Банкам запретили самовольно изменять % ставки по кредиту!
+Додати тему
Відповісти на тему
Все про банківські послуги: відкриття поточних рахунків для фізосіб, СПД та юридичних осіб, розрахунково-касове обслуговування (РКО), клієнт-банк, інтернет-банкінг, комунальні платежі населення, отримання готівки та інші послуги.
Конституционный суд значительно расширил права заемщиков. Так, банкам запретили самовольно менять %-ную ставку без согласования с кредитуемым. Кроме того, введен запрет на наложение дополнительных штрафов и пени. Также теперь при судебной тяжбе по кредиту заемщик освобождается от уплаты судебных издержек.
Более полная информация - в этой статье:
Засудити нечесний банк стало легше
Позичальникам розв'язали руки. Відтепер банки можна тягти до суду за несправедливо завищені штрафи, односторонні зміни ставок кредиту, ба - навіть за використання колекторів. Усе це передбачає закон про захист прав споживачів.
Той самий закон, який впродовж року існував для кредитних споживачів у замороженому стані. Суди не брали його до уваги і відмовляли позичальникам у позовах. Усе повинно змінитися після рішення Конституційного суду.
Закон обмеженої дії
Одесит Андрій Степаненко кілька років тому взяв іпотечний кредит у доларах, а повертати його мусив за угодою у гривні. Коли вдарила криза, банк змінив правила - наказав чоловікові повертати кредит у доларах.
Враховуючи суму позики - 80 тисяч доларів - це б означало, що чоловіку треба сплатити банку за новим курсом щонайменше 640 тисяч гривень. Тобто майже на 240 тисяч гривень більше, ніж якби Андрій платив у гривнях за старим курсом.
Це суперечить закону про захист прав споживачів, згідно з яким банк не може змушувати клієнта повертати гроші не в тій валюті, у якій він їх брав. Проте, коли чоловік звернувся до суду, йому відмовили у задоволенні позову.
Мовляв, закон про захист прав споживачів регулює відносини між клієнтом і банком лише до укладання угоди, а все, що після - внутрішня суперечка сторін. Втім, Андрій не перший, кому суди відмовили у захисті споживчих прав.
За словами юристів, таких як він, в Україні - десятки тисяч. Причина цього - минулорічне "узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, підготовлене Верховним судом".
Згідно з цим документом, застосування закону про захист прав споживачів до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедури виконання договору, які передують укладенню договору.
Після укладення угоди між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо її виконання закон застосовуватися не може, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, яке регулює кредитні правовідносини.
Якщо до цього узагальнення суди подекуди на власний розсуд таки застосовували норми закону про захист прав споживачів щодо кредитних спорів, то після 2010 року більшість позовів позичальників залишалася без задоволення.
"Ви посилалися на закон, але суд не брав цього до уваги. Він казав, що цей закон щодо вас вже не діє, бо ви підписали угоду, погодилися з усіма умовами. Отже, тепер банк може робити з вами що хоче", - пояснює юрист Ростислав Кравець.
Так держава самоусунулася від захисту громадянина і залишила його наодинці з фінансовими установами. Степаненку це не сподобалося, і він звернувся до Конституційного суду за офіційним тлумаченням. Питання були прості.
Чи є правомірною відмова суду у відкритті провадження за позовом про захист прав споживачів з посиланням на те, що кредитні відносини є споживчими лише до підписання договору? Чи справді держава захищає права споживачів кредитних послуг лише до укладання кредитного договору?
На радість позичальникам Конституційний суд став на бік кредитних споживачів. Він пояснив, що дія закону поширюється на правовідносини між кредитором і позичальником під час і укладання, і виконання договору.
Таке, здавалось би, просте тлумачення, насправді діаметрально змінює позицію сил у кредитних спорах на користь позичальника.
По-перше, закон про захист прав споживачів встановлює важливу умову: всі двозначні норми у договорах з позивачами тлумачаться на користь споживача.
"Мені важливо було застосування закону для вирішення цього спору в апеляційному суді. Тепер суд має стати на мій бік", - розповідає Андрій.
По-друге, закон забороняє в односторонньому порядку підвищувати ставку кредиту, якщо це не передбачено договором. Якщо ж в угоді це прописано, то позичальника мусять попередити заздалегідь.
"Банки ці положення ігнорують. Деякі з них навіть вчиняють свідомий обман: підвищують ставку математично, не декларуючи це збільшення. Споживач лише бачить збільшення витрат на обслуговування кредиту, але при цьому банк декларує, що базова ставка залишилася без змін", - каже юрист Ігор Новак.
По-третє, банки не зможуть виписувати своїм позичальникам неймовірні суми штрафів та пені, якщо останні не виконають свої зобов'язання за угодою.
В законі про захист прав споживачів сказано, що несправедливим є "встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад 50% вартості продукції - у разі невиконання ним зобов'язань.
Проте, за словами юристів, за 2010 рік накопичилось багато рішень суду про стягнення з позичальників штрафів, сума яких у кілька разів перевищує суму наданого кредиту. Наприклад, киянці Ользі Коренюк, яка ще у 2006 році брала кредит на житло, банк виписав одразу чотири різні штрафи і пені.
Зокрема, штраф у розмірі 15% від суми кредиту за ненадання інформації про власний дохід, такий же штраф за невиконання зобов'язань щодо щорічного страхування житла, пені за простроченим кредитом і простроченими відсотками. Увесь цей букет позичальниці обійшовся у понад десять тисяч доларів.
В суд - безкоштовно
По-четверте, позичальникам більше не доведеться платити держмито під час звернення до суду. Останні звільняються від судового збору, якщо це пов'язано з порушенням їх прав. Упродовж останнього року спір з банком суди сприймали як майновий і вимагали від позивачів сплатити мито.
"Кілька моїх заяв Шевченківський суд Києва повернув саме тому, що я не сплатила судове мито. Хоча у позові було чітко сказано, що цей позов стосується закону про захист прав споживачів", - скаржиться Коренюк.
Сума держмита за такими справами, кажуть юристи, становить 1 700 гривень плюс 100-200 гривень на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зрозуміло, що це було суттєвою перепоною для оскарження дій банків.
Ось кілька таких рішень.
По-п'яте, відтепер банківських колекторів можна притягати до відповідальності.
Законом заборонено "здійснення тривалих та періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла, здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача".
Крім того, заборонено звертатися до родичів або друзів боржника та афішувати його борги. Тобто від усього того, що роблять колектори, позичальники тепер можуть захиститися, а діяльність таких служб підпадає під велике питання.
Банки не здаються
Проте банки не поспішають оголошувати капітуляцію. У тлумаченні Конституційного суду більшість з них не бачить великих змін. Щодо ставок кредиту, наприклад, кажуть: це регулюється додатковою угодою з позичальником.
"Так само і щодо пені, якщо вона передбачена договором. Вимагати повного виконання зобов'язань - це законне право банку. Якщо є недобросовісні позичальники, вони повинні відповідати, в тому числі й фінансово", - пояснює директор департаменту правового забезпечення банку Олександр Ярицький.
Не згодні банки і з тлумаченням щодо колекторів. Їх зникнення вони не прогнозують. Кажуть, колекторам заборонено тільки публічно повідомляти про наявність заборгованості у позичальника.
"Це не означає, що банк не має права передавати борг колекторській компанії для стягнення заборгованості в рамках чинного законодавства", - заявив виконавчий директор іншого банку, який побажав залишитись неназваним.
За словами адвокатів позичальників, реакція банків була очікувана. Тлумачення КС зовсім не означає, що банки миттю перестануть порушувати норми закону.
Тим не менш, тлумачення суду суттєво розширює можливості клієнтів банків у відстоюванні своїх прав. Саме тому юристи очікують найближчим часом на хвилю позовів проти цих установ. Зокрема, і у справах, за якими суд уже виніс рішення.
