Доброчинний проект: творча майстерня для дитячого будинку

Гончарна майстерня, яка віднедавна почала працювати на базі Коломийського дитячого будинку-інтернату (Івано-Франківська область, Україна), це черговий соціальний проект який запровадила благодійна організація “Українська благодійницька мережа”. Як і під час свого попереднього проекту (облаштування свічкової майстерні в Снятинському будинку-інтернаті для дітей з особливими потребами) організація дотримується принципу, за яким дітям надається не допомога у вигляді речей, подарунків чи їжі, а можливість творчої реалізації, самовираження, зайняття свого часу.

На сьогоднішній день у Коломийському інтернаті перебуває 65 дівчаток. Кожна зі своїм характером і всі з особливими потребами, і на всіх один вихователь з 10 річним стажем роботи, про яку дівчатка жартома і з любов’ю говорять - “вихователька в нас чемна, слухається”.

З одного боку у соціальну плані закладу ніби й нічого не бракує, як по українських мірках - чисті, прибрані кімнати, їжа, медичне обслуговування. А от що стосується дозвілля то тут вже починаються певні нюанси. Іграшки, в кожного своя, але лише в тих “кому можна”, адже діти з розумовою відсталістю не завжди можуть зрозуміти призначення того чи іншого предмета і, щоб потім не “виловлювати іграшки” в санвузлі їх дітям дають лише під наглядом. Ще передбачені – концерти (власними силами) до кожного свята та трудотерапія (прибирання прилеглої території інтернату). Чи не здалося вам, що у цьому переліку чогось бракує?

Як на наш погляд цим дітям в першу чергу не вистачає справи, яка б приносила задоволення і заповнювала вільний час. Адже більшість людей можуть вибирати вид діяльності до своїх вподобань, відвідувати різноманітні гуртки, секції, змінювати роботу чи навіть все життя. А діти з особливими потребами такої можливості не мають. Звісно, їм не доступні всі види діяльності. Але фахівці твердять, що і вони можуть реалізуватись та розвиватись через мистецтво. І воно для дітей-інвалідів стати можливістю почути, побачити, пізнати та відчути все різноманіття навколишнього середовища.

Саме тому Українська благодійницька мережа організувала в Коломийському дитячому будинку-інтернаті гончарну майстерню. Адже гончарство, як вид мистецтва, справляє терапевтичний вплив на психіку дитини з особливими потребами і є доступним для дітей із затримкою розвитку. Тим більше, що глина є безпечним, піддатливим матеріалом, який в руках дитини може стати неповторним витвором мистецтва. Ми з вами віримо у те, що зможемо не лише розкрити нові таланти, але й змінити таким чином життя багатьох дітей-сиріт, котрих доля, крім сирітства, також „наділила” фізичними або розумовими вадами.

Дарунок кожного із нас, чиє серце відгукнулося читаючи ці рядки, — не просто пожертва, яка буде “спожита” і не залишить по собі ані сліду. Наші дарунки — це своєрідні соціальні “інвестиції”. Кожен, хто дарує, матиме змогу постійно спостерігати за просуванням нашої спільної справи.

Організація надає детальні звіти про кожні використану гривну чи одержаний дарунок.

Деталі на сайті Української благодійницької мережі


Для довідки

Коломийський дитячий будинок-інтернат — заклад ІІІ профілю, де проживають вихованки з помірною розумовою відсталістю та відносно збереженими фізичними даними.

Відео про майстерню:

ubm.org.ua/syrotyntsi/kolomiyskiy-dityachiy-budinok-internat/videoalbom.html

Майже місяць тому ми відкрили цю тему.

Ми не ставили за ціль відразу зібрати тисячі гривень пожертв, але ми сподівалися принаймні почути думку Українців про дуже важливу загальносуспільну проблему — переважну байдужість держави та суспільства до того, що відбувається у закладах для сиріт з обмеженими можливостями (дітей-сиріт-інвалідів).
Ми відкрили цю тему на десятках інших форумів, але МИ ОТРИМАЛИ ВІДПОВІДІ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ МОЖНА ПЕРЕЛІЧИТИ НА ПАЛЬЦЯХ ОДНІЄЇ РУКИ.

Щиро просимо вас, шановні відвідувачі цього форуму, висловити думки, пропозиції, побажання та ЗАУВАЖЕННЯ щодо нашої роботи. Ваша думка для нас дуже важлива.

Абсолютна більшість із нас прагне кардинальних змін у нашому повсякденному житті, зокрема гідних умова праці, дієвої системи медичного та соціального забезпечення, поваги до прав та свобод людини, неухильного виконання законів та багато іншого. Але цей нелегкий великий шлях починається з першого кроку — кроку на зустріч тому, хто страждає, хто терпить, хто зазначає утисків, зневаги, знущань, хто не може захисти себе сам.

Завершуючи хочемо сказати, що не закликаємо допомагати лише сиротам з обмеженими можливостями. Навколо нас, на жаль, дуже багато болі, страждання, несправедливості. Зупиніться та огляньтеся! Зробіть КРОК НА ШЛЯХУ ВІД “Я” ДО “МИ”, і ви неодмінно побачите, що кожен, почавши із себе та даруючи іншому, може творити зміни на краще!

Читайте також нашу офіційну заяву “Байдужість, яка потурає смерті”:
forum.finance.ua/topic103793.html