є функцією держави.

Міністерство економіки України листом від 05.11.10 № 3102-24/991 повідомило, що пропозиція стосовно передбачення коштів у Державному бюджеті для підтримки функціонування кредитних спілок, у тому числі шляхом створення державної факторингової компанії, не відповідає меті створення та діяльності кредитних спілок.

Крім того, Міністерство внутрішніх справ України листом від 11.03.11 № 3948/чн повідомило, що Міністерство внутрішніх справ України категорично не погоджується з рефінансуванням кредитних спілок та створенням Фонду гарантування вкладів членів кредитних спілок за рахунок коштів державного бюджету України.

Крім того, повідомляємо, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.12.10 № 76881/1/1-10 та постанови Верховної Ради України від 24.12.10 № 2891-VI «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації» Держфінпослуг було розроблено та подано до Кабінету Міністрів України першочергові заходи з метою підтримки подальшого розвитку системи кредитної кооперації та подолання існуючих на сьогодні негативних явищ у її діяльності.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з метою підтримки подальшого розвитку системи кредитної кооперації» 17.02.11 було схвалено Держфінпослуг для оприлюднення та оприлюднено на офіційному веб-сайті Держфінпослуг за адресою: http: //www.dfp.gov.ua.

Разом з тим слід зауважити, що Держфінпослуг листом від 11.06.10 № 1149/44-2 звернулася до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності розроблення законопроекту щодо відшкодування шкоди громадянам, потерпілим від злочину, зокрема внаслідок незаконних дій керівництва кредитних спілок, за рахунок коштів державного бюджету.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України спільно з Міністерством фінансів та Міністерством економіки розглянуто вказаного листа Держфінпослуг та повідомлено, що на даний час триває погодження проекту Закону України «Про компенсацію збитків жертвам умисних насильницьких злочинів», який стосується лише осіб, яким внаслідок злочинів заподіяно тяжкі тілесні ушкодження або смерть».
Комментарий юриста

Несмотря на пространность ответа чиновников, открытыми остались несколько вопросов, которые мы сформулировали в информационном запросе:

1. Какие еще КС сегодня находятся на грани риска (банкротства)?

2. Какие мероприятия проводит Госфинуслуг, чтобы предотвратить банкротство КС?

3. Как вкладчикам обанкротившихся КС вернуть средства?

Ответы на два первых вопроса мы дадим в ближайших номерах «2000», а ответить на третий, наиболее важный для пострадавших вкладчиков вопрос (в контексте обращения читателей) мы попросили столичного юрисконсульта Ирину Гончар. Вот ее комментарии.
[Ирина Гончар]
Ирина Гончар

«К сожалению, с возвратом средств кредитными союзами ситуация почти безвыходная. Предусмотрев возможность их деятельности и функционирования, закон не предусмотрел реального механизма гарантирования возврата вкладов и ответственности учредителей.

Таким образом, приходится применять общие правила ответственности за неисполнение обязательств. Для этого надо знать конкретные условия каждого отдельно взятого договора. Хотя их условия (с учетом того, что не всегда честные организаторы привлекают малосведущие в финансовых инструментах слои населения) вряд ли будут в пользу вкладчиков, надо сначала проинспектировать договор на наличие конкретных условий, которые могут способствовать вернуть если не вклад и проценты, то хотя бы сумму вклада.

Из имеющейся информации сложно дать конкретный совет уважаемым пенсионерам. Также не совсем понятно, что означает утверждение о невозможности возврата денег «уже три года». Если с момента, когда наступил последний срок выполнения стороной условий договора, прошло три года, значит, пропущен исковый срок давности, и взыскать полагающееся по договору больше нельзя.

В каждом отдельном случае надо искать свой способ защиты. Это может быть обращение в суд с требованием обязать исполнить условия договора. В таком случае можно добиться полного исполнения договора. Хотя наличие судебного решения в пользу участника еще не означает, что оно будет исполнено.

Если цель, которая может быть достигнута реально, формулируется, как «вернуть сумму вклада без процентов», можно использовать инструмент признания договора недействительным с применением последствий недействительности сделки в виде полной реституции (возвращения сторон сделки в положение, существовавшее до ее заключения, когда каждая сторона возвращает контрагенту все, что получила от реализации такой сделки). Также может иметь место расторжение договора в связи с неисполнением одной стороной его условий.

Аналогично претендовать лишь на сумму взноса лицо сможет, если пойдет речь о банкротстве кредитного союза. В таких случаях важно не пропустить срок на участие в составе кредиторов. После того как кредитный союз будет ликвидирован, вернуть средства не удастся. Правда, процесс банкротства кредитных союзов не эффективен. Зачастую реальных средств у союза нет, а сумма долга превышает сумму кредитов, выданных таким союзом третьим лицам.

Третий вариант — это уголовное преследование и возмещение гражданского вреда, причиненного преступлением. Но в таком случае надо доказать мошеннические действия со стороны руководства, организатора кредитного союза.

Стоит также отметить, что если Госфинуслуг отменило лицензию кредитного союза, это не лишает его ответственности по исполнению договоров, заключенных ранее. И до ликвидации кредитного союза как юридического лица можно предъявлять требования.

Но по большому счету, к сожалению, отсутствие цивилизованных инструментов регулирования этого сектора рынка повлекло возможность создания микро«МММ», поэтому еще раз настоятельно рекомендую внимательно читать документы, которые подписываете, прежде чем поставить подпись и отдать деньги. Высокие доходы и супервыгодные условия не должны вызывать эйфорию немедленного обогащения, а настораживать».

Пресс-бюро «2000»
Данная статья вышла в выпуске №20 (558) 20 - 26 мая 2011 г.

Реквізити

для сплати послуг за внесення до
Єдиної бази даних інформації щодо
кредитора та його грошових вимог по
справі про банкрутство (40 грн., в тому
числі 6,67 грн. ПДВ):


http://us.ua/246785 - Реквизиты оплаты за внесение в реестр кредиторов
http://vnko.cz.cc/download/7/ - Реквизиты оплаты за внесение в реестр кредиторов

Какие платежи нужно платить кредиторам при подаче заявления о признании кредиторских требований в процедуре банкротства - РАЗЪЯСНЕНИЯ Юриста:

http://vnko.cz.cc/download/8/

P.S. Что платить, а что нет каждый решает самостоятельно, изучая нормативно-законодательную базу.

Подскажите кто в курсе! Что вообще происходот вокруг нас пострадавших? Я отправлял письмо с просьбой в ключить в реестр кредиторов еще Ратушному, нужно ли повторять заявление? И как действует норма "ч.37 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Постанови Кабінету Міністрів України №627 від 13.04.2007" касательно освобождения от оплаты?