Інформація надана для безкоштовного користування.
У випадку виникнення питань чи ускладнень, а також за допомогою прошу звертатися за телефонами: 8(044) 223-00-11, 8(098) 769-16-86 Пономаренко Валерій Ігорович, ЮК «Ваш Юрист»
Одна з найболючіших тем сьогодення для багаточисельної армії вкладників українських банків є питання повернення власних, тяжко зароблених грошей, внесених на депозит. Довіра до української банківської системи вже почала з’являтися, але… тимчасова адміністрація… мораторій. Маємо купу головного болю та фінансові проблеми.
ЗМІ та юристи, працівники банків надають нам доволі багато даних, відомостей, інформації про те, що відбувається, які наслідки, як виходити з ситуації і врятувати свої заощадження. Але не все правда, не все відповідає об’єктивній дійсності, не все, насправді, діє.
Отже, ми маємо певні міфи, паралельно з якими існує «сувора» реальність, не настільки страшна, чи в деяких випадках, навпаки, приємна.
МІФ І. Головний міф сьогодення – це право банка не віддавати людям гроші. Адже, перш за все, хотілося б побачити відомості та результати проходження в Міністерстві юстиції України процедури обов’язкової реєстрації постанов НБУ, які «надають» право банкам нехтувати своїми зобов’язаннями. Постанова № 413, наприклад, ні в якому разі такого права не надає. Тож я дуже сумніваюся, що такого змісту нормативні акти існують.
МІФ ІІ. Але припустимо, що є постанови, зареєстровані в МінЮсті про введення мораторію на виконання зобов’язань перед кредиторами. Хто, як не банківські працівники повинні знати зміст ЗУ «Про банки та банківську діяльність», невже я? Саме цим законом передбачено ведення мораторію. І ось, що там написано:
«Стаття 85. Мораторій
З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.»
Другим абзацом закону чітко визначено, на які зобов’язання поширюється мораторій. Відповідно, у випадку, якщо строк дії договору закінчився при дії мораторію, то він на дане зобов’язання не поширюється.
МІФ ІІІ. Але як діяти у випадку, коли строк депозитного договору закінчився до введення мораторію в дію? В цьому випадку потрібно перш за все звернутися до Цивільного кодексу України та Конституції України. У нашого законодавства дійсно на сьогоднішній день є невеликі протиріччя. В даному випадку я Вам поясню. Хоча ЗУ «Про банки та банківську діяльність» і надає право введення Національним банком України мораторію на виконання банками зобов’язань перед кредиторами, в частині, що стосується видачі вкладів, ця норма суперечить ЦКУ та Конституції України. Частина 2 статті 1060 ЦКУ говорить нам наступне:
«2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду
банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.»
Ну і звісно що стосується Основного Закону, статті 41:
«Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не мож бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним...» - ніхто не вправі незаконно обмежувати Ваше право володіти, користуватися та розпоряджатися Вашими грошима.
Це все, що стосується банківських міфів. Підемо трішки далі.
Маса юристів пропонують свої послуги по поверненню депозитів правдою та неправдою. Але мало хочеться допускати розповсюдження інформації, що не є об’єктивною дійсністю. Результатом діяльності деяких спеціалістів може бути падіння авторитету юристів, як професіоналів в загальному. Отже:
МІФ IV. «Гроші можна повернути в результаті правильно урегульованих взаємовідносин, переписки та переговорів з банком». Насправді, на сьогоднішній день, це практично пуста витрата часу. Ну хіба що, Ваш вклад не перевищує 500 грн. Чим далі, тим ситуація стає гіршою. По даним ЗМІ, тільки за січень вже забрано було близько 21 млрд. гривень. Постійних грошових надходжень в таких розмірах до банків не має. Система їсть себе із середини, причому, буду відвертим, не без допомоги вкладників, які масово піддалися провокаціям та паніці.
Отже реальність в тому, що не можна витрачати час, звертайтеся до суду за захистом своїх порушених прав. В найгіршому випадку, ви будете в пріоритеті серед громадян, які, отримуватимуть свої кошти від банків в результаті, навіть, банкротства.
|
|
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:06
Как получить с банка свой депозитРЕАЛЬНІСТЬ:
Далі я розкажу Вам, яким шляхом Ви можете піти для стягнення з банку в примусовому порядку своїх коштів. 1. Напишіть заяву про дострокове розірвання депозитного договору. До прикладу: Начальнику _________________________ ____________________________________ ____________________________________ Пономаренка Валерія Ігоровича Адреса для листування: 02160, м. Київ, проспект Воз`єднання, буд.1, кВ. 68 ЮК «Ваш Юрист» Шановний __________________________! 02 вересня 2008 року між мною, Пономаренко Валерієм Ігоровичем, та ______________________________ було підписано Договір банківського вкладу №_____________ в національній валюті з правом поповнення (далі по тексту «Договір»). Користуючись правом, наданим мені ст. 1060 ЦКУ та п. 2.4.4. Договору, прошу розірвати Договір та повернути мені Вклад. Нагадую Вам, що у відповідності до п. ___ Договору, Банк зобов’язаний повернути кошти, протягом 3 днів з моменту отримання заяви про дострокове розірвання від Вкладника, звідси виходить, що за коштами маю право звернутися 25 лютого 2009 року. Прошу видати мені гроші при моєму зверненні в зазначений день чи підготувати письмово вмотивовану відмову. Якщо Ви будете посилатися на якісь нормативні акти прошу надати мені відомості про їх назву, дату та номер реєстрації в Міністерстві юстиції України, а також копію даного нормативно-правового акту. Завчасно вдячний. З повагою, Пономаренко Валерій Ігорович ____________________________ 2. Коли Ви отримаєте відмову, маєте право звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав. Маємо два варіанти: звернутися, в порядку наказного провадження і в порядку позовного провадження. Надаю Вам зразки: До Центрального районного суду міста _________ ЗАЯВНИК: ______ (П.І.П.) що мешкає: ________ (адреса) вул. ______ кв. ___ тел. _________ для кореспонденції: ______________________ БОРЖНИК: _____________ в особі _________________ (адреса)___________ тел._________________ про витребування суми депозиту в порядку наказного провадження З А Я В А ПРО ВИДАЧУ СУДОВОГО НАКАЗУ «»____2008 р. між ЗАЯВНИКОМ та структурним підрозділом БОРЖНИКА – Відділенням _________ (далі - БАНК) було укладено договір №____ на вклад "Заощадження" (з пролонгацією), згідно якого ЗАЯВНИК передав БАНКУ грошові кошти в сумі _____ грн (сума прописом): XXX,XX грн (квитанція №_____ від «»____2008), XXX,00 грн (квитанція №___ від «»____2008), строком на ___ днів, з умовою виплати Банком відсотків по вкладу. п. 8 вказаного Договору передбачено, у разі дострокового зняття (до «»____2009 р.) суми вкладу Вкладником за повний квартал відсотки нараховуються за ставкою згідно з Договором, а за період після капіталізації - за ставкою, що діє по поточному рахунку у відповідній валюті. «»____2008 року ЗАЯВНИКОМ на адресу банку була подана заява про дострокове розірвання договору та видачу вкладу в строк до «»____ 2009 року. Станом на «»____2009 року БАНК кошти не повернув, що підтверджується випискою по депозитному рахунку від «»____2009 р. На вказану заяву БАНК письмово відмовився повертати ЗАЯВНИКУ гроші, відмовившись, таким чином, виконувати й свої зобов'язання, передбачені Договором №_____ і законодавством. „Обґрунтовуючи” свою відмову, БАНК посилається на постанову №413 Правління Національного банку України за 4 грудня 2008 року і лист Національного банку України НБУ №22-310/946-17250 за 06.12.2008. Однак таке „обґрунтування" є неприйнятним принаймні з таких причин: по-перше, у відповідності до ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу незалежного від його виду банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. по-друге, сама постанова Правління НБУ №413 не містить жодних вказівок про заборону дострокового розірвання депозитних договорів. Тому трактування в листі НБУ №22-310/946-17250 за 06.12.2008 змісту абзацу 5 пункту 2 постанови №413 як заборону дострокового повернення депозитів є НЕВІДПОВІДНИМ. Крім того, така форма як лист не може бути нормативно-правовим актом НБУ, оскільки відповідно ст. 56 Закону України "Про Національний банк", банк подає вичерпний перелік форм нормативно-правових актів НБУ: нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. по-третє, таке „тлумачення" суперечить вимогам: - статті 41 Конституції України (Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним..) - частини другої статті 1060 Цивільного кодексу України (За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.); - статті 629 Цивільного кодексу України (Договір є обов'язковим для виконання сторонами.); - статті 22 Конституції України (Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані.); - статті 64 Конституції України (Конституційні права не можуть бути обмежені.). У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Згідно ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів чи витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. У відповідності до укладеного депозитного договору, ЗАЯВНИК є споживачем послуг банку (клієнт банку) (ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки, тому згідно зі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі послуг звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 95, 96, 98 ЦПК України, – п р о ш у: 1. Видати судовий наказ про витребування від БОРЖНИКА депозитного вкладу з відсотками по договору в сумі ____ гривень (сума прописом) на користь ЗАЯВНИКА. 2. Покласти на БОРЖНИКА витрати ЗАЯВНИКА по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Додатки на 16 листах. 1. Копія договору №____ на вклад "Заощадження" (з пролонгацією) від «»____2008 р. 2. Копія договору №____ на відкриття та ведення поточного рахунку "Для виплат" від «»____2008 р. 3. Копія квитанції №_____ від «»____2008 4. Копія квитанції №_____ від «»____2008 5. Копія заяви від «»____2008 р. 6. Копія виписки по вкладному (депозитному) рахунку від «»____2009 р. 7. Копія відповіді банку від «»____2009 р. 8. Копія паспорту та ідентифікаційного номеру ЗАЯВНИКА 9. Текст Постанови Правління НБУ №413 за 4 грудня 2008 року; 10. Текст листа НБУ №22-310/946-17250 за 6 грудня 2008 року; 11. Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні 12. Квитанція про оплату ІТЗ
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:08
Позовна заява про дострокове розірвання ДоговоруЯкщо Ви бажаєте вирішити спір в порядку позовного провадження:
01000, м. _______, вул. __________буд.______, тел. ___________________________________ Позивач: Петренко Петро Петрович 01000, м. ____, вул. ___________буд.___, кв.__ тел. ___________________________________ Відповідач: ______________________________філія Банку «__________________________» Код ЄДРПОУ ________, МФО ______________ 01033, м. ________, вул.__________буд._____, Тел. ___________________________________ Позовна заява про дострокове розірвання Договору банківського вкладу і видачу вкладу, компенсацію понесених витрат та відшкодування моральної шкоди Ціна позову _______ грн. ____________200_ року в місті __________ між відповідачем по справі – ____________ Банком "______" (далі по тексту Відповідач) в особі начальника ______________________________, та мною, позивачем по цій справі Петренко Петром Петровичем, було укладено Договір №_______ банківського вкладу (далі по тексту - Договір). Предметом Договору є розміщення мною у Відповідача депозитного вкладу в сумі ______________ гривень на строк _______ місяців з виплатою Відповідачем на мою користь відсотків на суму депозитного вкладу з розрахунку ___________ відсотків річних. Сплата процентів здійснюється Відповідачем щомісячно (в кінці строку, тощо). _____________200_ року я виконав свої зобов'язання по Договору та вніс готівкою на депозитний рахунок _________________ гривень що підтверджується Заявою на переказ готівки №__ від ______ р. та випискою по рахунку №____________ від _________ р. Керуючись положеннями пунктів ______ Договору та п. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України я повідомив Відповідача про свій намір достроково розірвати Договір на умовах, зазначених Договором, шляхом подання Відповідачу письмової заяви, яку вручив представнику відповідача ________2009 р. (копія додається). Відмітка про вручення міститься на заяві. Письмова заява містить прохання повернути мені суму депозитного вкладу готівкою з нарахованими відсотками. __________ 200_ р. я отримав від Відповідача письмову відмову у видачі суми вкладу та нарахованих відсотків (у випадку відмови Відповідача надати письмову відповідь на заяву, факт неповернення вкладу може бути підтверджений Випискою історії операцій по відповідному рахунку, яку необхідно витребувати в банку). Таким чином, на момент подання цієї позовної заяви Відповідач не повернув мені суму депозитного вкладу та нарахованих відсотків, чим порушив свої зобов'язання по Договору. Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Ні договором ні жодним законом Відповідач свої дії не обґрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому і не надають. Постанови ж Національного банку України силу закону не мають. Своїми діями Відповідач порушив також вимоги ст.ст. 629 та 1060 Цивільного Кодексу України, пункт 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577). Також, відмова Відповідача від дострокового повернення депозиту спричинили мені фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо долі своїх багаторічних заощаджень. Впродовж останніх місяців я та моя родина знаходяться у скрутному матеріальному становищі. Порушився попередній уклад сімейного життя. Унаслідок матеріальних проблем та хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Важко переживаючи обставини, що склалися, в мене останнім часом виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія (якщо такі факти були, вони підтверджуються відповідними медичними довідками та чеками про купівлю ліків). Я вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Крім того, я не можу забезпечити належний догляд та умови життя своїй родині. Відповідно до ст.ст. 23 та 611 Цивільного Кодексу України Відповідач повинен відшкодувати мені нанесену моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації, розрахунок якої додається. Крім того, неповернення Відповідачем мені суми депозитного вкладу і нарахованих відсотків призводить до необхідності здійснення мною витрат для відновлення свого порушеного права (витрати на відправлення поштових рекомендованих листів, оплати юридичних послуг, транспортні витрати, тощо). Керуючись ст. 22 Цивільного Кодексу України Відповідач повинен відшкодувати понесені мною витрати, розрахунок яких додається. Враховуючи зазначене, на підставі та керуючись ст. 41 Конституції України, п.п. _______________________ Договору, ст.ст. 22, 23, 386, 525, 611, 615, 629, 1060 Цивільного кодексу України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., ст. 50 Закону України „Про власність”, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93, ПРОШУ 1. Достроково розірвати Договір № ___ банківського вкладу від ____ та стягнути з Відповідача на мою користь _________ грн. депозитного вкладу з нарахованими згідно умов Договору відсотками. 2. Стягнути з Відповідача на мою користь_________ грн. заподіяної мені моральної шкоди та __________ грн. витрат юридичних, поштових та інших послуг для відновлення свого порушеного права. 3. Звільнити мене від сплати держмита згідно з положеннями п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93. 4. Судові витрати покласти на Відповідача. Додатки: 1. Розрахунки заборгованості Відповідача перед мною на ___ арк.; 2. Копія Договору №___________ банківського вкладу від __________200_р. 3. Копія Заяви на переказ готівки №__ від ________200_ р. та копія Виписки по рахунку №_____________ від _______________2009 р. 4. Копія Заяви від ____________2009р. про дострокове повернення депозитного вкладу. 5. Копія Листа Відповідача №_________ від _________2009р. 6. Копія позовної заяви та додатків до неї для Відповідача. Позивач Петренко П.П. ____________2009 р. У випадку виникнення питань чи ускладнень, а також за допомогою прошу звертатися за телефонами: 8(044) 223-00-11, 8(098) 769-16-86 Пономаренко Валерій Ігорович, ЮК «Ваш Юрист»
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:15
Манифест среднего класса Украины
Призрак бродит по Украине, призрак среднего класса. В холодных квартирах вместе с маленькими детьми, под аккомпанемент информационных помоев, миллионы украинцев с ужасом дожидаются нового курса доллара на межбанке, очередной выплаты кредита за квартиру и машину, а самые несчастные "ждут-не дождутся" в гости коллекторов и оценщиков имущества. Так, в кредитных муках, умирает украинская мечта о том, что каждый, кто умеет и хочет работать, способен достичь достатка и жить по-человечески – в своей квартире, ездить на своей машине, иметь разнообразный и качественный досуг, а отпуск и Новый год проводить в Турции и Карпатах. Миллионы людей поверили, что они могут жить по-человечески полагаясь только на себя, "забив" на государство, которое, в свою очередь, давно "забило" на них. Впрочем, нет, государство "забило" на своих граждан только в том, что касается его обязательств перед ними, но использовало и использует любую возможность, чтобы выдоить последние соки из них. В этом нет ничего удивительного. Государство давно контролируют несколько десятков олигархических семей. В 2004 году они переписали Конституцию Украины под себя. Понарошку они разделились на синих, оранжевых, белых и серо-буро-малиновых. Так проще управлять народом - принцип "разделяй и властвуй" никто не отменял. Поэтому в Украине еще много людей, которые верят, что между Виктором Януковичем и Юлией Тимошенко есть какая-то разница. Тогда как разница такая же, как между Coca-cola и Pepsi-cola, а суть – синтетика. Такое же "поколение pepsi" сейчас у власти в Украине. Такое же напускное и такое же синтетичное, а сущность его действий одна – грабеж страны и народа. Власть ими рассматривается как способ дерибана всего и вся. Народ - как бы***, которое можно нагибать до бесконечности. Все 17 лет упыри грабили страну, рассказывая сказки про "бедную Украину". Но разве можно 17 лет грабить бедную страну? Нельзя. Через сказки про бедную страну, они прикрывали то чудовищное неравенство, которое из ниоткуда выросло в виде больших и малых "Конча-Засп" по всей Украине. Они воровали, а мы умирали. Только вдумайтесь – без войны население Украины сократилось на 6 миллионов человек! Мы впереди планеты всей по темпам вымирания населения и западные исследователи уже называют Украину страной "мальтузианского ада". Наши "правители" словно в картине Питера Брейгеля-младшего "Слепые" ведут нас в пропасть. Они слепые в своей алчности и не способны остановиться. Тянется и тянется рука. Первый упал, второй, третий… а мы покорно идем вслед за ними, словно стадо баранов. Разве мы хотим умереть? Нет. Мы хотим жить. Мы даже чересчур любим жизнь. Хотим рожать детей. Мечтаем о сильной и красивой стране, с которой будут считаться соседи и не только они. Разве мы бараны? Нет. Многие из нас без связей, чьей либо поддержки, построили свою маленькую успешную Украину. Без поддержки государства содержат родителей. Вопреки государству дают хорошее образование своим детям. Мы вообще живем вопреки этому государству. 70%(!) украинцев полагаются только на свои силы! Разве мы не видим, куда они ведут страну? Видим и даже очень хорошо. Да и тяжело не увидеть, когда очередной мажор-убийца избегает суда. Когда судья хвалится, что есть такая традиция – "посевать миллионами" свою должность. Когда в Холодоморе мерзнет добрая половина страны, а вторая половина с ужасом ждет увольнения. Почему же мы идем как бараны за ними, если мы точно знаем, что мы не бараны? Сколько мы будем еще мириться с этой мерзостью, которая через свои масс-медиа навязывает нам раздор, страх и бессилие? Каждый день нам внушают, что "все пропало и ничего изменить нельзя". Что мы должны смириться и… платить! Платить за спекулятивные проделки нацбанковской банды Стельмаха и К. Платить банкам, которые поднимают процентные ставки, когда доллар падает, когда евро поднимается, когда валится цена на нефть или когда у банкира просто возник зуд в левом полушарии. Платить за большие и малые прорывы Юлии Тимошенко. Платить за аппетиты олигархов Януковича. Платить за больные фантазии Виктора Андреевича Ющенко. Платить гаишникам. Платить пожарникам. Платить бандитам. Платить при*** мэрам. Платить МВФ. Платить России. Платить за отсутствие тепла и воды. За глупую внешнюю и внутреннюю политику. Наконец, платить за имитацию того, что на самом деле уже давно не существует в реальности – ГОСУДАРСТВА! Да ну их в пень! Зачем платить нам, если это их государство. Оно и работает на них. Они сами признают (и врут, как всегда, преуменьшая), что секунда деятельности Кабмина стоит 60 докризисных коррупционных гривен. 3 тысячи 600 гривен - минута. 216 тысяч 000 – час. 5 миллионов 184 тысячи – сутки. И так год за годом идет перекачка вечнозеленых гривен из наших карманов в их… Мы платим налоги, а они покупают "Бентли". Неэквивалентный обмен какой-то. Нерациональный. Мы им 13% подоходного налога, они нам инфляцию. Мы им НДС, они 50% рост курса доллара! Они забыли, что мы нанимаем, а не они нас. Раз они забыли, пришло время напомнить. Еще лучше убрать их с дороги, пока они не убили всех нас окончательно. Для этого нам нужно другое государство. Которое будет нашим и станет действовать в наших интересах. Которое будет прислушиваться к нам и десять раз думать, прежде чем поднимать курс гривны. Которое будет помогать, а не мешать. Созидать, а не разрушать. Нам нужно государство жизни, а не смерти. Где дети будут учиться тому, как строить светлое будущее, а не рыдать над безнадежным прошлым. Где будут праздновать победы, а не поражения. Которое будет достаточно сильным, чтобы выбирать партнеров, а не чтобы партнеры выбирали его. Которое будет просто эффективным. Наконец, в котором порок и власть будут не синонимами, а антонимами. Как, спросите вы, разве такое возможно, разве мы можем что-то изменить? Разве что-то от нас зависит? Не нойте! В Греции полиция убила подростка. Две недели вся страна вздыблена из-за протестов. В Украине за семнадцать лет убили 6 миллионов: холодом, голодом, бандитизмом, коррупцией. В ответ только что смогли устроить дискотеку на Майдане. Опять-таки, мы забыли, что не на дискотеках изменяется ход истории, а в организованных действиях граждан. Гражданин – это тот, кто способен осмыслить себя как часть общественного целого и защищать его, как самого себя. Тот, кто этого не осмысливает, остается пушечным мясом, которое гоняют с синего майдана на оранжевый, а потом наоборот. А Майдан - не есть форма защиты наших интересов. Скорее, это форма выпуска нашего пара в свисток, который заботливо подсовывают сине-оранжевые "пепсы". Мы можем и должны защититься другими формами протеста. Он может иметь выразиться по-разному – забастовки, блокирование и т.д., в том числе, если этого требуют обстоятельства, с применением насилия. Конечно же, нам с утра до вечера вбивают в голову, что украинцы "не такие", что компромисс есть лучшая форма сосуществования… Но эти господа лукавят! Какое может быть сосуществование там, где одна сторона имеет все, а другой оставляют дурно пахнущие объедки? Нас едят, а мы взываем к их благоразумию! Не кушайте нас, пожалуйста, не поднимайте доллар, мы же жить хотим, у нас детки, а нам в ответ - терпите, лохи, платите и вам воздастся…. Ну, нет уж! Нельзя взывать к благоразумию Людоеда, обращаясь к его человеческим качествам - их у него просто нет! Он вас не услышит, потому что у него другая система ценностей. Ваша боль – это его радость. Ваша радость – это его боль. Для вас падение курса гривны - это трагедия, для банкира - это еще 50% прибыли на пустом месте. Нас вообще рассматривают в контексте оптимизации их расходов-доходов. Аж 46 миллионов голов – как скотину. Упала, скажем, прибыль на метзаводе с 300% до 5% - непорядок! Вы - слабое звено, подите прочь на улицу и подыхайте там с голоду, а вечером, если повезет, на ТВ о вас расскажут полный грусти сюжет. Савик Шустер в графиках покажет почтенной публике, как зеленая и синяя линии, словно собачки Павлова, рефлекторно реагируют на словесное говно. Ну, и конечно, Ольга Герасимьюк вас оплачет. Спи, спокойно, украинский средний класс. Потому, раз стучаться к ним бесполезно, то, значит, нужно действовать. Да, это требует усилий и даже риска, но альтернативы нет - или действие, или бесконечная коалициада до двух часов ночи. Не хотите смотреть? Отключат газ, а заодно и воду с электричеством. Коммунальные катастрофы - обязательная составляющая их мегашоу. С чего начать и что делать? Начинать нужно с простого. Прежде всего, мы должны услышать друг друга. Бессилие и неверие порождается одиночеством. Человек - существо социальное и требует коллективных действий. Именно благодаря коллективу мы превратились в человека. Наступило время вспомнить, что человек человеку - друг, товарищ и брат. Мы должны сделать первый шаг, чтобы выйти из состояния дезорганизации и апатии. Для этого мы должны совершить одно простое действие. Назовем его "ДОСТАЛИ!". Ровно в 12-00 в понедельник 22 декабря 2008 года нужно нажать на клаксон своего автомобиля и подержать его три минуты. В Киеве более миллиона авто, если одновременно нажмет хотя бы каждый десятый - этот рев будет слышно по всему городу. Если это сделают в других городах – услышит вся страна. Если это произойдет одномоментно, как результат единения воль сотен тысяч людей – это означает, что не все потеряно. Так родится первая нота великолепной гражданской симфонии. Для всей этой братии, что превратила Украину в европейское посмешище, она будет носить похоронный характер. Пусть услышат вопль изнасилованной страны и содрогнутся, потому что это и будет тот самый колокол, который звонит для них. Для нас это будет первый шаг к новой жизни. Этот шаг мы должны использовать для того, чтобы сорганизоваться. Такая большая акция требует доверия со стороны совершенно незнакомых людей. Ведь отсутствие доверия есть именно то, от чего наше государство оказалось на краю гибели. Естественно, на этом все не закончится, а только начнется. Власти мечтают, чтобы протесты начались весной. В этом есть своя страшная логика. К марту-апрелю две трети должников по тяжелым кредитам окажутся неспособными платить по своим кредитам. У них попытаются забрать имущество, предварительно промыв мозги циничной пропагандой, угрозами коллекторов и просто бандитским рэкетом. Сотни тысяч людей выкинут на улицы с работы, и они будут цепляться за любую копейку, лишь бы только накормить свои семьи. Вот она, лакомая добыча для новых майданмейкеров. Поэтому, затягивать с моментом акций протеста нельзя. Каждый потерянный день ослабляет нас, поскольку у нас меньше запаса прочности, чем у своры олигархов с их миллиардами. Нужно начинать давить их здесь и сейчас. Как минимум одну акцию протеста нужно провести перед Новым годом. Для этого нужно создавать Комитеты Сопротивления по всей Украине. Они должны заниматься организацией защиты наших интересов по самым различным направлениям – начиная от ипотеки и невыплат по кредитам и заканчивая организацией самообороны в случае необходимости. Если банки перекладывают все кризисные риски на должников и не хотят равномерно распределять потери, то значит, нужно перестать платить по кредитам. В конце концов, большинство заемщиков оказались в тяжелой ситуации не потому, что не хотели платить, а из-за финансовых спекуляций с долларом (к которым имели отношение многие крупные банки). Во всем мире доллар падает, у нас по-сумасшедшему растет. Где логика? На момент начала кризиса официально у Украины было 38 миллиардов долларов золотовалютных запасов. Где деньги? Если банки не хотят входить в ситуацию заемщиков, то и они вправе отказать банкам в их претензиях. Когда же банки попытаются забрать имущество должников, значит, за него придется сражаться в прямом смысле этого слова, в том числе, привлекая созданные отряды самообороны. Откуда они появятся? Из самоорганизации должников. Выхода у них все равно нет. Хорошо, если можно вернуться к родителям, а если нельзя? С детьми на улицу только потому, что кто-то решил закосить за наш с вами счет еще пару миллиардов долларов? В этой ситуации заемщикам терять нечего, кроме кредитных цепей. Итогом этой борьбы должно быть появление групп контрэлиты. Она сформирует принципы нового украинского государства. Контрэлита не должна быть причастна к позорному правящему режиму во всех его синих и оранжевых проявлениях. Ее главный принцип – никаких компромиссов с правящей "элитой". Любой компромисс с ними будет формой продолжения агонии государства и в сложившихся условиях приведет к его гибели. В идеале, контрэлита должна будет создать партию, которая сконцентрирует протестный потенциал на себе. В худшем случае, это будет несколько партий, которые будут с разных флангов разрывать полудохлое тело Второй полуреспублики. В развернувшейся между ними борьбе и родится новый политический режим. В этой борьбе мы можем выиграть, а можем и проиграть. Естественно, никто нам не даст гарантию победы, да и сам поиск гарантий есть оправдание своего страха перед изменениями. И все же любая попытка вырваться из нынешней клоаки выглядит предпочтительнее, чем безвольное мазохистское созерцание, как рушится то, что нам дорого. В конце концов, судьба, будучи женщиной, любит сильных и отчаянных, но для того, чтобы завоевать ее приязнь, нужно действовать. Юрий Романенко P.S. Огромная просьба к журналистам, а также ко всем блоггерам, форумщикам и вообще сетевикам. Распространите эту информацию по своему усмотрению, чтобы она дала максимальный эффект. Давайте будем на связи и посвятим немного личного времени ради общего дела. Оригинал http://www.ua-today.com/modules/myartic ... 17301.html
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:19
Анатолий Гулей-председатель правления ОжадбанкаС учетом нынешней капитализации вы готовы присоединять проблемные банки?
- У меня есть предложения, которые мы сейчас обсуждаем с Нацбанком. Я считаю, что НБУ должен собрать на одно большое совещание все банки, в которые вводит временные администрации, и решить, как проводить санации этих банков вместе с Ощадбанком, где 100% вкладов гарантированы государством. По части вкладов населения я готов сотрудничать с временной администрацией любого банка. Мы можем помочь и своими деньгами, чтобы не привлекать средства НБУ. Все будет зависеть от ситуации, в которой оказался тот или иной банк. - Вы готовы просто взять на себя их депозиты? - Только вместе с активами на такую же сумму. Ведь в этих банках есть кредиты предприятий, которые работают и качественно обслуживают кредиты. Мы перекредитуем таких клиентов, возьмем на себя их обязательства и переведем депозиты физлиц. Да, мы берем на себя риски, но у нас жесткие кредитные процедуры и требования к залогам - один к двум. Мы понимаем уровень ответственности и готовы к работе. - Но ведь качественных активов в банке может оказаться гораздо меньше, чем депозитов физических лиц. Как вы будете отбирать физлиц, депозиты которых заберете? - Мы заберем только то, что согласуем со временным администратором. Необходимо садиться и обсуждать с Нацбанком эти процедуры. Может, стоит взять у него рефинансирование для поддержки больших банков. Сейчас нам лучше спасать клиентов маленьких банков, от которых шума больше, чем от одного большого. ЗЫ. надо больше, еще больше шума!
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:28
Re: МОЕ СЕГОДНЯШНЕЕ ОБРАЩЕНИЕ К "АКТИВУ"
Серега, я готов уважать твое мнение, но не готов уважать бред, который ты на этом форуме несешь.
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:30
Письмо - это не Закон и даже не Постановление, а так - бумажка... Но необходимая для суда! 
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:40
Re: МОЕ СЕГОДНЯШНЕЕ ОБРАЩЕНИЕ К "АКТИВУ"
Ты к сожалению пришел позже, возможно не застал эту картину. Нас дружно зовут на майдан на акцию "геть усих" проталкивать опять кого-то в сильнейшие мира сего. И где в этом случае мой бред? Я не хочу участвовать в очередном политическом фарсе а хочу забрать свои деньги и точка. Когда депозитчики любого банка будут выдвигать законные требования вернуть наши бабки - я поддержу любого. Но в политику ни мне, ни еще кому-то лезть незачем. В 2004 году это уже было. Хватит!
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:52
Никто и не предлагает внедряться в политику. Речь сейчас идет только о совместных действиях по четвергам возле НБУ с одной единственной целью для всех. Остальные пропозиции - вторичны.
Додано: Вів 24 лют, 2009 22:58
Огромное спасибо активистам!!!! Скажите, а в Днепропетровске подобные акции проводятся? я бы с удовольствием пришла на акцию 26.02.09.
|
|
