Хм, а Турции это зачем? У них есть прекрасный вариант в Европу через Болгарию -- зачем им Украина через море?
|
|
![]()
![]() Re: Идеи: портфельмда... говорил, что ухожу... пришлось вернутся - зашортил фьюч на все, что было на счету фьючерсном... какой-никакой хедж оставшихся акций...
России и Америке пока есть куда лететь... Жду америку покрайней мере на ~1260,а Россию минимум на 140 000... ![]() А Россия то вообще может пойти геп закрывать на 136 000... В общем как-то так
![]() ПроФФесиАналы покращуватели:
Так и хотят забить последний гвоздь в гробик фондового рынка УКРАИНЫ! Тевелев просто неадекват какой-то! ![]()
Все понятно, разница между мной и вами, что я не дергался на протяжении медвежьего цикла - как вышел весной так осенью только зашел. Благодаря чему сохранил капитал. И если по некоторым пакетам у меня сейчас в моменте есть убыток - меня это не очень волнует, а у вас проблема больше в том чтоб для начала отыграться - и это над вами довлеет. В моем понимании надо как можно меньше дергаться - поэтому я тупо купил как я считаю на дне и не дергаюсь а текущие прибыль/убыток значения не имеют (для меня). Свое я от рынка получу! ![]()
Это только в квике гэп рашки со 137500,на самом деле его не было, у нас в этот день был выходной,потому так и отрисовался.
![]() Re: Идеи: портфельВ продолжение дискуссии о предприятих Фирташа:
Газова дієта Фірташа Газовий король України Дмитро Фірташ сів на газову дієту. Співвласника газотрейдера Rosukrenergp AG і партнера російського "Газпрому" спіткала доля чоботаря з чудової російської приказки, який опинився без чобіт. З кінця 2011 року його фірмі Ostchem AG, яка імпортувала середньо-азійський газ, довелося перейти на дороге російське паливо, а потім скоротити його споживання у шість разів - з 24 мільйонів кубометрів до 4 мільйонів кубометрів на добу. Це стало причиною переведення хімічного холдингу Фірташа в режим "очікування". Так Фірташ за російським прислів'ям став "сапожником без сапог". Український варіант прислів'я більш влучний: "Золото миємо, а голодні виємо". Справді, якщо згадати помпезні бізнес-розповіді Фірташа, то його газові зв'язки у Туркменістані та Росії повинні були гарантувати йому і значні обсяги газу, і прийнятну ціну. Однак не так сталося, як гадалося. Протягом 2011 року можна було спостерігати цікаву ситуацію, коли "Нафтогаз" купував газ за вищими цінами, ніж Ostchem AG Фірташа. Правда, його газове щастя було недовгим. Імпорт азійського газу тривав з квітня по грудень 2011 року. Це стало можливим, коли Кабмін у квітні 2011 року скасував монополію "Нафтогазу" на імпорт газу. Вартість палива протягом цього часу була наступною. У квітні - 296 доларів за тисячу кубометрів для "Нафтогазу" і 280 доларів - для Фірташа. У травні і червні - 297 і 280, у липні - 320 і 280, у серпні - 353 і 320, у вересні і жовтні - 367 і 353, у листопаді і грудні - 412 і 397 доларів відповідно. В середньому підприємства Фірташа купували газ за ціною, лише на 15-20 доларів вищою, ніж НАК, тож про суттєву економію для "хімії" Фірташа не йшлося. Як відомо, цьому підприємцю належать чотири з шести хімічних заводів: "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", "Рівнеазот", черкаський "Азот" і концерн "Стирол". Звичайно, без "харківської знижки" газ для України коштував би на 100 доларів більше, і в такому випадку Фірташ економив би майже 120 доларів. Цікавішою виглядає схема, за якою Ostchem AG імпортував так званий середньо-азійський газ. Як відомо, у грудні 2010 року - квітні 2011 року НАК повернув Rosukrenergo 12,1 мільярда кубів газу за рішенням Стокгольмського арбітражу. Цей газ RUE продала фірмі "Газпром експорт", яка постачає російський газ у ЄС. "Газпром експорт" перепродала це паливо своїм дочірнім підприємствам у Європі, наприклад, Gazprom Germania. А далі вже дочірні компанії "Газпром експорту" продавали-повертали частину цього газу Ostchem AG. При цьому фізично цей газ не покидав Україну, а знаходився у підземних сховищах та імпортувався лише документально. Всього за квітень-грудень Ostchem AG таким чином імпортував 5,5 мільярда кубометрів газу. Після того, як "стокгольмський" газ почав закінчуватися, "Газпром" запропонував Фірташу купувати паливо за "київською" ціною. У першому кварталі 2012 року - це 530 доларів без "харківської знижки". Звичайно, що підприємствам Фірташа вигідніше купувати товар у "Нафтогазу" за ціною 430 доларів за тисячу кубометрів. До грудня 2011 року співвласник RUE плекав надію, що у газові відносини України та Росії повернеться його посередник. Протягом 2011 року товариш і партнер Фірташа міністр енергетики Юрій Бойко завжди порушував це питання на переговорах з "Газпромом". Проте Росія вибрала іншу тактику. Варто згадати, як самовпевнено поводив себе Фірташ навесні 2011 року, коли голослівно заявляв, що обійшов і "Нафтогаз", і "Газпром" в питанні організації поставок середньо-азійського газу. Проте після опису схеми перетворення "стокгольмського" газу у туркменський, узбецький і казахстанський газ стає зрозуміло, що слова Фірташа були лише бравадою, а не створенням реальної альтернативи російському газу. Інших джерел отримання газу для підприємств Фірташа наразі нема. Суттєво пробуксовують плани щодо можливої приватизації найбільшого добувача газу компанії "Укргазвидобування" як наступного кроку у реформуванні "Нафтогазу". Навіть третина з 14 мільярдів кубометрів газу власного видобутку - серйозна допомога для бізнесу. Наразі ж хімзаводам Фірташа треба щороку спалювати 5-6 мільярдів кубометрів газу, які десь потрібно брати і якось оплачувати. Зараз вибір у Фірташа невеликий - йому доведеться йти у НАК. Найбільший хімзавод України "Одеський припортовий завод" вже уклав з "Нафтогазом" угоду про купівлю газу у 2012 році по 493 доларів за тисячу кубометрів. Однозначно, що для підприємств Ostchem AG така ціна також вигідна, і бізнес буде прибутковим. Проте Фірташ, як будь-який підприємець, прагне більшого, тому й скорочує постачання газу на свої заводи і майже зупинив їх роботу. Інший цікавий аспект ланцюга "газ - хімія - Фірташ" - питання власності чотирьох хімзаводів України. Тісне партнерство з "Газпромом" у рамках компанії RUE, а також кредит на 1 мільярд доларів від російського Газпромбанку дозволяє сумніватися, що саме Фірташ є одноосібним власником хімічних активів України. Нинішній демарш Фірташа і показове скорочення закупівлі газу у Росії зайвий раз підтверджує, що в українсько-російських газових переговорах фактор RUE ще актуальний - компанія досі намагається отримати для себе певні преференції. Зараз газовий король намагається проштовхнути схему постачання газу на свої підприємства через компанію "Укргаз-енерго", яка з осені стала на 100% власністю RUE. Іншого співзасновника - "Нафтогаз" - суд викреслив з числа засновників. Витіснення Фірташа з великого газового бізнесу триває, і конфлікт з "Газпромом" щодо скорочення поставок палива хімзаводам це підтверджує. А спроба співвласника Rosukrenergo використати політичний вплив на Віктора Януковича лише шкодить Фірташу, бо за останній рік стосунки України та Росії охололи. Це і стало головною причиною того, що Ostchem AG опинилася на газовій дієті. Линк - htt p: / /r eal-economy.co m.u a/ publication/2 2/15 70.ht ml
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератор: Модератор
|
|