валютні інтервенції за минулий тиждень склали 692 млн дол. загалом за останні чотири тижні інтервенції не були нижчими за 600 млн дол, а середній рівень склав - 670 млн дол. за попередні півтора місяців середній рівень складав 520-530 млн дол. тому так, схоже є сезонне зростання, але воно не є критичним
Shaman написав:будемо себе змушувати наповнювати форум цифрами
валютні інтервенції за минулий тиждень склали 692 млн дол. загалом за останні чотири тижні інтервенції не були нижчими за 600 млн дол, а середній рівень склав - 670 млн дол. за попередні півтора місяців середній рівень складав 520-530 млн дол. тому так, схоже є сезонне зростання, але воно не є критичним
А в грудні буде по 1+ млрд / тиждень. Невже підвищення інтервенцій в кінці року (коли бюджет витрачає гроші), як і сніг взимку, приходить раптово?
Shaman написав:будемо себе змушувати наповнювати форум цифрами
валютні інтервенції за минулий тиждень склали 692 млн дол. загалом за останні чотири тижні інтервенції не були нижчими за 600 млн дол, а середній рівень склав - 670 млн дол. за попередні півтора місяців середній рівень складав 520-530 млн дол. тому так, схоже є сезонне зростання, але воно не є критичним
А в грудні буде по 1+ млрд / тиждень. Невже підвищення інтервенцій в кінці року (коли бюджет витрачає гроші), як і сніг взимку, приходить раптово?
подивимось - можливо й буде по 1 ярду - в минулому році було. тоді курс 43-44 точно стане.
а чому раптово? які ознаки того, що підвищення інтервенцій неочікуване?
Прогноз дефицита торговли товарами в Украине в 2025 году увеличен с 52 млрд дол до почти 55 млрд дол, что составит 27-28% ВВП. Критическим уровнем торгового дефицита считается показатель в 10% ВВП и выше. .....Для удержания стабильности гривны нам придется привлекать по 40-50 млрд дол внешней помощи в год, но после войны таких денег могут и не дать. .....Когда эта плотина будет прорвана - вопрос времени. Пока внешняя финансовая помощь идет в размере 40-50 млрд дол в год, курс будет относительно стабилен.
Яка розумна людина, думає наперед навіть трохи. Щоб гребля не була прорвана - треба щось робить. Думаю йому треба піти в ОП показати цей пост керівництву країни.
критерії успішності економічної моделі для країни, що розвивається, такі: 1) темпи зростання ВВП на рівні 5% на рік і більше; 2) торговельний профіцит або мінімальний дефіцит; 3) динамічний рух ВВП на позначку у 1 трлн дол. у номінальному вимірі; 4) відсутність трудової міграції з країни; 5) високий рівень інвестування в національну економіку — від’ємна міжнародна інвестиційна позиція на рівні 90% ВВП і вище (передусім за рахунок приватних інвестицій). ......Лише темпи зростання ВВП вище 5% на рік дають можливість бідній країні скоротити бідність і відставання від заможних західних країн. ......В історії зростання ВВП України спостерігається своєрідний «день бабака», коли економіка кружляє зачарованим колом з умовним радіусом валового продукту у 200 млрд дол ......Номінальний валовий продукт під час війни суттєво зріс за рахунок дефлятора, тобто показника інфляції. Для розуміння: 2021 року номінальний ВВП України становив 5,5 трлн грн, а 2026-го він очікується на рівні 10,4 трлн грн, що у 1,9 разу більше. Це збільшення зумовлене передусім інфляцією, а не реальним зростанням ВВП. ......Показники українського експорту можна згрупувати так: - промисловий експорт: промислова продукція, хімічна продукція, чорна металургія, продукція машинобудування, транспорт, верстати, прилади, інше; - аграрно-сировинний експорт: продовольчі товари, деревина та мінеральна сировина (насамперед залізна руда). Якщо 2005 року у структурі нашого експорту обсяг за першою групою товарів становив 71%, а за другою, відповідно, 29%, то 2021-го, або напередодні повномасштабної війни, перша група — 40%, а друга — 60%. ......Під час війни ця пропорція поглибилася ще більше — тепер це 25/75 на користь другої групи товарів. В абсолютному вимірі промисловий експорт скоротився з 23 млрд дол. на рік до 9,8 млрд, або у 2,3 разу. Зате аграрно-сировинний експорт зріс з 9 млрд дол. до 29 млрд, або у 3,2 разу. ......Посилення сервісно-сировинної складової у структурі експорту натомість свідчить про подальшу деіндустріалізацію. Отже, переможні реляції нашого уряду щодо розвитку ОПК можна певною мірою сприймати критично, адже в історії світового індустріального розвитку немає жодного прикладу, коли розвиток військового виробництва відбувався на тлі деіндустріалізації та «промислової пустелі». Це апріорі неможливо.
Там в пості ще є цікаве. Дуже розумний чоловік, де він був весь цей час?
ЛАД написав:Но при более низком курсе государство собрало бы больше налогов, т.е. было бы больше денег. У государства.
недоліків буде значно більше ніж переваг. відповів вам в лічку
Спасибо, посмотрел. Но не очень понял связь с курсом и налогами. Точнее, есть, но уж очень косвенная. О том, что коррупция и воровство во время войны процветают, писал очень давно. Так что меня это не удивляет. Но всё это имеет относительно слабое отношение к сумме собранных налогов. Вы же помните анекдот: - Папа, ты теперь будешь меньше пить? - Нет, сынок, ты будешь меньше есть.
moveton написав:Так, стоп. В пределах отрасли и вариантов-то разного налогообложения нет? О каком же искривлении рынка речь?
Ми що розглядали? Оподаткування Фонду Оплати Праці. Може для яйцеголового гетьманцева для різних галузей по різному треба оподатковувати Фонд Оплати праці.. Але для середньостатистичного працівника-цей постулат якби неочевидний. При цьому можуть бути галузі-однакові оподаткування-різне... бо підприємство (ФОП) в торгівлі з оборотом 6,6 млн грн ( це 550 000 в місяць) - оподатковується 38000+ грн/рік А працівник підприємства торгівлі з оборотом в 7 млн грн - оподатковується 43%...
При цьому Я далекий від вимог соціальної справедливості.. але чим складніша система - тим дорожче коштує її адміністрування і тим жорсткіші закони потрібні для того щоб вона могла функціонувати.
Тому будувати капіталізм - створюючи різні варіанти оподаткування -це маразм. якщо капіталізм генерує капітал - то оподаткування повинно бути привязаним до того що згенерованого і не залежати від кольору чи запаху....
budivelnik написав:Може для яйцеголового гетьманцева для різних галузей по різному треба оподатковувати Фонд Оплати праці.. Але для середньостатистичного працівника-цей постулат якби неочевидний.
А зачем он должен быть ему очевиден? Если хочет, пусть изучает по историческим документам, как это всё вводилось и почему. Конкретно Гетманцев, вон, . Пока это, правда, на уровне очень общих слов.
budivelnik написав:При цьому можуть бути галузі-однакові оподаткування-різне... бо підприємство (ФОП) в торгівлі з оборотом 6,6 млн грн ( це 550 000 в місяць) - оподатковується 38000+ грн/рік А працівник підприємства торгівлі з оборотом в 7 млн грн - оподатковується 43%...
Вот именно, что обороты разные. Это важно. Большое предприятие за счёт эффекта масштаба работает эффективнее (а из за счёт бюрократии - менее, но это уже другая тема) и может себе позволить бухгалтера для разгребания всех заморочек общей налоговой системы. Поэтому добавили возможность для мелких бизнесов платить может быть поменьше (не факт. Ему может и тот фикс очень значительным процентом от прибыли быть и даже больше 100%) и точно попроще. Это на рынок не влияет. Мелкий киоск крупной сети не конкурент. У него даже при таком, типа, уменьшенном налогообложении цены обычно выше, чем в супермаркете. Но он работает, кормит себя и может не много, но отчисляет и государству, а не требует и получает немалых дотаций, как польские мелкие фермеры. Нормально.
budivelnik написав:але чим складніша система - тим дорожче коштує її адміністрування і тим жорсткіші закони потрібні для того щоб вона могла функціонувати.
Жизнь на много порядков сложнее правил НКУ. Стоит на абсолютно жёстких законах физики и химии. И в ней ей место и амёбам и весьма сложно организованному хомосапиенсу. Сложность нас окружает. Иначе вся Вселенная бы состояла в лучшем случае из равномерно разреженного водорода.
В чём конкретные претензии к сложности системы налогов? Наличие упрощёнки? Так она администрирование, наоборот, местами, как говорит её название, упрощает, а в остальных на неё пофиг. Сложность общей? Может и можно что-то в ней упростить, но подозреваю, что не сильно. От заставить каждое торговое предприятие платить 5% с оборота оптовик с его маржой в доли процента повесится.
budivelnik написав:Тому будувати капіталізм - створюючи різні варіанти оподаткування -це маразм. якщо капіталізм генерує капітал - то оподаткування повинно бути привязаним до того що згенерованого і не залежати від кольору чи запаху....
Не вижу логики. Капитализм ничего не генерирует. Капитализм - это про владение капиталистами средств производства и систему рыночной конкуренции между ними (и даже это скорее подразумевается по умолчанию, чем обязательно. Бывает и госкапитализм). Налоги к этому очень косвенно. В общем-то они привязаны к "до того що згенерованого" (в конце концов, если безработный, то (?) никто налогов не возьмёт), но и привязка и понятие сгенерированного гораздо сложнее, чем доход в определении НК. Например, экспортёрам на страшно грабительской общей системе НДС возвращают и этому тоже, наверное, есть объяснение.
Додано: Суб 01 лис, 2025 10:48
Если хочет, пусть изучает по историческим документам, как это всё вводилось и почему. Конкретно Гетманцев, вон, . Пока это, правда, на уровне очень общих слов.
Жизнь на много порядков сложнее правил НКУ. Стоит на абсолютно жёстких законах физики и химии. И в ней ей место и амёбам и весьма сложно организованному хомосапиенсу. Сложность нас окружает. Иначе вся Вселенная бы состояла в лучшем случае из равномерно разреженного водорода.
