Купуємо для здачі в ОРЕНДУ Львівську Нерухомість!

Які в кого думки стосовно здачі в оренду на Малоголосківській? І можливо хтось щось чув про Обрій 2 Лев Девелопменту?

На жаль щодо львівських бц нічого цікавого не пишуть або не публікують

і що буде з тими офісними центрами/коворкінгами, що тільки здаються або ще не готові?

Из столичных бизнес-центров начался отток арендаторов


Собственники бизнес-центров не хотят идти на уступки арендаторам, и те съезжают. Причем платить во время карантина за ненужные офисные пространства не готовы как небольшие, так и крупные компании.

"График работы бизнес-центров не изменился, все работают и днем, и ночью, но людей стало в разы меньше. До 90% офисов сейчас работают удаленно", – отмечает управляющий партнер UTG Offices Владимир Гелюта.

При этом, по словам эксперта, степень удаленности у всех компаний разная.

"Есть компании, которые закрыли свой офис на ключ, поставили сигнализацию, и больше в офис никто не ходит – таких примерно половина. Части компаний необходимо готовить и пропечатывать контракты, вести бухгалтерскую деятельность: они не работают постоянно в офисе, но приезжают туда, чтобы решить эти вопросы – даже в ночное время, чтобы было поменьше людей и ни с кем не столкнуться в лифте", – добавил Гелюта.

Вынужденный переход на удаленную работу положил начало диалогу между арендаторами и арендодателями по снижению или вовсе отмене арендных платежей. Но при этом далеко не все арендодатели готовы договариваться. Особенно это касается крупных бизнес-центов.

"В основном это большие арендодатели, у которых большой пул арендаторов. Тут нет ничего о клиентоориентированности", – говорит Гелюта.

Такая позиция может спровоцировать отток арендаторов, считают эксперты.

"Уже есть громкий кейс, когда компания Promodo, после безуспешных переговоров с арендодателем, приняла решение с 1 апреля просто закрыть свои офисы в Киеве и Харькове и перейти на удаленную работу", – рассказывает CEO и управляющий партнер DC Evolution Андрей Рыжиков.

По словам генерального директора Promodo Александра Колба, это позволит сохранить 1 млн грн оборота и рабочие места.

Из-за нежелания арендодателей уступать по аналогичному пути могут пойти и многие другие компании, отмечают эксперты. Так они смогут сэкономить на аренде текущего офиса, а новый потом снять еще и дешевле.

"Я предвижу массовый отток арендаторов из крупных бизнес-центров. Сейчас – это только начало на уровне писем и разговоров. Но этот процесс будет нарастать, и если карантин продлится до конца мая, то по крайне мере арендаторы мелкие и средние, которые занимают 200-500 кв. м, будут как минимум оптимизироваться, а как максимум – обижаться на нелояльность своих арендодателей и переезжать", – добавляет Гелюта.

В свою очередь, например, Киевсовет предоставил арендаторам коммунального имущества 50% скидки до 31 июля. Если же объект аренды из-за ограничительных мер не используется вообще, то арендаторы коммунального имущества вовсе освобождаются от оплаты по договорам.

И хотя из почти 900 тыс. кв. м коммунальных нежилых помещений, которые сдаются в аренду, только часть офисы, в любом случае это существенное снижение финансовой нагрузки и потерь, которые в сложившихся условиях несет украинский бизнес, считают эксперты.

Аналогично поступают и некоторые собственники небольших офисных центров.

"На первое место сегодня выходит лояльность и индивидуальный подход. Скидки формируются с учетом того, чем занимается компания-арендатор и насколько ее деятельность пострадала от карантина. Компании, которые, к примеру, занимались концертной деятельность и просто были вынуждены уйти по домам, конечно же получают максимальные скидки на арендную плату, не включая операционные расходы", – рассказал Гелюта.

Офисная недвижимость Киева – это около 2 млн кв. м, аккумулированных в более чем 170 бизнес- и офисных центрах разных классов. И хотя официально столичные БЦ не прекращали работу, большинство сотрудников компаний, размещающих в них свои офисы, на период карантина трудятся удаленно.

jump Цікаво тепер спостерігати вікна темні

добре, якщо вікна вставлять

а якщо лишать так

Угу. Але, там збудований з порушеннями. Хоча все залежить від тривалості кризи...

Я підписаний на фейсбук групу - оренда у Львові. І все частіше бачу запити - Зніму 1к за 3500 - 4000 грн.

Цікаво, чи хтось здає за такі гроші? Імхо, але така оренда - це прямий збиток орендодавця, якщо хата нова з новим ремонтом. Але можливо це вже НОВА норма, НОВА реальність?

Якщо цеї мінусовий прибуток надовго, то всі недобуди стануть, бо інвестори скінчаться (навіть, якщо у людей є гроші, просто не буде сенса вкладати ще).

change_pm моя мама здає в оренду квартиру подруги(живе не у львові). Це 2к панелька з радянським ремонтом. Так там було щось 2500 чи 3000, а зараз здається домовились спустити ціну бо винаймач не тягне.

Йдеться не про гроші, а про виживання
Як почувається львівський бізнес під час кризи

Львів вже другий місяць живе в режимі карантину – у колись залюдненому центрі, так само як по всьому місту, зачинені всі ресторації та кав’ярні. Більшість готелів, попри те, що мають право працювати під час карантину, стоять пусткою: через поширення коронавірусної хвороби, транспортні й інші обмеження їхні українські та іноземні клієнти масово відмовляються від раніше зарезервованого проживання. У деяких готелях замовники скасували бронювання місць навіть до кінця липня.

Галузь готельно-ресторанного бізнесу, так звана HoReCa, яка орієнтувалася здебільшого на заїжджих мандрівників, нині зазнає шалених збитків. Разом із ними опинилися також ті, хто працював на ринку ріелторських послуг, адже продажі квартир або їхня оренда завмерли від середини березня.

Низка готельєрів та рестораторів припускають, що після завершення карантину доведеться відтерміновувати відкриття своїх закладів, змінювати їхній формат або ж взагалі відмовлятися від цього бізнесу. Якщо торік Львів відвідали близько 2,5 млн туристів та залишили сукупно тут майже 900 млн євро, то цьогоріч прогнози невтішні, оскільки через кризу люди будуть змушені економити на відпочинку, тож готелі та ресторани ризикують залишитися навіть без мізерного заробітку. Попри це є й такі підприємці, які сприймають теперішні збитки як тимчасові складнощі та поштовх до подальшого розвитку.

Готелі: «Ми абсолютно не були готові»

Загалом у Львові до карантину було 96 готелів та 79 хостелів. Деякі з них, коли почався відтік клієнтів та масові відмови від раннього бронювання, самі вирішили тимчасового припинити діяльність та закритися. Проте низка готелів ще працює, попри збитки та відсутність пожильців.

BankHotel Lviv – один з найбільших готелів люксового класу у Львові, який відкрився лише 1,5 року тому. Нині у величезній будівлі на понад 100 номерів зайняті лише п’ять. Спочатку менеджмент розглядав варіант повного закриття закладу на час карантину, проте наразі від цієї ідеї вони відмовились.

Як розповів генеральний менеджер BankHotel Lviv Тарас Кузик, карантин суттєво вплинув на економічні процеси і ведення бізнесу. За його словами, у випадку готельної сфери йдеться не про втрати прибутків, а про просте виживання.

«Люди перестали подорожувати, скасували поїздки, конференції, інші заходи. Зупинилося все. До пандемії ми працювали у шаленому ритмі, щодня проводили до п'яти різних подій, готували по 200 сніданків. Сьогодні завантаження готелю впало до мінімуму, в нас зайнято не більше 5 номерів. Постало питання, чи не краще закрити готель на цей період. Однак ми прийняли вольове рішення працювати в режимі заощадження ресурсів, законсервували частину номерів», – стверджує він.

Аби отримати хоч якийсь прибуток, BankHotel Lviv спробував організувати сервіс з доставки страв від готельного ресторану. Але це не спрацювало, оскільки додому здебільшого замовляють простіші продукти, а ресторан високої кухні важко переорієнтувати на цей сегмент.

«Щоб забезпечити мінімальну роботу готелю, ми зробили знижку 50% на проживання, а також почали продавати #ANTIVIRUSCERTIFICATE, які діятимуть до кінця 2021 року, щоб за теперішньою знижкою гості змогли приїхати до нас після закінчення карантину. Ці кроки допомагають забезпечити платоспроможність готелю», – розповів Тарас Кузик.

Згідно з його прогнозом, відновлення ділової активності в готельному сегменті розпочнеться не раніше, ніж у вересні 2020 року.

Малий бізнес в цій галузі також має величезні проблеми. Як розповіла управителька невеличкого готелю «Ірена» Світлана Пенцак, до карантину вони планували, що квітень буде вдалим для їхнього бізнесу місяцем, адже готель мав багато замовлень на довготермінове поселення від закордонних партнерів, які до них приїжджають щороку, проте все це довелось скасувати.

«Для нас це форс-мажор. Ми абсолютно не були готові. Перед тим були зимові місяці, які для готельного бізнесу не є дуже сприятливими, бо через холодну погоду туристи не їдуть. Відповідно і до карантину було падіння відвідуваності. Ми навіть не готувалися до таких подій», – розповіла підприємниця.

Спочатку готель біля залізничного вокзалу, в якому є 26 номерів та працюють 10 людей, був змушений відправити частину персоналу, який раніше був задіяний в обслуговуванні гостей, в оплачувані відпустки. Коли за два тижні бізнес вичерпав власний ресурс, то управительці довелося відверто поговорили з персоналом і вони погодилися взяти відпустку власним коштом.

«Жодного працівника ми поки що не звільнили, водночас були змушені домовлятися з клієнтами. Наразі у нас є два варіанти: після завершення карантину, коли готель відкриється, ми за згодою клієнтів зарахуємо їхні гроші як передоплату інших запланованих візитів або повністю повертатимемо їм гроші. Бо це форс-мажор, ми все розуміємо: послуги ми не надали, тож це не наші гроші», – розповіла Світлана Пенцак.

За її словами, нині вони мають відмови від клієнтів включно до кінця червня. До кризи готель співпрацював з польськими туристичними фірмами, але вони почали надсилати електронні листи про те, що їхня країна закрита і вони не приїдуть. Нині у закладу залишилося кілька бронювань на липень. Світлана Пенцак каже – відверто лячно нині когось приймати з-за кордону, попри те, що готель закупив засоби захисту.

Щодо податкових та інших послаблень, то управителька стверджує, що з-поміж них позитивним було насамперед скасування туристичного збору.

«Мене, як підприємця, звільнили від сплати ЄСВ тільки за себе, а за найманих працівників – ні. Працівники були півмісяця у відпустці, ми дораховували ЄСВ до їхньої зарплати і будемо його сплачувати. Але щодо іншого – я не бачила однозначного трактування від влади, що буде з тим періодом, коли люди в нас були фактично у підвішеному стані. Я не бачу як підприємець того листа, який чітко мені б сказав, що цей період оголошений форс-мажорним і ви може не платити за це, і за це, або оплату можна відтермінувати до якогось певного періоду, наприклад до кінця року. Дуже боїмося потім «полювання» на нас з боку, наприклад, податкової через те, що державний бюджет буде порожній», – наголосила Світлана Пенцак.

Підприємниця хвилюється, що у разі тривалого карантину, може втратити свій колектив. «Переважна більшість моїх працівників живуть за межами Львова, вони працюють у мене 10 років. Люди, які мають городи, згодні чекати. Бо ми виплатили їм те, що змогли, зокрема, відпускні. Ми собі до карантину планували різні реорганізаційні та ремонтні роботи, відкладали гроші, але чи вистачить їх надовго – не відомо. Бо все одно ми сплачуємо рахунки від облгазу, обленерго», – розповіла управителька.

Світлана Пенцак стверджує, що наразі не знає, скільки готель здатен протриматися за таких умов. «Можливо ще місяць», – каже вона.

Ресторани: легше буде відкрити нові

До кризи Львів вважався неофіційною ресторанною столицею країни. Щоразу місцевим рестораторам доводилося вигадувати нові формати, щоб привабити туристів та місцевих жителів у свої заклади. У великих ресторанах були задіяні від 200 до 300 працівників, це не тільки обслуга – офіціанти, адміністратори, кухари та посудомийки, але й охорона та транспорт. У кожного з них була родина, яка у такий спосіб залежала від цієї галузі. Нині ж більшість ресторанних працівників втратила роботу або перебуває у відпустках власним коштом. Чимало закладів переорієнтувалися на доставку, але вона не компенсує усіх втрат та не дозволяє повною мірою задіяти персонал.

За словами відомого ресторатора, засновника Kumpel Group та мережі піцерій Celentano Марка Зархіна, для цієї галузі настали дуже складні часи. Незважаючи на те, що його бізнес налагодив доставку страв додому з низки закладів, це все одно крапля в морі.

«Борги накопичуються щодня, частина працівників звільнилася, частина перебуває у відпустці. Ми також провели перемовини щодо зміни умов оренди з власниками приміщень. Більшість із них пішли назустріч, дехто відмовився. Із останніми ми будемо припиняти співпрацю»

Щодо прогнозів, то Марк Зархін стверджує, що нині не готовий говорити, оскільки з такою ситуацією зіткнувся вперше. Її складно порівняти з будь-якою іншою кризою.

«Припускаю, що відновити роботу ресторанів тепер буде складніше, ніж запускати новий заклад в нормальних умовах. Ми знову відчуємо брак кваліфікованих кадрів, доведеться формувати колективи. Ще одна проблема – це відсутність туристів, які становили 70% клієнтів. Їх не буде до жовтня, а то й довше. Львів’яни становили третину клієнтів ресторанів. Тепер кількість людей, які зможуть собі дозволити піти в ресторан, суттєво зменшиться», – розповів бізнесмен.

Як розповіла львівська рестораторка Лідія Лукович, власниця ресторану-кондитерської «Фраєрка» та пабу «Пивниця», через кризу вони змушені були тимчасово закрити три з чотирьох закладів, де загалом працювали 40 людей. Один із закладів, а саме ресторан-цукерня, нині працює винятково на доставку – на самовивіз або через спеціалізовані служби. Щоб залишитися на плаву, вони намагаються працювати насамперед з постійними клієнтами та заробити стільки, скільки вистачить просто на утримання персоналу та сплату податків.

«Наші працівники, безперечно, задіяні не всі, наразі у нас працює лише частина персоналу, хоча ми до Великодня плануємо собі залучити їх усіх. Ротуємо персонал – частина пішла у відпустку власним коштом, частина працює, потім вони міняються місцями і виходить такий собі вахтовий метод. У такий спосіб люди мають хоч якесь соціальне забезпечення. Ми працюємо над умовним кредитуванням працівників – допомагаємо фінансово, кому це потрібно. Тримаємо контакт зі своїм персоналом, де ми листуємось щодо стану здоров’я, їхніх проблем», – розповіла підприємниця, котра працює в цій галузі з 2006 року.

За її словами, головною цінністю для неї є персонал, оскільки це ті люди, які допомагали її невеликому бізнесу, коли він підводився на ноги. «Ми не можемо їх втратити», – каже Лідія Лукович.

Які в кого думки стосовно здачі в оренду на Малоголосківській? І можливо хтось щось чув про Обрій 2 Лев Девелопменту?

Там дуже багато забудували,а дороги не зробили. Вам буде непросто здати після кризи. Знаю що вони пропонують скидки зараз,але цього недостатньо.
По оренді,тут питали,1кімн. в мене товариш здає за 4000 ,але там метрів 25 і стан радянський,хоч район недалеко цирку.
Як на мене ціни впадуть як мінімум на 10% в $.

На жаль щодо львівських бц нічого цікавого не пишуть або не публікують

В деяких каналах проскакували результати опитування близько 50+ львівських ІТ-компаній, щодо знижок на оренду. 80% - отримали знижку (від 10 до 100%, найпопулярніший варіант - 50% отримали ~45% компаній) на час від "на період карантину" (50%) до "до кінця року" (4%). 20% тих, хто не отримав знижку, або далі веде переговори, або розірвав договір оренди.

і що буде з тими офісними центрами/коворкінгами, що тільки здаються або ще не готові?

Наприклад, Platforma Futura пропонує 30% знижки до кінця року за умови укладання угоди до 1 травня.

Від багатьох знайомих в США чув, що вони намагаються підтримувати свій локальний малий бізнес (продовжують платити за коворкінг, яким зараз не користуються; продовжують оплачувати послуги і купують сувенірнку фітнес-залу в якому тренуються; оплачують послуги перукаря, косметолога авансом і т. ін.). Не знаю, чи розповсюджена така практика у нас. Хоча б серед тих, хто продовжує працювати і не втратив доходи (тут, правда, ще питання менталітету).

Ми намагаємось пару разів на тиждень замовити їжу в ресторанах, які нам подобаються і в які ми часто ходили, тому що хочемо, щоб вони пережили цей карантин. Так само з крафтовими продуктами. Фрукти/овочі до вівторка купував на ринку, в людей, в яких купую їх вже більше 10 років (у вівторок ринки ніби закрили, але Інтернети пишуть, що деякі продовжують працювати, в суботу гляну). Перукарка відмовилась брати оплату авансом Треба провести опитування серед друзів, які працюють в коворкінгах - чи продовжують вони платити, чи мають знижки, чи просто розірвали контракти.

Про брак якісних офісних площ у Львові я колись писав, попит на них нікуди не зник. Перейти на 100% роботу з дому зможуть лише невеликі компанії. За умов зниження темпів зростання ІТ, цей попит просто стане простіше задовільнити. Також ймовірне падіння ІТ, тут вже все залежатиме від його глибини, але, на разі, прогнози робити рано.

Які в кого думки стосовно здачі в оренду на Малоголосківській? І можливо хтось щось чув про Обрій 2 Лев Девелопменту?

Якщо я правильно зрозумів з Ваших останніх дописів, Ви в процесі вибору локації для купівлі квартири для здачі в оренду. Розповім одну історію з життя. Поруч з бізнес-центром де знаходиться наш офіс, йде невелика добудова. Будівельники, що там працюють, робили ремонт і в нас в офісі, тому ми з ними спілкуємось. Десь місяці два тому, коли я йшов на роботу, до мене підійшов один з майстрів і спитав, чи не потрібна комусь з моїх знайомих/колег квартира в оренду - він закінчив ремонт і готовий здавати. Ціна, з огляду на локацію мені здалася захмарною, але не в ціні справа.

Мені це нагадало байку про Моргана/Кенеді в передчас Великої Депресії. Мені до Моргана, звичайно, "як до неба рачки", але... В мене вже більше року була ідея скинути одну квартиру, яка зараз в оренді, після цієї розмови бажання посилилось, але квартири не такі ліквідні як акції...

Це лише історія з реального життя, висновки робіть самі.

мене вже більше року була ідея скинути одну квартиру, яка зараз в оренді, після цієї розмови бажання посилилось, але квартири не такі ліквідні як акції...

На мою думку час продажу Ви прогавили. Ще у 2019р. певно би вдалось за більш-менш бажаною ціною.

15 квітня 2020 року у Львові на будмайданчику ЖК на Трускавецькій, що реалізовує Галжитлобуд кранівники фірми ТОВ "Спецавтономбуд"(ЄДРПОУ 40520152) на знак протесту відмовились від роботи без оплати. З лютого кранівники на цьому будмайданчику не бачили ні копійки зарплатні. Замість двох кранівників, що є членами нашої профспілки на два крани сьогодні працює штрехбрехер без документів, без відповідних дозволів.
Звертаємо увагу Головне управління Держпраці у Львівській області на незадекларовану працю, а також на грубе порушення 175 ст.ККУ - від лютого працівники не отримують зарплатні.
Ні прямий працедавець "СпецАвтономБуд", ні замовник будівництва ГалЖитлоБуд не дотримуються постанов Кабінет Міністрів України, ні рекомендацій Міністерство охорони здоров'я України з дотримання карантину: безпечне транспортування будівельників на роботу не забезпечено, карантинні заходи спричинені пандемією COVID-19 не дотримуються, на що звертаємо увагу Національна поліція України.
Страйк буде продовжено і 16.04, якщо за лютий-березень не буде виплачено зарплату 15.04.