tumos написав:Надровцы, верните депозит, купите меня и я тоже стану сказочником. Или не стану ?
Ты?! Точно нет ))
|
|
Додано: П'ят 15 жов, 2010 15:01
Ты?! Точно нет ))
Додано: П'ят 15 жов, 2010 15:23
Re: Золотарям-старателям посвящается
Никто не рискнет взять такой вклад без согласия клиента - иначе судами не оберешся.... Есть шанс что преуступят и депо с ИЛ - переуступки не будет 100% Конвертить золото не выйдет - договор стоит в золоте -тогда можно подавать в суд сразу и за конвертацию. "договор на поставку шин. Шин нет - берите ночными вазами  "
Развиваем тему дальше - валюты тоже нет - так что? Статья - чистый заказ для тех кто читает - самое смешное, что многие на это клюнут. С другой стороны выхода пока на самом деле нет - золото они вам точно не отдадут.
Додано: П'ят 15 жов, 2010 15:38
Считаю, что нужно дождаться прежде всего главного события - окончательного решения по Надрам со стороны государства. Тогда станет ясен расклад, и можно будет думать, что делать дальше. Однозначно по телодвиженям Надр относительно металла будет выработана позиция у юристов. Приняли инфу к сведению, ждем реальных решений. Хотя это все попахивает для Надр ЕСПЧ.
Додано: П'ят 15 жов, 2010 16:53
А вот и сама статья. Смотрим матчасть. Есть над чем подумать.
Стаття 80. Права та обов'язки тимчасового адміністратора Тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50 відсотків. Протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний провести інвентаризацію банківських активів і пасивів та скласти баланс. З дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. { Частина третя статті 80 в редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Зокрема, тимчасовий адміністратор має право: 1) продовжувати або припиняти будь-які операції банку; 2) виконувати будь-які дії, рішення від імені банку; 3) розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адміністратора, є збитковими чи непотрібними для банку; 4) заявляти майнові позови у судові органи; 5) звертатися до судових органів із заявами про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого службовця, експерта, консультанта, а також доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адміністрації. Тимчасовий адміністратор має право відсторонити таких осіб від виконання обов'язків у будь-який час; 7) з додержанням вимог законодавства України про працю звільнити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керівників чи службовців банку, переглянути їх службові обов'язки, змінити розмір їх заробітної плати;  зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у
будь-якій формі; 9) відчужувати активи та/або зобов'язання банку з метою його фінансового оздоровлення; { Пункт 9 частини четвертої статті 80 в редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } 10) здійснити реорганізацію банку. { Пункт 10 частини четвертої статті 80 в редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України. { Частина п'ята статті 80 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } При виконанні своїх обов'язків тимчасовий адміністратор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу тимчасового адміністратора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе відповідальність згідно з законодавством України. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу тимчасовому адміністратору у його роботі на підставі письмового звернення. Тимчасовий адміністратор вживає заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі відступлення права вимоги, переведення боргу чи реорганізацію банку, без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку. Акціонери, кредитори (вкладники) банку не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань банку та відшкодування їм збитків при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку. { Статтю 80 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Особа, яка є стороною договору про передачу активів та/або зобов'язань банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, звільняється від сплати будь-яких платежів, пов'язаних із відчуженням/отриманням таких активів та/або зобов'язань, за внесення змін до державних реєстрів та плати за послуги, що надаються державними органами. { Статтю 80 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Тимчасовий адміністратор при прийнятті рішень про одночасне відчуження активів та зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону. { Статтю 80 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } До банку-правонаступника, який створюється внаслідок реорганізації банку тимчасовим адміністратором шляхом виділення, не застосовуються вимоги статей 31 і 32 цього Закону. Розмір та порядок формування статутного капіталу такого банку-правонаступника визначається Національним банком України. Тимчасовий адміністратор зобов'язаний продати такий банк-правонаступник до завершення процедури тимчасової адміністрації. { Статтю 80 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Для компенсації покупцю різниці між вартістю зобов'язань та активів, що відчужуються, держава надає фінансову допомогу фінансовій установі (у тому числі санаційному банку), на користь якої відчужуються активи та/або зобов'язання банку, в розмірі, що не перевищує різниці між зобов'язаннями перед фізичними особами - вкладниками банку у межах сум, що підлягають відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі відчуженими, та вартістю відчужених на користь фінансової установи активів банку. Вартість активів банку, що відчужуються на користь фінансової установи, визначається незалежними оцінювачами відповідно до закону про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. { Статтю 80 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Держава надає фінансову допомогу за рахунок коштів Державного бюджету України чи шляхом передачі державних облігацій України відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Обсяг фінансової допомоги на наступний рік передбачається в законі про Державний бюджет України у грошовій формі та/або в правах на здійснення емісії державних облігацій України. Порядок надання та використання державної фінансової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету. { Статтю 80 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } Державна допомога також може надаватися шляхом передачі державних облігацій України, випущених чи отриманих понад обсяги, затверджені у законі про Державний бюджет України на відповідний рік з відповідним коригуванням граничного розміру державного боргу України. { Статтю 80 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 } На обсяг випущених державних облігацій України Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 закону про Державний бюджет України на відповідний рік. { Статтю 80 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }
Додано: П'ят 15 жов, 2010 17:22
Первые возникшие вопросы:
1. Допустим, что ЗУ 'О банках...' предоставляет возможность принудительной конвертации вклада. Тогда - имеют ли нормы ГК Украины приоритет над нормами закона 'О банках...' ? (с точки зрения ГК Украины скорее всего это деяние недопустимо). 2. Означает ли принудительная конвертация фактически разрыв договора между сторонами? Если да, то согласно ЗУ 'О банках...' разрыв договора можно осуществить только в порядке, установленном законодательством Украины. 3. Поскольку данное деяние осуществляет лицо приравненное к представителю Нацбанка Украины, то можно ли в судебном процессе сделать ответчиком государство в лице НБУ? 4. Можно ли считать в судебном споре позицию Надр относительно курса конвертации на день окончания вклада сильной ? (Если бы они осуществляли конвертацию металла по спецпрограмме тоже по курсу на день окончания вклада, тогда целостность идеи сохраняется)
Додано: П'ят 15 жов, 2010 18:02
Re: Золотарям-старателям посвящается
Насколько я помню, со всех закончившихся золотых депозитов золото было переведено на текущие счета и у банка нет права проконвертировать вклады без согласия вкладчика, не говоря уже о том, что проконвертировать по какому-то там старому курсу. Так что думаю, что это утка. А у меня еще и вступившее в силу решение суда, по которому они обязаны мне вернуть именно золото. Так что со своими бредовыми идеями они явно идут лесом. Я свое золото если и продам им, то только по той цене которая позволит мне в другом банке купить аналогичное кол-во золота.
Додано: П'ят 15 жов, 2010 18:09
Re: Золотарям-старателям посвящается
"У банка нет права..." Вы в какой стране живете, уважаемый? Неужели за это время не поняли, что это У НАС нет прав никаких? Не удивлюсь, если именно так все и сделают с золотом. А вот "живые" деньги появятся в Надре только тогда, когда начнется кредитование. Впрочем, в других банках тоже. Понятное дело, что дядя Дима не собирается и не собирался никогда вкладывать живые 5 миллиардов для того, чтобы тупо отдать их страждущим вкладчикам. Это не касса взаимпомощи. Хорошо хоть, наличка появилась в кассах. А ждать еще долгонько.
Додано: П'ят 15 жов, 2010 18:49
Re: Золотарям-старателям посвящается
Прав у нас нет дефакто. Деюре ессть. Так вот если идти по закону то ст.80 они могут засунуть себе в попу. Цивільний кодекс України. Стаття 22. Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди 1.Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2.Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3.Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. … Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється 1. Позовна давність не поширюється: 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; 4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право; 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв” (51/97-ВР). (Частину першу статті 268 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1713-IV (1713-15) від 12.05.2004) 2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Стаття 319. Здійснення права власності 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. 3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.…. 6. Держава не втручається у здійснення власником права власності. 7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 8. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом. Стаття 321. Непорушність права власності 1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 3. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Стаття 386. Засади захисту права власності 1. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. 2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. 3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання 1. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним. Стаття 615. Одностороння відмова від зобов’язання 1. У разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. 2. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. 3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється. Стаття 623. Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання 1. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. 2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. 3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, — у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. 4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Стаття 629. Обов’язковість договору Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Стаття 633. Публічний договір 1. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). 2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. 3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.. …. 6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов’язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору 1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. 3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору 1. У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. 2. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. 3. У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. 4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Стаття 1058. Договір банківського вкладу 1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. 2. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу). 3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (гл.72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Стаття 1060 Види банківських вкладів 2 За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.…… Стаття 1074. Обмеження права розпоряджання рахунком 1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Стаття 1075. Розірвання договору банківського рахунка 1. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. … 3. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.… ЗАКОН УКРАЇНИ Про банки і банківську діяльність Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. Стаття 58. Відповідальність банку за своїми зобов'язаннями Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності (банкрутства) банку. Власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених структурних підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність згідно із законами України. ЗАКОН УКРАЇНИ Про власність Стаття 2. Право власності 1. Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. 2. Право власності в Україні охороняється законом. … 3. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. 4. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. 5. Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту. Стаття 3. Суб'єкти права власності 1. Суб'єктами права власності в Україні визнаються: …громадяни, юридичні особи … Стаття 4. Здійснення права власності 1. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. … зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. 3. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. … Стаття 7. Відповідальність власника і створених ним юридичних осіб за своїми зобов'язаннями 1. Власник відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів. 2. Створена власником юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями всім закріпленим за нею майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів. 3. Власник не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Стаття 8. Законодавство України про власність 1. Цим законом встановлюються основні положення про власність в Україні. 2. Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами. … Стаття 12. Підстави виникнення права приватної власності 1. Праця громадян є основою створення і примноження їх власності. 2. Громадянин набуває права власності на доходи від …, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок …. укладення інших угод, не заборонених законом. Стаття 13. Об'єкти права приватної власності 1. Об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, …, транспортні засоби, грошові кошти, акції, …, а також інше майно …. 3. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом. … Стаття 19. Здійснення права приватної власності …2. Громадяни мають право передавати належне їм майно у тимчасове користування іншим громадянам, юридичним особам та державі. 3. Громадяни мають право відчужувати належне їм майно. … Стаття 48. Загальні положення 1. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. 2. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. 3. Захист права власності здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом. 4. У разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. … Стаття 49. Правомірність володіння майном Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, … Стаття 50. Витребування майна з чужого незаконного володіння 1. Власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. 2. На вимоги про повернення майна з чужого незаконного володіння встановлюється трирічна позовна давність. Стаття 55. Випадки позбавлення права власності 1. Власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. 2. Вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України. 3. За обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, … майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами України з виплатою йому вартості майна… Стаття 56. Відповідальність державних органів за втручання у здійснення власником його правомочностей Жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у пункті 5 статті 48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону. Стаття 57. Відповідальність державних органів за видання актів, які порушують права власників Якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Збитки, завдані громадянам, організаціям та іншим особам у результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону, за рахунок коштів, які є в розпорядженні відповідного органу влади або управління. Я на месте золотомагнатов взял бы справки из надры и других банков о курсе золота на день когда решение суда о расторжении договора вступило в силу. Подал в суд о вынесении гривневого эквивалента на данное число. Соответственно можно требовать инфляционные и суму в гривне на день когда золото было явно дороже. Это на крайний случай. У меня в баксах депо. Надра хотел отдать в гривне. Когда они увидели ухвалу где бакс по 8,05 сразу мнение поменялось. Отдают баксами. Думаю что если уважаемые золотники покажут бумажку где золото стоит дороже чем сейчас - получат металом. А если нет то гривневый эквивалент с инфляционными покроют с лихвой потери.
Приведенные в посте статьи в иерархии законов стоят выше чем закон. Соответственно через суд можно оменитьрешение временного администратора. Так мы все делали когда судились по депозитам. Понятно что банк выполнять небудет. Но здается что до поры до времени. В любом случае будет бумага для Европейского суда. Востаннє редагувалось Monya3 в П'ят 15 жов, 2010 18:59, всього редагувалось 1 раз.
Додано: П'ят 15 жов, 2010 18:50
Ще з старих часів в мене інтерестед і Дімасік в ігнорі. Дивлюсь - знов повернулись. На щастя, не бачу що вони пишуть.
Памятаю, як тільки щось серйозне зявлялось на форумі, то вони своїм флудом старались заговорити теми. Так було і перед пікетом в травні 2009, але ми на них уваги не звертали.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
