Народ в мене цілком практичне питання: яку суму за добу вимагали ті хто виграв моральні збитики.
Я ставив 10 грн. В законодавстві все крутиться біля неоподаткованого мінімуму - 17 грн.
Цікаво просто чи бло більше за 10 грн задоволено судами.
|
|
![]() Уважаемый, Monya3
Спасибо за ответ. Трудно судить о ситуации, не зная содержания договора. Хотелось бы для себя уточнить. Вы подали заявление в банк о досрочном расторжении договора. Банк должен был выдать принадлежащие Вам средства. Процентная ставка у Вас 13,6%. Но уверен, что в договоре должна была быть оговорка относительно размера процентов в случае досрочного расторжения. Варианты могли быть приблизительно следующие: a) пересчитать процентную ставку в сторону уменьшения за весь фактический период до момента прекращения договора с вычетом переплаты из тела депозита. б) пересчитать процентную ставку в сторону уменьшения за последний месяц до момента прекращения договора с сохранением процентной ставки за предыдущие месяцы. Банк проигнорировал Ваше заявление. Вы подали иск в суд с целью расторжения договора. В иске Вы указывали требование о взыскании с ответчика начисленных процентов по базовой ставке или в соответствии с пунктом договора о пониженной ставке ? Сформулирую свой вопрос иначе. Если банк не отреагировал на заявление вкладчика о досрочном расторжении договора и договор расторгается через суд, то в соответствии с действующим законодательством банк теряет возможность просить суд расчетать проценты по пониженной ставке на основании договора. Так ли это ? Еще один вопрос. Ставка по депозиту 10% годовых. Срок депозита окончился. Банк сбережения не вернул. Просим суд в исковом взыскать с банка проценты с момента прекращения договора по момент взыскания в размере 10% или 3% годовых (ст.625 п.2 ГК - приведенные Вами) ?
![]() Уважаемый, tumos
Процентная ставка 13,6%. В договоре есть оговорка относительно размера процентов в случае досрочного расторжения. Банк проигнорировал заявление. Я подал иск в суд с целью расторжения договора. В иске я неуказывал требование о взыскании с ответчика начисленных процентов, так как выплата процентов помесячная. Соответственно за последний месяц (тоесть тогда когда будет выполнено решение суда) - 3%. За остальное время между вступлением в силу решения суда до момента его выполнения должен выполнятся договор. А согласно договору 13,6%. Иначе заявляю о утраченой выгоде. Если процент выпдлачивается в конце то проценты пересчитываются согласно договора, но вот если договор кончился а они еще не отдали , то от момента окончания до момента выполнения решения суда можно опять требовать базовую ставку как упущенную выгоду. Если банк не отреагировал на заявление вкладчика о досрочном расторжении договора и договор расторгается через суд, то в соответствии с действующим законодательством банк теряет возможность просить суд расчетать проценты по пониженной ставке на основании договора. Так ли это ? - Нет. Просто в моей ситуации процент начислялся за каждый месяц а не за год. Еще один вопрос. Ставка по депозиту 10% годовых. Срок депозита окончился. Банк сбережения не вернул. Просим суд в исковом взыскать с банка проценты с момента прекращения договора по момент взыскания в размере 3% годовых (ст.625 п.2 ГК - приведенные Вами) ? И там же показываем упущенную выгоду 10%-3%=7%. Соответственно просим взыскать 3% за пользование нашими деньгами. 7% - как упущенную выгоду. Также за простроченное обязательство в размере двойной учетной ставки НБУ -0,1%, так как пеня не должна ставку двойную превышать. Но учтите что ставка НБУ - годовая, соответственно делим ее на 365 и умножаем на количество простроченных дней. - у меня 58% но так как ставка 10,025% то требую около 16%. Если вы приносили для оплаты счета и их неоплатили, то 0,1% от сумы за каждый день но не больше 10%. Я в свое время (195 дней тому) принес счет от соседа (торгует компами) на всю суму депозита. Согласно закона висят 9% от нее за неуплоченный счет. Востаннє редагувалось Monya3 в Пон 30 сер, 2010 18:02, всього редагувалось 1 раз.
![]() tumos
Вот кусок из моего заявления. 22 сентября будет судебное заседание и я отпишусь что из требований удовлетворили и в чем отказали. .... Докази та обгрунтування вимог. На даний час ВАТ КБ «Надра» порушено мої права гарантовані мені Конституцією та іншими законами, а саме: ст.3, 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 41, 57, 60, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 4, 13, 319, 525, 526, 610, 629, 651, 1058, 1060, 1068, 1074, 1075 Цивільного кодексу України, cт.14 Цивільно Процесуального кодексу України,ст. 5, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 55, 58, 59, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 10, 15, 18 Закону України “Про захист прав споживача”, ст.ст. 2, 4, 8, 19, 48, 49, 50, 55 Закону України “Про власність”, ст.20, 21,22, 32 закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та пункти 3.4.5 і 4.5 Договору строкового банківського вкладу. Відсутність в ВАТ КБ "Надра" законних підстав для утримання мої коштів доведено мною в ході судового засідання по справі №ХХХХ 23.10.2010р. Відсутність в ВАТ КБ "Надра" законних підстав для відсрочки чи розстрочки виконання рішення суду доведено мною в ході судового засідання по справі №ХХХХ 29.12.2010р. Разом з тим грошове забов'язання залишається в силі, оскільки саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не належить до передбачених законом підстав припинення зобов'язання, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, а тому не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання боргу з урахуванням сум передбачених ст.625 ЦК. (ВСУ Колегія суддів Судової Палати у цивільних справах.Ухвала від 12.03.2009р). Згідно ст.1074 ЦК обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку допускається тільки за рішенням суду. Відповідно до ст.59 закону України “про банки та банківську діяльність” арешт на майно (депозит) може бути накладений тільки судом. Ні договором ні жодним законом боржник свої дії не обгрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому не надають. Вклад, зроблений згідно договору строкового банківського вкладу, є приватною власністю. Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст.1060 ЦК - за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Згідно ст.629 ЦК - договір є обов'язковим для виконання сторонами. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані(ст.22Конституції), Конституційні права не можуть бути обмежені (ст.64 Конституції). ВАТ КБ "Надра" без відповідної правової підстави заволодів моїми коштами, позбавивши мене права власності. Відповідно до ст.319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.2ст.193 ГК кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ч.3 ст.5 ГК суб'єкти господарювання повинні здійснювати свою діяльність додержуючись вимог законодавства. Згідно ст.13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Згідно ст.387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст.400 ЦК недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. Відповідно до ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Згідно ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, передати майно, надати послугу, сплатити гроші тощо…, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 ЦК, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК). Таким чином, з огляду на ч.1 ст.509 ЦК та зміст Договору, останній є зобов'язанням. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.525 ЦК є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а тому сума внеску разом з сумою нарахованих за користування ним відсотків може бути стягнута з Відповідача у судовому порядку відповідно до ч.1 ст.16 ЦК. Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК). Ці підстави зазначені у ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Банк не виконав зобов'язання, гроші не повернув, відсотки не нараховує, платіжне доручення не оплатив тому зобов'язання чинне і я від своїх вимог не відмовляюся. Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З огляду на те, що ВАТ КБ "Надра" не повернув мені у визначені Договором строки суму внеску та не сплатив суму нарахованих за користування ним відсотків, то Відповідач порушив умови Договору, оскільки такий його обов'язок був договором передбачений. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Через дії ВАТ КБ «Надра» я маю упущену вигоду, оскільки розмістивши кошти в іншому банку я за рік отримав би відсотки порядка 12% - 14%річних. Таким чином, в силу ст.625 ЦК, з Відповідача має бути стягнуто 13,6% річних від простроченої суми, так, як вказаний розмір процентів встановлений Договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми боргу за весь час прострочення. З 19.11.2009р. ВАТ КБ «Надра» не нараховує вказані відсотки і разом з тим кошти не повертає. Представники ВАТ КБ «Надра» відмовляють мені в праві вільно користуватися моїми грошима. Свідомо ігнорують чинне законодавство, ставлять розпорядження тимчасового адміністратора вище за Закони, Кодекси та Конституцію України, що суперечить принципу верховенства права. Сума депозиту 3283,28 доллари США що в гривневому еквіваленті складає 26282,65 грн. З моменту коли банк перестав нараховувати відсотки (19.11.2009) до 20.09.2010р минуло 306 діб. Статтею 1070 ЦК України встановлено, що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Отже боржник має сплатити відсотки за користування моїми коштами (упущена вигода) в сумі 2996 гривень. Оскільки стягнення відбувається в гривні, то прошу суд стягнути з боржника суму рівну індексу інфляції за період з 19.11.2009 по 20.09.2010р Індекс інфляції складає 1367 гривень. З моменту вступу в законну силу рішення суду (3.11.2009) до 20.09.2010р минуло 290 діб. Відповідно до ст.178 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка водночас є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання (ч.1 ст.179 ЦК). Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми невиконаного зобов'язання (його частини) за кожний день прострочення передбачено ст. 14 ЗУ "Про захист прав споживачів". На цих же позиціях стоїть і арбітражна судова практика, наприклад, п.9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29 квітня 1994p. Відповідно до ст.203 ЦК обсяг збитків, які підлягають відшкодуванню, складають витрати, зроблені кредитором внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, а також не одержані доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. Зазначений принцип застосовується щодо всіх випадків порушення зобов'язання. При цьому сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від виконання зобов'язання в натурі (ст.207 ЦК України, п.1 ст.31 ЗУ "Про підприємства в Україні"). Облікова ставка НБУ встановлювалася в межах: 10,25 (з 12.08.09), 9,5 (з 8.06.10), 8,5 (8.07.10), 7,75 (з 10.08.10). Вирахувавши відсоток що припадає на 1 день відповідного проміжку і домноживши на кількість днів в цьому проміжку, додавши та домноживши на 2 одержимо 16,6%. Разом з тим пеня не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ(16,6% ). Керуючись принципом розумності вважаю за спреведливе встановити розмір пені рівний 16,4 % від суми боргу. Пеня за прострочення повернення депозиту складає 4310 гривні. Оскільки мною було подана заяву про оплату рахунка фактури, то відповідно до ст.1068, 1091 ЦК банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, що регулюється ст.2, 224, 225 ГК, ст.8,20,21,22,27,30,32 ЗУ "Про платіжні системи", Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків"(Постанова НБУ від 12.11.2003р.№492), Інструкцією про міжбанківський безготівковий переказ грошових коштів в Україні (Постанова НБУ від 16.08.2006р. №320).Згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.1073 ЦК в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки. Статтею 32.2 ЗУ "Про платіжні системи…" встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. З моменту ініцінування переказу 9.03.2010 до 20.09.2010р. минуло 195 діб. Вважаю за спреведливе встановити розмір пені за прострочений платіж рівний 9 % від суми, що складає 2365 гривень. Враховуючи зазначене, на підставі та керуючись ст. 22,41,56,64 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.13,22,23,319,386,525,526,611,615,629,1060,1068,1070,1073, 1074,1076,1091,1092,1167,1172 ЦК України, ст.2,193,224,225 ГК України, ст.41,57 ЦПК України, п.3,7,9,14 Постанови Пленуму ВСУ«Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» №4 від 31.03.1995р., ст. 50 ЗУ„Про власність”, ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, ст.32 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.37 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93, ПРОШУ: 1. Відкрити провадження за даною заявою. 2. Стягнути з Відповідача на мою користь відсотки (упущену вигоду) 13,6 % згідно депозитного договору за період з 19.11.09 по 20.09.10 - 2996 гривень . 3. Стягнути з Відповідача на мою користь суму рівну індексу інфляції за період 19.11.09 по 20.09.10, з розрахунку (12,3 % річних за 2 місяці 2009 р та 3,1% за 9 місяців 2010 р) – 1367 гривень. 4. Стягнути з Відповідача на мою користь пеню рівну 16,4 % від суми (згідно облікової ставки НБУ) за невиконане зобов'язання (за неповернення депозиту) - 4310 гривень. 5. Стягнути з Відповідача на мою користь пеню рівну 9 % від суми за прострочений платіж (за неоплачене платіжне доручення)– 2365 гривень. 6. Стягнути з Відповідача на мою користь з розрахунку 12 гривень за добу, заподіяної мені моральної шкоди, за період 19.11.09 по 20.09.10 – 6390 гривень. 7. Звільнити мене від сплати держмита згідно з положеннями п. 37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. №7-93 . 8. Судові витрати покласти на Відповідача. ![]() "Укргідроенерго" готова позичити 800 мільйонів у Надра Банку
"Укргідроенерго" оголосило тендер на надання йому кредиту на 800 млн. гривень банком "Надра" з яким вже проведені переговори. Згідно з оприлюдненим на веб-сайті Міністерства економіки оголошення про проведення тендеру з наявністю одного учасника, процентна ставка по позиці складе 18%, пише "Інтерфакс-Україна". Кредит планується отримати протягом 2010-2015 років. Як повідомлялося, про намір залучити 800 млн. гривень в українських банків на завершення будівництва першої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) у складі трьох гідроагрегатів раніше заявляв голова правління "Укргідроенерго" Семен Поташник. Дністровська ГАЕС будується в Чернівецькій області на Дністрі. Її встановлена потужність у турбінному режимі, згідно з проектом, повинна становити 2268 МВт, у насосному режимі - 2947 МВт. Проект станції передбачає установку семи однотипних гідроагрегатів. Уряд у березні 2006 року затвердив наданий Мінпаливенерго проект завершення будівництва першої черги ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів. Загальна кошторисна вартість першої черги, затверджена урядом, склала 3,547 млрд. гривень. "Укргідроенерго" експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра й Дністра. http://www.epravda.com.ua/news/2010/08/30/246360/ ![]() "Укргідроенерго" готова позичити 800 мільйонів уРебята уже придумали куда запихнуть будущую рекапитализацию.
Продолжаю ежедневно стоять под банком 1 час в день с 17 мая (4 прогула). Начальника отделения не вижу уже месяц, похоже он того... Точной информацией пока не обладаю, но похоже персональное давление намного эффективнее. Буду продлжать стоять пока всё мне не отдадут (золото). Слава Аллаху жара закончилась, а мороз ужо как нибудь перестоим. Рад за всех кто распрощался с этим банком-недоразумением.
|
|