Як я вже згадував до цього ( http://alifesoft.livejournal.com/15519.html ), статус електронних грошей в Україні, особливо статус електронних грошей міжнародних платіжних систем вказує, що електронні гроші законодавчо не несуть ніякого фіскального навантаження.
Якщо електронні гроші, емітовані державними фінансовими системами, з укладанням всіх договорів, є засобом платіжної вимоги (до них можна віднести WMU чи зниклі ukrmoney), то, законодавчо, закордонні електронні гроші взагалі не існують і не мають жодної цінності, фіскального чи податкового навантаження. До того ж, майже всі закордонні електронні гроші емітовані в вільно конвертованій валюті й будь який перетин цих грошей кордону України в будь який бік ніяк не моніториться, тому що, законодавчо, це не гроші, а лише права вимоги грошей. При цьому ці електронні "негроші" можуть бути виведені в будь який закордонний банк з 1-3% за операцію переведення вимоги в гроші.
Розберемо це законодавчо, чому так сталося.
1. Роздивимось лист НБУ від 19.10.2009 N 25-212/2523-19372 http://news.yurist-online.com/laws/7522/
"Відповідно до пункту 1.3 Положення ( z0688-08 ) випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки... З огляду на вищевикладене, банки України, які мають намір здійснювати випуск електронних грошей, зобов'язані подати до Національного банку України документи для узгодження правил системи електронних грошей у порядку, встановленому Положенням( z0688-08 ). ", тобто установа, яка не є українським банком і не уклала договір не може випускати електронні гроші. І тому, законодавчо, будь які внутрішні права платіжної вимоги в цій системі для держави, є не більше ніж дитячі фантики, котрі також для когось можуть мати цінність.
2. Роздивимось лист Держфінмоніторингу від 02.12.2003 р. N 1826/30420-4 http://ua-info.biz/legal/basece/ua-ampzlt.htm , в якому досить розмито вказано, але явно видно, що електронних грошей, офіційно незареєстрованих платіжних систем, до виводу цих грошей з системи, для держави взагалі не існує. І тому не проводиться ніякий моніторинг цих засобів платіжної вимоги.
3. Роздивимось Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m ... eg=2346-14 , а саме статтю 3 в який вказується що:
- Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
- Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
- Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.
Тобто нема жодного згадування про платіжну вимогу, якою є електронні гроші до їх погашення, як актив чи грошову одиницю.
4. Роздивимось Постанову НБУ №178 від 25.06.2008 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/m ... g=z0688-08 . Ми бачимо що "Випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки (далі - банки-емітенти)". Тобто знову ж, будь які електроні гроші, які не емітовані в Україні банківськими установами не визнаються як платіжний чи фіскальний засіб.
До чого все це приводить. Це приводить до того, що законодавчо будь яка фіз-особа може проводити свою діяльність без державної реєстрації, використовуючи в якості платіжних засобів електронні гроші (платіжні вимоги) закордонних платіжних систем, як WMZ, WME, Egold, Epay$ та ін, тому що при цьому вона взагалі офіційно не отримує доходу. При цьому, також є більш простими розрахунки з закордонними контрагентами, тому що замість перерахунку грошей між контрагентами з дотриманням законодавства по веденню ЗЕД 1967 року, можливо просто перераховувати гроші з одного електронного гаманця на інший.
http://alifesoft.livejournal.com/17651.html