Зовнішня торгівля та іноземні інвестиції в регіони України
+Додати тему
Відповісти на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Найбільшим нетто-імпортером в Україні є столиця, хоча велика частина її зовнішньоекономічних операцій насправді обслуговує інші регіони. Крім неї великий від'ємний баланс торгівлі мають Львівська та Київська області. Головними ж експортерами є Донеччина та Луганщина, а також, в меншому ступені, Дніпропетрівська, Запорізька та Полтавська області. Приблизно половина усіх прямих іноземних інвестицій в економіку України іде в економіку Києва, хоча й в цьому аспекті столиця, великою мірою, обслуговує інші регіони. Другий регіон з великими накопиченими прямими іноземними інвестиціями - Дніпропетровщина, адже саме тут знаходиться найдорожче з проданих іноземцям українських підприємств - Криворіжсталь. Здебільшого ж інвестиції прямують до економік великих міст, таких як Харків та Донецьк.
42 млн людей в країні Їм на рік потрібно 42 млн штанів, 84 млн пар взуття, 42 млн футболок, сорочок і т.п. Просто клондайк для легкої промисловості. Шити ж можна в кожному з 10 млн домогосподарств? Нажаль, в країні залишилось мабуть лише 1-2 млн швейних машин Скільки Україна змушена платити за 42 млн імпортних "штанів"? приблизно $25 коштують одні штани - $1млрд на рік на 42 млн Найдешевше взуття коштує $50 за пару. Мінімум 1-4 пари за рік. $2-8 млрд Щоб одягнути українців в імпортні товари легкої промисловості країна імпортує товарів на $5-15 млрд щороку. За скромними оцінками. В 2005-2008 ця цифра могла бути $25-30 млрд.
Чи може малий бізнес зараз експортувати товари з України? Теоритично звісно може. Навіть офіційно, за усіма процедурами. В реальності – неможливо і безглуздо це робити при низькій вартості товару, тобто при продажу в роздріб кінцевим користувачам. Для порівняння неадекватності існуючих умов (обмежень з боку податкової, митниці та Нацбанку) просто достатньо розглянути 2 приклади продажу товара вартістю 10 доларів з США в Україну та з України в США.
Приклад 1 – продаж товару у 10 доларів з США (продавець підприємець) в Україну (покупець приватна особа) Покупець (резидент України) заходить на торгівельну площадку Ebay або аналогічну, реєструється, робить замовлення та оплачує 10 доларів за товар (+ доставка, якщо не безкоштовна) зі свого карткового рахунку через систему Paypal (або аналогиічну) та чекає на бандероль за 2-3 тижня. Продавець отримує електронне замовлення, отримує оплату на свій рахунок, сплачує відсоток комісії системам Ebay та Paypal (зазвичай 3-4%), пакує товар, заповнює типову декларацію CN22 або CN23 (бланк якої сам і роздруковіє) та відправляє його поштою або іншою службою доставки. Раз на місяць або раз на квартал сплачує податки з отриманого прибутку від торгівлі.
Приклад 2 – продаж товару у 10 доларів з України (продавець підприємець) в США (покупець приватна особа) Покупець (резидент США) заходить на якусь торгівельну площадку (Ebay для підприємців з України не працює), реєструється, робить замовлення та хоче оплатити 10 доларів за товар... Але Paypal чи інші популярні світові світові системи на отримання коштів громадянами України не працюють...
Продавець (підприємець, спрощена система, 3 група, має валютні рахунки) якщо отримав замовлення від покупця відповідно до норм нашого законодавства має укласти з покупцем двомовний (англо-український) Договір на поставку товару, та отримати другий екземпляр від покупця задля пред’явлення у банк для підтвердження джерела надходження коштів. Навіть якщо покупець з США підписав Договір (що малоймовірно) і вислав другий примірник поштою (+5 доларів на пересилку), то він має оплатити за товар 10 доларів тільки на поточний рахунок продавця через SWIFT (+ 12 доларів за транзакцію), оскільки інші системи платежів не перераховують валюту в Україну на користь юридичних осіб (підприємців). Отже покупець витратив вже 5+10+12 доларів замість 10. І це ще без урахування вартості доставки товару, яка з України до США може бути дорожча, аніж у зворотньому напрямку. Проте це тільки початок. Щоб відправити товар за 10 доларів за межу України підприємець має бути акредитований на митниці (або пройти акредитацію). Коли він має акредитацію та може відправляти товари за кордон, він на кожну відправку має заповнювати митну декларацію, але якщо товар дешевший аніж 150 Евро, то митну декларацію можна не заповнювати, але тоді необхідно написати лист на ім’я Голови регіональної митниці щодо можливості незаповнення митної декларації через низьку вартість товару, отримати позитивну резолюцію і зробити з цих документів копії, щоб додати у бандероль (для вихідної пеервірки на митниці), яку запакувати та відправити через Укрпошту. Цікавіше інше – коли 10 доларів надійшли на валютний рахунок підприємя, банк зобов’язаний наступного ж робочого дня продати на міжбанку 75% валютной виручки, тобто 7,5 доларів… Врешті підприємець раз на квартал сплачує единий податок (4%) від суми отриманих коштів від продажу товарів (якщо товар таки вдалося продати).
Саме тому, зараз українські підприємці не ведуть офіційної роздрібної торгівлі з нерезидентами і вимушені застосовувати сірі схеми через різні альтернативні канали.
Що треба зробити Державі щоб виправити ситуацію:
Спростити ведення еспорту для малого бізнесу на зразок США, Китаю, Гонконгу та Сингапуру, де такий малий бізнес складає чи не найбільшу частку у торгівельному товарообігу.
1. Зняти обмеження та спростити правила для експортних операцій на суму менше 500 Евро (в еквіваленті). 2. Прибрати обов'язковий продаж валютної виручки для експортних операцій на суму менше 500 Евро (в еквіваленті). 3. Дозволити підприємцям використовувати платіжні картки та світові платіжні системи для отримання платежів від нерезидентів на свій рахунок. 4. Прибрати обов'язкове укладання договорів на поставку товарів у разі поставки на суму менше 500 Евро (в еквіваленті). 5. Спростити правила оформлення митних декларацій та проведення бідь-яких дозвільних процедур для експортних операцій на суму менше 500 Евро (в еквіваленті). 6. Запровадити типові неномерні бланки митних декларацій для малих відправлень за світовими зразками.
Очікуваний ефект від прибирання обмежень:
1. Близько 100 000 українських підприємців зможуть продавати свої товари на експорт у роздріб. 2. Надходження валюти від таких операцій 3-4 млрд. доларів на рік (вирішення проблеми валютного дефіциту). 3. Сплата податків у Бюджет з усіх сум надходжень (близько 5% від суми). 4. Вихід підприємців з тіні. 5. Суттєве збільшення надходжень Укрпошти та інших компаній-перевізників за рахунок збільшення обсягів пересилань. 6. Великий поштовх розвитку логістичного бізнесу та логістичної інфраструктури за рахунок збільшення кількости пересилань з України.
Додано: Вів 17 бер, 2015 09:37
