Mirax написав:Дас іст імпосібл імхо. Гляньте на стели бензозаправок, програєм в будь-якому випадку.
І в цьому випадку можна ДИВЕРСИФІКУВАТИ риски - купити талони на бензин та використати коли ціна на нього підскочить.
Але ефективність цього інструменту не завжди виправдовує вкладені кошти, в порівнянні з річним грн депозитом вартість 95 бензину до травня 2011, в моєму випадку, повинна становити не менше 9,6 грн.
Лебідь-Юрчик – директор Державної скарбниці України в 1917-1919 роках
Опубліковано: Гай-Нижник П. Лебідь-Юрчик – директор Державної скарбниці України в 1917-1919 роках // Вісник Національного банку України. – 2003. – №9. – С.68.
Х.М.Лебідь-Юрчик є одним з відомих державних діячів і фахівців з фінансових справ періоду національного відродження 1917-1923 рр. в Україні, а також вітчизняних істориків фінансово-економічного поступу українських державних утворень початку ХХ століття. Харитон Михайлович Лебідь-Юрчик народився 1877 року на Східному Поділлі. До новітньої історії України цей державний діяч і економіст увійшов як визнаний авторитет з питань ведення державних фінансів взагалі і бюджетної галузі зокрема та історик українських національних фінансів.
З оголошенням УНР самостійності і утворенням Республікою власної Державної скарбниці Х.М.Лебідь-Юрчик посідає крісло її директора. З переворотом 29 квітня 1918 р. і встановленням Гетьманату П.Скоропадського його було залишено виконуючим обов’язків директора Департаменту Державної скарбниці Української Держави, а 19 липня наказом Гетьмана по Міністерству фінансів його було офіційно затверджено директором Департементу Державної скарбниці. До її завдань входило господарювання державними фінансами країни, забезпечення державного бюджету через акамуляцію податків, інших прибутків та кредитових операцій, знаходження фондів для надзвичайних витрат тощо. Грошові знаки випускалися Держскарбницею як позика від Державного банку, на що останньому подавалося письмове зобов’язання сплати наданого кредиту. На базі Держскарбниці з літа 1918 р. планувалося також заснувати Головну скарбницю Української Держави, а також Гербову скарбницю.
Головний тягар законодавчої праці та аналізу пов’язаних з грошовою сферою державного життя справ за Гетьманату П.Скоропадського лежав на заснованій 28 червня 1918 р. при Міністерстві фінансів Фінансовій комісії. Запроваджувалося її, “для розгляду законопроектів та справ фінансового значіння, або пов’язаних з асігнуванням коштів з державного скарбу". Статутом же на Фінансову комісію покладалися такі обов’язки, як розгляд по суті і з технічно-фінансового боку законопроектів та справ фінансового значення або пов’язаних з асигнуванням коштів з державного скарбу, які вносяться на ухвалу урядові та представлення по цим законопроектам і справам своїх висновків через міністра фінансів до Ради міністрів. Голова Комісії призначався Гетьманом по представленню Міністра Фінансів. Цю важливу посаду також зайняв Х.М.Лебідь-Юрчик.
Фінансова комісія несла важкий тягар у законотворчому житті країни, і її ролю у нім важко переоцінити, адже на її обговорення виносилися багатогранні й різновартісні фінансові проблеми молодої держави. До 16 грудня 1918 р. цією Комісією було затверджено позабюджетових кредитів на суму 4 млрд. 156 млн. крб. Ці суми мали увійти як складові елементи в кошторис офіційних відомств й до держбюджету, а отже, саме на стільки було скорочено надмірні витрати з Держскарбниці. Немала заслуга перед державою в цьому належала й самому її директорові. Х.Лебідь-Юрчик був досить самокритичною людиною, яка відзначала й інший бік справи, а саме те, що Комісія зіграла й "від’ємне" значення, бо "замість інтенсивної праці над бюджетом, над цілістю державних потреб і пляном їх заспокоєння, окремі відомства й фінансова комісія працювали над сепаратними законопроектами про ріжні асигнування на рахунок бюджету".
Укладання бюджету є одним з головних завдань фінансово-господарського життя держави. З цією метою при Департаменті Державної скарбниці Міністерства Фінансів УНР, а згодом і Гетьманату, було створено спеціальну Бюджетову комісію, яку очолив знову ж таки Х.М.Лебідь-Юрчик, що свідчить про рівень фахової підготовки цієї людини і її неабиякі організаторські та розумові здібності. Бурхливі події кінця 1917-початку 1918 рр. не дали змоги створити держбюджет за часів УНР. Х.М.Лебідь-Юрчик вказував ще й на такі причини, що стали на заваді у цій праці: "1) Зруйнована залізнична комунікація й анархічна демобілізація, що продовжувалась ще в січні (1918 р.) стояли на перешкоді до зносин з губерніяльними й повітовими інституціями, які мали достарчити потрібний бюджетовий матеріял і 2) брак в окремих міністерствах фахівців у бюджетових справах, які мали би досвід і рутину в складанні кошторису".
Після гетьманського перевороту новому урядові довелося зіткнутися з подібними ж складнощами. Основна маса кошторисів надійшла до Бюджетової комісії тільки наприкінці вересня, а отже лише з тої пори стало можливим приступити до їх розгляду і розпочати працю над укладанням бюджету. За таких обставин Бюджетова комісія під керівництвом Харитона Михайловича, установлюючи фактично зроблені видатки за 1918 р., розпочала обчислювати очікувані прибутки і розробку бюджету вже на рік 1919-й. Комісія закінчила свою роботу вже після падіння Гетьманату, а саме 30 грудня 1918 р., після чого й представила проект бюджету до розгляду Директорії, яка затвердила його 24 січня як державний бюджет УНР на 1919 рік.
У 1919 році Х.М.Лебідь-Юрчик – заступник міністра фінансів УНР і доцент Державного Українського університету в Кам’янці-Подільському.
Він вніс значний внесок у створення української грошової системи доби національного відродження 1917-1920 рр. і становлення фінансової політики державної України. Під його безпосереднім керівництвом у 1918 році було створено перший в історії незалежної України державний бюджет (Гетьманату), якого в січні 1919 р. було прийнято як державний бюджет УНР. Його прізвищем занотовано перші українські національні паперові грошові знаки: вісім знаків Державної скарбниці і чотири облігації УНР. http://hai-nyzhnyk.mylivepage.com/wiki/963/349
ПС. Зараз депозити в євро в банках ЄС:
ING, do 4,8%, min summa 10 evro
Allianz bank do 5% min summa 10 evro
Axa bank do 4,0% min summa 150 evro
Bforbank do 5%, min summa 100 evro
Ув. Квестор и форумчане.
Как по Вашему исходя из ожидаемого курса грн к доллару и возможных девальвационных рисков можно ли положить гривну на депозит в Индексе до апреля 2012г. (по хорошей ставке конечно же)
Как будет чувствовать себя Индекс на этом интервале?
квестор написав:bolex Відповідаю. ТАК. Бо це розмова про ПОРАЗКУ..а розмова про поразку спричинює її. Тому..МЕНЕ -це НЕ цікавить. Я не збираюсь програвати.....
Розмови про поразку спричинюють її якщо розмовляє активний гравець, а не пасивний (якими є насправді клієнти банків)
Збитки - то не поразка. То звичайна ситуація. Поразка - це життя у країнї, де не існує законів.
квестор написав:ПС. Був би вдячний за зміну лексики.."свинарники", "заповєдніки" , "олені" ТАКОЖ недоречні у серйозній розмові дорослих людей.
ППС. Тут.. ЛЮДИ ЛЮДЯМ допомагають "Зберігати і Примножувати".
Нагадую - "свинячу" лексику запропонували саме Ви. Ніф-ніфи, наф-нафи - то не моя вигадка ...
Viz написав:Якщо тільки від інфляції - ясне діло гривня з 21-22 річних стовпами на 2011 рік. А як від девальвації - тут ясно валюта відповідно з 11-12 річними (долар), євро ще менше.
Той банк, який обіцяє зараз такі відсотки - непоганий кандидат на "покращення вже вчора" ... а його вкладники - потенційні учасники безкінечних черг а-ля надра/родовід "подайте сто гривень"
Viz написав:Суттєва різниця річних в 10% між гривнею та доларом в умовах відносної стабільності курсів є хорошим стимулом та заманухою для тимчасового часткового виходу з валюти в гривню.
Що, мабуть і є ціллю цієї гри з боку влади. Пересічні мають бути легко керованими. Утримувачі забугорних валют є торохи більш незалежними від влади, трохи вільнішими громадянами. А це неподобство. Іх треба стимулом (палка для віслюків до речі) загнати у гривню.
Большинство банкиров и экспертов валютного рынка прогнозируют укрепление доллара США и евро к гривне в 2011 году. Максимальные прогнозные показатели достигают 8,2 грн./доллар и 13,00 грн./евро
По их словам, к концу 2010 года наблюдалась общемировая тенденция к ослаблению национальных денежных единиц с целью поднятия национальных экономик. Гривня в целом остается управляемой, но очевидна тенденция к усилению ее волатильности.
Ряд экспертов полагают, что в первом квартале 2011 года в целом можно ожидать сохранения нынешнего равновесия в паре доллар/евро, с возможным небольшим укреплением доллара. Но уже к завершению первого полугодия наметится тенденция к понижению доллара относительно евро, при стремлении к сохранению равновесия.
2011 год станет сложнымм для евро, особенно учитывая задолженность "проблемных" стран. Курс единой европейской валюты во много будет зависеть от преодоления бюджетного дефицита этих стран.
По мнению председателя правления банка "Форум" Ярослава Колесникова, рынок характеризуется существенным избытком гривневой ликвидности.
"Поэтому я склонен считать, что в ближайшее время будет происходить плавная девальвация гривни. И повод для роста курса выше выше 8 грн., безусловно, есть", - подчеркнул эксперт.
Он отметил, что наблюдается постоянно растущая эмиссия доллара, это в определенной мере поясняет, почему не наблюдается резкой девальвации украинской валюты: слабеющая гривня уравновешивается за счет увеличения долларовой эмиссии.
Заместитель председателя правления "Диамантбанка" Валерий Олейник, в свою очередь, отметил, что на данный момент есть основания говорить, что до конца 2011 года курс доллара США будет оставаться на уровне 7,95-8,05 грн.
"Возможны небольшие "скачки" (связанные с закупкой валюты "Нефтегазом" для расчетов за поставленный газ и пр.). Но и при этом курс вряд ли превысит 8,2 грн.", - сказал банкир.
Президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко полагает, что евро в следующем году укрепится более значительно. Так, в первом квартале 2011 года курс доллар/евро на международном рынке будет колебаться в диапазоне 1,29-1,36.
"С учетом ожидаемо стабильного курса доллар/гривня, курс евро/гривня в первом квартале в Украине будет колебаться в диапазоне 10,2-10,9 грн. На рынке наличной валюты курс евро будет изменятся в диапазоне от 10,15 грн. до 11 грн.", - отмечает эксперт.
bolex написав:Той банк, який обіцяє зараз такі відсотки - непоганий кандидат на "покращення вже вчора" ... а його вкладники - потенційні учасники безкінечних черг а-ля надра/родовід "подайте сто гривень"
Що, мабуть і є ціллю цієї гри з боку влади. Пересічні мають бути легко керованими. Утримувачі забугорних валют є торохи більш незалежними від влади, трохи вільнішими громадянами. А це неподобство. Іх треба стимулом (палка для віслюків до речі) загнати у гривню.
вы мне напомнили Великого-Виртуала........держать деньги только в матрасе.....
с последнего дёрганья курса сколько лет прошло? или думаете специально для вас будут устраивать качели?
сентябрь 2009 года пик приёма 8.95 ...... мечтайте дальше
в сентябре 2011 будет 48% по гривне за 2 года......
а эти тики курса для слабонервных выбить с хороших Депо ранее заключённых.....
Фондовый рынок Украины завершил 2010 год ростом, за год индексы выросли почти на 70%
Додано: Вів 04 січ, 2011 01:55
