Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Государственный земельный банк Украины после снятия моратория на продажу земли сельскохозяйственного назначения в Украине планирует увеличить стоимость сельхозземли до 4000 евро/га с нынешних 60-500 долл/га. Об этом 17 июля на пресс-конференции заявила исполняющая обязанности главы правления банка Светлана Скосырская. При этом представитель банка не уточнила, сколько именно планирует купить Госзембанк, однако отметила, что, согласно рекомендациям ООН, в собственности государства должно находиться не менее 30% сельхозугодий, тогда как в настоящий момент в Украине этот показатель не превышает 27%.
За последние несколько месяцев иностранные инвесторы резко увеличили вложения в аренду украинских земель.
Об этом пишет шведское издание The Local. В статье говорится, что инвесторы пользуются нестабильной ситуацией в Украине, и хотя земли согласно законодательству нельзя купить, но их можно получить в аренду на длительный срок. В итоге одна пятая украинских земель уже контролируются иностранными компаниями, среди которых есть крупные американские аграрные комплексы. По данным независимой глобальной базы данных по инвестициям в землю, главным инвестором, владеющим правом аренды на 450 тыс. гектаров земли, является американская компания Капитал. На втором месте российский концерн «Ренессанс групп» - он распоряжается 250 тыс. га. Шведская доля в аграрном секторе занимает 103,7 тыс. га и контролируется двумя концернами.
Земля сільськогосподарського призначення залишається на сьогодні єдиним великим активом, який досі не приватизований. Позиція як виконавчої, так і законодавчої влади України щодо скасування мораторію на продаж землі наразі не визначена.
Будь-який рух (продовження мораторію або його зняття) призведе до ажіотажу на ринку землі. Передусім, це виражатиметься у складнощах формування самого ринку. На першому етапі ми прогнозуємо сильний дисбаланс із великою перевагою продавців та дефіциті покупців. Потенційні покупці, як правило, не матимуть потужних фінансових ресурсів для придбання тисяч заявлених гектарів. Відповідно, мінімальна кількість покупців позначиться на формуванні ціни на землю.
Початок купівлі-продажу землі фактично спричинить переділ власності. Саме це багато в чому обумовлює складність ухвалення рішення про скасування мораторію в умовах, коли вже сформовані досить великі масиви землі в руках агрохолдингів.
Швидше за все, на ринку почнуть масово розриватися договори оренди. Насамперед, це стосується дрібних орендарів (200-2000 га землі), оскільки вони не мають засобів для викупу орендованих площ.
Ринок буде наповнений дрібними посередниками, які намагатимуться отримати свою маржу, спотворюючи цим ціноутворення й утруднюючи формування великих масивів землі. Є загроза утворення так званих «шахматок», коли поля можуть складатися з ділянок, що належать різним власникам.
Великі підприємства (40-200 тис. га) також будуть вимушені вживати спеціальні заходи, аби утримати власників земельних паїв. У будь-якому разі невизначеність на ринку землі означатиме зростання витрат і зниження ефективності аграрного виробництва.
Можливий прояв тенденції до поділу аграрних підприємств. Проте розвиток за так званим «європейським» варіантом (ферми в 200-300 га) малоймовірний, позаяк відсутні умови для різкого нарощування капіталізації аграрних підприємств.
Більшість агрохолдингів, безумовно, припинять нарощування своїх земельних банків в умовах невизначеності на ринку землі. Проте отримають подальший розвиток саме ті великі підприємства, які мають кращий доступ до грошей або будуть спроможні пролобіювати свої позиції на відповідних рівнях. Швидше за все, процес дроблення і консолідація аграрних підприємств відбуватимуться паралельно.
Питання власності на землю ключове для України з 1917-1920рр. За 24 роки в Україні так і не запрацював ринок землі. Держава не бажає надавати громадянам право вільно купувати та продавати землю.
