Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Регулярні читачки пригадують нещодавню мою боротьбу проти закриття білизняного відділу в GAP. Це був єдиний відділ якісного товару. Що сталось після цього? Та нічого. Магазин перетворився на звалище дорогого маломірного барахла, в тому числі з поліестеру, яке в новому вигляді уже нагадує гуманітарку. Я більше там нічого не купую, бо навіть базової моделі джинсів Long&Lean уже немає взагалі жодної. Ще два роки тому були одні в одному розмірі на всі три магазини по Україні. А нині - нема. Продавці знизують плечима: найрозповсюдженіша модель, базова, з 1969 року? Ні, не чули.
До речі, Гепом, як і іншими марками, наприклад, Манго, рулить одна контора з турецьким менеджером на чолі. Що з найкращими торговцями світу - турками робиться, коли вони перелітають сюди? Що за параліч головного мозку в них раптом з'являється? Мені цікаво уявити, що б з його тестікулами зробив би турецький баян ("баян" - турецькою "жінка"), якби йому сказали, що джинсів геп більше 30 розміру не існує. В Туреччині все існує, причому з 32 розміром почуваєшся на початку розмірної шкали, буквально дюймовочкою серед сракатих баянів, які день і ніч тягнуть лахи в магазинах, а коли заходиш в київський LTB - там все на якихось дистрофіків останнього ступеня анорексії. Що раптом відбулось? Про персональний вибір мандосьї, яка так званий баєр, я уже чула, але ось є інший феномен - антропометричний: можливо, товари бренду Колінз, Манго, LTB раптом охоплює коров'ячий сказ, як тільки їх товари пересікають кордон України, наслідком чого товари гіпертрофовано стискаються і зменшуються, роблячись неносибельними? В нас що, повально 25-27 розмір звичайних джинсів від вісімсот дев'яноста гривень - це норма? Інакше як пояснити, що в них і параметри розмірної сітки міняються чомусь раптом. В "L" в стамбульському магазині я топлюся, а тут я не можу натягнуть на себе. Україна що, має якісь особливі антропопараметри, відмінні від людських? Тут - токовище зелених чоловічків з космоса без випуклин типу "дупця" і "цицьки" - а самі лише отвори, як у сиру? Що б*** таке?
Або уявляю собі обурення туркень, якби їм в магазині взуття, де переважно у всіх розмір 40, сказали що більше 39-го - розміру не існує. Або бюстгалтерів об'єму 80 в чашці Д або Е не шиють. Носіть відро на голові, шукайте бєлошвєйку, бо 80 Д чи Е - це блеадь фонтастєка. Вулиці і офіси в цій фонтастєкє, але магазині какбе в іншій реальності. А чия ж це проблема, люди є, а розмірів немає? В країні нормальних людей шиють на ліліпутів і продають втридорога.
Але зараз навіть не про це. Мене дивує що в українському розумінні є поняття "логістика"? Вона ніде не працює. В Ватсон з'вився класний реп'яховий шампунь української марки "Зелена Аптека", коштує 10 грн., виробляється на "Ельфі" в Житомирській області. Його моментально розмели, я взяла дві пляшки і два бальзами (там різні склади, але в основі всіх - реп'яхова олія). Він блискавично зник з полиць. Тепер стоять якісь ре'яхові, які були й до того, в коробках і по 30 грн. Вчора я зайшла в "Ватсонс" і мені безапеляційно заявили, що "більше такого шампуня не буде" - без пояснень чому. Так у нас повелось - не знаємо чому, б***, но точно знаємо що НЕ БУДЕ. Не буде щастя, не буде здоров'я, не буде життя, гідності - не буде блеадь. Nо future! Тільки БУДЕ гірше.
Правило: люди стали брати - тож не буде. Не завозити його ж в самом дєлє, ще. Взяли, й годі.Це явний сигнал щоб не було - люди хочуть. А шиш вам. Будем торгувать лайном, хай воно пилиться на полицях і перетворюється на твердий лой, тоді акція - купуй дві банки лою, отримай третю і мучся з трьома.
Як тільки зростає попит на щось вітчизняне - виробники одразу забирають з торговельних мереж, відправляють на експорт. Дорожче вони не продадуть, але як це блеадь престижно - на експорт. Бути маркою № 1 з продажу вдома (не купленого рейтингу з символічною медалькою, а арифметичного - по кількості і сумах продажів) - це нецікаво. Я дуже рада, що Московія відцуралась "Рошену". Одразу збільшився асортимент і з'явились дешеві, нєвіданиє досєль батончики Lounge Bar.
Так ось, яка логістика блеадь? Неможливо купити нормальних трусів з м'якого бавовняного трикотажу з кружевцем, щоби в кабінеті в лікаря не соромитись трусів, - або розмірів нема, тільки на дистрофіка, як тільки холоднішає і діло до зими - вивалюють трусики стрінги і танга з скловолокна, колгот 100 ден чи з бавовни - навіщо? Спробуйте знайти зараз і купити колготки "Омса" 100 ден чи Омсу з мікробавовною. НІ! Блеадь, продавайте за золоті дукачі, я куплю пару, бо зима. НІ. НЕ БУДЕ. Якщо щось добре закінчилось - ніякої логістики, його уже ніколи не завезуть.
