Quo vadis, Україно?

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
  #1234 ... 29>
Повідомлення Додано: Нед 06 січ, 2013 23:08

Quo vadis, Україно?

На 23 році своєї незалежності Українська держава опинилась в скрутному економічному, політичному становищі. Нові світові економічні реалії відкрили навіть останнім оптимістам реальний стан української промисловості, що паразитуючи на радянському спадку (який ще за створення поступався західним конкурентам) та дешевих ресурсах (газ, вугілля, робоча сила) сформувалась на основі низькотехнологічних, слабоконкурентних та малодохідних галузей (металургія, хім. промисловість, машинобудування). Хабарницька виконавча влада, лобістська законотворча та майже відсутня судова за умови повної імпотентності та злочинності міліції доповнюють сучасний політичний малюнок України. Популістські дії, імітація владою реформ призводять тільки до збільшення бюджетного розриву, що покривається за рахунок зовнішніх запозичень, які, по суті, проїдаються та врешті лягають податковим тиском на плечі громадян. На фоні цього лунають (часто корисливі) заклики в якості панацеї до вибору Західного чи Східного вектору розвитку, приєднання до Європи чи Митного союзу і т.п. То який шлях вибрати українцям, куди піти-приєднатися, чи є вихід з даної ситуації? Спроба відповісти на це та інші питання буде пізніше, а поки спрямуємо свій погляд в нещодавнє минуле України для того, щоб зрозуміти корінь проблем, причини сучасного стану.

Коли в 1991 році на голови українців "несподівано" впала незаслужена, але така жадана багатьма поколіннями, можливість створення незалежної держави, більшість населення на референдумі віддала свій голос за незалежну Україну. Зважаючи на досить пристойний (в порівнянні з іншими пострадянськими республіками) тогочасний економічний стан та патріотичний підйом, здається, ніщо не заважало патріотичним силам почати необхідні реформи в інтересах перетворення радянського типу економіки в ринкову. Проте відсутність громадянсько свідомого, зрілого суспільства, яке б усвідомлювало своє провідне значення, відповідальність і безпосередню участь в формуванні та контролі державної влади, зіграла вирішальну роль в ході новітньої історії України. Населення, що звикло до радянської системи держуправління та за відсутності/пасивності національно-спрямованих альтернатив, обрало на ключові державні посади представників все того ж бюрократично-корумпованого, ринково-недосвідченого, нездатного до швидких змін радянського апарату. Другу провідну роль зіграв інший "спадок" СРСР - криміналітет, що посилився в період "перестройки" та розквіт вже в незалежній Україні на фоні деградації міліцейського апарату та погіршення економічної ситуації. Таким чином злиття радянської бюрократії та криміналітету за умови пасивності громадянського суспільства вирішило подальший хід української історії: замість необхідної трансформації економіки за рахунок адаптації до світового ринку та проведення суспільно-важливих реформ в Україні стартував процес "роздержавлення" найприбутковіших підприємств в інтересах владно-кримінальних структур. Цей 22-річний процес так званого "первинного накопичення капіталу" триває й донині, в результаті якого український політично-економічний устрій сформувався як олігархічно-бюрократичний.

Так, повертаючись до сьогодення, в результаті цього процесу більшість прибуткових галузей України (енергетика, металургія, хім. промисловість, фінансові послуги ...) опинилися у володінні та/або під контролем фінансово-олігархічних груп. Частина - покищо в державній власності, очолювана неефективними вихідцями з "радянської" бюрократії та керована на створення "умов" для подальшої приватизації. Тому політика країни (як внутрішня так і зовнішня), яка по суті є наслідком економіки, спрямована не на національні (тобто в інтересах більшості громадян) пріоритети, а диктується нагальними економічними інтересами фінансово-олігархічних представників. Парадоксально, але українське суспільство та економічний потенціал всієї країни стали заручниками низькотехнологічних, малоефективних галузей, які знаходяться в приватній власності! Хабарництво, злочинність та неспрожність всіх гілок влади, судової системи, міліції довершують сумну картину занепаду соціально-економічного устрою сучасної української держави.

Тож звернемось до головного питання, що хвилює небайдужих українців: чи потрібні взагалі та які саме зміни в державі для перелому вектору розвитку країни? Одна частина песимістично налаштованих українців обрала однозначний вихід для себе - імміграція. Що ж, кожен має право особистого вибору, на щастя цей нерадісний для країни процес теоретично може набути зворотнього напрямку та, головне, не підходить для більшості громадян. Інша, пасивна, частина населення очікує, що об'єктивні зовнішні чинники та природні внутрішні процеси врешті призведуть до "еволюційно" правильного вектору розвитку української держави, тобто з часом ситуація вирішиться самостійно і спроби радикальних змін є марними. З цим рішенням також важко погодитися: такий матеріалістичний підхід (як і протилежний - чисто "ідеалістичний") є антиісторичним по суті - розвиток людського суспільства у всі часи спрямовувався розумовим (людським) чинником, будучи обмеженим об'єктивними "матеріалістичними" обставинами. Новітня світова історія має яскраві приклади рішучих успішних реформ (Сингапур, Південна Корея, Тайвань) ініційованих ефективною та діючою в державних інтересах владою. Скільки ще необхідно чекати українцям: 20, 30, 40 років ..., вічність? Чи виправдовує тактика "очікування" те, що за ідентичний часовий проміжок та ідентичних початкових умов Китай (Польша, Прибалти ....) досяг незрівнянно кращих економічних результатів? Очевидно, ні. Врешті, недаремно народ каже: "Під лежачий камінь вода не тече".

Тож, зостається шлях активних змін. Розберемо теоретичні та найбільш ймовірні для нашої країни варіанти. Ще давні греки "здогадалися" про вірогідні форми управління державою: влада більшості (демократія/охлократія), влада обраних (аристократія/олігархія), влада одного (автократизм/тиранія). Де юре українська незалежна держава задумувалась як демократія, але фактично в результаті певних історичних подій набула, як відомо, олігархічних рис. Враховуючи ганебний сучасний стан демократичних інститутів країни (які є необхідним базисом будь-якої успішної демократії), не варто сподіватися на демократичне майбутнє. Понад два десятиліття незалежності не тільки не посилили демократичні засоби держуправління, а лише остаточно перетворили Україну на олігархічну державу. Результати виборів лише підтверджують несформованість українського громадянського суспільства - а без нього демократія неможлива в принципі. Доводиться констатувати, що Україна ще "не доросла" до демократії.

Для аргументації тезису про нереальність "аристократичного" варіанту для країни доведеться розглянути наслідки Помаранчевої революції 2004р. Тогочасна опозиція існуючому політичному режиму об'єдналась в "помаранчеву" коаліцію та, претендуючи на роль політичної еліти й отримавши підтримку активної частини народу, здобула можливість для корінних політичних змін. Проте чвари, корупція та особисті мотиви ключових фігур, а також "безпроблемне" злиття опозиції та представників олігархату показали справжню суть "еліти". Все ж попри деякий негатив та розчарування суспільства Помаранчева революція була єдиним демократичним шансом України на шляху до якісного перетворення на зразок Грузії. Головне, її наслідки та подальші політичні події дають нам можливість констатувати два ключових факти: перший - наразі в Україні не існує справжньо патріотичної політичної еліти; другий - активна частина українського громадянського суспільства є єдиною внутрішньою силою, яка за бажанням здатна змінити долю держави.

Залишається нерозглянутим автократичний варіант. Насправді, при всьому негативі, з яким здебільшого асоціюється саме тиранія (виродження/антипод автократії), автократичний політичний режим ще не випробуваний незалежною Україною, хоча мав (досить успішні) прецеденти в історії країни (Б.Хмельницький, П.Скоропадський тощо). Порядна та розумна людина, наділена широкими політичними повноваженнями, здатна сформувати професійну команду, ініціювати та провести такі необхідні політичні та економічні реформи в інтересах держави та народу України. Тільки автократичне керівництво та персональна відповідальність дасть змогу провадити національно-орієнтовану політику, а не політику підтримки приватних інтересів. Відсутність політичної "боротьби", популізму значно підвищить можливість проведення реальних довгострокових реформ, створення дієвої судової системи нарешті дозволить застосувати "єдиний закон для всіх". Люстрація та оновлення апарату держуправління, радикальні економічні перетворення в поєднанні з режимом "сильної руки" здатні якнайкраще сприяти зміні вектору розвитку країни, особливо за умов світової економічної стагнації. Недаремно, бізнес також схильний використовувати напівавтократичний режим управління підприємством. Навіть теорії управління та ймовірностей стверджують, що система, яка складається з меншої кількості елементів (органів керування-влади) є більш стабільною та передбачуваною ніж складніші системи. Та й в новітній історії є приклади успішних автократичних політичних режимів (Лі Куан Ю, Сингапур), які досягли радикальних економічних трансформацій і з плином часу трансформувались знову в демократії.

Важкі часи потребують нестандартних та радикальних рішень. Країні конче необхідні рішучі перетворення в економічній та політичній сферах. Врешті, за умов продовження деградації та погіршення світової кон’юнктури Україна може остаточно втратити цей історичний шанс і припинити своє існування як єдина незалежна держава. Зазначимо, що незважаючи на те, в якому об'єднанні/державі може опинитися країна, ніхто крім самих українців не буде зацікавлений в їх економічному добробуті. Тому, чи не єдиним ефективним варіантом був би адекватний автократичний режим управління державою, ініційований за допомогою активної частини української громади і, як видається можливим, закріплений в правовому сенсі своєрідним договором/контрактом між суспільством та національним лідером, регламентуючи його права та обов'язки, пріоритети зовнішньої та внутрішньої політики тощо. Адже носієм верховної влади в країні є народ і лише йому під силу змінити ситуацію. Необхідно "всього" 2-3 млн. активістів, які долучаться до обговорення плану дій і в необхідний момент будуть готові вимагати й підтримати мирною демонстрацією зміну влади. Вірю, українцям до снаги здивувати світову громадськість та продемонструвати нестандартне рішення складної ситуації. Закликаю всіх небайдужих долучитися до обговорення та поширення даної ідеї. Наша доля - в наших руках.
Nemo_UA
 
Повідомлень: 118
З нами з: 06.01.13
Подякував: 0 раз.
Подякували: 5 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Нед 06 січ, 2013 23:52

Re: Quo vadis, Україно?

  Nemo_UA написав:Адже носієм верховної влади в країні є народ і лише йому під силу змінити ситуацію.

Это приговор. Никакой народ не является "носителем", а народ Украины ситуация не волнует уже лет пятьдесят.
Ищу разработчика мобильных приложений для создания музыкальной информационно-рекомендательной системы на основе коллективного интеллекта: http://p45tern4k.wixsite.com/melofinder
mortimer
Аватар користувача
 
Повідомлень: 38035
З нами з: 25.07.08
Подякував: 2446 раз.
Подякували: 2815 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Пон 07 січ, 2013 18:07

Ще ні. Будьте оптимістом mortimer
Nemo_UA
 
Повідомлень: 118
З нами з: 06.01.13
Подякував: 0 раз.
Подякували: 5 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Чет 10 січ, 2013 14:53

Nemo_UA Подключаюсь к обсуждению.
Хоть и многабукафф,прочитал Ваш опус и готов был подписаться под каждым словом,пока не дошел до предлагаемого способа выхода из ситуации. Считаю, что автократия - это рулетка. Народ может обрести де Голя, а может и Гитлера-сталина. Подписанным меморандумом можно будет подтереться на "дальняке" в застенках,если что-то пойдет не так как задумывалось
Ахтунг: ALEX 2006 - не отвечающий за свои слова загоняла в гривну !!! Лжец
alex10
Аватар користувача
2

 
Повідомлень: 9897
З нами з: 05.10.10
Подякував: 2566 раз.
Подякували: 1959 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: Чет 10 січ, 2013 14:59

mortimer
+100%
По этому поводу чеснее всех на постсоветском пространстве ответил Герман Греф.
Поэтому развивать "словарный понос" на форуме - простите :wink: По чьей заявке? :mrgreen:

Данную практику хорошо отработали "Донецкие" иметь максимум вариантов - дабы быть готовыми им противостоять.
Увидеть массовый протест уволенных украинских судей – мечта. Представляете, Майдан, тысяч пятнадцать митингующих – судьи и их помощники или родственники. Бочки с кострами – на растопку идут те решения, которые хотелось бы скрыть.
Kudrjavuy
Аватар користувача
 
Заблокований
Повідомлень: 5243
З нами з: 20.09.12
Подякував: 564 раз.
Подякували: 723 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 11 січ, 2013 10:13

  alex10 написав:Nemo_UA Подключаюсь к обсуждению.
Хоть и многабукафф,прочитал Ваш опус и готов был подписаться под каждым словом,пока не дошел до предлагаемого способа выхода из ситуации. Считаю, что автократия - это рулетка. Народ может обрести де Голя, а может и Гитлера-сталина. Подписанным меморандумом можно будет подтереться на "дальняке" в застенках,если что-то пойдет не так как задумывалось


Частково ви праві. Значна частина людського життя є рулеткою, хоч ми часто цього і не усвідомлюємо. Прагнення людини до стабільності та ілюзія керованості своїм життям іноді "дивує" нас. Але життя - це рух/зміни, хоч і не завжди в правильному напрямку. Напрямок руху України наразі - знищення/смерть.
Часто один і той же інструмент,зброя наприклад, може бути використаний для захисту близьких, співгромадян або ж для їх знищення (див. нещодавні події в США, Норвегії). Кінцевий результат залежить від морально-вольових якостей індивіда.
У даної "рулетки", погодтесь, ще не погана вирогідність успіху - 50/50, тоді як поточна ситуація в Україні схожа на чергу парашутистів в літаку, які стрибають без парашутів: кожен здогадується про кінцевий результат, але так хочеться вірити в диво.

Отже, причини, які для мене особисто підвищують шанси:
1. Особиста впевненість в моральних та розумових якостях кандидата. Іншим доведеться перевірити це.
2. У випадку невідповідності Кандидата умовам Контракту (я б волів саме так називати цей гіпотетичний документ) та незадоволеності значної частини суспільства результатами його роботи Він буде аналогічним чином позбавлений влади. Тобто, той же інструмент зміни влади працюватиме проти нього.
Цивілізований механізм передачі влади можна передбачити в Контракті. Скорочення міліцейського та військового апарату лише посилить даний механізм. Ніхто не говорить про монархію, скоріше своєрідний тимчасовий антикризовий керівник.

Відчуваю, необхідно пояснити тезу "носієм верховної влади в країні є народ і лише йому під силу змінити ситуацію", хоч вона й не є важливою та вирваною з контексту. Цю фразу необхідно розуміти буквально, а саме: більшість фізичних індивідів завжди диктували і надалі будуть вирішувати напрямок руху суспільства. Не можуть, особливо за сучасних умов, дві особи на протязі значного відрізку часу "диктувати" сотні людей свої інтереси (теорії глобального заговору залишемо фанатикам). Рано чи пізно все відбудеться навпаки, абсурдно йти проти законів природи та розвитку суспільства. Підсвідомо українці розуміють свою силу, але відсутність реальних ідей робить "революції" марними.

БУДЬ ЛАСКА, ЧИТАЙТЕ ПОВІДОМЛЕННЯ-ЗАГОЛОВОК ТЕМИ ДЕКІЛЬКА РАЗІВ, ПО АБЗАЦАМ. ЗПОЧАТКУ ВІН МОЖЕ ДЕЩО СКЛАДНИЙ ДЛЯ СПРИЙНЯТТЯ, АЛЕ РЕТЕЛЬНО ГОТУВАВСЯ ДЛЯ ЗРОЗУМІЛОГО ПОЯСНЕННЯ ТА ПОВНОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ІДЕЇ. ДЛЯ ЦЬОГО ТЕКСТ ВИКЛАДЕНО МАКСИМАЛЬНО ЛОГІЧНО ТА ЗЖАТО, КОЖНЕ СЛОВО ТА РЕЧЕННЯ МАЄ СВОЄ ЗНАЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ІДЕЇ. АВТОРОМ ПРОАНАЛІЗОВАНО ЙМОВІРНІ РІШЕННЯ, НЕ ПРЕТЕНДУЮЧИ НА ІДЕАЛЬНИЙ ВАРІАНТ ЗАКЛИКАЮ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ/УТОЧНЕННЯ ІДЕЇ, ОБГОВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ.
Nemo_UA
 
Повідомлень: 118
З нами з: 06.01.13
Подякував: 0 раз.
Подякували: 5 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 11 січ, 2013 11:13

спробуйте пошукати однодумців тут
http://sd.org.ua/
ідею гетьманату вони вже років десять пропагують
Проявом зовнішнього етапу розгортання арійського змія і перетворення його на козацького дракона стане об’єднання оновлених українців у Корпорацію Третій Гетьманат – глобальну українську етнічну духовно-економічну державу-корпорацію.

http://sd.org.ua/news.php?id=21539
13 думки містять творчу енергію, корисно відправити у Всесвіт добру думку
past performance does not guarantee future results
tobias
 
Повідомлень: 4982
З нами з: 21.01.08
Подякував: 389 раз.
Подякували: 230 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 11 січ, 2013 12:43

  tobias написав:спробуйте пошукати однодумців тут
http://sd.org.ua/
ідею гетьманату вони вже років десять пропагують
Проявом зовнішнього етапу розгортання арійського змія і перетворення його на козацького дракона стане об’єднання оновлених українців у Корпорацію Третій Гетьманат – глобальну українську етнічну духовно-економічну державу-корпорацію.

http://sd.org.ua/news.php?id=21539


Дякую за пораду, але "арії", фанатично-релігійний націоналізм не змінить Україну. Обговорювана ідея майже не має відношення до "гетьманату".
Натомість я пропоную звернутися до прагматичного рішення, що базується на економічних реформах та сучасних реаліях.
Nemo_UA
 
Повідомлень: 118
З нами з: 06.01.13
Подякував: 0 раз.
Подякували: 5 раз.
 
Профіль
Повідомлення Додано: П'ят 11 січ, 2013 12:57

Nemo_UA Доигрались в незалежнисть уже долг за пол триллиона перевалил
http://sokolenko.info/derzhavnij-borg-u ... riven.html
itavoli
 
 
Повідомлення Додано: П'ят 11 січ, 2013 13:29

  Nemo_UA написав:Натомість я пропоную звернутися до прагматичного рішення, що базується на економічних реформах та сучасних реаліях.

Так, примішування релігії та віри, згадування християнства відвертає від ново-Арійців велику кількість людей.
Пропонуєте повернутись до віками перевіреної аристократії з чіткою вертикаллю управління?
Для початку треба перечитати конституцію П.Орлика
http://odb.km.ua/index.php/ourvid/29
подивитись які закони Гетьманату 1648-1712 та Центральної Ради 1917-1919рр підходять сучасній Україні. І рухатись далі розвиваючи взяті за основу закони.
Ввести 2% митний збір на кордонах держави, але проти буде більшість наявного чиновництва та бізнесу 8)
Востаннє редагувалось tobias в П'ят 11 січ, 2013 13:51, всього редагувалось 3 разів.
13 думки містять творчу енергію, корисно відправити у Всесвіт добру думку
past performance does not guarantee future results
tobias
 
Повідомлень: 4982
З нами з: 21.01.08
Подякував: 389 раз.
Подякували: 230 раз.
 
Профіль
  #1234 ... 29>
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: Irina555, ТупУм, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
Quo vadis, Україно? - 2 1 ... 17, 18, 19
Nemo_UA » Сер 30 січ, 2013 20:41
186 19913
Переглянути останнє повідомлення
Пон 20 тра, 2013 13:23
mortimer
реклама
Топ
відповідей
Топ
користувачів