Serg-ik написав:под штуцер она была в мае, сейчас 0.5 штуки.
Суперовий варіант розрахунку А чому 500? Гулять-так-гулять , давайте па 150 , а як аргументацію можна взяти розмір зарплати в будівництві в гривнях станом на 2000 рік наприклад.... Тому Якщо гроші були витрачені в минулому по минулому курсу , то сьогодні не можна тупо перераховувати курс , бо через три роки ( термін будівництва) і курс буде інший і гривневі ціни. І останнє Дуже мене вже дістали оповідання про продуктивність праці... В головах деяких розумників - чим вища продуктивність - тим нижча ціна виробленої одиниці Насправді все навпаки Висока продуктивність= висока вартість робочої сили і при цьому вартість росте швидше ніж продуктивність , бо продуктивність зявляється не сама по собі а внаслідок використання більш дорогих інструментів і технологій а також навчання працівника .
Чуваче, мова йшла про конкретний розрахунок вартості 12 тис в травні 2014 -це 1000 долл. тоді та 500 зараз що стосується продуктивності, то мається на увазі виробництво без зупинок, а не 5 місяців будуємо, 4-не будуємо, бо інвесторів нема, а начальників треба годувати. А на який хай-тек Ви натякаєте?
Serg-ik написав:Чуваче, мова йшла про конкретний розрахунок вартості 12 тис в травні 2014 -це 1000 долл. тоді та 500 зараз що стосується продуктивності, то мається на увазі виробництво без зупинок, а не 5 місяців будуємо, 4-не будуємо, бо інвесторів нема, а начальників треба годувати. А на який хай-тек Ви натякаєте?
Говори до гори - а гора горою.... 1 Для самозаспокоєння - можете написати й 300 ( що Вам заважає взяти курс в 40 ?) А от якщо пробуєте щось зрозуміти реально ( а не аби лиш ляпнув- а там хоч не розсвітай) - то повинні розуміти Що 12000 грн в травні 2014 не дорівнюють 12000 грн в травні 2016 ( адже у вас ще не має будинку , вам його ще будувати... )
Serg-ik написав:що стосується продуктивності, то мається на увазі виробництво без зупинок, а не 5 місяців будуємо, 4-не будуємо, бо інвесторів нема, а начальників треба годувати. А на який хай-тек Ви натякаєте?
Ви всерьоз вважаєте , що у випадку відсутності працівників на будові - вони просто сидять а керівництво тупо збільшує собівартість за рахунок виплат їм зарплати ? Ще раз Спробуйте порівняти продуктивність праці і вартість одиниці на прикладі Працівник+кран =1 м3 бетону за 100 грн(50 грн за роботу працівника+50 грн за роботу крана) Працівник + бетононасос = 1 м3 бетону 200 грн (25 грн за роботу працівника+175 грн за роботу бетононасоса) І там і там все однакове , крім швидкості , а швидкість ( продуктивність праці ) повязана з бетононасосом в якого вартість в рази вища від вартості крана ( тобто продуктивність праці вкладання 1 м3 бетону у першому випадку це продуктивність праці працівника+ продуктивність праці виробників кранів а в другому працівника+ продуктивність праці виробників насосу.)
Тому ще раз Зробимо швидко +якісно+дешево - виберіть будь-яких два пункти
Serg-ik написав:... мова йшла про конкретний розрахунок вартості 12 тис в травні 2014 -це 1000 долл. тоді та 500 зараз що стосується продуктивності, то мається на увазі виробництво без зупинок, а не 5 місяців будуємо, 4-не будуємо, бо інвесторів нема, а начальників треба годувати. А на який хай-тек Ви натякаєте?
Реально отжигаете.... Вы ж пишете о стоимости строительства на основе сметы, а не курсах гривны к доллару. Смета в ценах вначала 2014 была па 12 кгрн за квадрат. Это не означает че в апреле или мае 2015 она тож составляет 12 тыс за квадрат. Поэтому о каких 500 баксах речь?
Серж, подсказываю второй раз, почитайте на домике тему другого объекта спецжитлофонда на подвысоцкого. Там стоят для медиков со стартовой ценой в па 5500....
Кстати, о каком росте производительности труда начинаем писать? Это как? Работнику дать вторую кельму, а в ночное время ему фару прикрутить? Для роста производительности труда в строительстве нужно увеличить капиталоёмкость, а она за баксы, а баксы то ...
Унуноктий написав:"коренные" живя тремя поколениями в одной квартире могут себе позволить работать за копейки, ездить на метро и обедать супом из баночки.... приезжему нужна хорошая зарплата
....чтобы купить квартирко, стать "коренным" и трескать суп из баночки?
Є й нові "ластівки", які натякають на подальше падіння цін. Напр., зниження роздрібного товарообігу в Києві на 17% (січ-лют відносно минулорічного періоду). А це десь так четверте місце знизу в переліку норм.областей країни. У решти падіння не таке значне...
Але Головним чинником падіння цін на київську нерухомість (в найближчі роки) має стати децентралізація влади.
У минулі роки Київ збирав з усієї країни податки. А слідом (на запах тих податків?) приїздила купа сумнівних осіб. Вочевидь з метою взяти участь у їх розподілі. Звісно ж, їх мало хвилювала обґрунтованість цін на нерухомість (та й будь-що інше). Бо люди у яких нема моральних перепон у питаннях заробітку (скорочено – "жлоби") зазвичай є неекономними. Про це гарно написано у статті УТ (вона передусім про випадки надпрацьовитості не задля надспоживання, а задля чогось іншого, незбагненнішого; але жлоби теж згадані – для "контрасту" , бо у них все якраз навпаки: мін.сусп.корисної праці й макс. здирництва та споживання). Про підприємців (припускаю, що вони є такими ж всюди на Землі):
Вони дуже не такі, дуже. Не такі, як усі. Не такі, як бідні, не такі, як розумні, не такі, як ті, що орієнтовані на державу...
І, хоч як дивно, зовсім не такі, як ті, що подовжували свої потенції новітніми автівками, посилювали неміч мовчазною кремезною охороною з колишніх есбеушників, прикрашали втрачені можливості молодесенькими дружинами та весело сповідували принцип «влада породжує гроші». А з тим сиділи в теплих кріслах і дерибанили бюджети. І дуже легко витрачали гроші, які насправді не заробили.
Ці буржуї – ні. Аж ніяк не легко. Про їхню жадібність складали легенди. Мовляв, один власник заводу купив першу іномарку два роки тому. І що ви думаєте? Не нову.
А от володар кількохсот вантажівок, знаєте, взагалі їздить на роботу маршруткою. І вдягається на розпродажах.
«Щоб умовити їх витратити гроші на нову квартиру чи будівництво житла, треба розробляти цілу наступальну операцію й працювати над її проведенням рік, а то й два», – жалілися дружини.
...
Гроші... Не фетиш, хоча й, звісно, фетиш. Буржуї не витрачали, бо вкладали у розвиток. «Навіщо це тобі? Може, треба зупинитися?» – питали їх друзі. Але як можна зупинитися, коли йдеться про справу всього життя?
Справа. Діло. Фірма. Ні, вони не формулювали пафосно. І самим собі, напевне, теж не формулювали. Однак саме прирощення та розвиток фірми – це те, що давало справжнє задоволення.
...
За прискіпливість, за неможливість обдурити, за знання всіх процесів та їхніх учасників, за жадібність, чого вже там. Бо вибити підвищення зарплати – завдання майже нерозв’язне. «Коли мій шеф бореться з жадібністю, третій зайвий», – не жарт, а донецьке прислів’я.
Жадібність перемагала. Ринок праці давав змогу надто не заморочуватися з капризними підлеглими.
...
Час – гроші. І тому ані запізнень, ані прощення за зайві очікування, ані художньої літератури, тільки спеціальна, ані посиденьок у ресторанах, ані тривалих подорожей п’ятизірковими готелями, мережа «Ібіс» у відрядженнях, планування та розрахунок, а з цим купівля білетів за півроку-рік. Відпустка в місці, звідки можна швидко приїхати – прилетіти, якщо покличуть справи. Туреччина, Болгарія, Крим, Слов’янськ, Щурове, Бердянськ... Нічого екзотичного. Нічого надмірного.
17 грудня, 2014 Олена Стяжкіна Версія для друку
Користь цієї статті хоч би й у тому, що навіть багаті люди доводять необов'язковість надспоживання.
Разом з тим, я не схвалюю надпрацьовитість (зокрема й у підприємців), бо вона вкупі зі зростання продуктивності праці призводить до нерівномірного поділу праці, соц. несправедливості й так далі.
І залищається третя категорія споживачів житла: дрібні підприємці і наймані працівники з середньою з.п. по місту. Платити старі і навіть поточні ціни вони не могли. Крім як продавшись у кредитне рабство на десятиліття. Та й навіть тоді не можуть, бо для них житло не будують, про що влучно каже представник поважного банку (ще одна стаття в Українському Тижні):
У.Т.: Через знецінення гривні в Україні триває досить стрімке падіння на автомобільному ринку, торгівля житлом завмерла. Чи здатне банківське кредитування оживити ці ринки? - Я вважаю, що як ринок житла, так і ринок автомобілів, були викривленими. Значна частина збудованого житла не по кишені тим, хто заробляє чесно. Більшість людей не може купити те, що збудовано, бо воно дуже дороге, навіть після падіння ціни. Те саме стосується автомобілів. Якщо глянути на середній дохід, ВВП на душу населення, який за паритетом купівельної спроможності становив 8,7 тис. дол. США у 2013 році, то для середнього українця дорогий автомобіль не є доступним. Ринок житлової нерухомості потребує відповіді на питання: що ми будуємо і для кого? На мій погляд, перспектива нашого зростання полягає в реальності оцінки ситуації, в якій ми не можемо дозволити собі дороге житло й дорогі авто в такій кількості. Усе це - непродуктивне використання ресурсу. Щоб масово повернулося кредитування житла, повинна з’явитися зрозуміла для всіх учасників та банківського сектору індустрія житлового будівництва. Як тільки з’явиться житло для масового попиту відповідно до реальних доходів людей - ми негайно з’явимося на ринку з іпотечними продуктами.
І таки дійсно: чому у містах, біля місць праці, нема крихітних квартир (як показані в фільмі "5-й елемент") за малі гроші? Можливо навіть підземних (= в рази менші витрати на опалення; безшумність). Бо яка людині різниця де переночувати? В поході я ночую під тентом площею 3*3м. А напнутий шатром він накриває вже в 2-3-4 рази меншу площу землі... І неправильно то якось, що люди змушені витрачати на дорогу дім-робота ~2-3, а деякі й 6-7... годин щодня. Бо такі втрати (і часу і природніх ресурсів) мали би бути не частішими одного разу на тиждень і лише для того, щоб виїхати подалі з міста до чистішого повітря. Мо малі квартири непридатні для великої купи речей? Але навіщо та купа? От в поході я несу наплічник зі спорядженням, які в сумі мають бути легші 7(літо)-8кг. І туди входить: і чистий одяг, і теплий, і водонепроникний, і набір для сну в холоді й під дощем, та ще й грам 600 дрібноти, та грам 500 електроніки. Додатково -- їжа (4кг щотижня докупити). І якщо з цим можна ходити й жити в горах місяць (а мо й більше), то чому вдома мають бути сотні кг мотлоху???? Який дратує так само як і нав'язувані надспоживання, надпрацьовитість і відповідна їм нестача часу.
Тобто, як можна миритись з дійсно дорогим надспоживанням? (тим самим, яке краде в людини вже не години, дні, місяці..., а роки й десятиліття! життя).
Крім того, якщо навіть все вищевказане для багатьох є несуттєвим, то зостається питання: якщо вже й надспоживати, то але ж як терпіти корупційну складову ціни? От припустімо зібрали гроші на дорогу велику квартиру. Але ж для кржн значна їх частина піде хабарникам, що наживались на землі, будівництві. Для імпортованої електроніки (дорожчої, до речі, аніж у крамницях першого світу) частина ціни теж є якимись хабарями. І якщо таким надспоживанням займаються інші хабарники, то це можна зрозуміти ("рука руку миє"); більше того, вони зацікавлені у створенні й фінансуванні середовища собі подібних, бо лише в ньому їм буде зручно. Але як у таких умовах надспоживати чесним людям і як потім дивитись у дзеркало? Відтак, я просто не хочу квартиру в Києві, бо то зусебіч неприємно... А наразі не хочу й працювати, оскільки нині для ощадливої людини працювати забагато й отримувати зайві гривні – невигідно. Гривневі заощадження стали зовсім нецікаві й можуть швидко знецінюватись, бо навіть депозити, особливо після сплати податків, не перекриють офіційно озвученого мін.плану інфляції на 15р. – 26.7%, а $ невиправдано дорогі (бо хіба є ще десь у світі хороше молоко по 0.4$/л???) й досі цікаві, мабуть, лише "особам", які виводять накрадене за кордон. Та й навіть якби я хотів купити валюту (напр., для врівноваження оберемку грв, які колись видасть дельта-фгвфо... і/або ще якийсь банк), то й тоді її надто часто тре шукати невідь-де.
Повертаючись ближче до витоків: надмірна працьовитість. Її нав'язують зусебіч як беззаперечну "чесноту". І вона таки буде неминуча для вищеописаного надспоживання (бо знадобляться гроші на часту заміну речей, на величезне житло і т.д.) Але якщо вважати надспоживання безглуздим, то і надпрацьовитість стає такою ж! Більше того, якщо надспоживання шкодить лише Природі (до якої більшості мабуть байдуже), то надпрацьовитість шкодить ще й людям (бідуючим безробітним; та й всім іншим, бо надмірна праця суспільства наразі годує корупцію). Саме надпрацьовитість і відповідне їй безробіття дають працедавцям змогу не морочитись з пошуком раб.сили. Не потрібно створювати раб.місця рівномірно по всій країні. Легше змушувати людей їхати у великі міста. І це теж розігріває КРЖН... Ох недарма надпрацьовитість захищена законом щонайменше двічі (людина може взяти лише 15 неоплач.днів на рік та й ті зі згоди наймача; і від людини вимагають якийсь неймовірний стаж для пенсії, замість того, щоб робити її пропорційною до пенсійних відрахувань; тому незрозуміло як тою пенсією скористаються люди, які вмирають до досягнення пенс.віку чи ті, хто робитиме довгі перерви на безробіття...), а отже скоротити години праці складно чи й взагалі неможливо. А як це назвати як не нав'язливою-нав'язаною працьовитістю (і то найм'якше визначення)?
А отже, децентралізація влади й бюджету буде лише першим кроком до суттєвого зниження ціни. Бо справедлива, розумна ціна на житловому ринку (з урахуванням якості життя у місті й у міських квартирах) можлива лише після справедливого розподілу праці (теж якоюсь мірою децентралізація). А ще цікаво: як швидко змінюватиме світ дистанційна праця. Хоч маю надію, що все відбуватиметься не так моторошно як, напр., в Детройті. І найкращим майбутнім було би повне використання ресурсу існуючого міського житла з поступовою його заміною на зелені зони. Тобто, таки краще було би жити в дешевших, природніших гібридних містах (Віктор Близнець описував їх як схрещення лісу з містом), аніж в дорогому (та ще архітект.непривабливому!), загазованому, забитому авто суч.місті. Бо неправильно то якось, коли маючи вибір: йти пішки або такий самий час(!) їхати крученим шляхом на метро (~безкоштовно) до тієї ж точки -- несила змусити себе йти по міській вулиці, настільки вона огидна... (причому, похід у горах, лісі для мене є відпочинком)
Первый написав:Вы ж пишете о стоимости строительства на основе сметы, а не курсах гривны к доллару. Смета в ценах вначала 2014 была па 12 кгрн за квадрат. Это не означает че в апреле или мае 2015 она тож составляет 12 тыс за квадрат. Поэтому о каких 500 баксах речь?
Не 500? а сколько? Сколько в грн, сколько в баксах?
Serg-ik написав:що стосується продуктивності, то мається на увазі виробництво без зупинок, а не 5 місяців будуємо, 4-не будуємо, бо інвесторів нема, а начальників треба годувати. А на який хай-тек Ви натякаєте?
Ви всерьоз вважаєте , що у випадку відсутності працівників на будові - вони просто сидять а керівництво тупо збільшує собівартість за рахунок виплат їм зарплати ?
Ага, серьёзно. Читайте внимательно. речь шла о начальниках, а не о рабочих. Начальников никто никуда не увольняет
Первый написав:Вы ж пишете о стоимости строительства на основе сметы, а не курсах гривны к доллару. Смета в ценах вначала 2014 была па 12 кгрн за квадрат. Это не означает че в апреле или мае 2015 она тож составляет 12 тыс за квадрат. Поэтому о каких 500 баксах речь?
Не 500? а сколько? Сколько в грн, сколько в баксах?
Сержик, вместо текста: посыпаю голову пеплом, Вы продолжаете ТРОЛИТЬ. Зачем? ОТКУДА Я ЗНАЮ КАКАЯ СТОИМОСТЬ строительства этого дома на сегодня? Сметчик это , б***, целая професия, для подсчета сметы дома используется целый програмный комплекс и коллосальное колличество нормативно-правовых, технических и справочных документов... Хотите знать? Начните с ДБН 2000 и АВК.
budivelnik написав:
Суперовий варіант розрахунку
, бо у них все якраз навпаки: мін.сусп.корисної праці й макс. здирництва та споживання). 
