Надра Банк - БАНКРОТ

Все платежи в Украине только через Гривну(исключение - платежи забугром с валютных счетов)!
т.е. они обязаны продать вам ваше золото на межбанке и сделать перевод в гривне на другой банк.

Был у меня валютный вклад. Договор предусматривал по окончании срока депозита попадание валюты на карточный счет. Почему-то осталось в памяти, что в договоре об открытии карточного счета предусматривалась возможность перевода валюты на другие карточные валютные счета других лиц. Надо будет перечитать договор. И тут возникают вопросы. Подразумевает ли перечисление валюты со счета на счет ее промежуточную конвертацию в гривну ? Если да, то должны быть потери перечисляемой суммы на двух конвертациях. Зачисляемая сумма в валюте на счет получателя должна быть меньше отправляемой. В данном случае я не говорю о фиксированых банковских комиссиях.

Всім великий привіт!
Після кількох днів невизначеності (постійно на рахунку з'являвся якийсь копійчаний мінус) і погашення всіх "мінусів" на рахунку, в п'ятницю я, нарешті, закрив цей клятий валютний рахунок. Причому закрив його безкоштовно (поки що!), а у відділенні мене попередили, що їм прийшла якась вказівка, щоб закриття рахунку було платним. От так! Бачу, що тепер класти валюту на депозит дуже небезпечно – її або не віддадуть, або віддадуть з суттєвими втратами для вкладника.
Дякую всім активістам цього форуму за новини, консультації. поради та моральну підтримку. А взагалі дякую всім ВАМ за те, що ВИ - є.
Треба всім нам обов’язково об’єднуватися і боротися – інакше ця СВОЛОТА всіх нас передушить поодинці.
Бажаю всім колегам по нещастю якомога скоріше і з найменшими втратами забрати свої гроші з цього клятого банку, і скористатися набутим в цій боротьбі досвідом у майбутньому житті.
Всім бажаю здоров’я, щастя і всіляких успіхів.

Самым гуманным, терпеливым, заботливым модераторам на свете с днем святого Валентина, и немного конструктива по поводу работы форума....

[img]хотел%20запостить%20картинку,%20но%20не%20тут%20то%20было.....[/img]
Но всетаки надежда еще теплится, что добрые модераторы таки позволят нам яркими картинками скрашивать обсуждение унылой и монотонной работы склякнувшего банка

Зато исправил подпись и больше не призываю народ на баррикады.... потому что "заклики до насилля забороненні" а я как бы законопослушный форумчанин Кроме того очень уж боязно превращать Гондурас в Египет

Государство нам теперь за все заплатит?
13.02.2011 08:58
Общая сумма задолженности перед гражданами Украины по социальным выплатам, объем возмещения по судебным решениям за вред, причиненный государственными органами, взысканий с госпредприятий, которые не исполняют решения судов в связи с наличием законодательного моратория (ТЭК и т. д.), составляет колоссальную сумму – 130 миллиардов гривен.
Но отныне выполнение решений национальных судов будет проводиться по новым критериям: быстро, качественно и адекватно. Нам предлагают еще раз поверить государству:
Для Украины настал «час икс» - 15 января 2011 года. Именно к этой дате в нашей стране должны были выполнить пилотное решение Европейского Суда по правам человека («Юрий Иванов против Украины»), которым Суд признал существование в Украине неприемлемой практики систематического невыполнения государством решений судов. В результате ЕСПЧ обязал Украину безотлагательно, не позже чем через год после вступления в силу решения, «ввести на национальном уровне эффективное средство или комбинацию средств защиты, способных обеспечить адекватную и достаточную компенсацию за невыполнение или затягивание выполнения решений украинских судов». Проще говоря, принять пакет законопроектов, способных решить проблему массового
невыполнения решений национальных судов. На это время рассмотрение аналогичных жалоб к Украине в Евросуде было приостановлено.
В случае же, если от Украины не поступит просьбы о продлении срока и Суд не сочтет ее достаточно обоснованной, ЕСПЧ начнет слушать дела, на рассмотрение которых был наложен определенный мораторий, и, вынося решения о сатисфакции, удваивать сумму компенсации.
Очевидно, что когда эти суммы сольются, выйдет весьма печальная цифра для нашего Госбюджета. Примечательно, что наши соседи – Польша и РФ – в свое время оперативно отреагировали на подобные решения Суда в их отношении (дело Броневского против Польши (2004) и дело Бурдова против России (2009)) и внесли необходимые изменения в свое законодательство. Украина же «очнулась» только к концу года – Кабмин одобрил соответствующий законопроект лишь 20 декабря 2010 г., а внесен в парламент он был и вовсе за день до необходимости давать отчет – 14 января с.г.
Кто виноват?
На сегодня, по словам замминистра юстиции Украины Валерии Лутковской, общая сумма задолженности перед гражданами Украины по социальным выплатам, объем возмещения по судебным решениям за вред, причиненный государственными органами, взысканий с госпредприятий, которые не исполняют решения судов в связи с наличием законодательного моратория (ТЭК и т. д.), составляет колоссальную сумму – 130 млрд грн.
На кого возложить вину за такую плачевную ситуацию, которую констатировал в Украине Европейский суд? Если на суды, то в чем конкретно «состав преступления»? Исполнительная служба давно уже освободилась из-под крыла правосудия – суды не несут ответственность за качество исполнения своих решений. На отечественных исполнителей?
Как в свою очередь отметил глава Государственной исполнительной службы Геннадий Стадник, «вины судебных исполнителей и суда в данной проблеме нет – есть вина государства в целом». Им явно не хватает ресурсов, чтобы справиться с теми миллионами дел, по которым ежедневно принимают решения суды. А характер «дел-миллионников», по большей части, социальный: пенсии, льготы, доплаты. Характер требований бесспорный – есть закон, а в нем четко указано, что
государство должно, например, вот этому участнику войны конкретную сумму. Однако отчего-то соответствующие органы закон выполнять не спешат – и отправляют участника в суд. Что означает практически безвыходность положения: если даже суд и рассмотрит дело (а социальные дела уже не один год «кочуют» по юрисдикциям), то те же органы будут до последнего бороться и обжаловать его решение – просто
потому что им так «по инструкции положено». Социальные законы давно стали профанацией – принимаемым ежегодно Госбюджетом отдельные выплаты просто приостанавливаются. Вывод на поверхности: не было бы
закона, который государство не может исполнить, – не было бы и проблемы. На сегодня многие юристы, в том числе во власти утверждают, что лучшим выходом была бы отмена парламентом невыполнимых актов. Есть ли здесь риск незаметно «перешагнуть» за грань социальной справедливости – решать парламентариям.
Что делать?
Как уже было сказано выше, 14 января с. г. зарегистрирован правительственный проект закона о гарантиях государства по выполнению решений суда. Отметим, такие действия были запланированы на конец декабря – последние два предновогодних заседания Комитета по вопросам правосудия прошли в горячих дискуссиях. Председатель Комитета Сергей Кивалов даже был готов собрать его членов в срочном порядке, чтобы рассмотреть документ и рекомендовать к принятию в срочном порядке,
но этого так и не произошло. В ходе обсуждения законодательной инициативы правительства на заседании Комитета г-жа Лутковская отметила, что подготовленный правительством законопроект предполагает, в частности, такие «революционные» нормы: возложение
ответственности на государство за действия государственных органов (при этом сразу будет введена соответствующая программа в Госбюджете), за действия госпредприятий в случае, если на протяжении трех месяцев исполнителю не удастся выполнить решение суда и т. д.
Кроме того, этот законопроект отменяет мораторий на реализацию имущества госпредприятий, где доля государства не менее 25% акций. Предлагается отменить мораторий для предприятий ТЭК с момента вступления в силу этого закона, привести к единому знаменателю все социальные льготы, которые существуют на сегодняшний день в законодательстве Украине. При этом также необходимо запустить определенный механизм, который позволит собрать информацию о задолженности перед гражданами Украины по социальным льготам и невыполненным решениям национальных судов, ответственность за которые, с точки зрения ЕСПЧ, несет государство. В целом отметим, что проект, который подготовил КМУ, позволит решить проблему невыполнения решений судов, но только с 2012 года – поскольку Госбюджетом на 2011 год соответствующие выплаты не предусмотрены.
Европа нас услышит?
Регистрация законопроекта в парламенте была необходима как факт. Как пояснила «Судебно-юридической газете» замминистра юстиции, это может являться аргументом при обращении к ЕСПЧ за отсрочкой: «Если будет внесен законопроект, то я буду иметь возможность сказать: уважаемый суд, в связи с тем, что разработан комплексный законопроект,
одобрен правительством и подан в парламент, прошу отсрочить время предоставления отчета Украиной». Очевидно, что наше государство уже обратилось в Евросуд с вышеуказанной просьбой. Впрочем, переписка относительно данного вопроса с ЕСПЧ является конфиденциальной,
поэтому достоверно предугадать, сочтет ли Суд возможным пойти на встречу нашему государству и отсрочить на некоторое время запуск механизма рассмотрения дел либо применит к Украине санкции, станет известно в ближайшее время. Если события будут развиваться по последнему варианту, наша страна станет первой, к кому применили такие санкции, – а это уже удар по международному имиджу.

Автор: Наталья Мамченко, «Судебно-юридическая газета»

Комментарии

Председатель Высшего совета юстиции Владимир Колесниченко:
– Думаю, что основополагающей проблемой является то, что процедура принятия судебного решения устроена так, что судья не отвечает за процесс его исполнения. В те времена, когда судебные исполнители входили в судебную систему, на судью была возложена ответственность: производство по делу закрывалось, и оно передавалось в архив после выполнения соответствующего решения. И процент выполнения был значительно выше. Думаю, далее ситуация с исполнением будет
стабильно плохая и может улучшиться только со временем, когда улучшится в целом экономика страны.

Мне тоже предусмотрены льготы как судье в отставке. Но я понимаю, какое сейчас экономическое состояние и не обращаюсь в суд. Вместе с тем, мне кажется, что законодатель и исполнительная власть как раз и рассчитывают на то, что не все обратятся – и задолженность растет. Теряется смысл правосудия: если невозможно выполнить решение, то зачем его принимать?

Председатель Комитета ВР по вопросам правосудия Сергей Кивалов:
– Создавшаяся ситуация требует максимального внимания со стороны всех органов власти. Мы разделяем мнение министра юстиции о том, что это непростая проблема: исполнение решений отечественных судов задерживается потому, что для их одновременного исполнения в бюджете нет средств. Этот «проблемный клубок» накопился за многие годы, когда раздавались льготы и социальные блага, многократно превышающие имеющиеся ресурсы. Но они гарантированы ст.ст. 22, 64 Конституции, и решение Страсбургского суда нужно исполнять.

Украина — не первое государство, против которого ЕСПЧ вынес «пилотное решение». Однако наша страна — первая, которой назначили жесткий срок исполнения. Выход из положения один: необходимо немедленно проинформировать Страсбург об объективных причинах, по которым не удается исполнить решение в отпущенное время.

Мы обратились к Минюсту и Министерству иностранных дел Украины с рекомендацией безотлагательно направить в Комитет Министров Совета Европы полные тексты и справки относительно содержания и порядка вступления в силу Закона №2677 от 04.11.2010 г. и законопроекта №6358. Обратились также в Кабмин с рекомендацией создать межведомственную рабочую группу по доработке законопроекта относительно выполнения требований резолютивной части «пилотного решения» Европейского суда с включением в ее состав представителей Минюста, Минфина, Министерства экономического развития и торговли, Комиссии по укреплению демократии и утверждению верховенства права. И вернуться к рассмотрению этого вопроса после окончания сессии Комитета Министров Совета Европы 8–10 марта 2011 года.

Председатель Подольского райсуда г. Киева Василий Бородий:
– Основная категория дел, которая у нас не исполняется, это т. н. социальные дела – поскольку в свое время законодательный орган принял законы, под которые не было экономического обоснования. Если взять, например, Подольский р-н, тут более 40 тыс. пенсионеров и почти все они хотят перерасчета пенсии, потому что им отказывают в исполнении закона пенсионные органы. Мы принимаем решения, они обжалуются в апелляционном порядке, потом – в кассационном, и в Европейском суде,
а государство все равно их не исполняет. «Нет денег» – таков ответ.

Еще один момент – это отсутствие ответственности за неисполнение судебного решения: от гражданина до государства и чиновника. Непосредственно на суд контроль за исполнением судебных решений не возложен, поэтому кощунственно звучит, когда подменяются понятия: ключевое слово в этой ссылке не «судебных», а «исполнение». Исполнение и принятие решения – разные вещи. Решения принимает
судебная власть, а исполнительная власть – исполняет. Причем исполнительной выделяют в миллиарды раз больше средств, чем судебной, но мы рассматриваем, пытаемся все успеть. Однако некоторые должностные лица искажают действительность, указывая, что коррупция разъела суды, и поэтому судебные решения не исполняются. Это называется «невестка всегда виновата». Все, что от нас зависит, мы делаем. И, в принципе, есть единицы судебных решений Евросуда, где было бы сказано, что суд несвоевременно направил решение на исполнение. Речь идет именно о его неисполнении.

Государство принимает законы, устанавливая определенные социальные выплаты, льготы для граждан, и оно же их не исполняет. Не исключаю, что стоило бы честно отменить все эти законы, покаяться перед народом, что невозможно исполнить этот закон, а не сталкивать людей с судебной системой. При чем здесь суд, если законодательный орган принял решение, а исполнительная власть должна его выполнить?

Акцент

Куда смотрит Государственная исполнительная служба?
Обязательность исполнения решений суда как основа судопроизводства,
гарантированная Конституцией Украины, обеспечивается Государственной
исполнительной службой, которая должна способствовать защите прав и законных интересов граждан. Решение суда или другого органа (должностного лица) должно реализовываться в его завершающей стадии — исполнении, где, собственно, и восстанавливаются нарушенные права и охраняемые законом интересы, а справедливость торжествует. Неисполнение же решения суда и, как следствие, невосстановление нарушенных прав и законных интересов граждан, предприятий, учреждений и организаций подрывает авторитет государства, поскольку наталкивает на логичный вопрос: за что я плачу налоги?

Низкий уровень исполнения решений судов является, во-первых, следствием устаревшего подхода к процессу принудительного исполнения – действующие Законы «О Государственной исполнительной службе» и «Об исполнительном производстве» исчерпали себя давно, поскольку были рассчитаны на переходный период становления системы принудительного исполнения судебных решений. И уж точно не рассчитаны на реализацию современной европейской модели исполнительного производства. В итоге
получается, что исполнительная служба работает неэффективно.
Наблюдая за работой госисполнителей, приходишь к мысли, что государство в большей степени защищает должника, а не взыскателя, и фактически открывает ему законные возможности для уклонения от исполнения судебных решений. Большинство жалоб на действия или бездействие государственных исполнителей рассматриваются не судами, а в административном порядке органами исполнительной власти. А сами
себя люди наказывать не любят. Единственным решением проблемы станет усиление судебного контроля за исполнением решений судов, поскольку исполнительное производство – часть судебного производства. А госисполнители не зря испокон веков назывались судебными приставами.
Не стоит, конечно, забывать и о высоком уровне коррупции. Средний оклад государственного исполнителя по Украине едва выравнивается с установленным прожиточным минимумом, хотя работа такого госслужащего сопряжена с риском для жизни, здоровья, имущества и постоянным интеллектуальным напряжением. Ну, и требует, как минимум, наличия высшего образования. При этом органы ГИС ежегодно, кроме взысканных в Госбюджет миллиардных сумм, дополнительно взимают свыше 100 млн грн. исполнительного сбора. Государственный же исполнитель, проявивший себя достойно, согласно ст. 47 ЗУ «Об исполнительном производстве» может в лучшем случае получить премию в размере не более 2% от
суммы сбора, но не более 30 НМДГ (а это целых 510 гривен!). При таком «поощрении» понятно, что исполнители часто идут навстречу должникам и за взятку прекращают принудительное исполнение, чтобы те не платили исполнительный сбор, а государство потеряло свой доход. Потому нужно пересмотреть действующее законодательство об исполнительном
производстве в части объема полномочий государственных исполнителей по собственному усмотрению приостанавливать исполнительное производство, проводить или не проводить исполнительные действия, которые дают возможность злоупотреблять процессуальными правами с целью получения материальных благ или личной выгоды. Впрочем, нельзя всю вину бросить на плечи одних лишь исполнителей. Хотя непосредственное исполнение решений и возложено законом на государственных исполнителей, отдельные направления этой работы можно обеспечить только в тесном взаимодействии с органами прокуратуры, милиции, таможни и налоговыми органами. То есть спрашивать надо со всех, в том числе и с судов.

Анна Воеводина, «Судебно-юридическая газета»

Все платежи в Украине только через Гривну(исключение - платежи забугром с валютных счетов)!
т.е. они обязаны продать вам ваше золото на межбанке и сделать перевод в гривне на другой банк.

Был у меня валютный вклад. Договор предусматривал по окончании срока депозита попадание валюты на карточный счет. Почему-то осталось в памяти, что в договоре об открытии карточного счета предусматривалась возможность перевода валюты на другие карточные валютные счета других лиц. Надо будет перечитать договор. И тут возникают вопросы. Подразумевает ли перечисление валюты со счета на счет ее промежуточную конвертацию в гривну ? Если да, то должны быть потери перечисляемой суммы на двух конвертациях. Зачисляемая сумма в валюте на счет получателя должна быть меньше отправляемой. В данном случае я не говорю о фиксированых банковских комиссиях.

В пределах одного банка - да.
отчего же люди воют про двоную конвертацию при операциях с карточками по схемам.

Как бы их тут не ругали, и я в том числе, но есть одно но... мне лично показывали в Надре копию указа министра юстиции о приостановлении исполнительных производств, сведении их в одно дело и передачу вышестоящему начальству.... Понятно что любой из нас хочет чтобы исполнялся закон а не указ министра или временного администратора. Но любой исполнитель - человек работающий на работе, получающий зарплату и дорожащий рабочим местом.... И ожидать от него героизма и альтруизма в нашу пользу.... Я б лично не рискнул ослушатся приказа ректора своего ВУЗа, (за исключением понуждения к явному насилию и т.д.) - потому что мое рабочее место займет другой. А попробовав организовать людей для защиты попранных прав убедился что моя рубашка ближе к телу, что народу в массе пофиг... И пока все это не изменится - будет как есть - ГОНДУРАС и ГВАДЕЛУПА.

.... чи тільки для Вас зробили виняток?

Я дуже люблю ПАНІКУВАТИ. Надра побачивши що я панікую і цій паніці піддаються інші вкладники, особливо з Сальвадору, зробили для мене виняток. І тепер я бідося не маю рахунку валютного в улюбленному банку, правда борги банку перед мною не закінчилися, і закінчаться не скоро.... Банк винен мені 3%+ 9% +9% + 4,4% + 4,4% + інфляційні + витрати по другому суду і майбутні витрати по третьому. А ще мене мучать кошмарні сни (ніби то я досі вкладник надри, і мені гроші не повертають з депо) і лише посадка пана Воловенка (директор Хмельницького РУ) років на 5, може повернути мені нормальний сон. З огляду на те що він сідати не хоче на 5, а я не можу спати, думаю що банк міг би запропонувати мирову . Воловенко сідає на 2,5 а я дрімаю

супер
Банк винен мені 3%+ 9% +9% + 4,4% + 4,4% +
гарно рахуєте, але не розумію логіки обрахунку

.....

Я по суду забрав.

Виконали через ДВС рішення суду??? Можете підтвердити свої слова, а то дуже слабо віриться. Невже всім виконують рішення суду, чи тільки для Вас зробили виняток?

Я вже підтверджував. Ось один кусок
http://us.ua/149459
а ось другий
http://us.ua/149466/

Хоча могли повірити просто глянувши в мої чесні очі. Чи може Вас надрюки найняли щоб мене до інфаркту довести всякими інсинуаціями? Думаєте можна так над малограмотними глумитися?

Доречі шановні модератори, картинки не працюють

перепрошую, цей форум вже більше піроку не читав.

Хоча могли повірити просто глянувши в мої чесні очі.

Кожна робота впливає на людину, моя професія не дозволяє мені повірити в такі серйозні речі не ознайомившись з док .

Глянув Ваші документи... деякі думки:
1. вклад Вам не був повністю повернутий через ДВС
2. з наданих документів взагалі не вбачається що вклад повернуло ДВС, а не Надра (добровільно примусово через деякі програми)

Я не заперечую що і через ДВС можна частково виконати рішення, але не в повному обсязі... і який відсоток буде від загальної суми

Чи може Вас надрюки найняли щоб мене до інфаркту довести всякими інсинуаціями? Думаєте можна так над малограмотними глумитися?
Та ні з надрюками не працюю, а от проти них вже не раз був ... (не по депозитах)

1. проценти після зкінчення строку дії договору не стягнете

3% годовых за несвоевременное исполнение обязательства.
Почитайте уважно ст. 625 ЦК 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди в переважній більшості не розцінюють невиконання депозитного договору в золоті, як невиконання грошового зобовязання.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Муратової С.О.
при секретарі Гресс Ю.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ про відшкодування збитків за договором строкового банківського вкладу, -
ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою (а.с.1-3), в ході судового засідання уточнила та збільшила позовні вимоги (а.с.21-23), просить суд стягнути з відповідача збитки за договором строкового банківського вкладу в банківських металах у розмірі 153177,05 гр., три відсотки річних від суми боргу в сумі 5023,37 гр., суму інфляції у розмірі 16844,53 гр., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 17977,32 гр., а також всі судові витрати, вказуючи наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача збитки за договором № 837760/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 березня 2008 року у розмірі 153177,05 гр., суму трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 5023,37 гр., а також суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 16844,53 гр.

ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ на користь ОСОБА_1 збитки за договором № 837760/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 березня 2008 року у розмірі 153177 (сто п’ятдесят три тисячі сто сімдесят сім) гр. 05 коп., суму трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 5023 (п’ять тисяч двадцять три) гр. 37 коп., суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 16844 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) гр. 53 коп., судовий збір в сумі 398 (триста дев’яносто вісім) гр. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гр., а всього стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 175563 (сто сімдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят три) гр. 40 коп.

В случае неоднозначной применительной практики судами, если не ошибаюсь, появляется возможность прямого обращения гражданина в КС Украины. Да и что мешает перенести спор в ЕСПЧ.

P.S. Относительно обращения в Конституционный Суд Украины добавлю, что тут надо хорошо разобраться в работе данного механизма. Пожалуй я зря его упомянул. Проку от него не будет. Правда, Жвания использовал такую возможность в прошлом.

По-перше дане рішення є заочним, тобто найбільш імовірно банк не зяввився та можливо навіть і не подав заперечень на позов
По-друге дане рішення не переглядалось в апеляційному порядку та касаціному порядяку (в ЄДРСР немає інфо)
і по третє (саме основне) це рішення СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

А тепер почитайте що пише з цього приводу ВСУ (у ВССЦКС ще руки не дойшли ):

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10551112


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



14 липня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі :


головуючого
Патрюка М.В.,

суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Перепічая В.С.,



Мазурка В.А.,
Прокопчука Ю.В., -




розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” про виконання обов’язків за договором та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі Одеського регіонального управління на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2008 року та 16 травня 2008 року уклав із відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” (далі - ВАТ КБ “Надра”) договір строкового банківського вкладу в банківських металах “Золотий вклад для фізичних осіб”. Зазначав, що відповідно до умов укладених договорів передав відповідачу золото в зливках на 12 місяців (365 днів), дата повернення вкладу 10 квітня та 16 травня 2009 року, процентна ставка за вкладом встановлювалась у розмірі 5 %. Указував, що після закінчення строку депозиту відповідач відмовляється виконати умови укладених договорів щодо повернення золотих зливків та нарахованих за укладеними договорами процентів у розмірі 5 % річних. Просив зобов’язати ВАТ КБ «Надра» повернути золоти зливки, нараховані проценти, неодержаний дохід у розмірі 5,5 %, індекс інфляції та три проценти річних за користування коштами; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 200 тис. грн.



Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління на користь ОСОБА_6 вклад зливками банківського золота, виробленого Valkambi S. A. (Швейцарія), у розмірі 318, 41 тройських унцій проби не нижче 999,9 у зливках номіналом не менше 100 грамів та нараховані проценти за користування вкладом за договором № 848187/04-Д від 10 квітня 2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах “Золотий вклад для фізичних осіб” у розмірі 15,85 тройських унцій; зобов’язано ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління здійснити виплату неодержаного доходу в розмірі 5,5 % річних від внеску та нарахованих за ним процентів за договором № 848187/04-Д від 10 квітня 2008 року в розмірі, що станом на 25 травня 2009 року складає 2,2 тройських унцій, та в розмірі, нарахованому на момент фактичного повернення; зобов’язано ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління здійснити виплату суми індексу інфляції внеску та нарахованих за ним процентів за договором № 848187/04-Д від 10 квітня 2008 року в розмірі, що станом на 25 травня 2009 року складає 3,01 тройських унцій, і в розмірі, нарахованому на момент фактичного повернення; зобов’язано ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління здійснити виплату компенсації за користування коштами в розмірі трьох процентів річних від внеску та нарахованих за ним процентів за договором № 848187/04-Д від 10 квітня 2008 року в розмірі, що станом на 25 травня 2009 року складає 0,88 тройських унцій, і в розмірі, нарахованому на момент фактичного повернення; стягнуто з ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління вклад зливками банківського золота, виробленого Valkambi S. A. (Швейцарія), у розмірі 198,46 тройських унцій проби не нижче 999,9 у зливках номіналом не менше 100 грамів та нараховані проценти за користування вкладом за договором № 848218/04-Д від 16 травня 2008 року строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах “Золотий вклад для фізичних осіб” у розмірі 9,87 тройських унцій; зобов’язано ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління здійснити виплату неодержаного доходу в розмірі 5,5 % річних від внеску та нарахованих ним процентів за договором № 848218/04-Д від 16 травня 2008 року в розмірі, що станом на 25 травня 2009 року складає 0,24 тройських унцій, і в розмірі, нарахованому на момент фактичного повернення; зобов’язано ВАТ КБ “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Одеського регіонального управління здійснити виплату компенсації за користування коштами в розмірі 3 % річних від внеску та нарахованих за ним процентів за договором № 848218/04-Д від 16 травня 2008 року в розмірі, що станом на 25 травня 2009 року складає 0,08 тройських унцій, та в розмірі, нарахованому на момент фактичного повернення. Стягнуто з ВАТ КБ “Надра” на користь ОСОБА_6 195 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат.



У касаційній скарзі ВАТ КБ “Надра” в особі Одеського регіонального управління просить скасувати постановлені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за укладеними договором строкового банківського вкладу (депозиту), позивач має право на відшкодування збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) у розмірі 5,5%, стягнення встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов’язання, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання та відшкодування моральної шкоди.

З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч. 1 ст. 1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти (ч.ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України).

У порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції в достатній мірі не з’ясував характер спірних правідносин, права та обов’язки сторін за укладеним договором строкового банківського вкладу та помилково застосував до регулювання правовідносин сторін загальні положення про зобов’язання, а саме: сплата боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми, відшкодування збитків (упущеної вигоди, неодержаних доходів) тощо.

Крім того, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках, передбачених ст.ст. 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад: ст. 49 Закону “Про інформацію”, ст. 44 Закону “Про авторське право і суміжні права”), про порушення зобов’язань, які підпадають під дію Закону “Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд на ці положення уваги не звернув та застосував до договірних відносин норму що регулює деліктні відносини.

У порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України суд апеляційної інстанції порушень вимог матеріального законодавства під час перевірки справи в апеляційному порядку не усунув і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин постановлені судові рішення не можуть залишатися в силі й підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.



Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра” в особі Одеського регіонального управління задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.



Головуючий М.В. Патрюк

Судді: Т.Є. Жайворонок

В.А. Мазурок

В.С. Перепічай

Ю.В. Прокопчук

1. проценти після зкінчення строку дії договору не стягнете

3% годовых за несвоевременное исполнение обязательства.
Почитайте уважно ст. 625 ЦК 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суди в переважній більшості не розцінюють невиконання депозитного договору в золоті, як невиконання грошового зобовязання.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Муратової С.О.
при секретарі Гресс Ю.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ про відшкодування збитків за договором строкового банківського вкладу, -
ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою (а.с.1-3), в ході судового засідання уточнила та збільшила позовні вимоги (а.с.21-23), просить суд стягнути з відповідача збитки за договором строкового банківського вкладу в банківських металах у розмірі 153177,05 гр., три відсотки річних від суми боргу в сумі 5023,37 гр., суму інфляції у розмірі 16844,53 гр., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 17977,32 гр., а також всі судові витрати, вказуючи наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача збитки за договором № 837760/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 березня 2008 року у розмірі 153177,05 гр., суму трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 5023,37 гр., а також суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 16844,53 гр.

ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ на користь ОСОБА_1 збитки за договором № 837760/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 березня 2008 року у розмірі 153177 (сто п’ятдесят три тисячі сто сімдесят сім) гр. 05 коп., суму трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 5023 (п’ять тисяч двадцять три) гр. 37 коп., суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 16844 (шістнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) гр. 53 коп., судовий збір в сумі 398 (триста дев’яносто вісім) гр. 45 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гр., а всього стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 175563 (сто сімдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят три) гр. 40 коп.

В случае неоднозначной применительной практики судами, если не ошибаюсь, появляется возможность прямого обращения гражданина в КС Украины. Да и что мешает перенести спор в ЕСПЧ.

P.S. Относительно обращения в Конституционный Суд Украины добавлю, что тут надо хорошо разобраться в работе данного механизма. Пожалуй я зря его упомянул. Проку от него не будет. Правда, Жвания использовал такую возможность в прошлом.

В случае неоднозначной применительной практики судами, если не ошибаюсь, появляется возможность прямого обращения гражданина в КС Украины. Да и что мешает перенести спор в ЕСПЧ.

Цивільний процесуальний кодекс України
N 1618-IV, 18.03.2004, Кодекс України, Верховна Рада України

Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

О !!! а в цьому прикладі до касаційної інстанції ще мінімум апеляція має бути