Які зміни чекають роботодавців у 2017 році

+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Законодавство, регулювання трудових відносин від найму до звільнення, судова практика, шаблони документів
Повідомлення Додано: Сер 08 лют, 2017 10:56

Які зміни чекають роботодавців у 2017 році

Під егідою європейської інтеграції тотальне реформування законодавства в Україні продовжується. Не оминули зміни і сферу трудових відносин. У новий рік все працююче населення увійшло з різноманітними «подарунками» від законодавців, в тому числі у вигляді підвищення мінімальної заробітної плати і неабияк, а удвічі.

Вперше за роки незалежності розмір мінімальної зарплати прирівняли до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До цього часу працівник, що отримував мінімальну заробітну плату не заробляв навіть половини прожиткового мінімуму. За розрахунками Міністерства соціальної політики, реальний показник прожиткового мінімуму у серпні 2016 року сягав 3 156 гривень, в той час як мінімальна заробітна плата в країні становила 1 450 гривень, що у співвідношенні зарплати до прожиткового мінімуму становило 45,9%. Для прикладу, за рекомендаціями Міжнародної організації праці таке співвідношення має бути не меншим 50 %, а в країнах ЄС – 60 %.

У пресі точаться різні дискусії навколо питання підвищення розміру мінімальної заробітної плати, однак думки щодо позитивності таких змін розділились. Адже поряд із збільшенням мінімального доходу зростуть і розміри платежів, що мають прив’язку до розміру мінімальної заробітної плати (мита, штрафи, ставки судового збору тощо).
Крім того, прогнозують, що роботодавці, особливо власники малого та середнього бізнесу також не надто зрадіють нововведенням. Ні для кого не секрет, що значна частина трудового ринку України працює в тіні.

За оцінками Міжнародної організації праці рівень тіньової зайнятості в Україні складає близько 9 %. В розрахунку до загальної кількості зайнятого населення (близько 16,4 млн. осіб) кількість працівників, які виконували роботи без укладання трудових договорів, складає близько 1,5 млн. осіб, із заробітної плати яких не сплачується жодних податків.
Лише за вересень 2016 року «тіньовий фонд» оплати праці складав більше 8 млрд. гривень, що у перерахунку на рік складає більше 95 млрд. гривень річного «тіньового фонду» оплати праці.

Український бізнес звик до суворих умов діяльності і хитрування у пошуку обхідних шляхів несприятливих норм законодавства. Ймовірно, і в даній ситуації роботодавці намагатимуться економити, вдаючись до використання широкого набору інструментів для скорочення видатків на оплату праці: переведення працівників на часткову зайнятість, скорочення персоналу, неофіційне працевлаштування, приховування трудових відносин шляхом укладення договорів з працівниками як з ФОПами, відправлення працівників у неоплачувані відпустки тощо.

Проте, давно відомо, що закон, за порушення якого не передбачена відповідальність, не виконується. Тому, водночас із підвищенням заробітних плат було внесено ряд змін до трудового законодавства, що посили контроль держави за роботодавцями та зробили відповідальність за порушення законів про працю відчутною для їх кишень.


Батіг без пряника: як держава планує "стимулювати" роботодавців виходити з тіні

Зокрема, 1 січня 2017 року набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, яким передбачена легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці, шляхом делегування органам місцевого самоврядування повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення.
З огляду на це, Держпраці розробила проект постанови, якою планується затвердити порядки, що регулюватимуть процедуру здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Повноваження інспекторів праці, котрі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, будуть значно розширені, а кількість самих інспекторів зросте в рази за рахунок делегування контрольних повноважень від Держпраці до місцевого самоврядування, що відтепер вправі самостійно визначати кількість та призначати інспекторів, що працюватимуть нарівні з інспекторами Держпраці.
Відповідно до інформації Державної служби статистики України на сьогодні чисельність державних інспекторів з питань праці, становить близько 500 чоловік. З практики проведення перевірок, один державний інспектор в рік може провести в середньому 50 перевірок. Шляхом нескладних арифметичних дій можна підрахувати, що протягом року перевірку проходило 25 000 суб’єктів господарювання. За такої інтенсивності інспекційних заходів один суб’єкт господарювання перевірявся інспекторами праці не частіше ніж один раз на 25 років.
Внаслідок делегування повноважень місцевому самоврядуванню очікується збільшення перевірок як мінімум удвічі. Станом на 2016 рік в Україні зареєстровано 184 міста обласного значення з загальним населенням 23 067 818 осіб (станом на 2001 рік) та 367 об’єднаних територіальних громад.
Якщо відповідними радами буде призначено хоча б по одному інспектору праці, загальна кількість інспекторів виконавчих органів відповідних рад становитиме 551 інспектор. За таких умов, кількість суб’єктів господарювання, яка на відповідних територіях може бути охопленою перевірками, становитиме 27 550. Тобто, навіть при мінімальній кількості призначених місцевим самоврядуванням інспекторів, кількість перевірок збільшиться вдвічі, але оскільки законодавець не встановлює обмежень щодо кількості інспекторів, які можуть бути призначені місцевими радами та територіальними громадами, очікувано збільшення інспектувань в рази.

Контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюватиметься шляхом проведення невиїзних інспектувань та інспекційних відвідувань, підстави для проведення яких найрізноманітніші:

- Звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та зайнятість населення;
- Звернення фізичної особи, відносно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
- Рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
- Рішення суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
- Повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
- Інформація Держстату про заборгованість із виплати заробітних плат, Фонду соціального захисту інвалідів та його відділень – про порушення вимог статей 19 та 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, державної служби зайнятості – про порушення законодавства про зайнятість населення, ДФС – про неналежне оформлення трудових відносин, Пенсійного Фонду України – щодо оплати праці тощо.

Інспекторам надається право безперешкодно проходити до будь-яких приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця та ознайомлюватись з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість населення, ставити керівнику та працівникам підприємства запитання і отримувати від них усні та письмові пояснення.
Крім того, інспектор може отримувати у державних органів необхідну для перевірки інформацію, а до інспекційних відвідувань йому навіть дозволено залучати правоохоронні органи.

На додачу, інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин може фіксуватися інспектором засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Тривалість інспектування не може перевищувати десяти робочих днів, а для об’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва – двох робочих днів, але може бути продовжена за дорученням керівництва органу контролю.
Інспекційне відвідування або невиїзне інспектування завершується видачею інспектором довідки (у разі відсутності порушень) або складанням акту і припису про усунення виявлених порушень.

Перешкоджання у проведенні інспектором праці карається штрафами, розмір яких перевищує річний оборот багатьох приватних підприємців.


Зокрема, нововведеннями є штрафи за недопуск державного інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю або створення перешкод у її проведенні у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, тобто 9 600 грн., а у разі, коли предметом такої перевірки є виявлення порушень, пов’язаних з допуском до роботи працівників з неоформленими трудовими договорами та виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати «в конверті») – законодавець передбачив штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, тобто 320 000 грн.
В арсеналі інспекторів залишилися й інші штрафи, однак їх розмір збільшився удвічі, враховуючи прив’язку до мінімальної заробітної плати.
Так, штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, тобто 96 000 грн. роботодавець сплатить за кожного працівника, якого допущено до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлено на неповний робочий час, у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час або якому виплачується заробітна плата без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
10 мінімальних зарплат, тобто 32 000 грн. доведеться заплатити за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій з оплати праці та державних гарантій мобілізованих працівників.

За невчасну виплату зарплат чи інших, передбачених законом виплат, більше ніж на місяць роботодавці будуть оштрафовані на 3 мінімальні зарплати, тобто 9 600 грн.
Розмір штрафів є значним, а для невеликих підприємств чи приватних підприємців сплата такого штрафу може нанести суттєвих збитків, поставивши під загрозу існування всього бізнесу.

Доречи перевірка проводиться за адресою реєстрації суб’єкта господарювання, тобто відсутність підприємства за зазначеною у державному реєстрі адресою може розцінюватись як перешкоджання у здійсненні інспектування.

Відкритим на сьогодні залишається питання, яким чином кваліфікуватиме інспектор праці дії працівників підприємства, що не уповноважені за відсутності керівництва на надання документів чи допуску третіх осіб до певних приміщень підприємства. Чи вважатимуться такі дії недопуском інспектора до перевірки чи перешкоджанням у її проведенні?


Як відстоювати свої права

Законодавець не передбачає плановість перевірок з питань додержання законодавства про працю, а також не визначає, з якою частотою та з яких питань вони можуть проводитись. У зв’язку з цим, роботодавців небезпідставно хвилює питання, чи не зловживатимуть інспектори праці своїми повноваженнями та чи не стануть вони інструментом знищення бізнесу в руках конкурентів?

У разі, якщо роботодавець вбачає зловживання у діях інспектора чи не погоджується з його висновками, йому надано право протягом трьох робочих днів з дати підписання акту письмово викласти свої зауваження та заперечення.

Припис або вимога інспектора праці також можуть бути оскаржені в десятиденний строк з дати їх отримання в адміністративному порядку до керівництва відповідного територіального органу Держпраці, до керівництва Держпраці або до суду.
Важливо, що подання у встановлений строк скарги призупиняє виконання припису або вимоги на строк розгляду такої скарги, що становить тридцять днів з дати її надходження.

Безумовно, Україна повинна рухатись до реалізації концепції правової держави на практиці. Інтеграція до європейського суспільства процес не швидкий та надскладний в реаліях нашої країни.

Законодавство, що роками писалось під інтереси конкретних фінансових груп повне колізій та прогалин, а його реформування повільне та не завжди ефективне.
Зважаючи на загальну ситуацію в країні: військові дії на сході, анексію Криму, шалені темпи інфляції, економічну кризу, колапс у банківському секторі, несприятливий інвестиційний клімат і т.д., вітчизняний бізнес балансує на грані виживання.
Ні для кого не секрет, що похизуватися прозорими схемами бізнес-процесів може не кожен підприємець, а тому законодавчі нововведення, метою яких є легалізація оплати праці, викриття схем з прихованими трудовими відносинами та наповнення держбюджету за рахунок збільшення ЄСВ, податку на прибуток та штрафів, матимуть шоковий ефект для українських роботодавців.

Бажаючи зберегти власні кошти, роботодавці повинні, як шахматисти, прораховувати розвиток подій на декілька ходів вперед та діяти на випередження. Зокрема, щоб уникнути максимальних штрафів, слід упорядкувати документацію на підприємстві, призначити посадових осіб, відповідальних за супроводження перевірок та чітко визначити їхні повноваження, регламентувати порядок взаємодії посадових осіб з контролюючими органами при проведенні перевірок, провести інструктаж працівників підприємства щодо алгоритму дій при проведенні перевірок інспекторами праці, заручитися підтримкою юриста.



Взято здесь:
http://forbes.net.ua
pantera
 
Повідомлень: 204
З нами з: 04.12.07
Подякував: 4 раз.
Подякували: 13 раз.
 
Профіль
Форум:
+ Додати
    тему
Відповісти
на тему
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість
Модератори: Ірина_, Модератор

Схожі теми

Теми
Відповіді Перегляди Останнє
5 45370
Переглянути останнє повідомлення
П'ят 18 сер, 2017 07:27
Ірина_
Топ
відповідей
Топ
користувачів
реклама
Реклама