trex1308 написав:Вы хотите сказать чото "ВФЯ" сидит на оптовом рынке, такой в шапке ушанке и торгует углем. мое мнение Нет! у него есть менеджеры которые занимаются этими вопросами, если будет нужно забрать MSICH заберут.
Я хочу сказать, что нанять менеджеров с MBA из McKinsey совершенно недостаточно для управления такой компаний как MSICH. Это не уголь добывать, и не слябы отливать. Опыт очень узкий, и вряд ли какой нибудь менеджер без понимания специфики производства сможет хотя бы сохранить текущие результаты. Поэтому, отжать то, конечно, можно. А дальше что? Без Богуслаева думаю предприятиe очень сильно сдаст свои позиции.
Востаннє редагувалось DjPavel в Нед 03 лют, 2013 13:22, всього редагувалось 2 разів.
Mukolka написав:Челябинский трубопрокатный завод» цех «Высота 239 Трубы для Газпрома
чото там про ХРТР говорили?
Челябинский трубопрокатный завод капитализация - 617 млн. дол. прибыль за 2011 год - 42 млн. дол. Харцызский трубный завод капитализация - 255 млн. дол. прибыль за 2011 год - 97 млн. дол. А наши лучше смотрятся не на картинке .
Pavel-Bilenko написав:ред. эх.. как живущего и работающего в таких же условиях меня это тоже не радует, но как акционера всяких металлургов - обнадеживает. дешевые - значит конкурентоспособные, значит работа будет... других аргументов пока не приходит в голову
4-7% затраты на труд всех металлургов Украины. АЛМК - 3%. Дальше - некуда
Mukolka ЧТПЗ натупил с байбеком. Цель была - разогнать стоимость акции через объявление байбека, а затем выйти на IPO или продаться стратегу по разогнанной цене. Для байбека взяли кредит, который и хотели погасить частью полученных средств от продажи акций на IPO или стратегу. Но.. не судьба была продаться. В итоге долг вырос больше, чем в 2 раза, и сейчас составляет более 1 млрд.дол.
Sanбыло ли изначально решение о строительстве такого завода экономически оправдано? еще во времена предкризисных пузырей захотели строить. наверное заработал только SMS на поставке оборудования (помимо откатов). получил, так сказать свою быструю прибыль
У поточному році українські банки зможуть наростити прибуток в основному за рахунок зниження відрахувань в резерви. Таку думку висловив старший аналітик ГИК «Трійка Діалог Україна» Євген Гребенюк. Він зазначив, що в умовах відсутності активного кредитування немає підстав чекати зростання чистої процентної маржі. «Єдине джерело збільшення прибутковості, на мій погляд, це зменшення відрахувань в резерви. Тенденція до зменшення таких відрахувань досить стійка, оскільки основні обсяги минулої «проблемки» (проблемні кредити банків – ред.) вже ідентифіковані і зарезервовані або реструктуризовані. Думаю, в 2013 р. банківська система може показати відрахування в резерви на рівні 2,4-2,6% від загальних кредитів проти приблизно 3% в 2012 р.», – сказав Є.Гребенюк. Що стосується перспектив кредитування в поточному році, то, за його словами, підстав прогнозувати його збільшення доки немає. Все пов’язано з «накопиченими чеканнями» банківської системи, у тому числі і чеканнями девальвації нацвалюти. «Поки ці чекання не будуть зняті певними макроекономічними корективами (у тому числі і обмінного курсу), банки не наважаться активно кредитувати», – вважає Є.Гребенюк.
У поточному році українські банки зможуть наростити прибуток в основному за рахунок зниження відрахувань в резерви. Таку думку висловив старший аналітик ГИК «Трійка Діалог Україна» Євген Гребенюк. Він зазначив, що в умовах відсутності активного кредитування немає підстав чекати зростання чистої процентної маржі. «Єдине джерело збільшення прибутковості, на мій погляд, це зменшення відрахувань в резерви. Тенденція до зменшення таких відрахувань досить стійка, оскільки основні обсяги минулої «проблемки» (проблемні кредити банків – ред.) вже ідентифіковані і зарезервовані або реструктуризовані. Думаю, в 2013 р. банківська система може показати відрахування в резерви на рівні 2,4-2,6% від загальних кредитів проти приблизно 3% в 2012 р.», – сказав Є.Гребенюк. Що стосується перспектив кредитування в поточному році, то, за його словами, підстав прогнозувати його збільшення доки немає. Все пов’язано з «накопиченими чеканнями» банківської системи, у тому числі і чеканнями девальвації нацвалюти. «Поки ці чекання не будуть зняті певними макроекономічними корективами (у тому числі і обмінного курсу), банки не наважаться активно кредитувати», – вважає Є.Гребенюк.
Кредиты в валюте - 40 ярдов долл. - кредиты экспортёрам и давним валютным заёмщикам. В нынешних условиях риски в этом секторе зашкаливают. 0,5% от отчислений в резервы - примерно 2,5 млрд.грн. Этот бонус может быть полностью нивелирован результатом девала, когда окажется, что не все заёмщики в валюте такие уже платёжеспособные...
Руда снова пошла вверх. Интересный момент, который я пока не могу понять: сталь уже обновила 4х летние минимумы, а руда практически готова обновить максимумы. Как так и кто формирует спрос на руду?
trex1308 написав:Вы хотите сказать чото "ВФЯ" сидит на оптовом рынке, такой в шапке ушанке и торгует углем.
.
