|
|
Додано: Суб 04 лют, 2012 03:31
Модераторы ветки явно спят. Оффтоп о бумажках льется пятую страницу. Призывы перебраться рьяных бумаголюбов на валютную ветку бьются горохом о стену.
Додано: Суб 04 лют, 2012 03:56
Я бы обратил внимание на пункт 1. Денежная эмиссия и идет на рост государственных расходов. Кстати, с января в США все таки повысили пенсии на 3 с чем-то процента. Может идти на закупку импорта - например, нефти. Но это уже инфляция издержек. Ведь более дорогой импортный товар (к примеру, бензин, основная часть стоимость которого - стоимость нефти) тоже участвует в расчете реальной инфляции. Почему нет? Официально базовая 2.2, хотя считать инфляцию без продуктов и бензина (практически, самого необходимого) - это нонсенс. Реально гораздо выше.
Додано: Суб 04 лют, 2012 05:04
Сьогодні золото, після значної корекції, знову зростає в ціні. Більшість експертів очікують сезонного подорожчання цього благородного металу. На котирування золота найближчими місяцями, на думку спеціалістів, сильно впливатиме валютно-фінансова нестабільність у єврозоні та перед-виборна політична нестабільність у США. Інакше кажучи — зараз найбільш слушний час вкладати гроші в золото. Однак чи слід це робити нашим співвітчизникам — ще велике запитання…
Ми неодноразово привертали увагу читачів до особливостей інвестицій у коштовні метали в нашій країні. Сьогодні ж вирішили проаналізувати один з аспектів операцій із банківськими зливками. А саме — особливості купівлі золотих зливків вітчизняними банками в населення. Переконуючи клієнта придбати золоті зливки, банкіри зазвичай підкреслюють виключно переваги цих інвестицій. Найчастіше при цьому згадують надійність інвестицій — справді, коштовні метали не піддаються інфляції, та й фінансові кризи зазвичай лише зміцнюють їх курс; схоронність — банківські зливки не зношуються, їм не страшні пожежі та повені; та ліквідність — банкіри стверджують, що на золото завжди стійкий попит і вигідна ціна. Однак на практиці з ліквідністю банківського золота в Україні виявляється не так просто. Чуже золото Насамперед слід зазначити, що активно працюють із золотом тепер дуже мало українських банків. Лі-цензію на роботу з банківськими металами мають усього 70 банків. Із них реально займаються роздрібними продажами близько 30 фінансових установ. Причому лише близько 20 приділяють цьому різновидові діяльності вдосталь уваги. Близько третини банків, котрі здійснюють роздрібні продажі зливків золота, не купують золото в клієнтів. Серед них такі гранди вітчизняного банківського бізнесу, як Укр-соцбанк (Unicredit Bank), ПУМБ і ВТБ. Із 26 банків, котрі продають зливки золота вагою 10 грам, лише 16 купують такі ж злив-ки в населення. Однак найцікавішою особливістю вітчизняного обігу банківських металів є поділ зливків на «свої» та «чужі». Такої практики немає ніде у світі, однак у нас, схоже, для деяких банкірів це вже стало поганою традицією. Причому якщо десять років тому, на світанку зародження цього ринку, банки відкрито виставляли котирування на зливки, придбані в інших банках, із дисконтом 20—30%, то тепер банкіри просто відмовляються купувати «чужі» зливки. Ці-каво, що лише Правексбанк вважає «чужими» злив-ки з клеймом іншого українського банку. Інші банки, які практикують таку дискримінацію, вимагають надання квитанції (форма 377-К) про купівлю зливка саме в їхньому банку. Серед банків, котрі відмовляються працювати з «чужим» золотом, є доволі солідні, системо-творчі установи, зокрема й банки з державним капіталом, такі як Ощад-банк, Укрексімбанк, «Хре-ща-тик», Укргазбанк, банк «Форум», БМ-Банк. Спред Побутує стійкий міф про те, що золото в Україні набагато дорожче, ніж у цивілізованих країнах. На-справді це вже не зовсім так. Се-редньостатистичні ціни на роздрібне золото відрізняються від європейських на 2—3%. Що цілком пояснюється витратами на закупівлю та вартість доставки зливків із європейських банків. Головною вадою вітчизняного ринку золота, яка серйозно впливає на ліквідність цього металу, як і раніше, є горезвісний спред (різниця між ціною продажу та ціною купівлі золотого зливка). Cередньостатистичний спред в українських банках становить 13%. Реально різниця цін у багатьох банках більша і дуже залежить від конкретної банківської установи. Приміром, на 10-грамових золотих зливках спред коливається від 3,37% у банку «Юнекс» до 34,6% в Укр-профбанку. Теоретично величина спреда зменшується зі збільшенням ваги зливка. Однак тут є особливість: якщо на зливках малої ваги розмір спреда досягається високими цінами продажу, то на більших зливках — за рахунок низьких цін купівлі. Не слід також забувати, що при операції з банківськими металами на суму понад 50 тис. грн. (тобто практично зі зливками понад 100 грам) банк зобов’язаний іденти-фікувати клієнта. Клієнтові при цьому слід пред’явити паспорт і оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Опти-мальним вибором для інвестицій фізичних осіб, таким чином, є золоті зливки від 20 до 100 грамів. Сертифікат якості Згідно з Положенням НБУ про здійснення уповноваженими банками операцій із банківськими металами, сертифікатом якості банківського металу є офіційний штамп (товарний знак) визнаного виробника або письмовий документ виробника, який засвідчує пробу банківського металу та ідентифікує назву визнаного виробника або виробника. При цьому під визнаним виробником слід розуміти афінажні компанії, котрі є визнаними постачальниками на Лондонський ринок коштовних металів. Таку незаперечну репутацію має продукція 60 афінажних компаній із 25 країн світу. Статус афінажера найвищого класу — Good Delivery (надійна поставка) — присвоюється Лондонськими асоціаціями учасників ринку коштовних металів (LBMA) або учасниками Лондон-ського ринку платини і паладію (LPPM). Під виробниками у положенні НБУ маються на увазі афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж коштовних металів виготовленням зливків банківських металів і не є визнаними виробниками. Інакше кажучи — гарантією якості більшості зливків, які продають українські банки, є клеймо визнаного афінажера. Найпопу-ляр-ніші у вітчизняних банків зливки з печатками Argor Heraeus, Degussa, Umicore, Valcambi. На практиці багато банків вимагають від клієнта також паперовий варіант сертифіката якості і в разі його відсутності відмовляються викуповувати зливок. Найоригінальніше клеймо афінажера використовує Кредит-пром-банк — тут погоджуються на купівлю зливків тільки зі штампом компанії Umicore. Упаковка Банківські мірні зливки (особливо вагою до 50 грамів) заведено упаковувати. Упаковка (суцільний футляр, що не розкривається) може бути пластиковим; повністю або частково прозорим, бувають також подарункові футляри найрізноманітніших видів. Варто відразу поцікавитися, чи впливають пропоновані вам типи упаковки на відкуп зливка в цьому та інших банках. Буває, коли віт-чизняні банки погоджуються купувати зливки тільки в певному типі упаковки або тільки у фірмовій упаковці цього банку. При зберіганні зливка слід також мати на увазі, що пошкодження упаковки, навіть без пошкодження зливка, впливає на його ліквідність, бо зливок, на думку банкірів, втрачає свою привабливість. Банки можуть взагалі відмовити купувати такі зливки або застосувати дисконт (до 20% ціни злитка), оскільки банк так чи інакше має вирішувати проблему подальшої реалізації таких зливків. У деяких банках у такій ситуації взагалі пропонують купити золото за ціною брухту. У кращому разі, зливки з пошкодженою упаковкою оцінюватиме експерт, причому його послуги в більшості наших банків оплачує клієнт. Висновки Приводом до цієї публікації послужила реальна необхідність продати мірний зливок золота вагою 10 грамів із клеймом Argor Heraeus. Сталося так, що він був без письмового сертифіката, квитанції про купівлю і з трохи пошкодженою упаковкою. Матеріал зібрано шляхом телефонного спілкування з представниками українських банків із цього питання. Підсумок — зливок без проблем погодилися купити лише чотири вітчизняні банки: «Юнекс», Брокбізнесбанк, VAB-банк і Сбербанк России. Найкращу ціну на 10.10.11 р. запропонували в банку «Юнекс». Однак головний підсумок телефонного спілкування, на жаль, невтішний. Більшість вітчизняних банків ще дуже далекі від цивілізованого ринку роздробу золота, і, схоже, ринок рухається вперед лише на ентузіазмі окремих банкірів. Практич-ний висновок — потрібно терпляче вивчати пропозиції банків та їхні умови, не лінуватися порівнювати й робити висновки. Непогано при цьому також пам’ятати, що у вас на руках не просто товар, за який хотілося б виручити хоч якісь гроші, а «універсальний загальний еталон» і «вічна цінність». Принаймні щоб не продати золотий зливок «за ціною брухту».
Додано: Суб 04 лют, 2012 08:36
судя по статьям и выражениям того же Гринспена, когда он еще не занимал пост до Бени, он думал так же... и что с ним случилось когда он занял этот пост?  самое интересное что сейчас когда он его не занимает он снова так думает  так что не они решают это уже все проходили 
Додано: Суб 04 лют, 2012 10:02
1726....оба на.А так красиво тут спорили. Просто Сашун для дискусси не ту веку выбрал.Нужно было ветку про серебро выбирать...Там люди,год назад купившие серебро и потерявшие 13% своих сбережений поняли бы Сашуна.
Ничего...подождём 1200...тогда его поймёт уже большее количество форумчан. А через 10 лет при 400 его поймут абсолютно все! 
Додано: Суб 04 лют, 2012 10:30
Это все спекуляции. Обвалили,значит кому то нужно купить дешевле. Посмотрите как поднимется на след.неделе. А тут еще сионисты решительным образом собрались бомбить Иран... "Сліпий казав: "побачимо!"
Додано: Суб 04 лют, 2012 11:24
Re: Горячие новости по драгоценным металлам
Получается так: на должность Бернанке, его предшественников и преемников назначают, но он(они) не я вляются хозяевами частной фирмы "ФРС". А вот хозяева этой фирмы, находясь за кулисами, двигают фишки-пешки - Гринспен, Бернанке( а может и Обаму...)
Додано: Суб 04 лют, 2012 11:32
aleksalt
А почему может? Все президенты - всего лишь куклы на верёвочке! За каждым политиком (куклой) стоят мощнейшие кланы. И миром никогда не правили президенты, а только кланы и деньги. Любой страной правят 5-6 человек.Все отальные - куклы. А всем миром правят человек 20 Вот почитайте на досуге... стиль не очень....но исторически всё верно и правда!
Додано: Суб 04 лют, 2012 11:45
Вот для облапошивания таких умников и используется,периодически,способ отъёма денег как со Сбербанком СССР получилось.
Додано: Суб 04 лют, 2012 11:50
так оно все и получается попахивает конечно паранойей всеобщего заговора, но теже действия Гринспена на посту председателя совета управляющих ФРС подтверждают этот факт и даже не косвенно  ...[Alan Greenspan. Gold and Economic Freedom (1966). В условиях золотого стандарта тот объем кредитования, который экономика способна обеспечить, определяется реальным основным капиталом экономики, поскольку любое кредитное обязательство в конечном счете является требованием на некоторое количество реального капитала. Однако государственные облигации не подкреплены материальными ценностями, за ними кроется лишь обещание правительства рассчитаться за счет будущих налоговых поступлений, поэтому их появление на финансовых рынках не проходит бесследно. Большое количество новых государственных облигаций может быть размещено лишь при условии постепенного увеличения процентных ставок. Таким образом, масштабы дефицитного финансирования государственных расходов в условиях золотого стандарта строго ограничены. Отмена золотого стандарта позволяет сторонникам государства благосостояния использовать банковскую систему как инструмент неограниченного расширения кредита. Они создают бумажные резервы в форме государственных облигаций, которые – через сложную последовательность шагов – принимаются банками взамен реальных активов и рассматриваются ими как подлинный депозит, т.е. как эквивалент того, чем некогда являлся золотой депозит. Владелец государственной облигации или банковского депозита, созданного с помощью бумажных резервов, убежден, что обладает законным правом требования на реальный капитал. Но на самом деле объем выпущенных требований теперь превышает сумму реального капитала. Закон спроса и предложения нельзя обмануть. Если объем денежной массы (требований) начинает превышать объем реального основного капитала в экономике, то цены неизбежно вырастут. Таким образом, сбережения, накопленные производительными членами общества, начинают обесцениваться в товарном выражении.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
