позбавляємося помилок:
Чому ВНЗ або виш, а не вуз?
Неправильно: Закінчив вуз у 1999 році.
Правильно: Закінчив виш.
В українській мові відсутнє слово учоба, тому мовознавці радять уникати штучного прикметника учбовий. Правильно сказати навчальний — вищий навчальний заклад (ВНЗ).
До речі, нині в усному мовленні завойовує позиції слово виш — від скорочення вища школа, і впевнено витісняє абревіатуру вуз.
Здобувати, отримувати, набувати
Неправильно: У 2012 році отримав вищу освіту.
Правильно: Здобув вищу освіту, отримав диплом бакалавра, набув досвіду.
Люди отримують чи одержують атестат, диплом, коли успішно закінчують школу або університет. Освіту ж здобувають, а от досвід, знання, вигляд, чинність тощо — набувають.
На протязі чи протягом?
Неправильно: На протязі навчання отримував стипендію.
Правильно: Протягом двох років очолював фінансовий департамент.
Вживання словосполучення на протязі, якщо кажуть про проміжок часу, є помилковим. Адже протяг — це струмінь повітря, що продуває крізь щілини, відчинені двері чи вікна (рос. — сквозняк). Говорячи про час, правильно сказати протягом або впродовж.
Участь беруть, а не приймають
Неправильно: Приймав участь у відкритті магазину компанії «Ікс» у місті Херсон.
Правильно: Брав участь у реалізації проекту.
Це треба запам'ятати: участь беруть! А приймати можна партію товару чи пологи.
Люби́й, самий
Неправильно: Розгляну любі пропозиції щодо роботи. — Працював із самими більшими імпортерами.
Правильно: Можна телефонувати у будь-який час. — Співпрацював з найбільшим українським банком.
Лю́бий — означає милий, а вживання цього слова у значенні будь-який є росіянізмом. Також в українській мові для вираження найвищого ступеня порівняння не використовують слово самий. Ми кажемо і пишемо: найбільший, найдорожчий, найдешевший.
По чи за?
Неправильно: Шукаю роботу по спеціальності.
Правильно: У 2012 році отримала ступінь магістра за спеціальністю «Геологія».
Коли хочемо вказати на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія, то вживаємо словосполучення за моделлю прийменник за + спеціальність в орудному відмінку. Наприклад, працювати за спеціальністю, шукати роботу за спеціальністю.
Взагалі, на відміну від російської, в українській мові прийменник по вживається рідше і може відповідати у (поїхати у справах), за (шукати за алфавітом), з (завуч з виховної роботи) або ж взагалі можна сказати без прийменника (комітет захисту прав споживачів).
Торгівельний, торговельний, торговий?
Неправильно: Працював у торгівельно-роздрібній мережі.
Правильно: Отримав посаду касира у торговельному центрі.
В українській мові немає слова торгівельний, лише — торговельний або торговий (слова-синоніми).
Діючий, а може чинний?
Неправильно: Знаю діюче законодавство.
Правильно: Орієнтуюся у чинних законодавчих актах.
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Краще замінити діючий на один з варіантів: чинний — який діє за певних умов, має юридичну силу (чинний мер); дієвий — здатний активно діяти або впливати на щось (дієвий засіб); дійовий — стосується персонажів, героїв драматичного твору.
Замісник чи заступник?
Неправильно: Обіймав посаду замісника начальника управління.
Правильно: Призначений на посаду заступника голови сільради.
Замініть іменник замісник, якщо мова йде про особу, що заміщає якого-небудь керівника, на правильний варіант заступник.
За кордоном чи закордоном?
Неправильно: Протягом 5 місяців працювала закордоном.
Правильно: Працювала за кордоном прибиральницею.
Закордон — іноземні країни, чужі землі. За кордон — за межами своєї країни. І не варто плутати ці поняття.
Не варто забувати про апостроф...
Неправильно: Маю навички роботи з компютером.
Правильно: Виконував обов'язки заступника.
Апостроф в українській мові вживається перед літерами я, ю, є, ї після твердих приголосних.
...і милозвучність
Неправильно: Готовий працювати в вашій компанії.
Правильно: Готовий працювати у вашій компанії.
Українська мова уникає складного для вимови нагромадження звуків, аби зробити сприймання тексту легшим і для слуху, і для зору. Це і називається милозвучністю.
Для усунення збігів голосних і приголосних наша мова має спеціальні фонетичні засоби. Наприклад, чергування звуків у-в, і-й, прийменників з, із, зі, у, в, уві, закінчень -сь, -ся.
У підготовці цієї статті Work.ua допомогли матеріали з посібника Олександра Авраменка «100 експрес-уроків української» та інтернет-проектів «Мова — ДНК нації» і OnlineCorrector.
work.ua