Додано: П'ят 18 гру, 2015 19:39
Переклад мого посту Олександром Баштою з додаванням своїх думок. Раптом натрапив. Задоволений та не заперечую. dikkens.
Ці слова Попандополо зі знаменитої комедії про громадянську війну в степах України якнайкраще відбивають відчуття всього, що відбувається в країні і за її межами в останні місяці року, що минає.
За останні роки прийшов до твердого переконання, що Україна потребує не реформ, а корінного знесення всієї старої державної системи та побудові нової держави на нових засадах, з нуля.
Ніякі майдани, якщо вони призводять тільки до заміни перших осіб держави і простої зміні біля керма влади одних кримінально-олігархічних кланів на інші, не допоможуть Україні звернути з згубного шляху, в кінці якого маячить перспектива повного розвалу держави.
Чи є в країні реальна політична сила, яка могла б взяти на себе відповідальність ?, організувати та очолити той хаотичний броунівський рух в українському суспільстві, якій зародився після 1991 року і періодично проявляється в спорадичних спалахах національної та громадянської самосвідомості, найбільш яскравими з яких стали Помаранчевий Майдан і Майдан Гідності, то складе питання. Але та політична сила може бути лише націоналістичною. І тут треба звернути увагу на ВО Свобода, як головну, вже перевірену часом, націоналістичну партію в Україні. З політичними проектами, які як гриби після дощу з'являються перед виборами, і які фінансуються тими ж бандо-олігархічними кланами щось змінити неможливо.
Україна досі притаманні всі властивості радянської тоталітарної системи.
Зміна вивісок не означає корінний зміни самої сутності держави.
На додачу до совдепівської спадщини Україна придбала всі риси колоніальної корумпованою бананової республіки, обплутаної незліченними пуповинами з такою ж корумпованою московію. Я не називаю московію колишньої, тому як де-факто Україна так і не спромоглась стати реально незалежною.
Події останніх місяців наочно свідчать, що процеси гниття та дезінтеграції в країні посилюються. Незріле та інфантильне суспільство щораз наступає на одні й ті ж граблі, а так звана політична еліта органічно не здатна змінити вектор напрямку руху країни.
У цьому зв'язку тільки новий спалах громадянської та національної самосвідомості, можуть дати поштовх для націоналістичної політичної сили, здатної взяти на себе всю повноту відповідальності і влади, може запобігти майже неминучому розвалу України.
Шанси на такий спалах є, як і шанси на посилення націоналістичної політичної сили.
Існуюча система державної влади сама щодня продукує все нові ризики для самої себе.
З останніх політичних, економічних, військових і соціальних ризиків виділимо декілька.
Усередині країни наростає напруга суспільства, пов'язана з тим, що ніякої зміни режиму януковича де-факто не відбулося, красти стали ще більше та цинічніше, система залишилася в цілості й схоронності та навіть зміцнилася, і все це відбулося під гаслами реформування, покарання винних та боротьби з корупцією.
Російсько-українська війна триває, українська влада свідомо пішла на заморожування конфлікту та відмова від Донбасу і Криму, але ніякої політичної та військової стабільності для себе не отримала. Не виключено, що вже найближчим часом цей конфлікт знову перейде в гарячу фазу.
П'ята колона путіна, успішно інтегрована в існуючу систему української державної влади і є по суті її невід'ємною частиною, не відмовилася від реваншистських планів та має намір серйозно поборотися за повернення до положення в країні, що існувало до Майдану Гідності.
На зовнішньополітичному терені Україна пасе задніх, завдяки «миролюбію» Порошенко. Західні країни не вірять більше обіцянкам Порошенка боротися з корупцією та здійснювати реформи, тим більше, що останні події на близькому сході і в Європі відсунули події України на другий, якщо не на третій, план.
У сфері фінансів та економіки один провал слід за іншим. Корумпована влада не в змозі ні виконати соціальні зобов'язання перед своїми громадянами, ні врятувати банківську систему, ні наповнити бюджет, ні знизити податковий тягар, ні зупинити падіння ввп.
За останні місяці уряд в широкому його розумінні перейшло в наступ на сили, на плечах яких воно прийшло до влади. Провокації проти Українських Патріотів, їх арешти та вбивства стали іманентною сутністю цієї влади.
Владу Порошенка щодня стрясають корупційні скандали. Її єдність тріщить по швах і тримається тільки на страху перед достроковими президентськими та парламентськими виборами. Демагогічна тріскотня про те, що «не розхитуйте човен», вже набридла всім. Порошенко вже заявив, що як мінімум до весни уряд Яценюка у відставку не піде. Тим не менш, є шанси, що плани Порошенко можуть не здійснитися. У самій врУ визріла вибухонебезпечна суміш невдоволення Яценюком та його міністрами, причому невдоволеність випромінюють і депутати з бпп. Останні скандали з Яценюком і Барною та з Аваковим і Саакашвілі підказують, що розпад коаліції може відбутися всупереч бажанню Порошенко дотягнути коаліцію до весни. Призначене на завтра позачергове засідання врУ із затвердження нової податкової реформи та прийняття бюджету на наступний рік загрожує вилитися в черговий грандіозний скандал.
Таким чином, в Українців є всі підстави чекати в найближчому майбутньому настання «грандіозного шухеру».
Хто знає, може бути саме той «грандіозний шухер» це і є той світ в тунелі, який дасть Україні останній шанс вийти на стовпову дорогу розвитку, по якій ідуть всі справді демократичні західні держави ?
dikkens та я
