Сквіз-аут останніх крапель совісті.
Новий спосіб законного віднімання майна за дискримінаційною ціною, так званий сквіз-аут, адаптований Україною до законодавства ЄС згідно Загальнодержавної програми фахівцями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), проголосований більшістю народних обранців та підписаний президентом вже у дії. Наразі з'ясувалося, що справедлива вартість і компенсація поняття не сумісні та суб’єктивні. У розумінні цивілізованого західного співтовариства вони одні, українських чиновників, інші. Слід відзначити, інтерпритація гасел європейських ініціатив виявилася настільки привабливою для бізнесу, що сьогодні ледве не черга виникла з бажаючих позбутись акціонерів та перетворитись на товариство з одним або декількома учасниками більше схожє за своїм видом на ТОВ. Серед них навіть клієнти Офісу крупних платників податків, за розміром включених до ТОП-100 найбільших підприємств. Дійсно, чому б і не скористатися такою можливістю, якщо все дозволено, а ціна питання - копійки!
Чи то випадково, чи свідомо, виконуючи розпорядження КМУ №157-р щодо розробки законопроектів обов’язкового продажу акцій міноритарним акціонером на вимогу акціонера-власника 95 і більше відсотків акцій товариства, НКЦПФР допустила низку важливих прогалин.
По-перше, з закону повністю видалили норми регулювання права не згоди з ціною викупу, чим встановили для ініціаторів сквіз-аута режим односторонньої безвідповідальності. Своєчасні скарги незгодних з оцінкою були проігноровані. Цінні папери примусово списані з рахунків. А вже по тому, після вчинення корпоративних дій з'ясувалось, що оцінка акцій деяких акціонерних товариств не повною мірою відповідала вимогам нормативно-правових актів, мала значні недоліки, що вплинули на її достовірність та дійсно не могла бути використана без попереднього усунення визначених недоліків. Відтак, завчасні хвилювання акціонерів щодо правильності та об'єктивності були небезпідставними. Проте, представники мажоритаріїв демонстрували бездіяльність і процедура відбулась за наявності порушень з вигодою для одних та матеріальними збитками для інших.
По-друге, закон не містить істотньої умови, а саме, правомірного критерію вибору предмету оцінювання, який би відповідав принципу розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, що використовуються. Відсутність таких вимог є встановленням своєрідної презумпції без пояснень - варто чи ні вважати об’єктом для справедливої оцінки мало ліквідну частину активу. Іншими словами, якщо нею є маленька частка (у складі великого цілого), позбавлена впливу на загальні процеси і результати діяльності. Адже, зосередження в руках одного власника знижує ліквідність дрібних залишків і ускладнює реалізацію їх за вигідною ціною на ринку. Більш зрозуміло на простих прикладах, коли припустимо, особі належить лише частина квартири (1/5, 1/6 і т.п.) або земельний пай який є невід'ємною частиною великої ділянки. Спробуйте продати таку дрібну долю за ринковою вартістю. На практиці це дуже складно. Кожен потенційний покупець буде робити цінову поправку враховуючи ризики в управлінні придбаним майном, - чи зможе він вільно ним розпоряджатися і наскільки вагомими є фактичні обмеження у користуванні. Зрозуміло, особа, що володіє більшою (значною) часткою завжди буде впливати на обставини і інтереси маленького власника. В той же час, приватна власність у нормах Конституції охороняла права всіх учасників, тому власник великої частки також, завжди був вимушений домовлятись та узгоджувати ціну у разі придбання менших частин і не міг діяти в односторонньому порядку. Відтак, існував відносний паритет, допоки не втрутились молоді та малодосвідчені працівники регулятора фондового ринку.
З появою, упередженого та унікального у прямому розумінні закону №1983-VIII назва якого викликає сумніви відносно змісту його перехідних положень, впровадженням нових статей до закону Про акціонерні товариства, у власників крупних пакетів акцій з’явилась можливість примусово відбирати дрібні пакети акцій застосовуючи механізм обов'язкового продажу на їх вимогу. При цьому, законом встановлено, що для визначення ціни потрібно проводити незалежну оцінку, але якби випадково не вказано чого саме. Водночас розуміючи, що мала частка з точки зору ринкової вартості коштує не багато, а закон не містить і жодного слова про забезпечення справедливої рівноваги між інтересами корпоративного суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремого акціонера, власник великого пакету звертається до фахівця-оцінювача і просить його скласти експертний висновок - звіт про те, скільки може коштувати саме ця маленька частка. Без урахування цілісної складової, оскільки продаж більшої основної частини не передбачається.
Вважаєте, в яку суму можуть бути умовно оцінені 3 квадратних метри житлового приміщення загальною площею 100 квадратів і ринковою вартістю в 1 мільйон гривен? Гадаєте в 30 тисяч? Аж ніяк ні! Експерти іншої думки. На цей випадок чітко встановлено, якщо об'єктом оцінки є мала частка не маюча істотного впливу, то вона є неліквідною і ціна її може бути розрахована з понижуючими коефіцієнтами. Отже, загальна капіталізація товариства для визначення компенсації за примусово відібране майно є лише теоретичним індикативом. По факту, замість 30 тисяч отримуємо в десять разів менше. Буде потрібно деяким "кіпрським" олігархам, то обмежимось і сотнею гривень. І не важливо, що український інвестор купував значно дорожче. Підкреслюю, механізм такої оцінки є основою подальшого примусового продажу активів всіма маленькими власниками без виключення, крім афілійованих осіб, тобто "своїх". Грошові кошти за викуплені акції депонуються на ім'я акціонера на особливому банківському рахунку ескроу і нікого не хвилює - згоден ти з сумою, чи ні. Сквіз-аутом по-українські, право не погодитись навіть не передбачено. Гроші зараховуються до банку і надалі мажоритарію вже байдуже буде їх хтось отримувати чи ні. Майно в односторонньому порядку перереєструється на нього. Відтак, європейський закон, імплементований на просторах України має зовсім інше тлумачення та вигляд і вирішує перш за все проблеми еліти країни, а не прошарків міноритарних акціонерів. Частина останніх не здогадується, що належні їм документи права власності на акції втратили свою юридичну силу. Тобто стали непотрібним папірцем, як і більшість з часів приватизації.
Спосіб у який відбувається оцінка є характерним і не має спільних рис зі справедливістю. Він геть нівелює суть сквіз-ауту, як інструменту для компенсації втрат і нагадує пригоди Аліси в країні див. Тільки в ролі маленької дівчинки – власники дрібних пакетів акцій. Зі змісту дев'ятого абзацу преамбули "Директиви 2004/25/ЄС Європейського парламенту та ради, про пропозиції поглинання" (саме тої, яку імплементували наші діячі) вбачається наступне - заходи, направлені на забезпечення захисту власників цінних паперів та зокрема тих, що володіють меншою часткою акцій у разі встановлення контролю над їхніми компаніями повинні бути інструментом компенсації і включати вимоги до особи, що отримала право контролю - запропонувати усім маленьким власникам цінних паперів певної компанії за всі їхні активи справедливу ціну відповідно до загальної оцінки. Тобто, є зобов'язання мажоритарного акціонера викупити згідно загальної оцінки, а не обов'язок міноритарія продати згідно вартості залишків акцій у вільному обігу, як це зрозуміли деякі службовці. Ви, мабуть, здогадуєтесь, до чого все? Це і є головна прогалина, оскільки не має чіткого формулювання, яка доля повинна бути об'єктом оцінювання саме для сквіз-аута - 5% чи 95%. Виходить, закон який у Європі покликаний захистити міноритарних власників акцій, в Україні (країні див) став зброєю їх масового знищення. І оцінщики, в яких полетіли каміння гніву обурених акціонерів зовсім тут ні до чого. Вони оцінюють лише те, що їм доручено (дозволено) оцінити, а саме неліквідні залишки. Або, як зауважила би героїня казки Аліса говорячи про предмет оцінки: «… подумати тільки, що через якусь річ можна так зменшитися, що перетворитися в ніщо».
Враховуючи легкість, з якою було створено диспаритет та колективну безвідповідальність посадових осіб, є висока імовірність подібного "реформування" й інших галузей економіки. Ситуація з примусовим продажем, скоріше за все буде повторюватись, бо вона вигідна не тільки власникам промислових акціонерних товариств, а й крупним землекористувачам - великим агрохолдингам. Не здивуюсь, якщо актуальні проблеми земельного сервітуту з прийняттям закону про продаж сільськогосподарських земель, вони спробують вирішити через подібні "сквіз-аути". Адже, виникають великі спокуси, коли право стає привілеєм, а захисні і компенсаційні механізми відсутні або працюють лише на листі паперу.
В продовження сказаного. Можливість вимагати обов'язкового продажу має сьогодні і дочірня установа одного з відомих австрійських банків працюючих в Україні, тим самим, поставивши жирну крапку на історії перших коштів майбутніх пенсіонерів "конвертованих" у акції поштово-пенсійного банку Аваль наприкінці дев'яностих.
Дуже сподіваюсь, що у такому випадку, члени наглядової ради цього банку, приймаючи рішення про визначення умов договору оцінки з незалежним оцінювачем, будуть більш етично освіченими в принципах європейських директив і не оберуть предметом оцінки акцію у складі пакетів кількістю 1,8 %, як це зробила низка представників металургійних комбінатів Азовсталі та ім. Ілліча.
Наразі, можна сперечатись, коли вже є зразкові приклади виваженого ставлення до вибору способів оцінки від відомих публічних компаній з іноземним капіталом. Тільки не зрозуміло, чому представники НКЦПФР не помічають таких розбіжностей і надалі у своїх заявах продовжують стверджувати, що порушень при сквіз-ауті не має. До їх уваги, компанія САН ІнБев Україна — український підрозділ найбільшого світового пивоварного концерну Anheuser- Busch InBev для розрахунку ціни безвідкличної пропозиції (оферти) замовляє звіт об'єктом оцінки якого є домінуючий контрольний пакет у розмірі 98,3395%, а не склад залишків акцій у вільному обігу. Ймовірно, саме оцінка вартості великого пакету належного ініціатору обов'язкового продажу відповідає меті врівноваження інтересів обох сторін під час примусового позбавлення права власності.
Тому, як би публічно не звітували члени державної комісії, що все у них добре на фондовому ринку, їх фактична безпорадність, тільки підкреслює, наскільки жалюгідні права мають ті, у кого залишились, ще хоч якісь надії, сподівання на сталий розвиток нашої країни. Мільйонні збитки завдані державі непрофесійними діями її службовців у вигляді недоотриманого податку з доходів, який би могли сплатити акціонери до бюджету за підсумками сквіз-аута у разі справедливої оцінки вартості їх акцій, бачаться лише початком. Подібні "випадкові" помилки на користь іноземних офшорних економік з введенням в дію другого рівня пенсійної реформи будуть вже коштувати громадянам України мільярди. І гріш ціна обіцянкам дискредитуючих себе урядовців, що через двадцять років активи майбутніх недержавних пенсійних фондів знов хтось не "відсквізить" по три копійки попередньо виписав під себе черговий закон. Соромно друзі та дуже сумно жити щодня серед тих, до кого втратив довіру. Другому рівню пенсійної реформи, особисто від себе, кажу ні! Не вірю, сквіз-аут став останньою краплею.
|
|
Додано: Вів 18 вер, 2018 22:45
Додано: Пон 24 вер, 2018 21:00
мы здесь много говорили о налогообложении доходов от сквиза.
глянул на свою ситуацию. например, SGOK. выплата через эскроу в ПУМБе состоялась 30 мая. на момент: личный кабинет ГФС показывает второй квартал в полном объеме, доходы по этой операции не отражены. осталось теперь понять, видит ГФС выплаты или нет.
Додано: Пон 01 жов, 2018 11:10
Re: Squeeze-outНужно ли платить военный сбор, если отсквизили и финрезультат отрицательный?
Додано: Сер 03 жов, 2018 11:55
А как ГФС их должна увидеть, если банк по сквизу не налоговый агент, а для Барленко ЛтД оперативность проведения сквиза была важнее, чем выяснение функции агента. Может по итогу года и соизволят заполнить 1ДФ  Для интересующихся. По Азовке Синергия оспаривает в суде решение НС от 14.03. Зачем? Акции никто не вернет. Очередная глупость ибо "нарвутся" на решение суда где виновником и должником по компенсации получат ТОВ Оценочный стандарт. Странно? Вроде не глупые люди... Если реально надеются получить не акции, а хоть бы компенсацию по СЧА, т.е. ~5,62грн. на акцию то оспаривать нужно решение НС от 02.03 где члены НС (представители акционера - важный момент!) "учудили" избрав обьектом оценки миноритарный пакет, который a priori согласно Директиви 2004/25/ЄС Європейського парламенту та ради, про пропозиції поглинання" не может быть оценен. Идиотизм ситуации состоит в том, что Национальная процедура оценки миноритарных пакетов противоречит сути сквиза, целью которого есть предотвращение манипулирования с неликвидными остатками минор.пакетов фрифлоата, цена которых фиктивна и может быть хоть в 100 раз больше или меньше. Т.е. кому как будет нужно  Таким образом, члены НС руководствуясь ст.51 не имели права и полномочий императивно определять оценщику рамки оценки для процедуры сквиз аута. Обьектом оценки должна была быть одна простая именая акция Товариства, а не акция в составе миноритарных пакетов. Поскольку, процедуры оценки для загальної вартості однієї акції і вартості акції у складі пакетів (міноритарних або домін.контр.) совершенно различны.
Если отсквизили и финрезультат отрицательный, то нужно думать не о военном сборе, а о жалобе в ДФС с подозрениями, что контрагент умышленно занизил сумму выплаты. Доказательством служит рецензия на оценку выявившая грубые нарушения, которые проигнорировал инициатор сквизаута, нанеся тем самым убыток не только Вам, но и государству.
Додано: Суб 13 жов, 2018 01:15
Re: Squeeze-outМиноритарный пакет не может быть обьектом оценки.
Это о сквизнутых предприятиях метинвеста Говорю же - учудили, так учудили ))
Додано: Вів 16 жов, 2018 19:09
Так и не пойму, нужно ли подавать декларацию по сквизу или нет, и кто платит налог?
Додано: Сер 17 жов, 2018 15:44
paolot, мені більше сподобалось це:
Додано: П'ят 09 лис, 2018 19:19
Страна должна знать своих героев -тимуробакинцев в лицо
Т.е. члены НС приняли правильное решение оценив миноритарный пакет Сравнительным!!!   методом.Бесстрашные творцы-манипуляторы. Ничего не боятся. Даже собственной глупости, идиотизма и возможной будущей ответственности при смене власти. "господа, эту страну погубит коррупция" (С)
Додано: Пон 10 гру, 2018 22:18
Ksenja32
Чтиво для досуга. Рекомендую. На ФДМУ можете даже не рассчитывать. Наб.советы, решили этот вопрос просто, приняв решение о проведении рецензии на отчет оценщика, еще до того, как акции были списаны со счетов. Подробней тут  Идеи: портфель В суд (желательно ЕСПЧ), нужно подавать на НКЦПФР. Если же в украинский, то на членов подконтрольных метинвесту НС (ст.51 ЗУ Про АТ) Но судя по предыдущему решению, результат будет тот же. В этой стране нет правосудия и понятия НЕПРИКОСНОВЕННОСТИ частной собственности. Сравнительный метод, по сути предопределяется условиями договора оценки (наб.совет эмитента) и как это не ПАРАДОКСАЛЬНО - действует для оценки фри-флоата менее 5%, который даже законодательством ЕС признается как АБСОЛЮТНО манипулируемый !!! Не говоря о уже о полном параличе Хромого фондового рынка Украины. Для недвижимости при принудительном выкупе, который видимо тоже скоро наступит по результатам реформ ЖКХ, наоборот, начнут использовать затратный метод, будут определять Справедливую стоимость песка и камня Ведь не бывает одинаковых кввртир. Все они отличаются пятнышками рыжей плесени по уголкам. Так что, все они различны и сравнение, не корректно.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: Ірина_, Модератор |
|
