Купуємо для себе, а не в ОРЕНДУ, закордонну нерухомість

У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА
(турецьки рецепт від голоду)

Епіграф:

- і салат, чи ще щось комусь треба "лишити", бо ще "хтось не їв".... - і дивишся "Фіксиків", чи "Ніндзяго", бо немає дитина окремої кімнати..... - і їздиш ЩОДНЯ маршруткою на роботу, біля години(в одну сторону), або й більше(з заторами) )...і т. д. і т. п..... - то життя, далеко не здається таким "рожевим"!

Життя можна зробити рожевим швидко та легко.
Для цього достатньо одіти туфлі фірми Camper, взяти скоржаний повідок для собаки та прогулятися у найближчій магазин.
Такий у мене буквально за рогом - на паралельній вулиці. Ну, метрів 200...
Сьогодні рожеве життя будем роботи за допомогою - я думаю, Ви такого і не чули - морозива із козиного молока.
Ось воно:

Там 500 мл морозива и коштувало воно ще вчора 11,95 ліри - а сьогодні недільна акція: 8 лір або 50 гривень.

Як Ви знаєте, магазини так влаштовані, шо не хочеш - а купиш ще щось.
От і я попав у халепу:
- відразу купую копчені оливки - там 950 грамів - 12 лір або 75 гривень. Беру...

- так, бреду далі... О! творог! Жирний! 25% жирності! 3,45 ліри або 20 гривень. Беру!

- іду далі... Оце зараз не купую, але рекомендую, перевірена мною річ!

Це - курясчий шніцель. Напівфабрикат. Не заморожений.

.. а що, пан Акурт заробив на таке, а Долярчик на таке))
... "перекус" Долярчика

Молодець Долярчик, наш хлопець!
не те що укратукри...

А сколько у вас там Чивас стоит?

Привезено мені в подарунок прямо із Великої Британії.
Подарували сьогодні об 11-00.
Так що ціну не знаю.

Розказали інтересну річ: англійці п"ють і п"ють добряче.
ПАБ"ів на кожному куті - багато. Народ напивається до чортиків та ледве ходить по тому ПАБу.
Але вийшов на вулицю - іде, наче солдат-зеленка (дух): рівно та струнко.
Бо на вулиці штраф від поліції 500 фунтів.
Як платити 500 фунтів, то викликає таксі та тихенько, соромлячись, їде додому.
Житло дають у кредит на 20 років під 4 відсотка річних.
Сильно не "шикують" - то не українці - речі купляти намагаються у англійських аналогах Outlet.
Брендові нові речі, звезені із різних магазинів та такі, що є у нявності в одному - двох екземплярах.
Ще розказували, що один типу англієць українського походження у зв"язку із закінченням терміну дії українського закордонного паспорта прилетів терміново но Батківщину - заплатив вумним людям 3 500 гривень за "термінове" виготовлення паспорта за 2 доби та був здовавний грубістью та зухвалим відношенням до того, хто забезпечив їм місячну заробітну платню.
Паспорт за хабар зробили, але у типа англійця осад залишився самий неприємний від спілкування із нинішніми жителями України.
"Нормальні люде так не живуть".
Ну, ми це й по форуму бачимо... Грубість, зухвалість та менторский тон від людей, що майже на самому дні - то наше все!

Вчора по завданню декого із наших форумчан зустрівся із справжніми сірійськими біженцями.
Їх було декілька. Всі - чоловіки.
Знайомтеся: Мухаммад!


Дуже класний хлопець! "Високий та стрункий". Я думаю, на зріст 190... Я - 174 або 175...
Оголеним я його, звісно, не бачив, але думаю, що під одягом ховаються і "кубики" на животі, і красиве треноване тіло...
Зараз працює на будівництві одного із нових - для нас трохи екзотичних - спортивних об"єктів.
Я вас здивую:

- працює не "принеси-подай"...
- майже вільно говорить англійською...
- ходив у море, як він мені сказав: "I am a seaman!"
- був у декількох країнах світу, з особливою гордістю сказав про Південну Америку.

Я Вас дуже-дуже здивую: він спитав мене, звідки ми, з якої країни. Відбувся такий діалог:

- I'm from Ukraine, this is Eastern Europe.
- I know about Ukraine. I will not go to Ukraine.
- And where do you want to go?
- I want to go to Romania. I want to live in Romania!

В мене відвисла щелепа. Була пауза. Після паузи я сказав, що Румунія - класна країна, я там був декілька разів.
Сірієць запросив випити разом із ним кави, або чаю - у них був обладнаний стіл для обіду серед квітучих дерев гранатів.
Ми відмовилися, посилаючися на те, що у нас багато справ.
Дуже дякували за привітність.
Справді дуже привітний хлопець.
Успіхів йому...

P.S. Можна не хвилюватися про долю України: сірійці до нас не поїдуть...
Тут дехто авторитетно розповідав про те, що країна, назва якої відноситься до назви Риму, геть вся населена ромами - теж можуть не хвилюватися. Я, по-перше, ромів майже не зустрічав під час двох подорожей Румунією, по-друге, злі язики кажуть, що ромам більше подобається Київ, по-третьє, ось такий носій генів зовсім не ромівських зайде скоро у Румунію.
Прямо чую, як румунські дівчата, лягаючи із таким носієм генів, співають:

"А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,
До ранку; і аж до світанку сама я, -
Як без місяця зоря..."
. . . . . . . . . . (Vivienne Mort - Пташечка. Березень, 2016.)

КУМЕДНА УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКА АРИФМЕТИКА

З приємністю читаю повідомлення "Українська правда" про те, що "Гривня продовжує зміцнюватися на міжбанку".
Карла Маркса би сказала:
- виграють орендодавці житла, бо в них грошви у доларах, стає більше. Ну, насправді: якщо моїм приятелям у січні квартирант перерахував 11 500 гривень и і це було 11500/28,60=402 $, то зараз йому перераховують 11500/26,00=442,3 $. Різниця - тобто піньондзе, які впали просто з неба, становить 442,3-402=40,3 $.
- виграють продавани псевдонорвезького тунчика, втюхуючи наївним та довіривам споживачам львівського Achan підфарбований працьовитим У Вень Цзунем незрозумілий - ніби-то їстівний - продукт, який нарізають Су Сунь та Ян Хуей, а витримує в емалірованому баку у фарбі Чжу Цзай Хюй.
- виграє український депозитчик, який ВГАДАВ, злив бакси у січні, коли їх пересічний громадянин закуповував, та відкрив 15 депозитів по 200 000 гривень на загальну суму в 3 000 000 гривень. За квартал йому накапало чистих (3 000 000х1/100)/26=1153,85 $. А він розраховував тільки на (3 000 000х1/100)/28,60=1048,95 $. Різниця складає при такій математиці на місяць більше 100 долярів. Дрібничка, але дуже приємно.
- виграє продаван бетоно-цегляно-пінобетонних паралелепіпедів під назвою "Будинокмайбутньогощастя", продаючи об"єм повітря у бетонних стінах не за 11 500 гривень у січні, а за 19 500 у квітні. Сам, звісно, свою родину там не поселить: Бо не дурний...
- програє пересічний відвідувач того самого Ашану у Львові, купуючі пресесушені старі помаранчі, які доставили на горбу хваткі хлопці із Львова, доставили їх із теплої та сонячної в ці дні Турції.
Арифметика тут така:
- роздрібна ціна на помаранчі у Турції в ці дні (досі висять на деревах - поспіли ще у листопаді 2017, вони висять на деревах та зберігаються краще, ніж на складі) - 1,5 ліри. Думаю, що гуртова - 0,75 ... 1,00 ліри.
Получається, тону помаранчів жваві хлопці беруть за (1000х1)/4,04=247,5 $.
Роздрібна ціна в Україні: 29 гривень кг. Або споживач платить за тону (1000х29)/26=1115,38 $.
Це в 1115,38/247,5=в 4,5 разів більше.
Тобто, мені тепер зрозуміло, чому в моєму мікрорайоні жваві хлопці купували саме дороге пиво... Хтось - і вантажники, і моряки, і автоперевізники і володарі супермаркетів на 1 (одній) тоні мають 1115,38-247,5=867,88 $.

867,88 $. !!!
867,88 $ на одній тоні - це багато чи це мало? Це цікаве питання...

х х х

ЦІКАВЕ ПИТАННЯ ПРО "П"ЯТДЕСЯТ"
(розповідь вівторка)

Епіграф:
"Единица! -
Кому она нужна?!
Голос единицы
тоньше писка.
Кто её услышит? -
Разве жена!
И то
если не на базаре,
а близко."
(В.Маяковський, застрелився у квітні 1930 року, прочитавши це оповідання)

Ця історія була в 2003 році...
Ми сидимо із приятелями із Кривого Рогу у чудовому санаторії "Арніка" у славетному Трускавці.
Ви не подумайте, - тільки "Нафтуся" та ніякої "Спиртусі".
Тільки коньяк та червона ікра. Дамам замість ікри - до коньяку - Чоколада зі Львова.
Лунає тихенько чудова пісня у виконання Квітки Цісик із фільма "Тіні забутих предків".


Приятелі розказують про важке криворізьке життя:
- Сидимо вдома... тільки налили коньяк у коньячний бокал - дзвінок в двері - відкриваю - робітник із бумажняним мішком із коричньового паперу: "Куда поставіть?" - Постав прямо, ой, ні, прямо немає куди, постав ліворуч. Поставив. Пішов.
- тілки поламали чоколаду та поклали поруч із коньячним бокалом - дзвінок в двері - відкриваю - робітник із бумажняним мішком із коричньового паперу: "Куда поставіть?" - Постав прямо, ой, ні, прямо немає куди, постав праворуч. Поставив. Пішов.

Питаю я, закусюючи коньяк "Закарпатський": що там у мішках: цемент? В таких мішках зазвичай цемент - по 50 кг, дуже важкий мішок...
- Та ні, бакси...
- Що - мішок баксів?
- Та не один. Рахувати немає часу, але треба, бо скоро ще принесуть парочку, а вже й ставити немає куди...
- А звідки "дровішки"?
- Із металургії, вєстімо...
- Так Ви, пане, мєталург? - це я спитав, смакуючи коньяк та у лікувальних цілях запиваючи його "Нафтусею".
- Ні, я Маркшрейдер.
- О-вва! А це як? Маркшрейдерська справа - то ж справа під землею: вгадують маркшрейдери, чи зійдуться осі двох підземних тунелів, як в ці дні у Дніпрі, де намагаються добудувати із часів Павла Лазаренкоа 3 станціі метро...
- Ну ось і я - маркшрейдер: дивлюся, чи зійдуться осі потоку грошви...
- О-вва! А це як?
- Тут все просто. Головне - мати пусті бумажняні мішки для складання баксів.
- О-вва! А це як?
- Все просто, - говорить мій приятель, наливаючи у коньячний бокал коньяку - чисто для дегустації у лікувальних цілях - коньяк із іншой пляшки. І продовжує: "Вся вся вся продукція криворізького металургійного комбінату "на корню" скупена фірмами-посередниками. Таких фірм - мабуть збрешу - деть пів-сотні. Кожна орендує на територіє заводоуправління кімнатку."
- Там і працюють металурги: майстри, травильники, вальцювальникові стана холодної прокатки, газівники доменної печі, агломератники, сталевари мартенівської печі?
- Тю на тебе, вони що, дурні?
- О-вва! А це як?
- У кімнаті в 15-20 квадратів сидить дівчинка...
- Підготовлювач сумішей для розливки плавок?
- Ага, у плавках... і з комп"ютером: там квота на продаж всієї продукції, яка дісталася цій конкретній фірмі. Приходить покупець прокату на Завод - треба швелер номер 18 - 1000 тон та швелер номер 22 - 500 тон! Йому відповідають: немає, он зайдіть по коридору у фірму "Знаний формувальник-А" - там є.
Заходить. Дійсно є. - Яка ціна? - 350 доларів тона. - Так ми ж брали на заводі по 300? - Ну ось і беріть на заводі! - Так у них же немає. - Звісно, хі-хі - немає. По 350 берете? Завтра буде по 360... - Беру: швелер номер 18 - 1000 тон та швелер номер 22 - 500 тон! - Ось Вам накладна на відпуск прокату із складу Заводу. - А завод віддасть із свого складу, а не із Вашого? - Віддасть, де він дінеться. То - наше. - Ну й добре.
- О-вва! Так це ж получається...
- Це получається так: відправили ешелон - там 5 000 тон прокату...
- О-вва! Так це ж получається...
- Це получається 5 000х50=250 000 долярів із одного ешелону...
- О-вва! Так оті мішки...
- Ага...
- Круто!
- Не все так добре.
- А що?
- Знаєш українську приказку: "Добре дуть, як дадуть!"?
- Чув.
- Так ось, фірм-присосок... мабуть збрешу... ну, нехай півсотні... Тут сталася халепа: у 2001 році призначається віце-прем"єром справжній фахівець...
- Це той, що у 1999–2001 – на Криворіз. гірн.-металург. комбінаті «Криворіжсталь» працював Ген. директром?
- Ну да, а у січні–травні 2001 – Віце-прем’єр-міністр України з питань промислової політики, від травня 2001 – 1-й віце-прем’єр-міністр України...
- Ну і?
- Ну ось, викликав він референта та наказав той список із... мабуть помилюся - ну, нехай буде із 50-и - фірм-присосок скласти.
- Склали?
- А якже. Подивився він...
- Віце-прем’єр-міністр України з питань промислової політики?
- Ага... Подивився, взяв червоний олівець і під номером "10" провів рисочку: всіх інших - "Вон на йух з палуби!"
- О-вва! А Ваша ж фірма - та на букву "З", що в першій половині абетки... Круто!
- Еге ж... ""Знаний формувальник-А"!
- А оте "А" навіщо?
- Е пане, то мені мій начальник колись радив: завжди треба чимось, або кимось попку прикривати... То я й прикрив!
- Першою літерою абетки! Круто!
- Ось тобі і українське прислів"я: "Добре дуть, як дадуть!": моя фірма виявилася якраз під номером 10. Живемо... Зараз знов подзвонять... Допоможеш мішки впорядкувати?
- А якже...
- Ну, будьмо!
- Будьмо!

х х х

ВиграЮ в ці дня і я:
розплачуюсь карткой А-банку, з мене кредитну гривню списують по 6,55 гривні за 1 ліру.
Так, що ми купуємо?

Та все купуємо: чим міцніше гривня, тим для мене ВСЕ ДЕШЕВШЕ...

При збереженні тенденції до міграції Україна може припинити існування.

"Якщо такі тенденції до міграції залишаться на роки, то країна може припинити своє існування. До війни і анексії Криму фахівці нашого Інституту підрахували, що українців до 2050 року залишиться 35 млн. Тепер важко так оцінити, адже маємо окупованими великі і щільно населені території. Якщо на початку 90-х минулого століття був "відтік мізків", то тепер країни-сусіди потужно борються за людський ресурс у вигляді робітників. Під час економічного розвитку підприємці Чехії, Словаччини, Угорщини і Австрії теж хочуть, щоб на них працювали українці. Робітники їдуть на заробітки і так буде продовжуватись, адже рівень зарплат різниться в 3-4 рази. Боротьбу за студентів ми вже програли, адже вони практично не повертаються до України після навчання і мають можливість працювати в будь-якій країні Євросоюзу. Навіть тимчасовий заробіток після пар приносить студенту більше коштів, ніж постійна робота в рідній країні", - розповів Олександр Гладун, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.

До Росії продовжують їхати на заробітки, адже і там заробітна плата вища.

Азія, Африка, США і Латинська Америка стають центрами впливу Китаю. Більше 10 років впливові китайські політики і бізнесмени прочісують світ, як видається, з “бездонними гаманцями” в руках.

За оцінками видання, в Європі Китай купив і інвестував в активи вартістю, щонайменше, 318 мільярдів доларів за останні 10 років.

Обсяг і природа деяких із цих інвестицій, починаючи від критично важливої ​​інфраструктури на сході і півдні Європи до високотехнологічних компаній на заході, привернули увагу Євросоюзу.

Лідери ЄС, включаючи канцлера Німеччини Ангелу Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона, вибудовують спільну стратегію щодо стримування просування Китаю в Європі.

Експерти Bloomberg проаналізували 678 угод, здійснених або вже укладених в 30 країнах з 2008 року і виявили, що державні і приватні китайські компанії взяли участь в угодах на суму не менше 255 мільярдів доларів США в Європі. Було придбано близько 360 компаній, від італійського виробника шин Pirelli & C. SpA до ірландської компанії з оренди літаків Avolon Holdings Ltd. Китайські компанії також частково або повністю володіють чотирма аеропортами, шістьма морськими портами, вітряними електростанціями в, щонайменше, в дев’яти країнах і 13 командами професійного футболу.

Справжній обсяг амбіцій Китаю в Європі ще більший, зазначають у виданні, тому що до переліку не увійшло 355 інвестицій спільних підприємств і угод, умови яких не розкриваються. За оцінками Bloomberg, ці угоди – це ще 13,3 млрд доларів.

МІЦНА ГРИВНЯ: НА ЩАСТЯ ТА НА ДОЛЮ

Кожний день в Анталії - населення 2 000 000 осіб, а влітку - 3 000 000 людей - в різних мікрорайонах відбувається справжнє свято - Свято їжі.
Його влаштовують мешканці сіл, які оточують Анталію та виробники сільськогосподарської продукції.
Це - БАЗАРЬ!
Тобто Ринок!
Міська влада потурбувалася про селян: в кожному мікроарйоні є критий раинок, який віддають слеянам що неділі в один визначений день.
В інші дін - тут звичайна крита безкоштовна паркова для автівок. Цілодобова. Безкоштовна.

Іду на ринок сам - жінка дала список...
Нагадую: 1 ліра - 6,5 гривні.

Так, купуємо:
- сині (баклажани) - 1 кг - 1 ліра=6 гривень 50 копійок.

- полуниця - 1 кг - 5 лір. Беру кіло...
- помаранчі - по 1 лірі - беру не двилячись у пакет - набрав 6 кіло - на 6 лір. Тобто 1 кг помарачів 6 гривень 50 копійок.
- мої улюблені червоні грейпфрути - стабільна ціна - 2 ліри - беру 5 кіло - вони по 13 гривень кіло. Смачні і зовсім не гіркі...

Ще докупаю:
- оливки - десь з пів кіла - дуже великі та несподівано смачні - 18 лір кіло - беру пів-кіло.
- Юффка - це таке тонке тісто - напівфабрикат - діаметром майже в метр і дуже-дуже тонке.
- гриби шампіньони...
- смажені фісташки - беру кіло... дуже смачні...

Так, ну що, взяти хіба рибки?
О! На полювальника та звір дешевизни біжить! Знижка на Сібаса: був 29,90 лір кіло, став 19,90.
Це по 130 гривень кіло - більше, ніж у двічі дешевше, ніж у Супермаркеті Львова.
- Гей, добродію! Ви там що, в смартфоні у щось граєтеся? Дайте два!


Так, поки він чистить мені рибку на прізвище "Сібас" - дивлюся: О! Дорада, яка там ціна? Теж 19,90 - ну, нехай іншим разом...
Так, вже почистив... 2 сібаса затягнули на 642 грами - я заплатив 12,78 ліри або 83 гривні.

Боже, як добре, що гривня укріплюється: сібас і той стає для мене дешевшим....


P.S. Іду і регочу до сліз...

ох уж пан Акурт, ох и любит перебарщивать. Я думаю, прекрасно он знает, что та дорадо, как и форель, которую он, наверное, ошибочно, назвал морской, на самом деле никакая не морская, а с близлежащих рыбных ферм. Я думаю, всем понятно чем их там кормят. А вот действительно морская рыба, стоит никак не 15 и не 20 лир.

помидоры турция - 37,99 за кгтунец тушка - 76,82 грн за кг

У нас в Днепре хек по 120 гр , в лучшем случае по 87 гр. Если найти чуть дешевле - то будет перемороженая вода в которой плавают плавники и хвост . У нас рыбы "мокрой заморозки" - почти нет. Там одна вода. А сухая заморозка - где воды не более 10% - так хек по 80гр минимум, дешевле рыбы не вижу вообще, и тот хек - " искусственно выращенный". Тунец не покупаем - он в районе 300гр. но не уверен. Покупаем семгу - около 360 гр за кг. Семга малосольная вообще около 800 гр кг. И вся рыба у нас " искусственно выращенная" , детали чем ее кормят - не знаю. Гормоны синтетические наверное. Так бройлеры -курчата тоже не особо натуральные. мы все такое едим и по ценам.... кусается даже такое

Справжній обсяг амбіцій Китаю в Європі ще більший, зазначають у виданні, тому що до переліку не увійшло 355 інвестицій спільних підприємств і угод, умови яких не розкриваються. За оцінками Bloomberg, ці угоди – це ще 13,3 млрд доларів

Не понятно - а что ЕС хочет - что бы китайцы на них работали - даром ? Все товары во всем мире - весь ширпотреб ( и не только) , дажн айфоны и айпады - все сделано в Китае ( за исключением Турции вероятно- они молодцы). Результат закономерный. Я вам больше скажу - у них мало земли, а население - 1 380 - больше миллиарда. И народ очень активный. Такой вид "экспансии" самый благополучный для всех.

Можна не хвилюватися про долю України: сірійці до нас не поїдуть...Тут дехто авторитетно розповідав про те, що країна, назва якої відноситься до назви Риму, геть вся населена ромами - теж можуть не хвилюватися. Я, по-перше, ромів майже не зустрічав під час двох подорожей Румунією, по-друге, злі язики кажуть, що ромам більше подобається Київ, по-третьє, ось такий носій генів зовсім не ромівських зайде скоро у Румунію.

Сирийские беженцы очень разные. Вы не удивились, что "убежали от войны" одни мужчины призывного возраста, которых вы встретили ? Эти в санитарном плане не опасные. Не бродяжки, они при деньгах и едут не на пустое место- а уже "едут по связям". У ваших - значит связи в Румынии, а у кого-то в Украине. Когда устроятся возможно заберут семью ? А значит они не беженцы - раз старики родители, жены, дети - остались в Сирии ? У них все держатся семьями - такой уклад. В Днепр сирийцы ехали еще до войны. И развивали тут мелкий бизнес. Магазинчики , кафе. Многие учились в мединституте- а потом оставались. Но такие люди адаптируются и это нормально. Они не бродят по улицам не грабят прохожих. Те , кого я видел в Париже - там наоборот - одни женщины и дети были - уже не ясно почему так бегут - отдельно от семей. Эти были антисанитарные, и вполне украдут. Ужасный ужас.