mike41
я согласен, что делать вывод на основании технических проблем или ошибках конкретного менеджера экстраполируя это на весь банк - нельзя ... нет такого банка где бы кто-то когда-то в чем то не провтыкал ... кто-то забыл/перепутал - главное есть или нет деньги ... самый главный риск исходит от государства ... прецедент опасный мы помним - ввод каких угодно лимитов на общегосударственном уровне - и досвидос - тут уже все банки становятся на равных и газик и тазик и породистый буржуй и самый вонючий укрговнобанк ... а то, что щас ситуация начнет ухудшаться в сфере госфинансов - это понятно
|
|
Додано: Суб 25 бер, 2017 13:04
mike41
Так, Майк, видали у розмірі 9235 доларів. Для повного виносу "тіла" мені ще тричі прийдеться завітати на побачення з моїми бідовими банкірами) Звісно, проти банку особисто нічого не маю, проте осад непорозуміння на певний час залишиться. Втім, переживемо)
Додано: Суб 25 бер, 2017 13:12
Та не, скорее всего Черновцы... таки одноименный... Вряд-ли ощад...
Додано: Суб 25 бер, 2017 13:47
ну робити експроппріацію напряму до такого не повинно дійти, простіше через тарифи і налохи в горщик пересічного запускати руку 
Додано: Суб 25 бер, 2017 16:26
Усе зрозумів. Хай щастить або Je vous souhaite tout le succès! 
Додано: Суб 25 бер, 2017 16:34
Re: Байки про банки і не тільки....
Цьому є назва - країновий ризик. Він має місце, куди без нього.  Проте, на мій погляд, головна його складова не стільки фінансово-економічна, скільки військово-політична.  Враховується він, насамперед, регулюванням працюючого відсотку наявного "фонду для дербі".
Додано: Суб 25 бер, 2017 16:50
Первые последствия санкций к рос бнкам
Додано: Суб 25 бер, 2017 19:10
Re: Байки про банки і не тільки....Вітаю шановне панство!
Ось і ще один рік минув відтоді як я колись започаткував традицію звітувати про стан свого портфелю на 1 березня. Не буду її порушувати і зараз. Ось що маю на 01.03.2017р.: У розрізі валют картина така: 21% гривня, 79% валюта (майже вся долар США - 76,5%, євро - 2,5%). Тобто майже ніяких змін, хоча коливання на протязі звітного року були: трішки доларів розміняв ФГВ по банку «Хрещактик» (невеличку решту залишивши собі, а мені пообіцявши в майбутньому, при сприятливому сходженні небесних світил, таки повернути її - по великому рахунку однією рештою більше чи менше, яка різниця!, вже якось звикаєш до цього), деякий вплив мали операції з нерухомістю: дещо продав, дещо купив (десь у гривні, десь у валюті). Процес розлучення з банками «братерської» країни триває, але якось зигзагами: з 11,1% у минулому році до 12,7% у цьому. Хоча мало б бути вже 9,4%, але італійці не тим продали свій банк, кому б мені хотілося - от і маю 3,3% в Укрсоцбанку, тепер уже «братерському». Кілька днів назад проходив біля «Сбєрбанка» (зараз відділення, а колись це була регіональна структура). Зі всіх сторін виходи і виїзди закладені бетонними плитами, більше десятка людей вартують. Від їх гурту відходить хлопець, що разом із ними блокує, питаю: а ви що працівників не пускаєте на роботу? Відповідає: а вони самі не прийшли. Я: а як в інших відділеннях? Він: а я не знаю. Богу дякувати я ще на початку 2014р. вийшов з банку: він був по термінах закінчення депозиту одним із перших, коли почалася війна, та й розумів, що цьому банку будуть «плести лапті» найшвидше із російських банків, адже він найбільше уособлює Росію, державний банк як не як. Цивілізовано розлучатись, на жаль, не виходить. Для цього існує безліч причин: одна з яких недалекоглядність як з боку влади Росії, так і з боку нашої влади. Адже до цього процесу потрібно було б давно приступити, а не чекати поки урветься терпець у людей (в одних із-за їх недолугості, в інших від ура-патріотизму, та й бажання деяких заробити на цьому відкидати не варто - от і колотять усі гуртом). «Під грушою» - 41,1%!!!!! Як ввічлива людина матюкатися не буду, але дуже хочеться! «Під грушою» тільки долари, гривня і євро у банківській системі. Євро вирішив віднести в банк після «брексіту» - хай банки вирішують як їх міняти, якщо раптом євро накаже довго жити (хоча імовірність такого розцінюю як низьку, але події в Україні і в світі останніми роками свідчать що може статися що завгодно). Ну і для порівняння нижче те, про що писав на цю тему починаючи з портфеля на 01.03.2014р., разом з всіляками «байками про банки і не тільки»: Шановні форумчани! За традицією, яка склалась за кілька останніх років, знову пишу про стан свого портфелю станом на 01.03.2016р., так би мовити, для звірки годинника. Може і ви поділитися інформацією - а що у вас? У розрізі валют за рік,що минув, картина майже не змінилася: 20,7% гривня, 79,3% валюта (майже вся долар США - 76,6%, євро - 2,7%). Як і в попередні роки, я за останній рік нічого не купував і не продавав, правда Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, абсолютно «безкорисливо» поміняв мені трохи доларів на гривню, якраз в межах суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, на решту, в очікуванні чуда, написав заяву, щоб мене визнали кредитором АТ «Дельта банк» (і хоча я в чудо не вірю - але якщо воно станеться, заперечувати не буду, особливо якщо мені вернуть ще якусь частину грошей, хоч і гривною). З російськими «братами» продовжую процес розлучення: доля банків з російським капіталом знизилася до жалюгідних 11,1% і враховуючи їх поведінку (маю на увазі ПІБ) процес триватиме і надалі - на жаль не так швидко як хотілося б, договори зазвичай підписую без права дострокового розриву та й на 6-12 місяців. Богу дякувати по ПІБу буквально зовсім недавно забрав більшу частину депозитів, те що залишилось на сьогодні в межах фонду гарантування, але термін завершення аж у січні наступного року, якщо курс долара зросте - може статися що і не вкладусь (тримаю кулаки за гривню). А «під грушою» , а «під грушою» … аж плакати хочеться - 38%!!! Ніколи в мене такого не було! Та ще й так прикро із-за того, що зовсім невідомо,а скільки ж буде така ситуація? А тут керманичі ще олії до вогню підливають: хочуть продати інвесторам частку в Ощадбанку і позбавити його особливого статусу відносно гарантування державою всієї суми вкладів і прирівняти до інших банків. Тоді сьогоднішні 38% завтра раєм покажуться! Та й ситуація в державі, м*яко кажучи, викликає занепокоєння. Ну був Янукович, людина обмежена і неосвічена, правда з кримінальним талантом, не розумів, до чого може призвести його діяльність, але ж і Порошенко, і Яценюк нібито і освічені, і розумні, а діють так ніби тупі і недалекі люди. Ну скільки можна створювати видимість реформ замість реформ? Невже не зрозуміло, що без справжніх реформ не буде України!!! А що вони тоді будуть робити? Невже в еміграцію? Чи будуть служити вірою і правдою тим зайдам які захоплять Україну? Трохи відволікся - «під грушою» всі євро і частина доларів, вся гривна у банківській системі. А щоб шановним форумчанам було з чим порівняти та ще й в динаміці за кілька років, додаю копію минулорічного посту: «Додано: Вів 24 бер, 2015 15:34 Дякую, що не забуваєте, завжди приємно коли тебе пам*ятають. Оскільки назва гілки передбачає тему байок про банки і не тільки – то наберіться терпіння і читайте: будуть шановні форумчани вам байки про все і обов*язково про банки, аби тільки вистачило сил дочитати все до кінця! Ну то починаю: повторюсь – дуже приємно коли тебе пам*ятають! Ось вам байка на цю тему. Влітку 2013р. я в чергове заїхав на свою другу Батьківщину (перша - там де народився, третя - де живу зараз) у село Дяківці Літинського району Вінницької області (між іншим у цьому селі народився Михайло Панасович Стельмах, навіть його хата збереглась, а також збудований гарний музей – хто в школі добре вчився має пам*ятати його твори: «Кров людська́ — не води́ця», «Хліб і сіль» ,«Правда і кривда», «Над Черемошем. Гуцульські мотиви» і т.п.). В цьому селі я провів кілька років до школи і кожні літні канікули - це одні з найкращих днів у моєму житті, купа друзів, купа пригод, купа розваг, починаючи з рибалки і купання у ставках, закінчуючи походами до лісу і в черешневі та вишневі посадки в кількох кілометрах від села, а про повну свободу дій до сих пір згадую – коли захотів встав, коли захотів ліг спати, що захотів те й робиш – дякую покійній бабусі за надану можливість проводити час згідно моїх забаганок. Я ніколи не був ні в яких піонерських таборах і ніколи про це не жалкував. І коли так сталося, що після смерті бабусі, я з 1977р. по 1997р. не міг потрапити до села (перш за все це далеко від моєї третьої Батьківщини – 700 км.,а ще діти були маленькі, фінансовий стан слабенький, прямого транспортного сполучення не має) я думав, що здурію від ностальгії – мені з початку 90-х майже щоночі снилися Дяківці. Богу дякувати вже в 1997р. в мене з*явилась машина і я побував в селі, зустрівся з друзями і ностальгію як рукою зняло! Але і зараз намагаюсь хоча б раз на рік або два заїхати до села, погомоніти з його жителями (жаль – але багатьох друзів уже немає в живих, частина роз*їхалась). Так от заїхавши у село подався до одного із ставів де проводили дуже багато часу. Там два рибаки. Розговорилися. Я кажу - це для мене рідне село, кожне літо проводив тут у бабусі. Один з них каже: а де жила Ваша бабуся? Я у відповідь: а Ви з якої частини села? Він - з центру. Я - тоді Ви напевне її не знаєте, адже село велике. А взагалі вона жила на Фільварку (це неофіційна назва вулиці, а офіційна була Чапаєва), звали її баба Єндричка (так її прозвали по імені чоловіка Андрій (по польськи його кликали Єндрик). І тут мій співрозмовник називає моє ім*я – це ти? Я! Виявляється ми були знайомі в ті далекі роки, просто я краще знав його брата, який був моїм ровесником, а він був на кілька років молодший від нас. Уявляєте як це приємно коли через 36 років тебе не лише пам*ятають, а пам*ятають по імені! А тепер, як обіцяв про банки і наші скорботні справи в них. Нагадаю, що я писав трохи менше року тому: «Отаке я писав на початку березня 2014р. про стан свого портфеля на 01.03.2014р. (нагадаю – курс долара і євро в розрахунках враховую по курсу НБУ): «У розрізі валют картина трохи змінилась: 35,2% гривня, 64,8% валюта (майже вся долар США - 62,2%, євро – 2,6%). Правда я за останній рік нічого не купував і не продавав, зміни в основному за рахунок зміни курсу і трішки внаслідок витрат на споживання гривні. Після того як північного сусіда «перемкнуло» придивився до частки у своєму портфелі російських банків - цілих 31,2%!!! Треба буде подумати, що з цим робити. «Під грушою» як ніколи дуже мало – всього 8,2% (зазвичай було більше 10%, а в 2009 на один місяць було біля 22%). Не догледів, хоча хто б міг передбачити цей калейдоскоп подій ще 4 місяці назад.» А тепер те саме на 01.03.2015р.: 20,4% гривня, 79,6% валюта (майже вся долар США - 76,8%, євро – 2,8%). За цей рік також нічого не міняв у стратегії - валюту не купував і не продавав, зміни в основному за рахунок зміни курсу, а також дякуючи безкорисливій допомозі ФГВ по конвертації у гривну депозитів у банку « Форум» по надзвичайно «вигідному» курсу з віднесенням невеликої частини вкладу до 4-ї черги (це я так жартую про фактично втрачену частину коштів) і частково внаслідок витрат на споживання гривні. У валютному еквіваленті дивитись на свої заощадження гірко – вони складають всього 76% від минулорічної суми, зате як «радісно» все виглядає у гривневому еквіваленті: він зріс майже у 2,2 рази! Звичайно внаслідок укріплення гривні у березні пропорції змінились – доля гривні підросла, ех, знаття б чи на довго! Проблему заощаджень у російських банках поволі виправляю: їх доля за рік зменшилась з 31,2% до 21,4%, в планах ще кільканадцять відсотків зменшення по мірі закінчення термінів депозитів і думаю менше ніж за рік мабуть залишиться в межах 15%, чи зменшувати далі – вирішу через рік (все буде залежати від поведінки «братів» зі сходу). Ну і на кінець саме цікаве: «під грушою» як ніколи багато – 33%! Надто багато, як на мою думку! І в зв*язку з необхідністю підкоригувати по деяким банкам суму вкладень, доведеться ще трохи збільшити цю долю. Проблема – до яких банків можна занести ці кошти, бо тримати «під грушою» таку велику частку небезпечно, хоча і в банківській системі грошам спокій тільки сниться! От і думай, що робити і якої стратегії притримуватися. Небезпека усюди – і в банківській системі і «під грушою», а де ця небезпека більша покаже тільки час. «Під грушою» всі євро і частина доларів, вся гривна у банківській системі. Ну і як тут не згадати про «Дельту». Опинився там внаслідок переводу з «Кредитпромбанку». В планах був вихід з банку, розвиток якого був надто карколомним, щоб все закінчилось добре. І якщо по «Форуму», де я теж планував вихід, я дав маху через свою лінь влітку 2013р., коли хотів забрати депозит який закінчився, але було літо, ми збирались на море, ставка була хороша, а до виборів президента було ще 2 роки і подумалось: та не буду морочитись, продовжу ще на один термін, час ще є. Але як виявилось – його вже не було. То з «Дельтою» «жаба» задавила, правда не мене а дружину. На початку літа, коли наші депозити закінчились я планував забрати все. Але щоб перевести безготівково кошти треба було заплатити 3% або дуже довго ходити за готівкою по встановленим нормам та ще й без гарантії щоденного її отримання. Я був готовий заплатити 3%, жінці було жаль. Щоб не сваритися я запропонував компроміс (тим більше ,що ніхто не знає майбутнього – а що ж буде краще): половину переводимо безготівково, з другої половини забираємо спочатку третину готівкою, а після цього на залишок оформлюємо депозит вже на одну людину, який в той час був із значним запасом нижче суми, яку відшкодовує ФГВ. Так і зробили. Жаль, але запасу як і ZZZZZZ на час введення тимчасової адміністрації в банк виявилось замало: тепер замість долара отримаю гривню, а на залишок писатиму заяву на 4 чергу (на жаль без усякої надії на чудо). Відреагую на деякі вислови форумчан: Скупердяй: «Ну грушевий сад - це аллегорія, були б гроші, а де їх сховати вже не буде проблемою.» В тому то якраз і проблема - де ж їх сховати! Варіант чарунків у банку тільки на перший погляд є надійним. Там ризиків купа, ще й цілий візок! В свій час займався цією проблемою професійно, коли у нашому банку відкривався цей напрямок бізнесу, керував цим процесом. Перед тим проїхав більше десятка банків у кількох обласних центрах, де в кінці 90-х уже надавали таку послугу. Це був просто жах – я б жодному з них не довірив би свої кошти для зберігання! З того часу з*явились певні вимоги до цієї діяльності з боку НБУ і справа трохи покращилася, але проблему дотримання всіх вимог персоналом банку ніхто не знімав і остаточно не зніме, наші люди з маніакальною послідовністю плюють на дотримання інструкцій і майже ніколи їх не дотримуються і тільки наполегливе керівництво завдяки постійному контролю над персоналом трохи знижує ризики, але керівництву і без чарунків вистачає проблем у банку, особливо сьогодні. Тому найбільший ризик це персонал банку, який сам може (деколи у зговорі кількох осіб) стати крадієм, посприяти крадіям (тим же клієнтам які користаються цією послугою) невиконанням всіх вимог інструкції, не забуваємо про можливість пограбування зловмисниками, ну і як тут забути наших «славних» правоохоронців, які при найменшій нагоді випотрошать вміст чарунку, хоч формально не матимуть права на це – піди потім докажи, що в тебе там було, коли опису цінностей які виймаються ніхто складати не буде, а хто може виключити варіант коли навмисно, або не навмисно хтось з клієнтів занесе у свою ячейку вибухівку і вона вибухне з такою силою, що від вашої сусідньої ячейки не те що цінностей не залишиться, а й навіть їх сліду! Я ще можу й далі перераховувати імовірні сценарії, але й цього досить, щоб не робити із депозитних сейфів ідола, де гарантії 100% і тримати там всі кошти дуже небезпечна омана самого себе. Цікаве висловлюванняUkrainian: «даю рецепт. Тільки непотрібно крутити пальцем коло виска. Купуєте, валюту чи золото кому що до смаку. Знаходите відлюдне місце. Запамятовуєте записуєте деталі, географічні координати, пакуєте все в надійний кейс. Риєте яму глибиною не менше вашого росту і кладете. Надійність зберереження, в рази вища БС чи депозитних чарунків.» Дуже спірно на рахунок надійності! Де гарантія, що коли ви закопуватимете ніхто вас не побачить і не відкопає кейса із схованки. Це тільки може так здаватись, що поряд нібито нікого не має, а насправді за вами можуть спостерігати не одні очі. А періодична перевірка вмісту кейсу або необхідність вилучення або довкладення цінностей тільки підвищують таку імовірність, що вас таки засічуть і позбавлять від мук зберігання цінностей. А хто дасть гарантії, що саме у цьому місці не почнуться якісь роботи: змінять русло ріки поряд, створять штучну водойму, почнеться якесь будівництво, прокладення шляхопроводів, кабелів, пошукові роботи геологів чи видобування корисних копалин, археологи вподобають місцину для розкопок, в кінці кінців в Україні війна – можуть і окопа викопати або бліндаж побудувати, та й якийсь боєприпас, як на зло, підірветься саме у тому місці. А ще може такому як ви зберігачу теж сподобається те ж саме місце для схованки і він випадково докопається до вашого кейса. А ще різні катаклізми – типу повені, яка взагалі може все змінити і ви не знайдете місця схованки або ваш кейс просто змиє і вода віднесе його у далекі далі. Та й сама природа за кілька років може все змінити до непізнаваності – я, наприклад, у тих же Дяківцях не зміг підійти до деяких місць де бігав в дитинстві і рибалив на річці – все за кілька десятків років так змінилось, що якби своїми очами не побачив не повірив, що так може бути. І ще один ризик готівкового зберігання – необхідність в силу різних причин час від часу переміщати цінності у просторі, тобто з одного місця до іншого. Небезпека підвищується в рази. А коли виникає необхідність пересуватися наприклад, із зони АТО до іншої частини країни небезпека підвищується у десятки, а то й сотні разів (починаючи від банальної крадіжки в дорозі до грабунку, особливо у тих місцях де людей із зброєю більше, ніж без зброї – вас як ополченці обчистять із задоволенням, так і бійці ЗСУ або Нацгвардії теж можуть не відмовитись від такого задоволення і за таких обставин залишитись без цінностей, але живим ще буде великою удачею. Це і є для мене однією із причин тримати досить велику частку у банківській системі, хоч там у цей неспокійний час є свої підводні камені. А тепер чому не пишу. Я не тільки писати перестав, а й читаю уривками, один раз за 5-10 днів, а то й взагалі пропускаю дискусії за якісь дні. Причина одна - події на війні і все, що довкола неї набагато важливіші від того, що відбувається з банківською системою. Тому вся увага зосереджена там. І від успіху на фронтах:військових,дипломатичних,інформаційних, політичних залежить, що буде з банками і нашими заощадженнями в них, та й з нами самими – і це на сьогодні головне. Нагадаю форумчанам, а хто не знає скажу – дуже цікавлюся, крім банківської справи, історією. І це дає можливість передбачати хід подій. Пам*ятаєте як я задавав Квесторові питання і його відповідь (вибачте, що роблю це не перший раз): «"Додано: Суб 08 вер, 2012 18:55 Кармелюк написав: Шановний Квестор. Є одне запитання. Але перед тим як його задати хочу намалювати невеличку апокаліптичну картинку. Я з дитинства захоплююсь історією. Тому дуже добре знаю, що відбувається в суспільстві, якщо довший час бажання влади та більшості населення не співпадають (наприклад, в сфері економіки, культури, релігії, прав людини, справедливості правосуддя і т.п.). Ось яскраві приклади: повстання Спартака, успішне повстання рабів о. Сицілії проти всемогутнього на той час Риму (вони навіть створили власну державу, де раб Євн став царем Антіохом), англійська революція, вінцем якої була страта короля Карла I, Велика Французька Революція, що завершила життєвий шлях далеко не найгіршого короля Людовіка XVI та його дружини Марії Антуанетти на гільйотині, зовсім недавні події 1989 року у Румунії з розстрілом подружжя Чаушеску, та й на нашій землі були не менш криваві постання та війни під проводом Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Гонти та Максима Залізняка, Олекси Довбуша, Устима Кармелюка, Нестора Махна, славна Холодноярська республіка і на кінець УПА. І якщо хтось вважає, що дух до спротиву уже зламано назавжди, то я маю таку підозру, що він дуже помиляється. Мабуть ні перед виборами до Верховної Ради, ні після них великих потрясінь не буде (ще не зовсім відійшли від розчарування прихильники «помаранчевих», а «голубих» від гіпнозу партії регіонів). А от у період до, або після виборів президента, а також у випадку їх відміни, перенесення, або взагалі зміни Конституції щодо виборів президента парламентом можуть відбутися досить трагічні події, особливо якщо й надалі нічого не зміниться в політиці нині правлячої еліти (якщо її так можна назвати). Бо навіть зараз знайдуться десятки, а може й сотні тисяч охочих з надзвичайним задоволенням наробити шкоди деяким одіозним «покращувачам життя вже сьогодні» - когось викупати у баюрі з багнюкою (це м*який варіант), комусь залити горлянку квартою киплячої смоли, когось посадити голим задом на розпечену чару, комусь встромити габлі між ребра чи вкинути до здоровенного слоїка з сірчаною кислотою, щоб і сліду на цій землі не залишилось (менш гуманні варіанти). Звичайно такі дії можуть спровокувати громадянську війну. Тепер саме запитання: а що тоді буде з банками і як це відобразиться на долі вкладів населення в них? Якщо війна буде короткостроковою (3-5 днів), я думаю банківська система вистоїть і втрати для населення будуть не значні. А якщо (не дай боже), буде щось схоже до лівійського або сирійського сценарію. Може володієте інформацією, що сталося із збереженнями громадян на рахунках у банках, окремими банками та й самою банківською системою цих країн. Буду вдячний за відповідь. Квестор відповів: 1) РИЗИК масових громадських заворушень, в середньостроковій перспективі, оцінюю як -МІНІМАЛЬНИЙ. Але, навіть у випадку його реалізації "перша" дюжина банок має усі шанси продовжити своє існування... 2) РИЗИК громадянської війни , в середньостроковій перспективі, оцінюю як - НУЛЬОВИЙ. І навіть НЕ хочу думати про такий жах. 3) Детальної інформації не маю, але я не зустрічав повідомлень про проблєми , наприклад Паріба в Тунісі, який там широко присутній..." До чого я веду? А до того, що від того як закінчиться ця війна залежатиме не тільки доля банківської системи, а доля кожного з нас, жити чи не жити, а як жити то як. На жаль більшість людей над цим навіть не задумується. Багато з легкістю не відкривають двері представникам воєнкоматів, інші рвуть повістки, хтось спеціально виїжджає за межі України, а всі разом готують чергову трагедію для мільйонів жителів України навіть не підозрюючи цього. А я цікавлюсь історією, в тому числі нашого східного «брата». Пам*ятаю ще на початку 90-х я їхав до Києва у кримському потягу. Тоді якраз Мєшков і Ко мутили з автономією Криму, кінцевою метою якого мало стати те, що сталося минулого року. І в купе був хлопчина років 20 з Криму який категорично не хотів щоб Крим відійшов до Росії. Він казав – ця країна без кінця з кимось воює і без кінця живе в лайні. Я не хочу там жити. Цікаво б узнати де зараз ця людина. Десь років три тому прочитав спогади борця за Україну у 20-х роках минулого століття Якова Гальчевського «Проти червоних окупантів». Всім раджу прочитати. Читається на одному подиху. Якби екранізувати його біографію, вийшов би крутий бойовик. Пошукайте в інтернеті інформацію про нього, бажано українські сайти. Відкриєте дуже багато як про цю легендарну людину, так і багато неочікуваного взнаєте, що ж насправді відбувалося в Україні у 1917-1930 роках . Так от в тій книзі дуже часто згадувалися такі рідні мені Дяківці: то козаки в його загоні з Дяківець, то бій під Дяківцями або засідка в Дяківецькому лісі, то на хуторі під Дяківцями переховують дружину отамана Орла (таке псевдо тоді було у Якова Гальчевського), то його бійців лікують у Дяківцях, то дяківчани допомагають борцям за вільну Україну продовольством, амуніцією і розвідданими і т.п. І мені стало цікаво: а міг мій дід бачити цю легендарну людину? Діда мого розстріляли у 1937р. через 10 днів після арешту, реабілітували у 1965р. Дід нікого не видав, нікого не оговорив і своєї вини не визнав – а це було нелегко, бо тоді по лінії НКВС пішла офіційна письмова вказівка, якою допускалися тортури до затриманих. Про свого діда міг би розказувати годинами – стільки маю цікавих матеріалів про нього. В свій час на початку 20-го століття він служив у Петербурзі унтер-офіцером у відомому Семенівському полку (це один з двох потішних полків створених ще Петром першим), а перед революцією в охороні царського палацу. І мене завжди мучила думка: діда розстріляли задарма, чи таки за справи? І коли прочитав спогади отамана Орла вирішив докопатись до істини: чи дарма розстріляли діда і чи міг дід зустрічатись із Орлом? І докопався. Для цього в 2013р. звернувся з листом до СБУ Вінницької області для ознайомлення із справою діда. Виявилось, що справ було 3 – одна у 1931р. (справа не збереглась), друга у 1933 (дід просидів у Літинській в*язниці 3 місяці і за відсутності доказів його вини у антирадянській і контреволюційній діяльності був випущений на волю), третя 1937р. і ознайомитись з ними можна у обласному архіві (мені дали номера цих справ). Що я і зробив у Вінниці. І тепер я точно знаю – дід не тільки бачив отамана Орла, а був особисто з ним знайомий й неодноразово приймав його в своїй хаті, допомагав козакам його підрозділів продовольством, амуніцією і розвідданими. І діда розстріляли не дарма – почитавши справи (крім того зробив копії з усіх документів які дозволено копіювати за законом, а також зробив виписки з тих документів копіювати які заборонено), згадавши все, що розказувала бабуся про діда і спогади односельчан я маю однозначну відповідь – дід був борцем за вільну Україну і загинув у боротьбі за неї. Чому я про це пишу? Та тому, що на нас насувається страшна біда зі сходу. І дехто це зрозуміє надто пізно, як ті байдужі жителі України, які збоку спостерігали за тим як інші боролись за свою вільну Україну і її щасливе майбутнє у 20-х роках минулого століття, а ще й були такі які допомагали ворогам України і чим це скінчилося красномовно підтверджує нижче наведена цитата: «Принаймні невдовзі, коли у 1932-1933-ому вони гинули від більшовицького Голодомору, то зрозуміли це остаточно, хоч і запізно вже було... Вони, як той селянин з села Великі Горбки на Вінниччині, який повернувся з окопів Першої світової, забаламучений більшовицькими гаслами, який, вмираючи на руках своєї дочки з голоду у 1933-ому, у передсмертному безпам’ятстві все повторював: “ Мало мене били козаки отамана Орла”... Ці слова батька добре, на все життя запам’ятала його донька й оповіла цю страшну правду на старості літ, спогади якої увійдуть у документальні свідчення про Голодомор, зібрані Володимиром Маняком. Козаки Гальчевського-Орла якось перепинили її батька і пробували словом врозумляти того непоступливого у своїх поглядах чоловіка, який хоч і не робив шкоди повстанцям, бо таких чекала неминуча смерть, але не ховався в селі зі своїми симпатіями до гасел радвлади. Чим все це скінчилося для цього чоловіка та нашого народу нині вже добре відаємо...» Щонайменшим лихом для жителів України в разі поразки буде те, що її синів поженуть гарматним м*ясом завойовувати землі колишньої Російської імперії, а може й нові землі завойовувати, які ніколи і не були в її складі – нажаль «брати» як тільки мають трохи більше грошей ніж на «хліб» одразу починають займатись своєю улюбленої на протязі останніх 500 років справою – війною із сусідами прикриваючись благими намірами. Дякую всім в кого вистачило сил дочитати і ще більше тим, хто задумається над кількома останніми абзацами (поки не пізно). Кармелюк» P.S. А мій прогноз «лихом для жителів України в разі поразки буде те, що її синів поженуть гарматним м*ясом завойовувати землі колишньої Російської імперії, а може й нові землі завойовувати» був вірним, вже у кінці вересня минулого року Росія почала воювати у Сирії і про те, що в цій війні беруть участь колишні громадяни України із Криму, а деякі навіть там загинули, інформація уже не раз з*являлася у ЗМІ. 18
Відповісти
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей
Модератори: Ірина_, Модератор
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
