"ГЛАВА 00. МАРАЗМИ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ
Загального визначення форс-мажору в українському законодавстві нема. Чи є фінансово-економічна криза - форс-мажором?"
Як це не дивно, ані Цивільний кодекс, ані Господарський кодекс не містить визначення такого вагомого поняття як форс-мажор. Але дещо в законодавстві можна накопати. Як відомо форс-мажор (від франц. force majeure - вища сила), поки він триває, дає можливість на відстрочення виконання своїх зобов’язань, в тому числі за податковими та іншими зобов’язаннями.
З податковими зобов’язаннями “простіше” – у нас традиційно Держбюджетом будь-яке відстрочення чи розстрочення сплати податкових зобов’язань заборонено, хоча на практиці здійснюється саме при форс-мажорі. Хоча підпункт 14.2.2 статті 14 Закону №2181 говорить, що підставою для відстрочення податкових зобов’язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов’язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Закон “Про фіксований сільськогосподарський податок” говорить про те, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо, дія обставин непереборної сили) по кожному конкретному платнику податку за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Міністерством фінансів України та Міністерством аграрної політики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати фіксованого сільськогосподарського податку (за винятком безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Тут ми зіткнулися з поняттям “обставин непереборної сили” і в подальшому зрозуміємо, що це не є еквівалентом “форс-мажору”, а тому одразу розглядатимемо їх окремо, хоча навіть самі законодавці заплуталися в цих поняттях. Повного й однозначного визначення терміну форс-мажор, яке можна було б широко використовувати в практичній договірній практиці, в українському законодавстві немає. Його зміст ми можемо визначити, виходячи з різних нормативно-правових актів, в яких він вживається часто-густо в різних значеннях. Тобто поняття форс-мажору має різний об’єм і в нього включаються різні обставин природного та(чи) соціального характеру. Звідси по – різному визначаються й правові наслідки форс-мажору.
Форс-мажор
Закон України від 13.09.2001№ 2681-III “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” дає таке визначення: форс-мажорні обставини — це обставини непереборної сили та інші незалежні від громадянина обставини; Тобто за цим Законом форс-мажорні обставини ширші за обставини непереборної сили.
Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах (який затверджено Наказом ДПА України від 25 лютого 2002 р. № 83) розглядає форс-мажорні обставини як непередбачені та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі й бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження й вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, в тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом тощо) й призводять до порушення умов укладених контрактів та законодавчих актів. Тобто обмежувальні дії держави в деяких випадках визначено як форс-мажорні обставини.
В Правилах користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. № 28, форс-мажорні обставини визначені як надзвичайна й непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачає проектна та інша нормативна документація, дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:
— винятковими погодними умовами та стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);
— непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є енергопостачальною організацією і споживачем електроенергії (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);
— умовами, регламентованими державними органами керування, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами й непередбаченими ситуаціями. Знову обмежувальні дії держави є форс-мажором
В Договорі між членами оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 р. термін “форс-мажор” розглядається аналогічно — як надзвичайна й непереборна за даних умов сила, дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу і яка є обставиною, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язань. Однак відповідно до цього Договору наявність непереборної сили має засвідчити Торгово-промислова палата України.
Обставини непереборної сили
Більш докладніше в українському законодавстві дано визначення обставин непереборної сили. Закон України від 24.06.2004 р. № 1877-IV “Про державну підтримку сільського господарства України” в пункті 2.11 говорить про те, що обставини непереборної сили — це обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для суб’єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов’язаного з несплатою їх вартості.
Закон України від 06.04.2000 N 1641-III "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" (який так і не набув чинності) говорить про обставини непереборної сили як надзвичайні обставини та події (землетрус, ураган, шторм, повінь; війна та воєнні події, зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події), які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору підряду (контракту) та в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.
Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, які затверджено Наказом Держмитслужби від 17.11.2005 N 1118 визначає такі обставини непереборної сили:
смерть власника транспортного засобу;
стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів);
військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортного засобу;
страйк;
злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу;
дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження;
неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу;
інші схожі за характером обставини чи події.
Порядок застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (затверджено Наказом ДПАУ від 19.03.2001 N 113) визначає обставини непереборної сили (форс-мажор) як надзвичайну і непереборну за даних умов сила (стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), дію якої неможливо упередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу юридичної особи або силами фізичної особи і яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання своїх обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Відповідно до статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
Відрізняє форс-мажор і непереборну сили і ВХСУ, що у листі від 09.09.2001 01-2.2/279 “Зауваження до Господарського кодексу” вказав, що форс-мажор і непереборна сила - поняття далеко не тотожні. Категорія непереборної сили, на думку суду, втілює в собі лише стихійні природні явища, у той час як категорія форсу-мажору - охоплює лише виняткові події громадського життя, що сторони самі на диспозитивних підставах визначають у договорі як право на звільнення від подальшого виконання зобов'язання за згодою, якщо такі події будуть відбуватися в період дії договору.
Тому у силу диспозитивності цивільно-правових правовідносин, сторони можуть самостійно передбачити в договорі, що вони відносять до форсу-мажору і, таким чином, звільнити сторону від відповідальності за невиконання договору, через виникнення таких обставин. Тобто відсутність загального визначення форс-мажору чи обставини непереборної сили не є перепоною для його незастосування в широкому сенсі у власних угодах. Тому настання, наприклад, рецесії (зниження ВНП протягом двох кварталі підряд), можна власноруч прописати як форс-мажор. Тим більше, що так воно і є. Адже форс-мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня обставина, яку, як правило, не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, яку не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана з вини жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов’язання. При цьому вирішальну роль має той факт, що обставина, яка викликала неможливість виконання положень договору, аби бути визнаною форс-мажорною, тобто такою, що звільняє від відповідальності, повинна бути непередбачуваною в момент укладання договору. А головне детально прописати в договорі умови щодо повідомлення про виникнення контрагента щодо форс-мажору. Також слід визначити максимальну межу тривалості форс-мажору. В контрактах на продовольчі товари цей строк зазвичай 15–30 днів, а на товари промислового призначення 3–6 місяців. Більший строк форс-мажору важко прописати, хоча фінансово-економічна криза триває довше. Тому, хоча, на мою думку, рецесія і є форс-мажорною обставиною, але після 3-6 місяців її тривання люди та підприємства підлаштовуються до нових умов, тобто вони стають “нормальними” і не форс-мажорними. Це особливо актуально для банків - адже впровадження тимчасової адміністрації в них відбувається зненацька і класичний мораторій на задоволення вимог кредиторів НБУ саме встановлюють саме в 6 місяців... Класичний форс-мажор у вигляді дій органів державної влади та прилаштування до нових обставин.
Подейкують, що в угодах щодо розміщення єврооблігацій є більш важки умови для позичальників – там у разі погіршення рейтингу держави чи емітента кредитор може пред’явити оферту для дострокового погашення облігацій. Тобто в цьому міжнародному випадку форс-мажор трактують проти позичальника, прямо як у нас щодо пересічного громадянина, який втратив роботу чи став заробляти менше через девальвацію... Будьте уважнішими
Але також слід знати такий нюанс – слід відрізняти обставини непереборної сили та випадок. Наприклад, випадкова відсутність коштів не дає підстав на користування відстрочкою, оскільки стаття 617 Цивільного кодексу говорить про те, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Але не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Для пересічних осіб у договорах, наприклад, іпотечних, варто прописати такі форс-мажорні обставини, як скорочення штату за основним місцем роботи, тривалу хворобу. Якщо в угоді про це нічого немає і угода є довготривалою – не варто її підписувати. Собі дорожче буде, адже наша держава неспроста не дає загального визначення форс-мажору, річ в тім, що вона сама є головним генератором цих форс-мажорів і в окремих визначення форс-мажору це провиднюється...
Крім того Цивільний кодекс дає ще один вихід в кризових ситуаціях. Відповідно до частини першої статті 652 "Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин" ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Це дозволяє "виторговувати" зниження відсоткових ставок за кредитами, виторгувати розстрочку тощо. Але практика таких судових практик ще не опрацьована.
http://www.marazm.org.ua/law/0000_117.html