Участие государства в возврате вкладов населению - КС.

Вчера на передаче у С.Шустера, при обсуждении пенс.реф. была реплика - что "вкладчики КС к сожалению никогда не получат назад свои вклады".
Государственные гости не отреагировали.
Раньше посылали на ... а теперь посилают в СУД - смысл тот-же.

alexvf
Оценивать молчание госчиновников на реплику в профессиональном плане нельзя, скорее здесь морально-психологический аспект молчаливой реакции. Тема обсуждения была совершенно другой, трудной - Пенсионная реформа. А "возврат вкладов КС" не менее сложная проблема, требующая отдельной передачи, отдельного обсуждения.

Кстати, почему Шустер не реагирует на антисоциальную, противозаконную ситуацию в Украине по поводу возврата вкладов населению из кредитных союзов?? УЖЕ ДАВНО СЛЕДОВАЛО ПОСТАВИТЬ ЭТУ ТЕМУ НА ОБСУЖДЕНИЕ !!!

Вперше наша сторінка була відкрита 15.12.2010р. З того часу пройшло 7 місяців. Одинадцять сторінок даної рубрики не оминули і провокації, і відверте нахабство. Та ми пишаємось тим, що в обговоренні взяли участь люди порядні, яким соромно за державу, яка в особі державник високопосадовців, відвернулась від вкладників фінансових установ, яких зареєструвала держава Україна, включила до державного Реєстру надання фінансових послуг, яким видала державні Ліцензії на право відкривати депозитні рахунки, а значить і вчиняти відповідні письмові правочини. Громадяни України, люди похилого віку, залишились без своїх заощаджень «на старість». Держава Україна розглядає на даний час цю ситуацію ПОЗА ЗАКОНОМ.

Підтвердженням останнього є ПОЗИЦІЙНИЙ п.6 Висновку на проект закону Симоненка-Александровської №8628 від 03.06.2011. В цьому пункті аналізується стадія виникнення, створення кредитної спілки за ЗУ «Про кредитні спілки» (ч.1 ст.1). Проте на цій стадії депозити (вклади) населенням не здаються, предметом фінансових сум на стадії утворення Спілки являються членські внески засновників, а це не є предметом спору, боргового зобов’язання, вимог вкладників.
Автори Висновку не врахували п.1, 2, 3 ст.3 цього ж Закону, даємо текст:

Стаття 3. Юридичний статус кредитної спілки
1. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
2. Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
3. Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Для тих, хто немає юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що після створення та реєстрації державним органом кредитної спілки за ст.1, вона набирає статусу ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ. На стадії фінансово-господарської діяльності юридичної особи, кредитна спілка діє відповідно ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ. Зобов’язання Спілки випливають з угод (Договорів) та законодавства України.

Великого значення набуває п.4 статті 8 названого Закону, надаємо текст:
Стаття 8. Державна реєстрація та ліцензування окремих видів
діяльності кредитної спілки
4. Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Знову ж, для тих, хто немає юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що після проходження Спілкою двох стадій - УТВОРЕННЯ ТА НАБИРАННЯ статусу ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (державної реєстрації), за бажанням керівних органів Спілки виникає ТРЕТЯ стадія її діяльності. Зміст третьої стадії полягає в ЛІЦЕНЗУВАННІ державою окремих видів діяльності Спілки. Саме до них відноситься прийом депозитних вкладів від населення. Це означає, що цей вид діяльності ПОВИНЕН проходити під виключним контролем ДЕРЖАВИ, відповідно діючому законодавству, насамперед, ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВУ.
Автори ж Висновку підміняють третю стадію діяльності Спілки, першою стадією, її УТВОРЕННЯМ, що недопустимо з логічних міркувань та заперечується нормами права!! В результаті, депозитні вклади підміняються сумами членських внесків, розмір яких сягає від 5 до 40грн.

Продовжуємо. Недопустимість такої підміни заперечується ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг….) №2264-Ш від 12.07.01. Саме цей Закон регулює зміст ТРЕТЬОЇ СТАДІЇ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК, які за даним законодавчим актом набирають статусу фінансових установ та дорівнюються до банків, лізингових та страхових компаній. На етапі застосування третьої стадії діяльності спрацьовують дві наступні формули:
1.утворена Спілка = юридична особа після державної реєстрації
2. юридична особа + Держреєстр фінпослуг + Ліцензія = фінансова установа (=банківська!!).

В підтвердження цитуємо ч.1 п.1 ст.1 цього закону, надаємо текст:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії…..


Гарантії для вкладників фінансових послуг Спілок (тобто державний захист!!!) визначені ч.10 п.1 ст.1 цього Закону, надаємо текст:
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам;


Депозитні вклади включені до фінансових послуг (а значить захищені державою Україна!!!), відповідно ч.4 п.1 статті 4 названого Закону, надаємо текст:
Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;


Державний захист депозитних рахунків на третій стадії діяльності Спілок СТАЄ МЕТОЮ державного регулювання РИНКОМ ФІНПОСЛУГ, що чітко визначено у ч.1 п.2 ст.19 названого Закону. А у пункті 1 значиться вимога запровадження єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг, тобто ЗАХИСТ вкладів на рівні банківської системи, надаємо текст:
Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг
1. Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;


Нарешті, третя стадія діяльності Спілки регулюється основним законодавством України: Конституцією, Законами, які регулюють ринок фінансових послуг (за Цивільним кодексом України на депозитні рахунки повністю розповсюджується вимоги глави 71 §3 «Банківський вклад», глави 71 «Банківський рахунок»), надаємо текст:
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності
з надання фінансових послуг
1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.

Таким чином, Висновок від 04.07.11. грубо порушує ст.3, 8, 19, 20, 21, 23 ЗУ «Про кредитні спілки» та ст.1, 4, 19 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків….». Авторам Висновку хотілось би розглядати депозитну діяльність Спілок у вигляді каси взаємодопомоги, на засадах комуни, об’єднання членів Спілки. Підміняючи Вкладника, членом КС, а депозитний вклад, членськими внесками (5-40грн.), створюється враження об’єднаних грошових внесків. В порушення ст.19, 20, 21, 23 ЗУ «Про кредитні спілки», допущена груба помилка: до об’єднаних грошових коштів не можуть бути віднесені депозитні вклади. Надаємо текст:
Стаття 19. Майно кредитної спілки
1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

Стаття 20. Капітал, резерви та
інші фонди кредитної спілки
1. Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.

Стаття 21. Господарська діяльність кредитної спілки
1. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:
залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Стаття 23. Кошти членів кредитної спілки
1. Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.


Для тих, хто немає юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що депозитні вклади не можуть відноситись не до майна (ст.19), не до капіталу Спілки (ст.20), а значить не можуть бути об’єднаними в межах колективного володіння чи розпорядження. Прийом депозитів являються наслідком господарської діяльності Спілок (ст.21), і розглядаються, як індивідуальне майно, яке невід’ємно закріплено за вкладниками на правах приватної власності та Договору (ст.21, 23).

Об’єднаними грошовими коштами являються лише членські внески, навіть паї відносяться до форми приватної власністі. Таким чином, депозит - це приватна власність вкладника, вона надається Спілці для тимчасового користування у вигляді фінансової послуги, і одночасно залишається у володінні та розпорядженні Вкладника. В підтвердження, депозитні договори побудовані на засадах трьох непорушних принципів приватної власності: СТРОКОВІСТЬ, ЗВОРОТНІСТЬ ТА ПЛАТНІСТЬ.

Посилання авторів Висновку на ч.5 статті 3 ЗУ «Про кредитні спілки», де зазначено САМОФІНАНСУВАННЯ Спілок, не повинно сприйматись на рівні відокремленості від держави. Самофінансування - це ознака, метод ведення господарювання та бухгалтерського обліку, по суті це госпрозрахунок. На Україні існують три ознаки господарювання: самофінансування, бюджетне фінансування та змішане. Більшість юридичних осіб в Україні мають ознаку самофінансування, і це аж ніяк не обмежує державний контроль та державну відповідальність за їх діяльністю. Доречи, ст.1177 Цивільного кодексу України у відшкодуванні майнової шкоди фізичній особі ДЕРЖАВОЮ не ставить обмежень за ознакою самофінансування. Головним критерієм державного відшкодування являється НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.
Наводимо текст статті 1177ЦКУ:
Стаття 1177. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
1. Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.


Позиція авторів ВИСНОВКУ від 04.07.11. є ЗНАКОВОЮ в оцінці неповернення вкладів кредитними спілками, і направлена на зняття відповідальності держави перед громадянами у випадках неплатоспроможності юридичних осіб. Така позиція грубо порушує міжнародне, конституційне та цивільне право, а також спеціальне законодавство України, яке стосується кредитних спілок. ВИСНОВОК до проекту Закону ми розглядаємо як дискримінаційний крок держави Україна у застосуванні права громадян України на компенсацію втраченого приватного майна (вкладів).

Держава, у якій активно зростає кількість мільйонерів, не повинна знімати з себе відповідальність за долю соціально незахищених верств населення, людей похилого віку, постраждалих внаслідок недостатнього та неефективного державного контролю за діяльністю небанківських фінансових установ.

Дякую за роз"ясненя. Якби це могли ще прочитати, а головне почути, автори Висновку на проект закону Симоненка-Александровської №8628 від 03.06.2011., і ті від кого залежить прийняття позитивних рішень, по поверненю депозитних коштів вкладникам КС.

19 липня 2011 р. В.ВОЛГА був затриманий слідчим Генеральної прокуратури України спільно з працівниками СБУ.

УНІАН / 21.07.2011 11:47
Кузьмін пролив трохи світла на справу Волги
unian.net/ukr/news/news-447101.html

"...Р.КУЗЬМІН нагадав, що ГПУ порушено кримінальну справу за статтею 368 ч. 3 Кримінального кодексу України (одержання хабара в особливо великих розмірах посадовцями, які займають відповідальні пости, за попередньою змовою з групою осіб).

У зв`язку з розслідуванням цієї справи було затримано голову комісії В.ВОЛГУ, вчорашнім рішенням Печерського суду йому було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Також прокуратура розслідує справу стосовно начальника одного з департаментів комісії та інших чиновників, які працюють в безпосередньому підпорядкуванні В.ВОЛГИ.

Р.КУЗЬМІН повідомив, що загальна сума хабара, який вони вимагали від кредитної спілки, становить 500 тис. дол. Цю суму чиновники хотіли одержати за виведення тимчасової адміністрації з фінансової установи..."

А коли Кузьмін прольє трохи світла на те коли повернуть депозити вкладникам КС???.

Заявление Президиума Политсовета политической партии «Союз Левых Сил» от 21 июля 2011 года
http://ppsls.org.ua

«О реальной подоплеке ареста Василия Волги – руководителя Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг (Госфинуслуг) и лидера «Союза Левых Сил»

Напомним, что в сентябре 2010 года четырьмя партиями был образован блок левых и левоцентристских сил, который принял решение о поддержке на президентских выборах Виктора Януковича. «Союз Левых Сил» был одним из участников этого блока.

После прихода к власти нового Президента Василий Волга в марте 2010 года был назначен на должность главы Госфинуслуг по квоте Компартии.


С первого для работы В.Волга заявлял о своем намерении проводить на вверенном ему посту политику, направленную на защиту, прежде всего, гражданина – потребителя финансовых услуг и на детенизацию отрасли.

Для того чтобы это не оставалось пустыми словами, он выступил с рядом инициатив, а именно:

1. Создания государственной страховой компании для усиления государственного сектора экономики и повышения гарантий выплат застрахованным гражданам. (Напомним, что в Украине нет ни одной государственной страховой компании). – Инициатива была поддержана Правительством, но категорически против выступили некоторые представители украинских страховщиков и международные страховые гиганты.

2. Выплатить пострадавшим вкладчикам кредитных союзов 1,5 млрд. грн. через механизм государственной финансовой компании. Эта инициатива всецело принадлежит В.Волге и на данный момент нашла свое воплощения в некоторых решениях Правительства и Верховной Рады.

Против выступили руководители тех кредитных союзов, которые не заинтересованы в том, чтобы их деятельность вышла из области криминала.

3. Выявил исчезновение на рынке до 30% бланков по страхованию автогражданской ответственности и ввел бланки строгой отчетности по ОСАГО, что вызвало новый всплеск негодования тех, кто на страховом рынке работал в тени.

4. Выявил криминальные схемы при ведении Государственного реестра финучреждений и привел Реестр в порядок. Те представители прежнего руководства Госфинуслуг, кто допускал эти злоупотребления, развязали кампанию клеветы на В.Волгу по этому поводу.

5. Выступил против ряда положений проекта Налогового кодекса в сфере страхования, и они в окончательной редакции были изменены в интересах граждан-потребителей страховых услуг. При этом были затронуты финансовые интересы некоторых страховых компаний.

6. Выявил ложную финансовую отчетность и ввел независимый аудит участников финансового рынка.

7. Выявил нарушения закона в ряде крупнейших страховых компаний при формировании ими фондов выплат гражданам по страховкам и потребовал привести фонды в соответствие с законом. Это вызвало недовольство собственников этих компаний.

8. Ввел временную государственную администрацию в Первое кредитное общество (г. Одесса), где были выявлены вопиющие факты воровства денег вкладчиков на десятки миллионов гривен. По этим фактам Генпрокуратурой были возбуждены уголовные дела.

9. Добился государственного контроля над системой перестрахования, через которую уводились от налогообложения десятки миллиардов гривен. (В среднем – по одному миллиарду в месяц.)

Таким образом, на пути многомиллиардных теневых финансовых потоков были поставлены законные препоны в интересах бюджета и каждого гражданина Украины, который застраховал свой автомобиль, жизнь или имущество, воспользовался услугами ломбарда, разместил депозит в кредитном союзе и надеется его получить обратно с процентами ….

Однако все перечисленные реальные действия В.Волги вступили в фундаментальное противоречие с интересами криминального капитала, вращающегося на рынке финансовых услуг.

Даже одной инициативы подобного рода вполне достаточно, чтобы их инициатор поплатился головой – в прямом смысле этого слова.

Сейчас мы наблюдаем расправу над Василием Волгой.

Правоохранительная система вынуждена реагировать на тот поток лжи и системных провокаций, которые предпринимались заинтересованными криминальными силами, практически с самого начала деятельности В.Волги на посту руководителя Госфинуслуг.

Мы абсолютно убеждены, что обвинения в коррупционных деяниях в процессе следствия будут сняты и Василий Волга, опираясь исключительно на факты, уголовно-процессуальный кодекс и законодательство Украины сможет доказать свою невиновность.

25.07.2011 _ Уряд взявся за кредитні спілки
Недобросовісні керівники і засновники мали вдосталь часу та можливостей, аби на власний розсуд розпоряджатися капіталами кредитних спілок. Часто ці кошти використовувалися винятково для власного збагачення.
Фінансова система України побудована таким чином, що у багатьох аспектах громадяни мають право вибору. Зокрема, це стосується кредитних послуг.
З одного боку, комплекс кредитних та депозитних послуг надають банки, та у кризовий період довіра до них була втрачена. Відмова від зобов'язань, затримка виплати коштів громадянам, неможливість зняти гроші з рахунка та фактичне припинення існування низки банків завдали важкого удару всій фінансовій системі.
Альтернативний варіант отримання кредитних коштів для громадян - послуги кредитних спілок, які за своєю суттю є неприбутковими організаціями.
Їх засновують фізичні особи, професійні спілки та їхні об'єднання на кооперативних засадах для задоволення потреб членів спілки у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків учасників.
Під час економічного підйому у 2008 році кредитні послуги набули популярності серед громадян, а саме явище стало масовим.
Якщо банківська система знаходилася у жорсткому законодавчому полі, то багато питань діяльності кредитних спілок і досі залишаються відкритими - не мають чітких норм та регулювання. Такі недоліки стали загрожувати громадянам і фінансовій системі України під час світової економічної кризи.
По-перше, погіршилося матеріальне становище громадян і знизилася платоспроможність населення. Кредитні спілки не отримували вчасно платежі, які повинні були надходити за кредитними договорами.
По-друге, прорахунки у кредитно-фінансовій політиці установ та недостатня увага до можливих ризиків призвели до розбалансування системи та кожної кредитної спілки.
Взявши на озброєння образ непереборного лиха у вигляді логічних наслідків економічної кризи, недобросовісні кредитні спілки відмовлялися виплачувати кошти громадянам за депозитними договорами, термін дії яких вичерпався.
За скаргами клієнтів держоргани перевіряли кредитні спілки, але карали їх лише незначними штрафами. Причому Держфінпослуг не мала права двічі штрафувати за одне і те ж порушення, хоча скарги від громадян продовжували надходити. Проблема залишалася невирішеною - люди не отримували власні гроші.
Недобросовісні керівники та засновники мали вдосталь часу та можливостей, аби на власний розсуд розпоряджатися капіталами своїх кредитних спілок. Часто ці кошти використовувалися винятково для власного збагачення.
Бувало, кредити видавалися знайомим на акційних умовах, а громадянам - під заставу майна, вартість якого була у рази вища від суми позики.
Хоча закрилося відносно небагато спілок - 10% від загальної кількості, однак це призвело до зростання напруги у фінансовій системі та втрати довіри громадян. Головне, що без коштів залишилися найбільш уразливі верстви населення - пенсіонери, які довірливо вкладали усі свої збереження на депозитні рахунки.
Для вирішення проблем галузі та ефективної роботи кредитних спілок Кабінет міністрів доручив Держфінпослуг розробити комплексний план заходів з врегулювання діяльності кредитних спілок.
Урядовий план, представлений у червні 2011 року, передбачає створення державного фонду гарантування вкладів членів спілок, обмеження суми кредиту на одного члена спілки, ретельні перевірки осіб, які претендують на керівні посади в спілках. Звертатиметься увага на наявність судимостей, освіту і досвід роботи.
Також будуть обмежені операції з готівкою як найменш контрольовані.
Перегляд фінансових нормативів роботи спілки, введення елементів наочності для оцінки ризиків і попередня діагностика проблемних аспектів повинні гарантувати належний рівень діяльності організації. План також передбачає удосконалення програмного забезпечення, пов'язаного з наданням фінансових послуг.
Передбачається обов'язкове членство кредитних спілок в об'єднаннях даних організацій, які будуть самоврядними структурами і самі себе контролюватимуть.
Обов'язковим буде передавання відомостей про осіб, що отримали кредит і не виконали своїх зобов'язань, в Бюро кредитних історій, яке створює базу даних для обмеження кредитування ненадійних позичальників.
Для зменшення ризику сімейного несумлінного бізнесу за рахунок коштів чесних громадян передбачається встановити обмеження для формування органів управління кредитних спілок особами першого-третього ступеня спорідненості.
Реалізація плану передбачає розробку механізмів досудового врегулювання спорів між споживачами послуг і кредитними спілками з урахуванням міжнародного досвіду.
Документ також зобов'язує керівництво спілок інформувати громадськість про умови діяльності компаній, можливості і ризики кредитної кооперації, захист управлінських і майнових прав членів спілок.
Держава робить усе можливе, аби громадяни могли впевнено користуватися послугами кредитної кооперації. Процес буде ефективнішим, якщо населення співпрацюватиме з державними органами, вказуючи на порушення у роботі конкретних установ. Захищаючи свої права, люди вдосконалюватимуть усю систему.
Андрій Пінчук, народний депутат України, фракція Партії регіонів
epravda.com.ua/columns/2011/07/25/292181

Пресс-центр ЛІГАБізнесІнформ
Пресс-конференция "Причины ареста Василия Волги!"
http://www.creditukraine.com/ru/
Там ниже от статей, есть разные видео, выберите нужное.

Андрій Азаров на телебаченні.
Первое кредитное общество