Вкладчиков Кидать нельзя а то ; Денег не будет ;;;;Старая истина ;;
|
|
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:00
Я,- ЗА!
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:18
А делить будем поровну, или по-честному? 
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:21
ПРОПОРЦИОНАЛЬНО ВКЛАДУ!
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:25
Державний герб України
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ 19 серпня 2013 року 16:18 № 826/9866/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до третя особа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа ОСОБА_2.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» (далі по тексту - третя особа, ПАТ «Банк «Таврика»), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не розгляду та не надання обґрунтованої відповіді на заяву позивача про включення до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду від 12 квітня 2013 року; - визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика»; - зобов'язати відповідачів включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк «Таврика» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківських вкладів «Ощадний плюс» В №003168 та В №003169 від 11 вересня 2012 року в розмірі вкладів, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 08 липня 2013 року. У судовому засіданні 08 липня 2013 року судом оголошувалась перерва до 06 серпня 2013 року з метою забезпечення явки відповідача 1. У судовому засіданні 06 серпня 2013 року судом оголошувалася перерва до 08 серпня 2013 року для надання сторонам часу подати витребувані судом документи. У судовому засіданні 08 серпня 2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Відповідач 1 та представник відповідача 2 проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 08 серпня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: 11 вересня 2012 року між ОСОБА_1 (Вкладник) та ПАТ «Банк «Таврика» (Банк) укладено Договори банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В №003168 та В №003169. Відповідно до змісту зазначених договорів Банк здійснює розміщення Сертифікату строком зберігання до 11 грудня 2012 року, а Вкладник 11 вересня 2012 року вносить грошові кошти у готівковій або безготівковій формі у сумі 5000,00 доларів США та 6322,00 доларів США, відповідно. Банк на суму внесених грошових коштів видає Вкладнику купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника та здійснює нарахування 10 відсотків річних, які виплачуються при настанні терміну погашення Сертифіката та закінченні строку зберігання. Згідно з підпунктами 3.1.5 та 3.1.7. зазначених Договорів Банк зобов'язаний при закінченні строку зберігання Вкладу (погашенні Сертифікату) повернути пред'явнику Сертифіката суму Вкладу та суму нарахованих процентів. Проте, у порушення наведених положень Договорів після спливу строку, на який вони були укладені, Банк грошові кошти, залучені від позивача, останньому не повернув, у зв'язку з прийняттям 20 березня 2013 року Національним банком України постанови №97, якою відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика». Наведене стало підставою для звернення ОСОБА_1 до відповідачів з листами щодо відшкодування коштів за вкладами, розміщеними в ПАТ «Банк «Таврика», за рахунок Фонду. За результатами розгляду звернень позивача від 11 березня 2013 року та від 12 квітня 2013 року, листами від 22 березня 2013 року за №12-036-2188/13 та від 22 квітня 2013 року за №12-036-2848/13 відповідач 2 повідомив про відсутність підстав для проведення відшкодування за рахунок Фонду грошових коштів за вкладами, підтвердженими ощадними (депозитними) сертифікати на пред'явника. Відповіді від відповідача 1 на згадані листи, на момент звернення до суду, позивачем не отримано. Вважаючи такі дії з боку відповідачів протиправними, а відмову у включенні до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Таврика» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необґрунтованою, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд звертає увагу на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі по тексту - Закон України № 4452-VI). Частиною 1 статті 3 Закону України № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Згідно частини 1 статті 11 цього Закону управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду. Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2 та 4 частини 3 названої статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Статтею 27 Закону України № 4452-VI врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню. При цьому, у відповідності до частини 6 статті 27 Закону України № 4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини 4 статті 26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно частини 5 вказаної статті, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (далі по тексту - Положення №14), для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 11 до цього Положення. Так, Правлінням Національного банку України 20 березня 2013 року прийнято Постанову № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика», на підставі якої того ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 17 про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Таврика» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію третьої особи начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків ОСОБА_2, про що розміщено інформацію для вкладників на офіційному сайті. Як встановлено судом та підтверджено сторонами під час розгляду справи, позивач звертався із заявою щодо отримання гарантованої йому суми відшкодування за рахунок Фонду, проте отримав відмову з посиланням на положення Закону України № 4452-VI. Перевіряючи обґрунтованість такої відмови, суд приходить до наступного. Так, відповідно до положень частини 4 статті 26 Закону України № 4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;  за вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань;9) за вкладами у філіях іноземних банків. Посилання позивача на те, що на момент укладення договорів банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника В №003168 та В №003169, а саме 11 вересня 2012 року діяв Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», яким було передбачено відшкодування грошових коштів, залучених до банківської системи на підставі таких сертифікатів, суд вважає помилковим. Так, відповідно до визначення вкладу, закріпленого у статті 1 згаданого Закону, вкладом (депозитом) визнавались кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які відповідно до законодавства України розміщені вкладником на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку на іменних рахунках у учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи залучені таким учасником у формі випуску (емісії) іменних ощадних (депозитних) сертифікатів і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Згідно з положеннями Цивільного кодексу України ощадний (депозитний) сертифікат є цінним папером, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Аналогічне визначення міститься і у статті 13 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів. Крім того, у названій правовій нормі закріплено, що ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника та існують виключно у документарній формі. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що закріплення у статті 1 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який був чинний на момент укладення позивачем договорів банківського вкладу «Ощадний плюс», у визначенні вкладу (депозиту) такої обов'язкової характеристики залучення грошових коштів від фізичних осіб, як у формі іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, виключало право на відшкодування за рахунок Фонду грошових коштів, залучених на підставі ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника. Отже, так само як Закон України № 4452-VI, Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» не відносив до сум, що підлягали відшкодуванню за рахунок Фонду грошових коштів, залучених на підставі договорів банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката на пред'явника. У той же час, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо не розгляду та не надання обґрунтованої відповіді на його заяву від 12 квітня 2013 року. Так, 12 квітня 2013 року на ім'я відповідача 1 надійшла заява позивача про включення його до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Таврика», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, за результатами розгляду вказаної заяви, відповідь Уповноваженою особою ОСОБА_4 надано тільки 11 липня 2013 року, тобто після звернення позивача до органів прокуратури зі скаргою з цього приводу та до суду. Посилання відповідача 1 на положення статті 49 Закону України №4451-VI суд до уваги не приймає, оскільки названою правовою нормою визначені тільки строки для прийняття вимог кредиторів. За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем 1 вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо строку розгляду звернення громадянина та надання на нього відповіді. Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів, які б повністю спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ОСОБА_2 щодо не розгляду та не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 12 квітня 2013 року у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,- П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Наталії Анатоліївни щодо не розгляду та не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 12 квітня 2013 року у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». 3. У решті позову відмовити. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя А.І. Савченко
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:40
Акции КЮЗа никому не отдадут, ими ликвидатор будет распоряжаться.
Удивляет другое: ликвидатор должен был до 20 сентября завершить инвентаризацию имущества и формирование ликвидационной массы. Сегодня уже 25, но нигде нет результатов этой работы... Нашли много имущества и теперь не знают, как поделить?
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:44
Державний герб України
Справа № 2601/18829/12 Провадження №: 3/2601/7025/12 П О С Т А Н О В А Іменем України 12.10.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дмитрук Н.Ю. розглянувши матеріали, що надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур** м. Києва, українця, громадянина України, працюючого АБ "Таврика" зам. голови правління, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 130 ч. 1 КУпАП, - в с т а н о в и в: 26.09.2012 року о 01 годині 20 хвилин в м. Києві, керував автомобілем Шкода Октавія д.н. НОМЕР_1 по вул. Голосіївській, 13, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м. Київ, пров. Деміївський, 5А. В діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п.п. 2.9А Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину у вчиненні вказаного порушення визнав. Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним визнати ОСОБА_1 винним та притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки його винність підтверджується зібраними у справі доказами, та застосувати стягнення у виді штрафу. Керуючись ст.ст. 283 -285 КУпАП, - п о с т а н о в и в: ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550,00 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення. Суддя:
Додано: Сер 25 вер, 2013 19:53
Державний герб України
"05" вересня 2013р. Справа №2024/5889/12 2/642/105/13 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 вересня 2013 року м. Харків Ленінський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді: Бегунц А.О., за участю секретаря Оріховській Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на предмет застави, - ВСТАНОВИВ: ПАТ «Банк «Таврика» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 19 вересня 2007 року між акціонерним банком «Таврика», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Таврика», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49/07-ВФЛ з додатками: 22.08.2008 року - Договір №1 про внесення змін, 28.12.2008 року - Договір №2 про внесення змін до нього (далі - кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 був отриманий кредит у сумі 80 000, 00 доларів США строком з 19 вересня 2007 року до 19 вересня 2011 року на придбання вантажного автомобіля зі сплатою 17,5 % річних. У в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не здійснював свої зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 23.07.2012 року заборгованість за кредитним договором склала: заборгованість за кредитом в розмірі 50 152,25 дол. США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 400 866,93 грн; заборгованість за процентами в розмірі 12 329,35 дол. США що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 98 548,49 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 4 544,16 дол. США що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 36321,47 грн. На підставі умов п. 2.2.6 кредитного договору позивач має право достроково стягнути залишок заборгованості за кредитним договором, який станом на 23.07.2012 року складає 67025,76 доларів США. Позивач зазначав також, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19.09.2007 року був укладений договір застави, за яким ОСОБА_1 здійснив перед Позивачем заставу наступного майна: транспортний засіб, Renault Magnum 11GTA1-480, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір білий, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм двигуна 11929, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 р. Вартість заставного автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 243 000,00 грн.; транспортний засіб, н/причіп бортовий тентова ний KRONE, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_5, колір чорний шасі НОМЕР_6, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданому МРЕВ-2 м. Харків ДАІ ГУ-УМВС України 07.09.2005 року. Вартість заставленого автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 95 000,00 грн.; транспортний засіб, н/причіп бортовий VAN HOOL VHL02010 АВ, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_7, колір синій, шасі НОМЕР_8, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 року. Вартість заставленого автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 110 000,00 грн. Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.11.2007 року був укладений договір застави, за яким ОСОБА_1 здійснив перед Позивачем заставу наступного майна: транспортний засіб, сідловий тягач-Е марки «MAN», модель 18.410, тип сідловий тягач-Е, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_10, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого ВРЕВ 31 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. Вартість заставленого транспортного засобу згідно акту огляду та оцінки від 07.11.2007 року складає 300 000,00 грн.; транспортний засіб, далі н/причіп-Бортовий Е, марки TRAILER, тип Т№ н/причіп- бортовий 2007 року випуску, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14, колір червоний, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, виданого ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. Вартість заставленого транспортного засобу згідно акту огляду та оцінки від 07.11.2008 року складає 145 000,00 грн. Посилаючись на зазначені вище обставини, ПАТ «Банк «Таврика» просив стягнути достроково з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Таврика» заборгованість за договором кредиту № 49/07-ВФЛ з додатками: 22.08.2008 року в сумі 67025,76 доларів США, еквівалент в гривні по курсу НБУ станом на 23.07.2012 року складає 535736,89 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет застави: транспортний засіб, Renault Magnum 11GTA1-480, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір білий, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм двигуна 11929; транспортний засіб, н/причіп бортовий тентова ний KRONE, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_5, колір чорний шасі НОМЕР_6; транспортний засіб, н/причіп бортовий VAN HOOL VHL02010 АВ, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_7, колір синій, шасі НОМЕР_8; транспортний засіб, сідловий тягач-Е марки «MAN», модель 18.410, тип сідловий тягач-Е, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_10, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11; транспортний засіб, далі н/причіп-Бортовий Е, марки TRAILER, тип Т№ н/причіп- бортовий 2007 року випуску, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14. Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Таврика» судовий збір. Представник позивача в судове засідання не зявився, до канцелярії суду від останнього надійшла заява про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не відомі. Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. За таких обставин та із письмової згоди представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи. Суд дослідивши наявні матеріли справи, встановив наступне. 19 вересня 2007 року між акціонерним банком «Таврика», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Таврика» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49/07-ВФЛ з додатками: 22.08.2008 року - Договір №1 про внесення змін, 28.12.2008 року - Договір №2 про внесення змін до нього (далі - кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 був отриманий кредит у сумі 80 000, 00 доларів США строком з 19 вересня 2007 року до 19 вересня 2011 року на придбання вантажного автомобіля зі сплатою 17,5 % річних з щомісячним погашенням процентів та основної суми заборгованості згідно встановленого графіку. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором 19.09.2007 року був укладений договір застави, за яким ОСОБА_1 здійснив перед Позивачем заставу такого майна: - Транспортний засіб, Renault Magnum 11GTA1-480, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір білий, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм двигуна 11929, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 р. Вартість заставного автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 243 000,00 грн. - Транспортний засіб, н/причіп бортовий тентова ний KRONE, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_5, колір чорний шасі НОМЕР_6, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданому МРЕВ-2 м. Харків ДАІ ГУ-УМВС України 07.09.2005 року. Вартість заставленого автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 95 000,00 грн. - Транспортний засіб, н/причіп бортовий VAN HOOL VHL02010 АВ, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_7, колір синій, шасі НОМЕР_8, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 року. Вартість заставленого автомобіля згідно акту огляду та оцінки від 19.09.2007 року складає 110 000,00 грн. Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.11.2007 року був укладений договір застави, за яким ОСОБА_1 здійснив перед Позивачем заставу майна - Транспортний засіб, сідловий тягач-Е марки «MAN», модель 18.410, тип сідловий тягач-Е, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_10, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого ВРЕВ 31 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. Вартість заставленого транспортного засобу згідно акту огляду та оцінки від 07.11.2007 року складає 300 000,00 грн. - Транспортний засіб, далі н/причіп-Бортовий Е, марки TRAILER, тип Т№ н/причіп- бортовий 2007 року випуску, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14, колір червоний, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, виданого ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. Вартість заставленого транспортного засобу згідно акту огляду та оцінки від 07.11.2008 року складає 145 000,00 грн. Згідно зі ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, та відшкодування збитків. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 своєчасно не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 23.07.2012 року заборгованість за кредитним договором складає: заборгованість за кредитом в розмірі 50 152,25 дол. США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 400 866,93 грн; заборгованість за процентами в розмірі 12 329,35 дол. США що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 98 548,49 грн; пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту - 4 544,16 дол. США що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року складає 36 321,47 грн. Відповідно до п. 2.2.6 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-яких умов вказаного договору, зокрема при одноразовому простроченні сплати відсотків, банк має право стягнути достроково всю суму заборгованості за кредитом, в тому числі шляхом звернення на предмет застави. Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 67 025,76 доларів США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року дорівнює 535 736,89 грн. На підставі викладеного, суд доходить висновку вимоги позивача є законними та ґрунтуються на ст. 1050 ЦК України. Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. За правилом ч.1 ст.590 цього Кодексу звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Як зазначено у ч.2 цієї статті заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано в установлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч.1 ст.591 ЦК України). Як зазначено у ч.2 ст. 591 ЦК України, початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду Стаття 19 Закону України «Про заставу» закріплює перелік вимог, які забезпечуються заставою. Так, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачене законом або договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором ( ч.6 ст.20 цього Закону). Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Положеннями ч.1 ст.ст.26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один і з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. За таких обставин, звертаючи стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 67 025,76 доларів США, що в еквіваленті в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2012 року дорівнює 535 736,89 грн., суд визначає, що транспортні засоби підлягають реалізації шляхом продажу на публічних торгах, оскільки такий спосіб реалізації предмета застави найбільше враховує інтереси обох сторін, а початкову ціну предмета застави слід визначити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид товару на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору повинні бути покладені на відповідача. На підставі викладеного, та керуючись ст..ст. 509,526,589,590,1050,1054 ЦК України. ст. ст. 3, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 224-226, 233 ЦПК України, суд - ВИРІШИВ: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_16, виданий Московським MB ХМУ УМВС України в Харківській області 04 вересня 1997 року Ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» заборгованість за кредитним договором № 49/07-ВФЛ від 19 вересня 2007 року в розмірі 67 025,76 (шістдесят сім тисяч двадцять п'ять доларів США, 76 цент.), що в перерахунку на національну валюту України по курсу НБУ станом на 23.07.2012 року (де 1,0 дол. США = 7,993грн.) складає 535 736 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість) гривень, 89 копійок. - за рахунок звернення стягнення на предмет застави: - Транспортний засіб, Renault Magnum 11GTA1-480, сідловий тягач-Е, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір білий, номер двигуна НОМЕР_2, об'єм двигуна 11929, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 р. - Транспортний засіб, н/причіп бортовий тентова ний KRONE, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_5, колір чорний шасі НОМЕР_6, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданому МРЕВ-2 м. Харків ДАІ ГУ-УМВС України 07.09.2005 року. - Транспортний засіб, н/причіп бортовий VAN HOOL VHL02010 АВ, 1998 року випуску, державний номер НОМЕР_7, колір синій, шасі НОМЕР_8, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 виданому РЕВ MB №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 13.07.2007 року. - Транспортний засіб, сідловий тягач-Е марки «MAN», модель 18.410, тип сідловий тягач-Е, 2002 року випуску, шасі НОМЕР_10, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_11, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого ВРЕВ 31 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. - Транспортний засіб, далі н/причіп-Бортовий Е, марки TRAILER, тип Т№ н/причіп- бортовий 2007 року випуску, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_14, колір червоний, який перебуває на обліку в ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року, який належить Позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, виданого ВРЕВ №1 ГУМВСУ Харків з 02 листопада 2007 року. Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження. Визначити пріоритет Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», як єдиного Заставодержателя предмету застави. Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_16, виданий Московським MB ХМУ УМВС України в Харківській області 04 вересня 1997 року Ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» суму судового збору в розмірі 3219(три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача в порядку ст.228 ЦПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя: А.О.Бегунц
Додано: Сер 25 вер, 2013 21:11
Re: ТаврикаГоспода, а давайте представим себе, что завтра начнутся выплаты 4 очереди и все получат свои деньги, кто из нас скажет спасибо Фонду или НБУ или хотя бы извинится за все сказанное?)
Сущность человека заключается в том, что когда ему плохо - он обливает грязью косвенно виноватых, а когда все хорошо - ему, как правило, все равно что происходит вокруг!!
Додано: Сер 25 вер, 2013 22:02
ЗАБЕРЕМ СВОЕ!!!!!!!!!!!!!!!!Ant1205
Не тешьте себя надеждами! Нужно присоединяться к иску в КАСУ. Будет дешевле коллективно, чем потом в одиночку! Сейчас 60 грн обойдется, это нужно для дальнейшей подачи в Европейский суд! ( На случай, если проиграем дело). Звоните " Сибирь", завтра она встречается с людьми и идет к адвокату!
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
