УКРАЇНА (Антиутопія)

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
  #<12
Повідомлення Додано: П'ят 01 бер, 2013 12:23

  dymdym написав:Глава 1 Держава

Держава

Державою є об.єднання достатньо великого масиву, більшою ачи меншою мірою, генетично, культурно, економічно пов.язних між собою груп населення, з метою збереження й примноження ними як своєї популяції загалом, так й додержавно набутого ними симбіозу духовно-матеріальних благ*, зокрема. При сьому, значні зміщення пропорцій в симбіозному тілі (тотальне домінування матеріального над духовним, й навпаки, диктат псевдодуховності над матеріальним) як правило, призводить до значних потрясінь (громадянські, ідеалогічні, расові, й тп війни й затяжні конфлікти; економічні кризи, й тп), або навіть й розпаду держ утворень.
*Державними благами, є набір найрізноматніших забезпечуємих державою прав й послуг, які неможливо, або майже неможливо, отримати У достатньо якісному об.ємі поза соціумом. А саме,- захист від зовнішнього агресора- армія; захист від внутрішньої агресії- судочинство, поліція; забезпечення доступу до освіти, мед допомоги, тощо. При чому, чим розвиненішою є держава, тим більший набір тим більш якісних послуг тим більш широкому колу, забезпечує вона своїм громадянам. Перелік надаваємих державою благ не є незмінною величиною, й при успішному розвитку держав може поповнюватись, а при стогнації, відповідно зменшуватись.

Інститут громадянства

1- Громадянином є всяка особа що отримала доступ до сього привілею за фактом народження, або формалізувала свої претензії на громадянство, через процедуру натуралізації. (Докладніше про натуралізацію в главі про держ міграційну політику).
2- Всі, пов.язані з данною державою фактом народження, або натуралізації батьків, неповнолітні* особи (діти), є носіями статусу неповного, тобто тимчасово обмеженого в правах й обов.язках, громадянства.
3- Всякій, як натуралізуємій так й отримавшій право претендувати на громадянство по факту народження, особі, має бути окремо роз.ясно, що громадянство держави надається лише в тому випадку, коли пошукач громадянства погоджується,- з повагою сприймати державну цілісність, єдину державну мову, традиції, історію й культуру данної держави.
4- Кожен громадянин має право відмовитись від свого громадянства, або через набуття громадянства іншої держави, або через інші доступні на данний час форми (Наприклад, через отримання тимчасового статусу). Всякий неповний громадянин, за тих чи інших причин, відмовившийся по набуттю повноліття, прийняти статус повноцінного громадянина, залишається у статусі- неповний громадянин, з одночасним позбавленням його будь-яких привілеїв й прав, в частині статусу стосуючоїся конкретно неповнолітніх.
5- Всякий громадянин в праві сподіватися отримати від держави якомого ширше сприяння у забезпеченні доступа до якомого ширшого переліку благ. В той же час, всякий громадянин має окремо означені обов.язки** перед державою.
6- Всякий громадянин ігноруючий або порушуючий обов.язки громадянина може бути як тимчасово враженим у правах, так й позбавлений громадянства безстроково.
7- Відносини громадянина й держави, мають формалізуватися через посередництво таких унікальних, засвідчуючих особу (й ширше її статус) документів,- свідоцтво про народженння, паспорт, податковий паспорт (трудова книжка), пенсійне посвідчення. За доступності відповідних можливостей й технологій, окремі документи можуть бути об.єднані у єдиний масив.
8- З метою сприяння підтримання й активізації родинних й традиціональних звязків, а також як безсумнівно підвищуюча державний авторитет, складова, в державним законодавством має бути передбачений статус закордонного громадянина. На отримання статусу Закордонний Громадянин може претендувати всяка довівша свою причетність до держави емітента (виїхав сам, виїхали пращури, члени родин (чоловік, дружина) виїхавших й тп), пройшовша окремо прописану процедуру набуття статусу (базові вимоги до натуралізовуємих), особа будь якого громадянства.
Статус закордонного громадянина має забезпечувати його володарю окремо прописані права доступу до деяких надаваємих данною державою благ (наприклад,- вільний в.їзд-виїзд, право на освіту, право на пришвидшене отримання повноцінного громадянства й тп). За умови (з 25* річного віку ) регулярного внесення у загальнодержавний бюджет, суми, рівною за величиною податку на фізичну особу з офіційно встановленої на данний відрізок часу мін з/п, володар статусу отримує ідентичні з автентичним громадянином права, за виключенням виборчого права.
*докладніше про означені статуси в главі д/а
**Всякий громадянин держави є зобов.язаним-
а- при загрозі, або здійснившомуся факті, зовнішньої агресії, по першому ж заклику, вставати на захист державної цілісності й недоторканості державної території (свяшенний обов.язок)
б- не порушувати її правове поле, в частині її кримінального законодавства (вбивства, розбій, крадіжки й тп).
Якими б, більш ачи менш досконало розвиненими, не були правові поля тих чи інших держав, історія засвідчує далеко непоодинокі випадки маніпулятивного інкримінування кримінальних злочинів політичним, громандським, й релігійним активістам. Відповідно, слід мати на увазі,- навіть при повній фактичній безпорадності, перемеленого державно-репресивною системою громадянина,- неадекватне покарання лише відстроковує й накопичує підняті репресованим проблеми, критичне ж накопичення подібних випадків є прямою дорогою ведущою до більшою, ачи меншою мірою, радикальних революційних змін, включно з можливістю державного розпаду. Мінімізувати подібну практику можливо лише через розвиток політичної системи.
в- по набуттю 25 річного віку й до досягнення пенсійного статусу, регулярно вносити свій особистий вклад у загальнодержавний бюджет (мін у розмірі суми, еквівалентної величині податку на фізичну особу з офіційно встановленої на данний відрізок часу мін з/п.

Держава 1.1

1- Державою є централізоване політично-економічне утворення, службовий апарат якого, здатен контролювати окремо означені кордони, з забезпеченням функціонування у їх межах, єдиного правового поля.
2- Держава може вважатися такою що відбулась, якщо на протязі життя 2 поколінь, БІЛЬШІСТЬ населення держави було об.єднане єдиною (домінуючою) мовою, традиціями* й схожим потрактуванням віддалених в часі (тою чи іншою мірою), історичних подій.
* Домінуючою мовою й культурою держави можуть стати як мова й культура пасіонарної державотворчої меншості, так й при порівняно вищому рівню розвитку,- апосіонарної більшості (характерно для поліетнічних імперського роду держав). Для унітарних, виникаючих на базі споріднених родоплемінних союзів держав, мовна й культурна проблеми не є визначальними й актуальними апріорі. Безсумнівно являючи собою основний засіб державної масової комунікації, державна мова, разом з тим, виконує й ще одну надважливу функцію,- функцію державного оберіга. Мова не є чимось закостенілим й трансформується в часі. Зміна однієї державної мови на іншу, можлива лише під окупаційним впливом.
Строки реабілітації мовного простору, можуть широко вар.юватися (від кількох десятків до сотень, років) в залежності від специфіки успадкованої ситуації. Остаточна втрата мови, або її неспроможність до повноцінного постокупаційного відновлення, означає смерть одного, й народження, або утвердження на тих самих теренах, іншого держ утворення з новітнім поглядом на історію, традиції, політичний устрій й тп, яке з плином часу, все ж не зможе не перейняти на себе, в залежності від ступеня його розвитку, ті чи інші компоненти спадщини попередників.
3- Держава не є раз й назавше усталеним утворенням. Держави народжуються, вмирають й трансформуються в часі. Територія й населення держав, приростають ачи маліють як внаслідок об.єктивних (зміна клімату, природні катаклізми й епідемії, вичерпання ресурсної бази й тп), так й суб.єктивних обставин (різного рівня виваженості зовнішня й внутрішня політика).
4- Держави поділяються на - моно, полі, квазі держави, а також держави змішаного типу.
а- Моно державами, є держави більшість населення яких складається з однієї етнічної групи(Японія, фінляндія й тп). Утворення моно держав є або формалізацією наступної фази розвитку родо-племінних відносин, або відбувається шляхом обособлення споріднених родових груп(народу), в результаті розпаду більш розвинених держ утворень імперського типу.
б- Поліетнічними (сша,індія,бразилія й тп), як правило є держави претендуючі на першість як в окремому регіоні, так й у світовому контексті, або ж є уламками колишніх імперій. Всі поліетнічні держави, рано чи пізно розпадаються на моно, квазі й змішаного типу держави.
в- Державами змішаного типу є держави з яскраво виражним одним або кількома етнічними анклавами (Канада).
г- Квазі державами (Монако, Люксембург) є абсолютно необороноздатні, штучні територіальні утворення, існуючі виключно завдяки домінуючій в регіоні політичній волі. Як правило, при поліетнічному складі, подібні утворення, схильні до розпаду (типу Бельгії, Швейцарії й тп) на етнічні компоненти, кожен з яких здатен відносно безболісно приєднатися до своїх метрополій.
5- Існування будь-якої держави, немислиме без підтримуючого її життєдіяльність державного апарату.
6- Всяка держава з тим, ачи іншим ступенем ефективності проводить зовнішню (забезпечуваєму представницьким апаратом й збройними силами), й внутрішню (забезпечуваєму виконавчою й судовою, спираючоюся на законодавчій й репресивний аппарат, владою), політики.
Функцією зовнішньої політики всякої держави є-
а- створення ефективного апарату відповідаючого за передбачення й попередження зовнішніх загроз (військових, ідеалогічних, економічних) а також за первинне на них реагування
б- налагодження ефективної логістики (доступ до передової закордонної освіти, ноу-хау, природних ресурсів й тп.)
в- надання якомога ширшої допомоги громадянам перебуваючим за межами метрополії
Функцією внутрішньої політики всякої держави є-
а- створення ефективного апарату здатного адекватно відповісти на зовнішні загрози
б- забезпечення громадянам якомога ширшого доступу, до якомога ширшого переліку благ (захист життя, свобода совісті й слова, недоторканість приватної власності, освіта, медичне обслуговування, право на працю й вільне пересування, пенсійне забезпечення й тп)
7- Могутність держави визначається комбінацією могутності її збройних сил й економічного потенціалу, множеного на духовно-ідеалогічну основу.


Единственный комментарий - мы отличаемся грамотным построением теории и описанием шагов для ее реализации, но аматорским отношением к ее практическому выполнению. Да и части населения это просто не надо, все устраивает...Вот и получается антиутопия...на грани с утопией!
kirillDot
 
Повідомлень: 68
З нами з: 01.03.13
Подякував: 0 раз.
Подякували: 0 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Вів 15 жов, 2013 18:37

переніс
Востаннє редагувалось tobias в Сер 16 жов, 2013 15:26, всього редагувалось 1 раз.
tobias
 
Повідомлень: 5133
З нами з: 21.01.08
Подякував: 396 раз.
Подякували: 252 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Сер 16 жов, 2013 07:26

apollo
Вы хорошо ответили, респект и уважуха. Но вас не услышат, там глухо как в танке.
vmlevchuk
 
 
  #<12
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: Ірина_, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
270 111306
Переглянути останнє повідомлення
Сер 27 лис, 2019 12:04
tobias
0 3549
Переглянути останнє повідомлення
Вів 24 лис, 2015 11:34
ТупУм
0 5780
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 23 лис, 2012 13:53
dymdym
Топ
відповідей
Топ
користувачів
реклама
Реклама