flyman написав:песимісти, це проінформовані оптимісти, які розуміють що неядерна держава із 25 млн. населення не може перемогти ядерну державу із 140 млн. населення, навіть якщо буде стояти в глухій обороні із втратами 1:5
Може. Тим більше нам Москву захоплювати не потрібно. Класичний приклад можливої поразки РФ - це поразка Австро-Угорщини в першій світовий війні.
sergey_sryvkin написав:А хто такі "ваші" і хто такі "мєстні"? Це якісь сорти українців, чи що?..
це такі мєсні що масово позиції здають, крізь зуби говорять з ненавистю в очах, рузьких чекають, в спину стріляють і на повному серйозі вважають Київ окупаційною до них владою. ТІ пару відсотків що там жили проукраїнські - виїхали давно
Коли давно? Мова була про "завдяки їм втрачені Крим і Луганськ." Вати повно і в Дніпрі, і в Києві, і в Одесі, і навіть у Львові. То хто ці "ваші" які кращі за "мєстних"? Ті, що кавалірки на заході здають за дикі гроші, кращі за тих, чиї дома розбомблені руснею, міста окуповані, і вони тепер микаються в приймах у "ваших"?..
Про два відсотки я навіть коментувати не буду, це пряма руснява пропаганда "російського Донбасу".
Сегодня, к сожалению, не вижу других вариантов, кроме воевать до победы. Добиться приемлемых условий мира от Путина сегодня, на мой взгляд, не реально.
Вырыть окопы, обустроенные блиндажи и т.д. и т.п. и "отступить на заранее обустроенные позиции", как предлагает Bobua, - ничего не изменит. Война из-за этого не прекратится и солдаты гибнуть не перестанут.
Обстрелы городов тоже не прекратятся. Зато РФ получит
Я хорошо понимаю чувства Bobua, но предлагаемые им решения не выдерживают никакой, даже самой слабой критики.
О. Цікаво...
А що таке перемога? От в яку мить ми знатимемо, що перемогли? Кордони 91р? А якщо стрельнуть з-за тих кордонів, з відстані 1, 10, 100...м, чи десь аж з Каспію? Що тоді робити? Ми ж скромні, сором'язливі й за кордон чомусь не стріляємо... Ми навіть тут інколи не стріляємо! Чи перемога -- то коли дійдемо до Хабаровська (наявні добровольці й виловлені, звісно ж, бо досвідчені ухилянти "занадто цивільні", їм "воювать ніззя", поки мріють про "перемогу"). Чи до Пекіну підем, якщо він почне захищати натовпи своїх емігрантів? Вдаримо по китаю китайськими дронами, га?
Глибокий бліндаж нічо не змінить? Це з якої точки зору?? Невже є якесь розпорядження небес, що всі військові мають вмерти, і саме тому навіть хворих повертають поближче до фронту, а ще й не копають глибочезні бліндажі? Аби не затягувати процес??
Чи може краще було би змінити критерії "перемоги"? Напр., не території і 1:1(?) померлих, а просто й витончено 1(укр):100(моск.трупиків)...
Які ж рішення "витримують критику"? Давайте послухаємо їх... ..........
ЛАД написав:........ Какой смысл создавать мощные укрепления, условно говоря, строить "линию Мажино", если не собираешься сидеть там годами, а планируешь наступать и освобождать оккупированные территории? И Вы опять проигнорировали замечание о реальности создания хороших укреплений во время войны на 1000-км-ой линии фронта, да ещё в приемлемые сроки.
Уже писал - хорошо понимаю чувства Bobua, но предлагаемые им решения... увы, не реальны и ведут к поражению.
І знову ж таки -- що таке перемога? І що таке поразка?
А після тієї перемоги нам вже ж не буде потрібна та "лінія Мажино" по всіх східних і північних кордонах? І на півдні теж, мабуть... Санкції теж вже не потрібні будуть??
Але якщо я правильно все розумію, то ми воюємо не з простою недокраїною, а з ядерною недокраїною. А ще -- ми вже почали подумки ділити репарації і контрибуції. І вишенькою на торті мають бути "кордони 91р"? Чи заберемо ще й "рейнську область"?
Але мені трошки незрозуміла відмінність такого сценарію від, напр., 1 і 2 WW. Пригадуєте? Як німців покарали у WW1, і в що це вилилось у WW2 Крім того ньюансику, що фашисти не встигли з яд.зроєю.
То чого саме ми хочемо досягти наступами? (крім як зменшення концентрації фронтовиків у суспільстві...; і повернення в укр.електорат великої маси укр.ненависницького "насєлєнія" кримів і елдеенерій...; і де всі хто хоче повернути ті території і те насілєніє? чому всі ці люди вже не на фронті, з нашого боку...)
То що головне в наших планах? Невже те, що московія має чітко побачити свій програш? І світ має це побачити? Так, аби моск. пропагандонам було на чому вирощувати "праведний гнів"? Так, аби економіч.санкції (які ж знімуть після "кордонів 91р", чи не так?) не завадили їм всім "сплатітся" в надії на реванш??
Вы слишком много вопросов поднимаете в одном посте, тяжело отвечать. Но попробую. 1. "що таке перемога?" Я реалист и о задаче "дійти до Хабаровська" никогда даже не думал. Точно ответить не этот вопрос не могу - этот ответ может зависеть от ситуации, может быть границы 1991, может, 24.02.22, а может, и какие-то другие. Причём, многое тут зависит от того, чего хочет добиться Запад. Главный результат - более-менее прочный мир с серьёзными гарантиями Запада.
2. О "линии Мажино". Во-первых, я писал о реальности. Создать такое во время войны, вблизи от линии фронта... Во-вторых, где её сегодня создавать? Вблизи сегодняшней линии фронта? Сколько отступить 10-20-100 км? В-третьих, создание серьёзно инженерных укреплений на 1000 км фронта весьма дорогостоящее мероприятие, при этом ничего не гарантирующее - любая "линия Мажино" может быть прорвана на сравнительно узком участке с обрушением всей линии. Т.е. такая линия должна быть глубоко эшелонирована. Такие укрепления, конечно, сильно поднимают цену для наступающих, но пока что РФ о потерях не сильно переживает.
3. Не знаю точно, откуда Вы. По-видимому с зап. Украины. Что Вы готовы отдать? Крым и Донбасс? Харьков, Днепр, Запорожье? Не хочу нагнетать, но варианты возможны. Где установить линию? На сегодняшней линии фронта? Так на это не согласны ни мы, ни Путин.
4. О "репараціях і контрибуціях". Я об этом никогда не писал и совсем не уверен, что они будут. Учитывая наличие ЯО, практически уверен, что никаких "рейнских областей" не будет. Соответственно, не будет "Як німців покарали у WW1, і в що це вилилось у WW2". Кстати, Макрон говорил о том же, просто рановато. К сожалению, не очень уверен и в том, что нас быстро примут в НАТО и ЕС даже после победы. И что будет достаточно инвестиций для восстановления.
5. После победы нужны будут и линии обороны (но тогда будет понятнее, где их создавать), правда, не очень понятно за какие средства, если речь идёт о 2000 км границы. Думаю, важнее и реальные серьёзные союзники и вооружения. Нужны будут и санкции. Так же практически уверен, что они не будут сняты единовременно, а будут сниматься постепенно в зависимости от поведения РФ.
Это так, вкратце. Можно было бы ещё много писать, но не буду. Здесь форум, а не политический журнал.
Невже нам не вигідніше було би глибоко вкопатись, і довго чавити московіїю санкціями? Поки вона святкуватиме "паБєду"... І створити надійні, безпечні бункери (і назвати їх "тир") на лінії розмежування, і пропускати через них все населення України (за вхідну плату, коли насення впевниться, що то безпечно), аби кожен міг потім хвалитися, що стрельнув у напрямку москвинів. От я стріляв -- дуже приємні відчуття. Жаль, що не видно було як вони падають сотнями десь за деревами, але трошки уяви -- і вуаля! У решти солдатів тут зір кращий і називають 2-3значні числа
Вигідніше. Но не реально. Сегодняшнее удержание линии фронта на Донбассе, как понимаю, благодаря нескольким причинам - оборона там создавалась годами; очень много городов, которые взять сложнее, чем прорвать оборону в чистом поле; по-видимому, туповатость росс. командования, но они всё же учатся и когда-то поумнеют. "2-3значні числа ". Вы правильно поставили смайлик. Это из серии: "Говорите и вы".
І почекати аж поки московія не розпадеться сама... А потім приймати будь-які території, що самі схочуть в укр.Україну.
Але навіть розпад московії -- чи й справді він вирішить всі проблеми? От довкола Ізраїлю не одна ж країна, а купа-купезна. Але чомусь всі вони сплять і бачать як би по ньому ще разочок стрельнути...
Подождать, конечно, можно. Правда, не очень понятно, сколько придётся ждать. Постоянные аналогии с Израилем несколько надоели. Ситуации во многом сильно отличаются.
Чи може вирішенням проблем був би все-таки надійний захист, нескінченні санкції, а ще дуже висока ціна за кожного вбитого українця? Замість підігрівання азарту орди нашими смертями...
Согласен. Но как этого добиться?
Кстати, был очень рад сообщениям марта 2022 о переговорах и условиях мира. Они (если верить тогдашним "утечкам информации") были, на мой взгляд более-менее приемлемыми. Не знаю, почему они сорвались.
Ночью давал ссылку на :
В 1901 году средняя семья тратила 42,5 процента своего бюджета на еду , и, по словам экономиста Дейдры Макклоски, типичное домашнее хозяйство среднего класса посвящало приготовлению пищи около 44 часов в неделю. К 2021 году потребители в США тратили около 10% дохода своей семьи на еду и менее 10 часов в неделю на ее приготовление.
Востаннє редагувалось ЛАД в Сер 08 лют, 2023 16:06, всього редагувалось 1 раз.
flyman написав:песимісти, це проінформовані оптимісти, які розуміють що неядерна держава із 25 млн. населення не може перемогти ядерну державу із 140 млн. населення, навіть якщо буде стояти в глухій обороні із втратами 1:5
Може. Тим більше нам Москву захоплювати не потрібно. Класичний приклад можливої поразки РФ - це поразка Австро-Угорщини в першій світовий війні.
тоді там пройша купа революцій і розпалося, як мінімум, дві імпреії
Точно ответить не этот вопрос не могу - этот ответ может зависеть от ситуации, может быть границы 1991, может, 24.02.22, а может, и какие-то другие. Причём, многое тут зависит от того, чего хочет добиться Запад. Главный результат - более-менее прочный мир с серьёзными гарантиями Запада.
"более-менее прочный мир" можливий ТІЛЬКИ при умові виходу на кордони 91 року. Інакше ніхто нам ніяких гарантій не дасть і в НАТО не пустить. Хоча я взагалі ні в які гарантії не вірю - вже достатньо на світі пожив.
*Можливий правда інший варіант, коли ми(українське суспільство) відмовляється від територій. Тобто ніяких "Кримських платформ" чи іншого. І відповідно весь світ вважає ці території російськими, а не нашими. Тоді можливі всякі НАТО і ЄС. Але поки-що такий варіант малоймовірний. Суспільство не готове до цього.
ЛАД написав:В 2004, насколько помню, ещё не было ДНР и, соответственно, её флагов.
флаги были конечно рыговские (и комуняцкие), но противостояние началось (и разделение украинцев произошло) именно в 2004 (Майдан, сепарский шабаш в Северодонецке)
запевалой сепаратизма были не только донецкие, сколько харьковские рыги .....
Вообще-то даже раньше. Сложно сказать, кто был запевалой, просто Кушнарёв был наиболее авторитетным и влиятельным в то время. Но и достаточно рациональным и умным. Возможно, если бы он не был убит на охоте, ситуация в дальнейшем могла развиваться иначе. Тем не менее, моё замечание насчёт 2004г. остаётся в силе.
flyman написав:песимісти, це проінформовані оптимісти, які розуміють що неядерна держава із 25 млн. населення не може перемогти ядерну державу із 140 млн. населення, навіть якщо буде стояти в глухій обороні із втратами 1:5
Може. Тим більше нам Москву захоплювати не потрібно. Класичний приклад можливої поразки РФ - це поразка Австро-Угорщини в першій світовий війні.
тоді там пройша купа революцій і розпалося, як мінімум, дві імпреії
Я говорю про ПРИЧИНИ(сценарій) поразки А-У, а не наслідки.
andrijk777 написав:............. "более-менее прочный мир" можливий ТІЛЬКИ при умові виходу на кордони 91 року. Інакше ніхто нам ніяких гарантій не дасть і в НАТО не пустить. Хоча я взагалі ні в які гарантії не вірю - вже достатньо на світі пожив.
*Можливий правда інший варіант, коли ми(українське суспільство) відмовляється від територій. Тобто ніяких "Кримських платформ" чи іншого. І відповідно весь світ вважає ці території російськими, а не нашими. Тоді можливі всякі НАТО і ЄС. Але поки-що такий варіант малоймовірний. Суспільство не готове до цього.
По-моему, второй абзац противоречит первому. Или я чего-то не понял.
beee написав:Тошно уже без конца перемогу читать, оптимисты
Додано: Сер 08 лют, 2023 14:13
". Вы правильно поставили смайлик. Это из серии: "Говорите и вы". 
