Макроекономіка України, розвиток регіонів і макроекономічні показники: індекс цін, платіжний баланс, експорт, імпорт, рівень промислового виробництва, ВВП, торговельний баланс і рівень безробіття. Політика, що межує з темою бізнесу та фінансів. Політика яка пов`язана з грошима - аспекти політики у грошовому контексті. Політекономія. Корупція. Хабарі.
Cargill, Monsanto вели бізнес в Україні. Бізнесмени, які люблять ризик, відкриватимуть бізнес: Сорос, Бренсон. Українська влада забула про асоціацію до наступних виборів, революції... Що там з асоціацією?
Всего за 12 лет инвестиции из ЕС в Россию составили 146 млрд. евро.
И эти 146 млрд. евро вполне могли бы быть в Украине. Но ещё не всё потеряно.
Посмотрите на первую диаграмму и учтите, что ресурсы ЕС по инвестированию составляют триллионы евро в год. И Украина может их получить, ибо это европейская страна и вполне может расширить зону евро а то и вступить в ЕС. Нужно лишь прекратить воровать и искоренить коррупцию, что автоматически сделает привлекательной Украину для всех инвесторов и не только из ЕС.
И вся вина лежит на временщиках, которые боятся европейских инвесторов, ведь тогда не будет как воровать. И мы сейчас наблюдаем, как Михаил Саакашвили пытается побороть коррупцию в отдельно взятом городе Одессе. Странно, что его назначили те самые временщики, из чего следует, что надежды на освобождение от коррупции весьма иллюзорны.
1) В США нашей делегации во главе с премьером прозрачно намекнули, что терпение заканчивается и борьба с коррупцией должна стать реальной и сеансами а-ля Кашпировский ее не заменишь. Воры должны сидеть.
2) Кто именно эти самые воры в США прекрасно знают. Посольство США периодически присылает письма счастья с конкретными именами и схемами. Не то, чтобы власть этого не знала. Но власть должна знать, что и доноры, от которых мы зависим чуть менее, чем полностью, тоже в курсе.
3) Реформы идут медленно, потому что те немногие реформаторы, которые получили посты в исполнительной власти, похожи на добровольных чистильщиков авгиевых конюшен. Вот только реку направить на горы дерьма им не дают. Выдали по лопатке и гребитесь как хотите. А кони продолжают гадить.
4) У Украины действительно сумасшедший потенциал. Просто до сих пор никто не занимался системным привлечением инвестиций. Например, во времена Януковича делегации, прибыв в США или ЕС, отменяли встречи и разбегались по магазинам. Привлекать инвестиции можно и сейчас. Но если вначале создать лучшую регуляторную и налоговую среду в центральной и восточной Европе, то результат будет гораздо круче.
5) В Раде валят многие реформаторские инициативы. Иногда из-за коррупционного интереса, иногда просто по глупости.
Может ли таким человеком стать Порошенко?
Нет, не может. Даже в простой ситуации со скандалом в генпрокуратуре наш президент, вместо того, чтобы жестко наказать тех, кто покрывал коррупционеров, изобразил многовекторность, выразив поддержку и Давиду Сакварелидзе, вскрывшему коррупцию, и Виктору Шокину, крышующему своих зашкварившихся заместителей.
Так реформы не делаются. Должна быть нулевая терпимость к коррупции. Но вместо этого мы наблюдаем какую-то полубеременность.
Может ли Гераклом-реформатором стать Арсений Яценюк? (Не смейтесь, должны же мы рассмотреть и теоретические варианты)
Нет, не может. Арсений свет Петрович с 2001 года скачет по разным чиновничьим и не очень должностям. Министр экономики Крыма, заместитель главы НБУ, заместитель главы Одесской ОДА, министр экономики, заместитель главы Секретариата президента, министр иностранных дел, спикер Верховной Рады и, наконец, премьер-министр.
Вы слышали о каких-то прорывных реформах, благодаря деятельности Яценюка? 15 лет, куча должностей. Ну хоть где-то что-то должно было произойти?
В середині липня 2015 року відбувся вже десятий за два роки раунд переговорів між ЄС та США щодо підписання угоди Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP). Якщо згоди буде досягнуто, ця угода стане найбільш масштабним рішенням про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), зблизивши два ринки, які вже й зараз є найбільшими торговельними партнерами у світі.
У 2013 році взаємна торгівля товарами та послугами ЄС та США склала близько 857 млрд. євро, а сукупний обсяг взаємних прямих інвестицій – близько 3348 млрд. євро. Як з боку ЄС, так і з боку США структура торгівлі досить концентрована. Наприклад, у торгівлі товарами домінує продукція машинобудування (машини та обладнання, транспортне обладнання, оптичні прибори тощо) та продукція хімічної промисловості.
Незважаючи на вражаючи масштаби взаємної торгівлі та відносно низькі ввізні мита (середньозважене ввізне мито США для товарів з ЄС складає 2,1%, а ЄС для США – 2,8%), бізнес обох сторін жалілися на торговельні бар’єри, у тому числі на тарифи, на нетарифні заходи, пов’язані з регуляторним середовищем кожної з країн, а також на ускладнений доступ на ринок державних закупівель. За даними опитування, яке проводив ЄС до початку переговорів, 46% респондентів, які взяли участь в публічних консультаціях щодо доцільності створення ЗВТ між ЄС та США, висловили занепокоєння невиправданими регуляторними бар’єрами, у тому числі у сфері технічного регулювання та безпеки харчових продуктів, 45% – митами, 38% – митними процедурами, 20% – інвестиційними бар’єрами.
Очевидно, що успіх ТТІР означатиме посилення економічної співпраці ЄС та США. Як це може вплинути на Україну? Створення ЗВТ означає посилення конкуренції на ринках країн-учасників угоди, що створює загрозу заміщення товарів та послуг з третіх країн товарами та послугами країн-підписантів. Цей ефект може мати значення й для України, особливо у сфері продовольчих товарів, ринок яких зараз США та ЄС є взаємно захищеним. З іншого боку, для сучасної торгівлі характерна диференціація товарів, а отже ефект витіснення товарів третіх країн після укладення Угоди може виявитись не таким значним, як показують моделі. Водночас, пожвавлення економічної активності стимулюватиме попит в ЄС та США на товари інших країн, особливо якщо ці товари є частинами виробничих ланцюжків.
Підписання ТТІР означатиме також зближення норм та стандартів, що діють в США та ЄС. Якщо ТТІР дозволить таким країнам, як Україна, яка зараз гармонізує національне законодавство у сфері ТБТ та СФЗ з нормами ЄС, скористатись перевагами визнання еквівалентності в ЄС при виході на ринок США, це буде безперечний виграш. Ще одним важливою перевагою ТТІР може стати поява спільних регуляторних норм, що знизить витрати експорту одразу на два ринки для решти світу.
Отже, щоб скористатись можливостями, які ТТІР створює для решти світу, для України зараз важливим є реалізація зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, активізація участі у виробничих ланцюжках ЄС, а також створення своїх унікальних продуктів, які зможуть конкурувати у світі в умовах постійно зростаючої конкуренції.
Угода про асоціацію між ЄС та Україною була підписана 27 червня 2014 року головами держав або урядів Європейського Союзу та Президентом України Петром Порошенком у Брюсселі.
16 вересня 2014 року Угода про асоціацію була одночасно ратифікована Верховною Радою та Європейським парламентом.
Стаття 4 Угоди про асоціацію – у котрій йдеться про встановлення Поглибленої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ) – має вступити у силу 31 грудня 2015 року. Для підтримки українських експортерів, ЄС продовжить час дії автономних торгівельних преференцій до того ж самого дня.
21 країна Євросоюзу уже завершила процедуру ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомив президент України Петро Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Європарламенту Мартіном Шульцем.
За словами Порошенко, ще чотири країни наразі у процесі ратифікації Угоди.
«Незважаючи на те, що попередньо передбачалося, що це займе більше трьох років, уже сьогодні, через рік, 21 із 28 держав Євросоюзу повністю завершили процес ратифікації, і ще чотири країни знаходяться у цьому процесі», – зазначив він.
Представництво Європейського Союзу в Україні Робочі години: понеділок-п'ятниця 9.00 -13.00, 14.00-17:30
вул. Володимирська 101 (див. карту) Київ, 01033 Україна Тел.: +380 (44) 390 8010
От тільки український мед їдять в ЄС, більшість українців не можуть собі його дозволити. Експортують найякісніший мед, в Україні залишається гірший за якістю. Кілограм меду коштує 90-150 грн, це 10% від мінімальної пенсії, зарплати.
Якщо Україна вступить в ЄС, то вона повина буде приймати біженців, які запросять притулку? Для чого це потрібно українцям? Адже притулку можуть просити росіяни, інші національності з Росії, республік Азії, Африки.
За всіма видами основних податків (ПДВ, податок з корпоративного прибутку, податок з доходів громадян, обов’язкові збори соціального страхування) навантаження в Україні є вищим або на рівні середнього за країнами Європейського Союзу. Так, ставка ПДВ в Україні - 20%, в ЄС - 19,4%; податок з прибутку - відповідно 25,0% і 27,4%; соціальні внески підприємств -39,0% і 24,7%. Тільки за рівнем акцизних зборів, які є найефективнішими регулюючими податками, середні ставки в Україні (2,1% до ВВП) є нижчими, ніж в країнах ЄС (3,1%).
Особливо важливим є порівняння в оподаткуванні України та нових членів Євросоюзу - так званої групи ЄС-10. Практично в усіх цих країнах корпоративний прибуток, додана вартість, індивідуальні доходи громадян, фонд зарплати підприємств оподатковуються за значно нижчими ставками, ніж в Україні. В Ірландії ставка податку з корпоративного прибутку (12,5%) нижча вдвічі, в Естонії вона взагалі дорівнює 0%. Ставка ПДВ в Іспанії, Німеччині, Великобританії, Люксембургу знаходиться у межах від 15% до 17%. Соціальний податок підприємств (роботодавців) становить 16,3 % у Нідерландах, 10,7% - у Ірландії, 9,9% - у Великобританії та 0,5 % - у Данії. Індивідуальні доходи громадян в країнах ЄС- 10 в середньому оподатковуються на рівні від 6% до 12%, в Португалії -5,6%, у Греції -0,6% доходів.
Фіскальна ефективність системи оподаткування в Україні є нижчою від країн Євросоюзу практично з усіх видів податків. Маючи більш високі ставки в оподаткуванні індивідуальних доходів громадян, Україна акумулювала їх у 2006 році у сумі, що дорівнювала лише 3,8% обсягів ВВП, тоді як в країнах ЄС частка цих податків складала у 2006 р. 8,8% ВВП. Сума ПДВ, зібраного того ж року в Україні, становила 4,9% ВВП, в той час як у країнах Євросоюзу -7,7% ВВП.
Насправді не ЄС не хоче приймати Україну. Уряд не хоче щоб Україну прийняли до ЄС. Адже доведеться знизити податки в Україні до європейського рівня і не можна буде дерибанити бюджет.
Додано: Сер 08 лип, 2015 15:46
